ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
21 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5382/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від Фізичної особи - підприємця Браславської Олени Олександрівни: Сігнаєвський А.О.,
від Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія: Петров В.С.,
від Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі
апеляційну скаргу Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія
на рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 року, суддя в І інстанції Рога Н.В., повний текст якого складено 28.04.2025, в м. Одесі
у справі: №916/5382/24
за позовом: Фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни
до відповідача: Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради
про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення
У грудні 2024 року Фізична особа-підприємець Браславська Олена Олександрівна звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія про виселення з нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м.Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр.Суворова) буд 33-а.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 02.09.2019 р. між Ізмаїльським товариством ім. Кирила та Мефодія і Фондом комунального майна Ізмаїльскої міської ради було укладено Договір оренди нежитлових приміщень.
У зв'язку із недотриманням встановленого ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» порядку (подання заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди), враховуючи те, що Фонд комунального майна листом від 28.04.2023 повідомив Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія про припинення дії Договору оренди нерухомого майна від 02.09.2019 р., зазначений Договір оренди є припиненим з 17.07.2022р. (дата закінчення дії договору).
В подальшому рішенням Ізмаїльскої міської ради Ізмаїльського району Одеської області №240і-УШ від 05.05.2023 нежитлову будівлю за адресою: м.Ізмаїл, пр.Суворова (Незалежності), 33-а включено до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації.
За результатами процедури, передбаченої Законом України “Про приватизацію державного та комунального майна», зокрема, результатів електронного аукціону, між Ізмаїльскою міською радою (Продавець) і позивачкою - Браславською Оленою Олександрівною (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації від 26.07.2024 р., відповідно до п.1.1 якого Браславська О.О. отримала у власність 7/20 часток із літ.А, у праві спільної часткової власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м.Ізмаїл, пр. Незалежності (Суворова), 33-а, загальною площею 48,9 кв.м.
Таким чином, власником приміщень загальною площею 48,9 кв.м. за адресою: м.Ізмаїл, пр. Незалежності (Суворова ), 33-а, є позивач Браславська Олена Олександрівна.
Як зазначає позивач, відповідач, в порушення вимог закону та Договору оренди, орендовані ним нежитлові приміщення не звільнив та по акту приймання-передачі не повернув.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 у справі №916/5382/24 позовну заяву задоволено повністю. Виселено Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія з нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м.Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр.Суворова) буд 33-а на користь Фізичної особи - підприємця Браславської Олени Олександрівни. Стягнуто з Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія на користь Фізичної особи-підприємця Браславської Олени витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.
Судове рішення мотивоване тим, що Ізмаїльське товариство ім.Кирила та Мефодія у випадку, якщо вважало, що має право на продовження Договору оренди від 02.09.2019р. без проведення аукціону, мало не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди подати заяву про продовження договору оренди, звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт.
Однак, таку заяву було подано не у встановлений строк та до заяви не було додано звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт.
У зв'язку із цим, 28.04.2023р. Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради направив на адресу Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія лист за №01/04-47, яким повідомив про закінчення строку дії договору оренди 16.07.2022р., невиконання орендарем своїх зобов'язань, передбачених умовами п.5.6 Договору та відсутність наміру продовжувати Договір оренди з Ізмаїльським товариством ім.Кирила та Мефодія. Крім того, Товариство було повідомлено про внесення майна- нежитлових приміщень по пр.Незалежності (Суворова), 33-а, до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації.
В подальшому 26.07.2024 між Ізмаїльською міською радою (Продавець) та Браславською Оленою Олександрівною (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу, згідно якого Браславська О.О. придбала 7/20 часток у праві спільної часткової власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: Одеська обл., м.Ізмаїл, проспект Незалежності, будинок 33-а, а саме: приміщення №1-№5, загальною площею 48,9 кв.м.
Отже, з 26.07.2024р. нежитлові приміщення приміщення №1-№5, загальною площею 48,9 кв.м, розташовані за адресою: Одеська обл., м.Ізмаїл, проспект Незалежності, будинок 33-а, втратили статус об'єктів комунальної власності та стали приватною власністю.
