Справа №127/32356/25
Провадження №1-кс/127/12714/25
16 жовтня 2025 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,
Слідчий СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням, яке погоджене з прокурором ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивоване тим, що слідчими СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020010001356 від 10.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.
Під час розгляду, з матеріалів справи встановлено, що 10.10.2025 близько 01:20 год., водій ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає: АДРЕСА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Transporter» номер рами: НОМЕР_1 , рухаючись у місті Вінниці по вул. Київській, зі сторони вул. Гонти, в напрямку селища Стрижавка, в районі перехрестя, по якому організовано круговий рух з вул. С. Зулінського, не впорався з керуванням та допустив виїзд за межі проїзної частини з подальшим перекиданням транспортного засобу.
Внаслідок вказаної події:
- водій ОСОБА_5 був госпіталізований до нейрохірургічного відділення ВМКЛ ШМД з діагнозом: «ЗЧМТ, забій поперекового відділу хребта».
- пасажир автомобіля ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає: АДРЕСА_2 , був госпіталізований до нейрохірургічного відділення ВМКЛ ШМД з діагнозом: «забійна рана лівої брови, компресійний перелом тіла 1 хребця, без порушення функції спинного мозку ».
В ході огляду місця події, 10.10.2025 було вилучено автомобіль марки «Volkswagen Transporter» номер рами: НОМЕР_1 .
Вказаний транспортний засіб визнано та приєднано до даного кримінального провадження в якості речового доказу.
Слідчий в клопотанні зазначив, що вищезазначений автомобіль містить на собі сліди дорожньо-транспортної пригоди і являється джерелом доказів, при дослідженні яких необхідно буде встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, щодо розвитку дорожньо-транспортної пригоди, а також надалі виникне необхідність у проведенні ряду експертиз, а саме: авто-технічної, транспортно-трасологічної, технічного стану транспортного засобу, тому з метою збереження речових доказів та забезпечення відшкодування шкоди, потерпілій стороні завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), виникла необхідність у накладені арешту на автомобіль марки «Volkswagen Transporter» номер рами: НОМЕР_1 .
Враховуючи вищевикладене, слідчий просив клопотання задовольнити.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. На адресу суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, попередньо суду було надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Власник майна в судове засідання не з'явився.
Відповідно до частини 1 статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 ч. 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 1 статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що слідчими СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020010001356 від 10.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України
Наведені в клопотанні обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №12025020010001356 від 10.10.2025 року та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.
Постановою слідчого від 10.10.2025 про визнання речовим доказом, вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025020010001356 від 10.10.2025 року.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Таким чином, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно, підлягає задоволенню.
Враховуючи, що вищезазначені транспортні засоби являються джерелом доказів, при дослідженні яких необхідно буде встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, а також надалі виникне необхідність у проведенні ряду експертиз, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено необхідність накладення арешту на автомобіль марки «Volkswagen Transporter» номер рами: НОМЕР_1 , оскільки дана річ має значення речового доказу, при цьому слідчим доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
В той же час, відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з п. 4 ч. 5 статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, слідчий суддя вважає, що арешт на автомобіль марки «Volkswagen Transporter» номер рами: НОМЕР_1 , необхідно накласти шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження вказаним майном.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 10.10.2025 в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме на автомобіль марки «Volkswagen Transporter» номер рами: НОМЕР_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Виконання та контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя