65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство
"24" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3852/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
за участі секретаря судового засідання Ліщук С.О.,
дослідивши матеріали заяви (вх. №3953/25 від 19.09.2025 р.) фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИ КИТАЙСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОГО БУДІВНИЦТВА" (67571, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Фонтанка, вул. Грецька, буд. 2, приміщ. №2/1; адреса для листування: 01054, м. Київ, вул. Пирогова, 5, кв. 2-А; код ЄДРПОУ: 40616290).
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін та учасників:
від ініціюючого кредитора ОСОБА_1 : адвокат Сторожук Дмитро Іванович;
від боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИ КИТАЙСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОГО БУДІВНИЦТВА": Чугуєнко Дмитро Віталійович (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
Судове засідання 24.10.2025 р. проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Фізична особи ОСОБА_1 звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою (вх. №3953/25 від 19.09.2025 р.) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИ КИТАЙСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОГО БУДІВНИЦТВА", посилаючись на положення Кодексу України з процедур банкрутства та заборгованість останнього у розмірі 671 689,30 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2025 р., вказану заяву передано на розгляд судді Грабован Л.І.
Представником ОСОБА_1 адвокатом Сторожук Д.І. подано до суду:
- клопотання (вх. №33349/25 від 22.10.2025 р.) про долучення до матеріалів справи доказів, а саме фінансової звітності мікропідприємства за 2022 р. та фінансової звітності мікропідприємства за 2021 р.;
- клопотання (вх. №33409/25 від 22.10.2025 р.) про надання суду для огляду в підготовчому засіданні оригіналів документів, доданих до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- відповідь на відзив (вх. №33588/25 від 23.10.2025 р.) ТОВ "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИ КИТАЙСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОГО БУДІВНИЦТВА" на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Стислі доводи сторін.
У заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, ОСОБА_1 посилається на невиконання боржником умов договору купівлі-продажу транспортного засобу №б/н від 10.01.2018 р., а саме транспортного засобу: марка: VOLKSWAGEN; модель: Passat Седан-В; реєстраційний номер: НОМЕР_2 ; колір: КОРИЧНЕВИЙ; рік випуску: 2017; номер кузова (шасі, рами): НОМЕР_3 ; об'єм двигуна: 1395 см.куб.
Заявник вказує, що на виконання умов укладеного договору купівлі - продажу транспортного засобу нею було виконано усі зобов'язання (передачу у власність боржника транспортного засобу), однак ТОВ "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИ КИТАЙСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОГО БУДІВНИЦТВА" не виконало умови договору, в частині оплати транспортного засобу.
У заяві про відкриття провадження, ОСОБА_1 зазначає, що у зв'язку з невиконанням умов договору на адресу боржника направлено претензію з вимогою виконати зобов'язання за договором купівлі - продажу транспортного засобу від 10.01.2018 р. та сплатити заборгованість, копію претензії надаю до заяви про відкриття провадження у справі. Відповіді на претензію боржник не надав.
ОСОБА_1 вказує, що 10.01.2024 р. нею було подано до ліквідатора ТОВ "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИ КИТАЙСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОГО БУДІВНИЦТВА" письмову вимогу про сплату заборгованості за договором купівлі - продажу транспортного засобу від 10.01.2018 р., відповіді на яку вона не отримала.
Заявник стверджує, що кошти за договором купівлі - продажу транспортного засобу від 10.01.2018 р. не сплачено, заборгованість не погашена, відповідей на претензії/вимоги вона не отримувала, що стало підставою для звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
До заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (з урахуванням заяви про усунення недоліків) надано копії: договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10.01.2018 р.; додаткової угоди №1 від 29.10.2019 р. до договору; додаткової угоди №2 від 30.12.2022 р. до договору; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; паспорту ОСОБА_1 ; акту звірки взаємних розрахунків; письмової вимоги від 10.01.2024 р.; претензії від 28.01.2025 р.; доказів направлення письмової вимоги та претензій.
ТОВ "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИ КИТАЙСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОГО БУДІВНИЦТВА" подано відзив (вх. №32483/25 від 16.10.2025 р.) на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, у якому боржник зазначає про наявність спору про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження та як наслідок просить суду відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Боржник зазначає, що рішенням №2 єдиного учасника від 06.11.2023 р. ухвалено припинити Товариство, шляхом його ліквідації; ліквідатором боржника призначено Чугуєнка Д.В., фактично, на момент початку ліквідації, ліквідатор не володів жодними документами та печаткою Товариства, окрім одного - Рішення №2 про ліквідацію Товариства від 06.11.2023 р.
18.01.2024 р. ліквідатором боржника отримано письмову вимогу ОСОБА_1 від 10.01.2024 р. про визнання її кредитором боржника, із сумою вимог 486 574,07 грн. - заборгованість за договором купівлі-продажу транспортного засобу від 10.01.2018 р. від 10.01.2024 р.
Рішенням ліквідатора №1 від 24.01.2024 р. про розгляд вимог кредиторів ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИ КИТАЙСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОГО БУДІВНИЦТВА" було відхилено вимоги кредитора ОСОБА_1 . Рішення було направлено на адресу реєстрації заявника: АДРЕСА_1 , про що свідчить копія накладної АТ "УКРПОШТА" №0105495477696 від 30.01.2024 р. із описом вкладення рішення ліквідатора №1 у поштове відправлення.
В обґрунтування заперечень на заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство, ТОВ "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИ КИТАЙСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОГО БУДІВНИЦТВА" посилається на те, що:
- між боржником та заявником існує спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження відповідно до ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме спір щодо: існування реальних зобов'язань за договором купівлі-продажу транспортного засобу від 10 січня 2018 року; обґрунтованості вимог заявника у заявленому розмірі 486 574,07 грн. та дійсності (фіктивності) оспорюваного договору;
- у зв'язку з наявністю спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, боржник одночасно з поданням відзиву звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом про визнання недійсним (фіктивним) договору купівлі-продажу транспортного засобу № б/ н від 10.01.2018 р., укладеного між Товариством в особі колишнього директора Цюй Бо та Заявником ОСОБА_1 ;
- до моменту звернення заявника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство між сторонами не існувало спору про право, оскільки вимоги кредитора були розглянуті, відхилені, не оскаржені у встановлений законом строк і вважалися погашеними. Спір виник виключно внаслідок недобросовісних дій заявника, які полягають у спробі поновити погашені вимоги не у встановленому законом порядку (шляхом оскарження рішення ліквідатора), а шляхом ініціювання процедури банкрутства;
- вимоги ОСОБА_1 вважаються погашеними в розумінні ч. 5 ст. 112 Цивільного кодексу України, оскільки рішенням ліквідатора №1 від 24.01.2024 р. про розгляд вимог кредиторів ТОВ "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИ КИТАЙСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОГО БУДІВНИЦТВА" було відхилено вимоги кредитора ОСОБА_1 . Вказане рішення не оскаржувалось в судовому порядку. Тому, вимоги кредитора, заявлені до визнання при відкритті провадження у справі про банкрутство не підлягають задоволенню, оскільки кредитор втратив право на виплату заборгованості у розмірі 486 574,07 грн. Це право втрачено внаслідок того, що ліквідатор відмовив у включенні кредиторських вимог до реєстру, а заявник не оскаржив це рішення протягом встановленого 30- денного строку;
- договір купівлі-продажу транспортного засобу був укладений між пов'язаними особами без мети створення будь-яких юридичних наслідків (фіктивний правочин), аналіз обставин укладення та виконання договору купівлі-продажу транспортного засобу № б/н від 10.01.2018 р. дає підстави для висновку про його фіктивний характер;
- боржнику до моменту проведення податкової перевірки не було відомо про існування будь-якого транспортного засобу, зареєстрованого за Товариством, тільки за результатами документальної планової виїзної перевірки ГУ ДПС України в Одеській області було встановлено, що згідно з відомостями Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України за боржником зареєстровано транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель Passat Седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
- боржнику невідомо, чи існував фактично транспортний засіб на момент укладення договору; чи був транспортний засіб фактично переданий Товариству; невідоме поточне місцезнаходження транспортного засобу; чи користувався зазначеним транспортним засобом колишній директор Товариства Цюй Бо для власних потреб або в інших цілях, не пов'язаних з господарською діяльністю Товариства. В розпорядженні боржника відсутні будь-які документи, які б підтверджували фактичну експлуатацію транспортного засобу (маршрутні листи, акти технічного огляду, витрати на паливно-мастильні матеріали, документи про проходження технічного обслуговування тощо). Транспортний засіб не відображений у бухгалтерському обліку Товариства як об'єкт основних засобів;
- сторонами укладеного договору купівлі - продажу транспортного засобу від 10.01.2018 р. є колишній директор Товариства Цюй Бо (який є громадянином Китайської Народної Республіки) та заявник ОСОБА_1 , які є подружжям, проживають за однією адресою ( АДРЕСА_1 ), користуються спільною електронною поштою (quboodessa@163.com), що свідчить про їх статус пов'язаних осіб;
- укладення пов'язаними особами додаткових угод про продовження строку оплати на невизначений термін без жодного економічного обґрунтування, без нарахування будь-яких санкцій за прострочення, без вжиття заходів до стягнення заборгованості протягом понад семи років свідчить про: відсутність у сторін реального наміру щодо виконання зобов'язань за договором; узгоджені дії пов'язаних осіб, спрямовані на створення видимості існування боргових зобов'язань; недобросовісність поведінки обох сторін договору та фіктивний характер укладених правочинів;
- від дати укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу - 10.01.2018 р. до дати звернення заявника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (19.09.2025 р.) минуло 7 років, 8 місяців та 9 днів. Протягом зазначеного періоду заявник: не звертався до суду із позовом про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу транспортного засобу; не звертався до Товариства з офіційними претензіями або вимогами про виконання зобов'язань з оплати (за винятком письмової вимоги кредитора від 10.01.2024 р., яка була подана вже після прийняття рішення про ліквідацію Товариства); не вчиняв жодних інших дій, спрямованих на захист своїх майнових прав та інтересів; не оскаржив до суду рішення ліквідатора № 1 від 24 січня 2024 року про відмову у задоволенні вимог кредитора у встановлений статтею 112 Цивільного кодексу України місячний строк; не звертався до ліквідатора або ліквідаційної комісії з будь-якими вимогами після отримання рішення про відмову у задоволенні кредиторських вимог 30.01.2024 р.;
- справжньою метою подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є не добросовісний захист прав кредитора, а штучне створення перешкод засновникам та ліквідатору Товариства у завершенні процедури його добровільної ліквідації.
Крім того, боржник повідомив суд, що ліквідатор боржника Чугуєнко Д.В. звернувся 22.03.2024 р. до ГУНП в Одеській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме викрадення документів Товариства.
Наказом №1Л від 29.01.2025 р. розпочато відновлення всієї документації, податкової та бухгалтерської звітності Товариства, яке було закінчено 10.06.2025 р. на підставі Наказу №2Л.
Рішенням єдиного учасника №3 від 14.08.2025 р. змінено ліквідатора боржника на ОСОБА_2 .
Наказом Головного управління ДПС в Одеській області №8667-п від 19.08.2025 р. розпочато документальну позапланову виїзну перевірку Товариства, тривалістю 5 робочих днів (з 21 серпня 2025 р.), за результатами якого отримано акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства №46923/15-32-07-09-03 від 03.09.2025р.
Ліквідатор боржника Кудлай Р.О. звернувся 29.08.2025 р. до Шевченківського управління поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 Кримінального кодексу України (незаконне заволодіння транспортним засобом).
02.09.2025 р. Шевченківським управлінням поліції ГУНП у м. Києві отримано вказану заяву, але відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не були внесені та досудове розслідування не було розпочато. Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.09.2025 р. зобов'язано уповноважену особу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві не пізніше 24 (двадцяти чотирьох) годин після отримання органом досудового розслідування копії ухвали слідчого судді, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення, викладені в заяві адвоката Чугуєнка Д.В. про вчинення кримінальних правопорушень, та розпочати досудове слідство.
Разом з тим, боржник повідомляє, що колишній керівник Цюй Бо та заявник - ОСОБА_3 , які є подружжям та мають спільний умисел на створення перешкод в ліквідації Товариства, мають в своєму розпорядженні підпис колишнього керівника Товариства - Цюй Бо, а також печатку, що дозволяє їм виготовляти будь-які документи та докази, датовані «заднім числом» та подавати їх до суду, тому у прохальній частині відзиву боржник просить суд: визнати недопустимими та недостовірними подані заявником докази, а саме: акт звірки взаєморозрахунків за період з 10.01.2018 по 01.09.2023 р.; документ про визнання претензій (лист про визнання претензії від 01 вересня 2023р.); додаткові угоди про продовження терміну виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу автомобіля (додаткова угода №1 від 29 жовтня 2019 р., додаткова угода №2 від 30 грудня 2022 року); та будь-які інші докази, які містять підпис колишнього керівника Цюй Бо, а також печатку товариства.
До відзиву надано копії: виписки з ЄДР щодо знаходження боржника в стані припинення; рішення єдиного учасника №2 про ліквідацію боржника; рішення єдиного учасника №3 про зміну ліквідатора боржника; наказу Державної податкової служби України Головного управління ДПС в Одеській області №8667-п від 19.08.2025р.; витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань №12024161200000341; витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань №12024162200000134; ухвали слідчого судді від 14.05.2024 р. у справі №947/12785/24; письмової вимоги кредитора Цюй Бо від 10.01.2024 р.; письмової вимоги кредитора ОСОБА_1 від 10.01.2024 р.; рішення ліквідатора №1 від 24.01.2024 р. про розгляд вимог кредиторів боржника; письмової вимоги про невідкладну передачу оригіналів документів Товариства на поштову адресу Цюй Бо з доказами відправки; наказу №1Л від 29.01.2024 р. про втрату та початок відновлення документації, бухгалтерської звітності та доступу до рахунку; наказу №2 від 10.06.2025 р. про закінчення процедури відновлення документації та бухгалтерської звітності; ухвали слідчого судді від 10.09.2025 р. у справі №761/37647/25; роздруківки повідомлення від Шевченківського управління поліції про виконання ухвали слідчого судді; заяви про вчинення кримінального правопорушення щодо викрадення документів Товариства; заяви про вчинення кримінального правопорушення щодо підробки підписів; заяви про вчинення кримінального правопорушення щодо викрадення автомобіля Товариства; статуту Товариства; роздруківки з електронного кабінету платника податків щодо наявності відкритих банківських рахунків; документа, який підтверджує баланс Боржника станом за дату подання боржником останньої звітності; позову до Хаджибейського районного суду міста Одеси.
Рух заяви.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.10.2025 р. прийнято до розгляду у підготовчому засіданні суду заяву (вх. №3953/25 від 19.09.2025 р.) фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИ КИТАЙСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОГО БУДІВНИЦТВА".
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.10.2025 р. оголошено перерву в розгляді заяви (вх. №3953/25 від 19.09.2025 р.) фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИ КИТАЙСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОГО БУДІВНИЦТВА" до "24" жовтня 2025 р. до 10:30 год., про що повідомлено заявника та боржника.
Розглянувши у підготовчому засіданні суду матеріали заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, відзив боржника з доданими до них доказами, поясненнями, заслухавши сторін, суд встановив.
Рішенням №2 єдиного учасника боржника від 06.11.2023 р. ухвалено припинити ТОВ "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИ КИТАЙСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОГО БУДІВНИЦТВА" шляхом його ліквідації у добровільному порядку відповідно до чинного законодавства України. Ліквідатором боржника призначено ОСОБА_4 .
Із тексту наданої заявником копії договору купівлі - продажу транспортного засобу вбачається, що 10.01.2018 р. між ОСОБА_1 (Продавець) та ТОВ "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИ КИТАЙСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОГО БУДІВНИЦТВА" (Покупець) укладено вказаний договір, відповідно до умов якого продавець передає транспортний засіб, вказаний у пункті 1.2. цього Договору, у власність покупця після підписання цього Договору на умовах повної оплати суми, у строк до 31.12.2019 р. Предметом договору купівлі-продажу є транспортний засіб : марка: VOLKSWAGEN; модель: Passat Седан-В; реєстраційний номер: НОМЕР_2 ; колір: КОРИЧНЕВИЙ; рік випуску: 2017; номер кузова (шасі, рами): НОМЕР_3 ; об'єм двигуна: 1395 см.куб. Ціна транспортного засобу становить 486 574,07 грн.
Згідно наданої заявником копії додаткової угоди №1 від 29.10.2019 р. до договору купівлі - продажу транспортного засобу від 10.01.2018 р. вбачається, що сторонами погоджено продовження терміну розрахунків за транспортний засіб на три роки, до 31.12.2022 р.
Із тексту додаткової угоди №2 від 30.12.2022 р. до договору купівлі - продажу транспортного засобу від 10.01.2018 р., копія якої надана до заяви про відкриття провадження у справі вбачається, що сторонами погоджено продовження терміну розрахунків за транспортний засіб на чотири роки, до 31.12.2023 р.
Відповідно до наданих заявником копій письмової вимоги від 10.01.2024 р. та претензії від 28.01.2025 р. вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до ліквідатора боржника з вимогою виконати зобов'язання та сплатити заборгованість за транспортний засіб, що є предметом вказаного договору.
Рішенням ліквідатора №1 від 24.01.2024 р. про розгляд вимог кредиторів ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИ КИТАЙСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОГО БУДІВНИЦТВА" було відхилено вимоги кредитора ОСОБА_1 .
Вказане рішення було направлено на адресу реєстрації заявника (адресу зазначену самим заявником у письмовій вимозі): АДРЕСА_1 , що підтверджується накладною АТ "УКРПОШТА" №0105495477696 від 30.01.2024 р. із описом вкладення рішення ліквідатора №1 у поштове відправлення.
Боржником подано до Хаджибейського районного суду міста Одеси позовну заяву про визнання недійсним (фіктивним) договору купівлі-продажу транспортного засобу №б/н від 10.01.2018 р., укладеного між Товариством в особі колишнього директора Цюй Бо та Заявником ОСОБА_1 , копія позову міститься в матеріалах справи.
Норми права, що підлягають застосуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Відповідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Грошове зобов'язання (борг), згідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Згідно ч. 2 ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
Ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
Згідно ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Тож, важливим елементом судового контролю при відкритті провадження у справі про банкрутство є встановлення обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
Суд зауважує, що встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство. Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20.
Спір про право - це суперечність між суб'єктами цивільного права, яка виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншої і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Поняття "спір про право" має розглядатися з його наповненням сутнісним, а не виключно формальним змістом. Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків і неможливістю їх здійснення/забезпечення належного виконання за зверненням до суду. Спір про право може проявлятися також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за участю суду. Отже, спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням, невизнанням або недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.
Правова категорія "спір про право", яку з'ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 16.08.2022 р. у справі №910/10741/21).
Неврахування судами факту існування двох спорів про право, є такими помилками, які порушують принцип пропорційності господарського судочинства. Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору. Правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 15.10.2020 р. у справі №922/1174/20 та постанові 26.10.2021 р. у справі №910/18376/20.
