ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.10.2025Справа № 910/7594/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асетен Соль і Мар» (Aseten Sol&Mar S.L.)
до Фізичної особи-підприємця Березівського Сергія Володимировича
про стягнення 1 412 300,88 грн,
Представники сторін:
від позивача: Ткаченко І.Б., Утєв О.О.;
від відповідача: Мельник О.А.;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Асетен Соль і Мар» (Aseten Sol&Mar S.L.) (далі - ТОВ «Aseten Sol&Mar S.L.»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Березівського Сергія Володимировича (далі - ФОП Березівський С.В./відповідач) про стягнення 1 412 300,88 грн, у тому числі: 919 619,50 грн - основного боргу, 168 290,37 грн - штрафних санкцій, 65 381,17 грн - 3% річних та 214 269,84 грн - інфляційних втрат, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за контрактом №01 від 24.11.2022, що разом складає 1 367 560,88 грн, а також 44 740,00 грн - витрат на правову допомогу.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.06.2025 позовну заяву ТОВ «Aseten Sol&Mar S.L.» залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків поданої позовної заяви.
24.06.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Aseten Sol&Mar S.L.» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.06.2025 позовну заяву ТОВ «Aseten Sol&Mar S.L.» прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 04.08.2025.
04.08.2025 суд відклав підготовче засідання на 01.09.2025.
01.09.2025 суд відклав підготовче засідання на 06.10.2025.
05.10.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
06.10.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та про закриття провадження у справі №910/7594/25.
06.10.2025 суд відклав підготовче засідання на 27.10.2025.
12.10.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
13.10.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
18.10.2025 через систему «Електронний суд» позивач подав відповідь на відзив, а також клопотання про участь керівника ТОВ «Aseten Sol&Mar S.L.» у судовому засіданні 27.10.2025 та в усіх подальших судових засіданнях у справі №910/7594/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.10.2025 задовольнив клопотання ТОВ «Aseten Sol&Mar S.L.» про участь керівника останнього у судових засіданнях у справі №910/7594/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
27.10.2025 у підготовче засідання з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 27.10.2025 заперечував проти участі керівника ТОВ «Aseten Sol&Mar S.L.» у судових засіданнях у справі №910/7594/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та підтримав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.
Представники ТОВ «Aseten Sol&Mar S.L.» у підготовчому засіданні проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі заперечували.
Отже, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на таке.
Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Наведеними положеннями визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Тобто, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду, та справи у спорах щодо продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків;
3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами, клопотаннями органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
8) справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника;
9) справи щодо процедури превентивної реструктуризації;
10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) юридичних осіб та їх органів, посадових та службових осіб, а також фізичних осіб - підприємців у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;
11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;
12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;
13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;
14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;
15) інші справи у спорах між юридичними особами, які здійснюють господарську діяльність, та/або фізичними особами - підприємцями;
16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;
17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;
18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями;
19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій.
20) справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включеної до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання, виконання організацією водокористувачів договорів, додаткових угод та іншої документації, яка відповідно до умов договору є його невід'ємною частиною, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами щодо умов забору, доставки води та її відведення;
21) справи про ліквідацію страховика або кредитної спілки за позовом Національного банку України відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України.
Господарські суди розглядають справи у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 4 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Таким чином, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.
Так, ТОВ «Асетен Соль і Мар» (Aseten Sol&Mar S.L.) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до ФОП Березівського С.В. про стягнення 1 412 300,88 грн, у тому числі: 919 619,50 грн - основного боргу, 168 290,37 грн - штрафних санкцій, 65 381,17 грн - 3% річних та 214 269,84 грн - інфляційних втрат, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за контрактом №01 від 24.11.2022, що разом складає 1 367 560,88 грн, а також 44 740,00 грн - витрат на правову допомогу.
При цьому, позивач у справі - ТОВ «Асетен Соль і Мар» (Aseten Sol&Mar S.L.) є нерезидентом України, місцезнаходженням якої є Іспанія.
За змістом ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.
Відповідно до преамбули Закону України «Про міжнародне приватне право» цей Закон встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.
Статтею 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, зокрема підсудність судам України справ з іноземним елементом.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.
Згідно зі ст. 4-1 Закону України «Про міжнародне приватне право» учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з такими правовими відносинами. Угода про вибір суду укладається у письмовій формі незалежно від місця її укладення. Угода про вибір суду, якою обрано суд України, укладається у письмовій формі відповідно до закону України. Угода про вибір суду не може передбачати зміну виключної підсудності справи з іноземним елементом судам України. Недійсність правочину, складовою частиною якого є угода про вибір суду, не тягне за собою недійсність угоди про вибір суду.
У відповідності до ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право» зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.
Так, судом встановлено, що 24.11.2022 між ФОП Березівським С.В. (продавець), фізичною особою-підприємцем, зареєстрованим в Україні, та ТОВ «Асетен Соль і Мар» (Aseten Sol&Mar S.L.) (покупець), юридичною особою, зареєстрованою в Іспанії, укладено контракт №01 від 24.11.2022, відповідно до п. 1.1 якого, продавець продає, а покупець купує на умовах FCA равлик Helix Aspersa Muller.
При цьому, пунктами 12.2 та 12.3 контракту сторони визначили, що цей контракт повинен керуватися та тлумачитися у відповідності до матеріального законодавства Швейцарії, за виключенням випадків конфлікту положень закону. Компетентні суди Лугано, Швейцарія матимуть виключну юрисдикцію при розгляді будь-яких суперечок, що витікають, або пов'язані з даним контрактом.
Представники ТОВ «Aseten Sol&Mar S.L.» стверджують, що викладені в п. 12 контракту умови не містять назви арбітражного суду, регламенту за яким він повинен діяти, та кількість арбітрів, а тому не можуть бути виконані, відтак, цей спір підсудний господарському суду України, оскільки порушення права відповідачем відбулось на території України.
Однак суд не погоджується із вказаним твердженням позивача про невизначення сторонами контракту компетентного суду, на розгляд якого сторони покладають вирішення спору, з огляду на таке.
Законом України від 15.06.2021 № 1544-ІХ «Про ратифікацію Конвенції про угоди про вибір суду» ратифіковано Конвенцією про угоди про вибір суду яка набрала чинності для України 01.08.2023 (надалі - Конвенція).
Вказаною Конвенцією визначено, що угода про вибір суду, яка визначає суди однієї Договірної Держави або один чи декілька визначених судів однієї Договірної Держави, вважається виключною, якщо сторони прямо не передбачили інше (пункт "b" статті 3).
Тобто, наведеним встановлено можливість вибору підсудності спорів за окремою угодою сторін. Сторонам надано право визначати підсудність судам певної держави або одному чи декільком визначеним судам певної держави у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з такими правовими відносинами.
Таким чином, у разі, якщо в контракті (договорі) сторони не конкретизували назву (область, територію) суду, в якому має вирішуватися спір, проте визначили суди конкретної Договірної Держави (в даному випадку "компетентні суди Лугано, Швейцарія"), то наведене, відповідно до вказаної норми міжнародного права, є виключною угодою про вибір сторонами швейцарських судів міста Лугано і сторони прямо іншого не передбачили.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Конвенції суд або суди Договірної Держави, визначені у виключній угоді про вибір суду, мають юрисдикцію для вирішення спору, до якого застосовується ця угода, за винятком випадків, коли угода є недійсною за законодавством цієї Держави.
Згідно із п. 2 ст. 5 Конвенції суд, що має юрисдикцію згідно з пунктом 1, не може відмовитися від здійснення юрисдикції на підставі того, що спір має розглядатися судом іншої Держави.
Пунктом 3 статті 5 Конвенції передбачено, що попередні пункти не впливають на правила: а) щодо юрисдикції стосовно предмету чи ціни позову; b) щодо внутрішнього розподілу юрисдикції між судами Договірної Держави. Однак, у випадку, коли обраний суд має право на свій розсуд приймати рішення щодо передачі справи, належна увага має бути приділена вибору сторін.
Отже, пунктом 3 встановлено випадки, за наявності яких пункти 1, 2 статті 5 Конвенції не впливають на окремо визначені правила.
Що стосується підпункту "а", то тут йдеться не про територіальну підсудність, оскільки предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, господарських та адміністративних судів і кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Щодо застосування підпункту "b", суд зазначає, компетентні суди міста Лугано, Швейцарія мають право та можливість визначити за якою територіальною юрисдикцією (підсудністю) має бути розглянута справа та здійснити відповідні дії по направленню справи за відповідною підсудністю, але зважаючи при цьому на вибір суду сторонами спору (підпункт "b" пункту 3 статті 5 Конвенції).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 924/124/23.
Крім того, статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачені підстави визначення підсудності справ судам України.
Згідно із ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Статтею 77 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено перелік випадків, за наявності яких у справах з іноземним елементом визначається виключна підсудність.
Разом із тим, суд не встановив наявності таких випадків.
З огляду на встановлене, суд дійшов висновку, що сторони на виконання ст. 4-1 Закону України «Про міжнародне приватне право» у пункті 12.3 контракту №01 від 24.11.2022 уклали угоду про вибір суду, якою визначили виключну підсудність будь-яких суперечок, що виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку із виконанням зазначеного контракту, а саме - компетентним судам Лугано, Швейцарія.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд, зокрема, постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Так, за змістом п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Отже, враховуючи, що після відкриття провадження у справі №910/7594/25 суд встановив обставини щодо відсутності правових підстав для вирішення даного спору у порядку господарського судочинства Господарським судом міста Києва, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 4-1 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст.ст.185, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі №910/7594/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асетен Соль і Мар» (Aseten Sol&Mar S.L.) до Фізичної особи-підприємця Березівського Сергія Володимировича про стягнення 1 412 300,88 грн - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів за правилами, передбаченими чинним законодавством України.
Повний текст ухвали складено: 29.10.2025.
Суддя Віта БОНДАРЧУК