Справа № 308/12994/25
3/308/7220/25
28 жовтня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з військової частини НОМЕР_1 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , водій 1 технічного відділення взводу ремонтно-технічної роти, солдат, за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
04.09 о 14:10 та 05.09.2025 о 08:30 солдат ОСОБА_1 перебував у військовій частині за адресою: АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду.
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикоша О.В. від 30.09.2025 в одне провадження об'єднано справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.3 ст. 172-20 (справа №308/12994/25 провадження №3/308/6158/25) та ч.3 ст. 172-20 КУпАП (справа №308/12996/25 провадження №3/308/6159/25), присвоєно єдиний унікальний номер справи 308/12994/25 (провадження №3/308/6158/25).
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомлено.
При цьому враховую, що рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
За таких обставин, вважаю за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - поява військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані в умовах особливого періоду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, стверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом Т0300 №12-2025 про військове адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 172-20 КУпАП від 04.09.2025; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.09.2025 №875; протоколом Т0300 №13-2025 про військове адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 172-20 КУпАП від 04.09.2025; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.09.2025 №876; рапортами від 04.09.2025 та від 05.09.2025; військовим квитком серії НОМЕР_2 від 25.01.2025, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.01.2025 №28.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Обираючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , у відповідності до вимог ст. 33, 36 КУпАП, враховую особу порушника, характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини та вважаю необхідним накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, яка є альтернативною, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вважаю, що застосування відносно ОСОБА_1 саме такого стягнення, буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобігання вчинення нових правопорушень.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Керуючись ст. 33, 172-20 ч. 3, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 307 та частини другої статті 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик