Справа № 141/877/25
Провадження № 3/141/514/25
28 жовтня 2025 року с-ще Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Слісарчук Олександр Миколайович, розглянувши матеріали, які надійшли від СПД № 1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, до адміністративної відповідальності притягувалась 12.12.2024 за ч.1 ст. 184 КУпАП,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП,
09.10.2025 приблизно о 21 год 00 хв в с. Чагів по вул. Заїки було встановлено, що гр. ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки по відношенню до своїх дітей, а саме залишила неповнолітніх дітей без належного нагляду.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП - ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
В судове засідання 28.10.2025 ОСОБА_1 не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи.
Згідно положень ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що ОСОБА_1 , яка була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, повідомлена про розгляд справи у суді шляхом направлення судової повістки за адресою, яку особисто вказала при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає за можливе провести розгляд справи №141/877/25 за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.
Суд, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходить наступних висновків.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Таке ухилення може полягати в різних формах як навмисних дій, так і бездіяльності у виконанні батьківських обов'язків щодо дитини, визначені законом.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо. Суб'єктом правопорушень є батьки неповнолітнього або особи, що їх замінюють.
Згідно з положеннями ст. 150 СК України батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 670898 від 09.10.2025;
- письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 09.10.2025, суд доходить переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, доведена повністю.
З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушниці ОСОБА_1 , ступінь її вини, з метою попередження вчинення нею аналогічних правопорушень у майбутньому, суд вважає, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 184 КУпАП у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 150 СК України, ч. 2 ст. 184 КУпАП, ст.ст. 7, 9, 40-1, 184, 251-252, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) в дохід Державного бюджету України.
Копію постанови направити ОСОБА_1 згідно ч. 1 ст. 285 КУпАП.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.М. Слісарчук