27.10.2025 Справа № 914/2587/25
Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Зоряни Горецької, при секретарі Зоряні Палюх, розглянув у підготовчому судовому засіданні справу
за позовом керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області
в інтересах держави в особі Львівської міської ради
до відповідача Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап»,
про витребування земельної ділянки,
представники сторін:
від прокуратури: Максимовська С.С.;
від позивача: Кривий В.А.;
від відповідача: не з'явився.
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради до відповідача Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» про витребування земельної ділянки.
Ухвалою від 28.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.
25.09.2025 до суду надійшла заява відповідача за вх.№ 25401/25 про залишення позовної заяви без руху у зв'язку із недотриманням позивачем вимог ч. 6 ст. 164 Господарського процесуального кодексу.
29.09.2025 до суду надійшли заперечення прокурора на клопотання відповідача про залишення без руху позовної заяви за вх.№ 25673/25.
У поданих до суду запереченнях прокурор зазначив, що звернення прокурора до суду відповідає критерію законності, оскільки здійснюється на підставі норм ст. 387 Цивільного кодексу України.
Прокурор у позовній заяві вказав, що вважає набувача спірної земельної ділянки Обслуговуючого кооперативу «Гаражно - будівельний кооператив «Пікап» недобросовісним. Вирішення питання щодо добросовісності/недобросовісності відповідачів у спірних правовідносинах, на переконання прокурора, має здійснюватися судом на стадії ухвалення рішення і суд не вправі відхиляти ці твердження позивача ще на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі і повертати позов прокурору.
Суд зазначає, що 09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача» №4292-IX від 12.03.2025 (далі - Закон №4292-ІХ), яким, зокрема, внесено зміни до ст.164, 174, 238 Господарського процесуального кодексу України, а також до ст.388, 390, 391 Цивільного кодексу України, якими передбачено нові правові підходи до витребування майна у добросовісного набувача, у тому числі обов'язкове внесення компенсації вартості майна на депозитний рахунок суду.
Згаданим законом, зокрема, було доповнено ст. 164 Господарського процесуального кодексу України частиною 6, згідно з якою у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Предметом спору у справі, що розглядається, є вимога прокурора про витребування земельної ділянки з незаконного володіння у комунальну власність. Прокурор скористався речово - правовим способом захисту цивільного права, зокрема правом власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикація), що передбачено ст. 387 Цивільного кодексу України.
Суд встановив, що на розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду перебувають касаційні скарги на судові рішення, що стосуються застосування норм Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025 та, зокрема, положень ч. 6 ст. 164 Господарського процесуального кодексу (серед іншого, справи № 906/233/25, №922/3562/21, № 910/16067/24).
Водночас суд встановив, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2025 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 922/2555/21 за позовом Виконувача обов'язків керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Фізичної особи-підприємця Ільїної Тетяни Миколаївни, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування додатку до рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень та витребування нежитлових приміщень, предметом касаційного перегляду у якій є постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу місцевого суду про залишення позову прокурора без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовна заява прокурора не відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172, 173 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, та прокурор не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
Передаючи справу № 922/2555/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила про наявність у справі виключної правової проблеми, яка, зокрема, сформульована так:
- чи підлягає застосуванню частина 6 статті 164 статті 226 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції до позовів, поданих з дотриманням вимог статті 164 статті 226 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній станом на дату звернення з відповідним позовом до суду, з урахуванням того, що вказана стаття є нормою процесуального права?;
- чи підлягає застосуванню частина 6 статті 164 статті 226 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції у разі, коли з позовом про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади звертається прокурор як самостійний позивач:
- яким чином має діяти прокурор, виконуючи вимоги частини 6 статті 164 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про необхідність долучення до позову оцінки (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) вартості спірного майна, з урахуванням того, що відповідно до частини 2 статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить або в яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб, однак прокурор не є власником спірного об'єкта?,
- Законом України від 12.03.2025 № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» передбачено компенсацію добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна безпосередньо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Тому чи має саме прокурор як самостійний позивач, а не вищевказані органи, здійснювати компенсацію вартості нерухомого майна та, відповідно, вносити на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна на виконання вимог частини 6 статті 164 статті 226 Господарського процесуального кодексу України?
В підготовче засідання 27.10.2025 з?явились прокурор та представник позивача, щодо зупинення провадження у справі № 914/2587/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 922/2555/21 не запечували. Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
З урахуванням предмету та підстав позовних вимог у справі, оскільки практика застосування ч. 6 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України не є сформованою, а питання застосування згаданої норми передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2555/21, суд вважає, що для правильного застосування процесуальних норм та вирішення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху необхідним є зупинити розгляд справи до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 922/2555/21.
Суд наголошує, що при прийнятті процесуального рішення про зупинення провадження у справі суд керується принципом процесуальної економії та дотримання строків підготовчого провадження і у випадку не прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2555/21, провадження у справі №914/2587/25 буде поновлено судом.
Керуючись ст. 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Зупинити провадження у справі № 914/2587/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №922/2555/21.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала про зупинення провадження у справі може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку .
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Горецька З.В.