У постанові від 06.07.2023 р. у справі №914/1650/22, Верховний Суд зазначив, що для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 також зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов'язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з'ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов'язання боржником. У зв'язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
Верховний Суд звертає увагу, що однією з обов'язкових умов для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмета) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.
Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Наведені правові висновки викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду, від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 24.11.2021 у справі №910/16246/18.
Також Верховний Суд в постанові від 15.10.2020 у справі №922/1174/20 зазначав, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
Якщо у підготовчому засіданні буде з'ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов'язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об'єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов'язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об'єктивного з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.
Правова категорія "спір про право", яку з'ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника.
У постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/4918/21, від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, висловлено правову позицію про те, що заперечення (обґрунтовані) боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, Суд касаційної інстанції зауважив, що сам по собі момент звернення із позовом (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), зокрема, після подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (за умови, що це звернення мало місце до дати проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство), не має остаточно-визначального характеру, оскільки на існування цього спору можуть вказувати також інші фактори та докази, зокрема:
- характер та зміст заперечень боржника проти вимог про відкриття провадження у справі про банкрутство (заперечення факту виникнення та існування боргу у конкретних правовідносинах або факту виникнення цих правовідносин, або особи кредитора тощо);
- хронологія обставин та фактів, що передували виникненню спору - правовідносини та обставини, якщо вони мали місце до ініціювання справи про банкрутство боржника (листування між сторонами із запереченням боржником боргу, заявленого кредитором у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство), обставини та підстави виникнення цього боргу, набуття кредитором відповідних прав тощо.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Ч. 5 ст. 112 Цивільного кодексу України визначено, що вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
У постанові Верхового суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.05.2023 р. у справі №905/229/21 викладено правову позицію щодо строків подання вимог кредиторів та зазначено, що якщо вимоги кредитора не визнані ліквідаційною комісією (ліквідатором), а кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, такі вимоги вважаються погашеними в силу положень ч. 5 ст. 112 ЦК України. При чому такі наслідки стосуються випадків як своєчасного (в межах строку, визначеного учасниками юридичної особи, що прийняли рішення про її припинення), так і несвоєчасного звернення з кредиторськими вимогами.
У випадку ж ухилення ліквідаційною комісією (ліквідатором) від розгляду кредиторських вимог, частина третя статті 112 ЦК України не виключає можливості розгляду судом таких вимог навіть у разі, якщо звернення кредитором до суду відбулось поза межами місячного строку, встановленого цією нормою (постанова Верховного Суду від 10.05.2018 р. у справі №910/28502/14).
Ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Ст. 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
За результатом дослідження наданих заявником та боржником документів/доказів, суд дійшов висновку про наявність обставин, які підтверджують, що вимоги ОСОБА_1 , які виникли на підставі договору купівлі - продажу транспортного засобу від 10.01.2018 р. свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Тобто, вимоги заявника до боржника носять спірний характер, оскільки вони не визнаються та заперечуються боржником шляхом висловлення активної позиції щодо спростування поданих на підтвердження безспірності заявлених вимог документів. Надані боржником та наявні у справі докази викликають розумний сумнів в наявності безспірності вимог ініціюючого кредитора,
Суд дійшов висновку, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов'язків, в тому числі щодо суті (предмету) зобов'язання, тобто існує спір про право.
Враховуючи викладене, такі вимоги не підлягають розгляду на етапі відкриття провадження у справі про банкрутство, незалежно від того, якими документами вони підтверджуються, оскільки надані кредитором докази підлягають оцінці у позовному провадженні.
Суд враховує, що до моменту звернення заявника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство між сторонами не існувало спору про право, оскільки вимоги кредитора були розглянуті, відхилені ліквідатором боржника, не оскаржені у встановлений законом строк і вважалися погашеними. Спір виник виключно внаслідок дій заявника, які полягають у спробі поновити погашені вимоги не у встановленому законом порядку (шляхом оскарження рішення ліквідатора), а шляхом ініціювання процедури банкрутства.
