Справа № 135/1528/25
Провадження № 1-кп/135/171/25
іменем України
28.10.2025 м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025025240000070 від 03 липня 2025 року,
щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ладижин Вінницької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, солдата військової частини НОМЕР_1 , одруженого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше судимого 13 січня 2025 року Ладижинським міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України - до покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 17 000 грн 00 коп., покарання за яким не відбув,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_2 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, вчинив кримінальний проступок у сфері незаконного обігу психотропних речовин за таких обставин.
03 липня 2025 року близько 14 год 00 хв ОСОБА_2 , перебуваючи на зупинці громадського транспорту біля садового товариства «Поділля» у місті Ладижин Гайсинського району Вінницької області, на землі біля лавки помітив поліетиленовий прозорий пакет із застібкою. Піднявши та відкривши його, він виявив усередині кристалічну речовину білого кольору.
Згідно з висновком експертного дослідження № СЕ-19/102-25/15082-НЗПРАП від 07 липня 2025 року, вказана речовина є психотропною речовиною, обіг якої заборонений, - PVP, масою 0,575 г.
Після цього ОСОБА_2 помістив зазначену психотропну речовину до правої зовнішньої кишені шортів, які були на ньому, і таким чином незаконно, для власного вживання, без мети збуту, придбав психотропну речовину - PVP, яку зберігав при собі для особистого вживання без мети збуту до 15 год 00 хв 03 липня 2025 року.
У зазначений час ОСОБА_2 , який очікував рейсовий автобус на вищевказаній зупинці, під час спілкування з працівниками поліції повідомив останнім, що має при собі психотропну речовину, обіг якої заборонено. Після цього в період часу з 16 год 16 хв до 16 год 22 хв під час проведення огляду місця події працівниками поліції було виявлено та вилучено у ОСОБА_2 вказану вище психотропну речовину.
Отже, ОСОБА_2 придбав та зберігав психотропну речовину без мети збуту, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України.
Частинами другою та третьою статті 381 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює обставини, встановлені під час дізнання, та згоден з розглядом обвинувального акта в такому порядку. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється відповідно до загальних правил судового провадження, передбачених цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, у якому зазначено, що, враховуючи беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, неоспорювання ним обставин, встановлених під час дізнання, а також його згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності, прокурор просить суд, відповідно до частини першої статті 302 Кримінального процесуального кодексу України, розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта долучено письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , складену за участю захисника ОСОБА_3 , у якій ОСОБА_2 зазначає, що беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінального проступку, погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування.
Крім того, у вказаній заяві обвинувачений підтвердив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав, пов'язаних із розглядом провадження за його відсутності, недослідженням доказів у судовому засіданні або з метою заперечення встановлених під час дізнання обставин. У цій самій заяві захисник підтвердив добровільність беззаперечного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його згоду з установленими у ході досудового розслідування обставинами та згоду на розгляд обвинувального акта без його участі.
Судом, шляхом дослідження вказаних письмових заяв, встановлено, що сторони обізнані зі своїми процесуальними правами, правильно розуміють зміст поданих заяв, відсутні будь-які сумніви щодо добровільності та правдивості їх позиції.
Відповідно до частин другої та третьої статті 382 Кримінального процесуального кодексу України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У такому вироку, замість доказів, на підставі яких судом встановлено обставини, зазначаються ті обставини, які були встановлені органом досудового розслідування і не оспорюються учасниками судового провадження.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, його письмову заяву, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів у добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість розгляду обвинувального акта в порядку, визначеному статтями 381-382 Кримінального процесуального кодексу України.
Водночас згідно з частиною четвертою статті 107 Кримінального процесуального кодексу України, у разі здійснення судового провадження за відсутності учасників провадження фіксування процесуальних дій за допомогою технічних засобів не проводиться.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які відповідають тим обставинам, що встановлені судом.
У поданій заяві ОСОБА_2 не оспорює зазначені обставини, визнає, що вони встановлені органом досудового розслідування в повному обсязі, а також підтверджує своє беззаперечне визнання вини у вчиненні кримінального проступку. Його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Отже, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав психотропну речовину без мети збуту, у зв'язку з чим його дії підлягають кваліфікації за частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 Кримінального кодексу України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, а також відомості про особу обвинуваченого.
ОСОБА_2 має одну судимість за аналогічне кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу психотропних речовин, призначене покарання за яким у виді штрафу не відбув, за місцем проживання компрометуючі матеріали відносно нього відсутні, є військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, одружений, має на утриманні двоє малолітніх дітей. На обліку в нарколога чи психіатра не перебуває, відтак відсутні підстави сумніватися у його осудності. Має постійне місце проживання. Суд також врахував вік та стан здоров'я обвинуваченого.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття ОСОБА_2 . Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Оцінивши всі обставини у їх сукупності, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, дані про особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_2 покарання у межах санкції частини першої статті 309 Кримінального кодексу України у виді пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 59-1 КК України, оскільки саме таке покарання є справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Водночас відповідно до ч. 1 ст. 71 Кримінального кодексу України, якщо особа після постановлення вироку, але до повного відбуття призначеного покарання вчинила нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, визначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_2 засуджений вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 13.01.2025 за ч. 1 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 17 000 грн 00 коп., яке він ще не відбув. Нове кримінальне правопорушення обвинувачений вчинив 03.07.2025, тобто після ухвалення попереднього вироку та до повного відбуття призначеного за ним покарання.
За таких обставин покарання ОСОБА_2 слід визначити на підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом приєднання покарання, призначеного вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 13.01.2025, до покарання за новим вироком.
Водночас відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, основне покарання у виді штрафу при складанні покарань за сукупністю злочинів або вироків не підлягає об'єднанню з іншими видами покарань і підлягає самостійному виконанню.
Отже, у випадку призначення остаточного покарання за сукупністю покарання за новим вироком з невідбутим покаранням або його частиною за попереднім вироком, яке з огляду на вимоги ч. 3 ст. 72 КК України складанню з іншими покарання не підлягає, суд має ухвалити рішення про самостійне виконання саме покарань, а не вироків. Такий підхід узгоджується з висновком колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.05.2024 (справа №?686/18398/22, провадження №?51-586км24).
Цивільний позов у межах даного кримінального провадження не заявлявся.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого в межах цього кримінального провадження не застосовувався, підстав для його обрання судом не встановлено.
Відповідно до частини третьої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, одночасно з ухваленням вироку суд вирішує питання щодо речових доказів та арештованого майна. З огляду на викладене, слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 07 липня 2025 року на речові докази у кримінальному провадженні.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до положень статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/102-25/15082-НЗПРАП від 07 липня 2025 року, у сумі 3565 гривень 60 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись статтями 368, 373-376, 381-382 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
На підставі п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання призначену за попереднім вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 13.01.2025 у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 17 000 грн 00 коп., та визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду з покладенням обов'язків відповідно до п.п.1,2,3 ч. 2 ст. 59-1 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи, навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, та штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 17 000 грн 00 коп.
На підставі ч. 3 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 17 000 грн 00 коп. виконувати самостійно.
Початок строку відбування покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з моменту постановки засудженого ОСОБА_2 на облік органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/102-25/15082-НЗПРАП від 07 липня 2025 року, у розмірі 3 565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Речові докази після набрання вироком суду законної сили: психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,575 г, поміщену до спеціального сейф пакету № 5691120, який знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, - знищити, скасувавши арешт накладений ухвалою слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 07 липня 2025 року.
Відповідно до частини першої статті 394 Кримінального процесуального кодексу України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження відповідно до статей 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ладижинський міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, ухваленого за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, направити учасникам судового провадження не пізніше наступного дня після дня його ухвалення.
Суддя