Суд приймає до уваги доводи боржника, в частині того, що вимоги ОСОБА_1 , які виникли на підставі договору купівлі - продажу транспортного засобу від 10.01.2018 р. в сумі 486 574,07 грн. в розумінні приписів ч. 5 ст. 112 Цивільного кодексу України вважаються погашеними, оскільки рішенням ліквідатора №1 від 24.01.2024 р. про розгляд вимог кредиторів ТОВ "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИ КИТАЙСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОГО БУДІВНИЦТВА" було відхилено вимоги кредитора ОСОБА_1 . Вказане рішення не оскаржувалось в судовому порядку протягом встановленого ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України 30-денного строку, що підтверджено представником заявника у судовому засіданні.
Заперечення представника заявника стосовно не отримання ОСОБА_1 рішенням ліквідатора №1 від 24.01.2024 р. про розгляд вимог кредиторів ТОВ "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИ КИТАЙСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОГО БУДІВНИЦТВА" спростовуються наданими боржником копіями накладної АТ "УКРПОШТА" №0105495477696 від 30.01.2024 р. із описом вкладення рішення ліквідатора №1 у поштове відправлення за місцем реєстрації заявника.
Суд звертає увагу на недопустимість доказів та критично відноситься до поданої представником ОСОБА_1 адвокатом Сторожук Д.І. фінансової звітності мікропідприємства за 2022 р. та фінансової звітності мікропідприємства за 2021 р., оскільки джерела походження вказаних документів сумнівні.
На питання суду щодо джерел походження/отримання заявником - фізичною особою ОСОБА_1 фінансової звітності мікропідприємства за 2021 р. - 2022 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИ КИТАЙСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОГО БУДІВНИЦТВА", представник заявника адвокат Сторожук Д.І. відповіді не надав.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд враховує викладені боржником у відзиві обставини щодо наявності кримінальних проваджень за фактом викрадення документації боржника та незаконним заволодінням транспортним засобом, що є предметом договору купівлі - продажу від 10.01.2018 р., наявність наказів №1Л від 29.01.2025 р.; №2Л від 10.06.2025 р. про відновлення всієї документації боржника, податкової та фінансової звітності Товариства, у зв'язку з їх відсутністю та не передачею колишнім директором ОСОБА_5 .
Підсумовуючи викладене, суд з врахуванням досліджених обставин, що мають значення для розгляду заяви, оцінивши належні та допустимі докази відмовляє ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі №916/3852/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИ КИТАЙСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОГО БУДІВНИЦТВА".
Враховуючи відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, заява арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. зі згодою на призначення його розпорядником майна боржника, судом не розглядається.
Ухвалюючи рішення, суд у кожній справі повинен належним чином дослідити всі наявні у справі докази, незалежно від того, надані вони позивачем (заявником) чи відповідачам (боржником), та встановити фактичні обставини справи на підстав наданих сторонами доказів.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
За умовами ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ухвала прийнята у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами заяви, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній заяві.
Керуючись ч. ч. 5, 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити фізичній особі ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі №916/3852/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИ КИТАЙСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОГО БУДІВНИЦТВА" (67571, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Фонтанка, вул. Грецька, буд. 2, приміщ. №2/1; адреса для листування: 01054, м. Київ, вул. Пирогова, 5, кв. 2-А; код ЄДРПОУ: 40616290).
Ухвала набирає законної сили 24 жовтня 2025 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Повну ухвалу складено та підписано 29 жовтня 2025 року.
Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": представнику фізичної особи ОСОБА_1 адвокату Сторожук Д.І.; ТОВ "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ПРИ КИТАЙСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОГО БУДІВНИЦТВА".
Копію ухвали в електронному вигляді надіслати: Управлінню державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (udr@omr.gov.ua); Біляївському відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області (info@bl.od.dvs.gov.ua).
Суддя Л.І. Грабован