У зв'язку із втратою об'єктом оренди статусу комунального майна, з 26.07.2024р. перестали існувати підстави для застосування положень п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022р. №634 до Договору оренди від 02.09.2019р., у зв'язку із чим строк дії цього Договору закінчився саме 26.07.2024р., адже не міг бути автоматично продовжений.
Отже, у зв'язку із закінчення строку дії Договору у Орендаря- Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія, виникло зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди його власнику.
При цьому, слід зауважити, що 08.08.2024р. Браславською було проведено огляд придбаного нею об'єкту та встановлено, що об'єкт знаходиться у незадовільному стані, основні конструкції знаходяться у аварійному стані приміщенні не використовується багато років та потребує капітального ремонту (акт огляду приміщення від 08.08.2024р.).
За таких обставин, на думку суду, правомірною є вимога позивача щодо усунення перешкоди позивачу у користуванні майном шляхом виселення Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія з нежитлових приміщень №1-№5, загальною площею 48,9 кв.м, розташовані за адресою: Одеська обл., м.Ізмаїл, проспект Незалежності (Суворова), будинок 33-а.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія, в якій останнє просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 у справі №916/5382/24 та ухвалити нове, яким у позові відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на підставі ч.4 ст.18 закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч.4 ст.18 закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна», п.10.5 Договору оренди від 02.09.2019 р. укладеного між Ізмаїльською міською радою і Ізмаїльським товариством, Інформаційного повідомлення ФКМ про проведення електронного аукціону з продажу об'єкта малої приватизації від 05.07.2024 р., письмової згоди Браславської О.О. як потенційного покупця від 08.07.2024 р. на дату прийняття Господарським судом Одеської області рішення, тобто на 17.04.2025 р., ні було ніяких підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно ч.4 ст.20 закону « Про культуру» забороняється виселення закладів культури (театрів, філармоній, бібліотек, музеїв, архівів, художніх галерей (виставок), кінотеатрів, мистецьких шкіл, центрів дозвілля дітей та юнацтва, клубних закладів тощо) з приміщень без надання їм іншого рівноцінного приміщення. Згідно цим вимогам навіть коли строк оренди між ФОП Браславської О.О. і Ізмаїльським товариством закінчиться, а орендодавець буде ставити питання про виселення з цих нежитлових приміщеннь, то орендодавець на підставі закону зобов'язаний в центрі міста надання Ізмаїльському товариству інше рівноцінне приміщення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що заперечення апелянта щодо автоматичного продовження договору оренди відповідно до постанови КМУ №634 є безпідставними, оскільки: пункт 5 постанови КМУ №634 передбачає винятки щодо автоматичного продовження у разі повідомлення балансоутримувачем про намір не продовжувати договір. Таке повідомлення було належно надане 28.04.2023 р. (в матеріалах справи є доказ вручення); після втрати об'єктом статусу комунальної власності (з 26.07.2024 р.), положення п. 5 Постанови №634 не підлягали застосуванню.
Договір купівлі-продажу від 26.07.2024 р. укладений ФОП Браславською О.О. з Ізмаїльською міською радою на підставі результатів аукціону, що відповідає положенням Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». Відповідач не оскаржував зазначений договір у судовому порядку, що виключає сумніви в добросовісності набуття майна. Апелянт не надав жодного доказу того, що виконав обов'язок зі звільнення і передачі об'єкта за актом. У зв'язку з цим виселення є єдиним ефективним способом захисту права власника.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та в подальшому ухвалою від 22.07.2025 призначено до розгляду справу на 21.10.2025 об 12:30.
В судовому засіданні 21.10.2025 брав участь представник скаржника та представник позивача. Представник третьої особи участі не брав, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду заяви по суті.
Розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.09.1993р. між Управлінням житлово-комунального господарства (Орендодавець) та Товариством ім.Кирила та Мефодія (Орендар) було укладено Типовий договір оренди нежилих приміщень, згідно п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає на підставі рішення виконкому №1023 від 27.08.1993р. в орендне користування строком на 5 років нежитлові приміщення, розташовані на першому поверсі, по пр.Суворова, 33, площею 43,4 кв.м, з метою використання під клуб та бібліотеку.
За умовами п.5.4 цього договору, якщо жодна із сторін письмово не повідомила за один місяць до закінчення строку договору про його розірвання, то він вважається продовженим на черговий пятирічний строк.
02.09.2019р. між Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради (Орендодавцеь) та Ізмаїльським товариством ім. Кирила та Мефодія (Орендар) було укладено Договір (нова редакція) оренди нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна, яке є власністю міської громади в особі Ізмаїльської міської ради, предметом якого є нежитлові приміщення за адресою: м.Ізмаїл, пр.Суворова, 33-а, загальною площею 48,9 кв.м, в т.ч приміщення №1-№5. Акт прийому -передачі підписаний при первісному підписанні договору оренди. Майно передано в оренду з цільовим використанням - розміщення громадської організації ( п.1.1 Договору).
Згідно п.10.1 Договору він укладений строком по 16.07.2022р. включно.
Відповідно до п.10.4 Договору у разі відсутності заяв однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
При цьому, за умовами п.10.6 Договору дія даного Договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
За умовами розділу 5 Договору Орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору (п.5.1); забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню та псуванню, утримувати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами протипожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки ( п.5.2); своєчасно здійснювати за свій рахунок капітальний, поточний та інші види ремонту орендованого майна ( п.5.6 ); протягом місяця після укладення цього договору застрахувати орендоване майно не менше, ніж на його вартість за звітом про оцінку /актом оцінки на користь Орендодавця, і надати орендодавцеві завірену копію страхового полісу або страхового сертифікату. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим. (п.5.7); здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання даного договору укласти договори на надання комунальних послуг з підприємствами, що надають такі послуги, або з балансоутримувачем приміщення на відшкодування вартості послуг ( п.5.12); забезпечити прибирання та благоустрій прилеглої території за рахунок власних коштів і укласти з балансоутримувачем приміщення відповідний договір, або укласти договір на відшкодування витрат, пов'язаних з обслуговуванням будинку та прибудинкової території з організацією, що здійснює відповідне обслуговування. ( п.5.14).
За п.10.8 Договору у разі припинення або розірвання Договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю. У разі, якщо Орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (п.10.9 Договору).
19.04.2022р. Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради направив на адресу Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія лист, у якому повідомив про закінчення строку договору оренди 16.07.2022р. та можливість його продовження на підставі заяви орендаря, поданої шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі, а також завантаження електронних копій документів, звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт. Також, у листі зазначено, що продовження договору оренди буде здійснюватися відповідно до діючого законодавства.
26.05.2022р. Ізмаїльське товариство ім.Кирила та Мефодія подало заяву на оренду об'єкта, включеного у перелік щодо об'єкту RGL001-UA-20211206-60146 на адресу https://sale-tbe.com.ua/registry/lease-reguests/view/26761.
Згідно листа №01/04-47 від 28.04.2023 Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради повідомив Голову Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія, що строк дії Договору Оренди (в новій редакції) на нежитлове приміщення, загальною площею 48,9 м.2, по проспекту Незалежності (Суворова), 33-а, укладеного між ним, закінчився 16.07.2022. Також вказано, відповідно до п. 5.6 Договору оренди, Орендар повинен своєчасно за свій рахунок здійснювати капітальний та поточний ремонт для забезпечення збереження орендованого майна. А також утримувати майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду. Водночас, Орендарем не виконувалися дані умови договору протягом тривалого часу, що призвело до пошкодження та псування орендованого майна (протікає дах, тощо). Зважаючи на вказане, Орендодавець вимагав привести об'єкт оренди в належний стан та вказував, що надалі фонд комунального майна не має наміру продовжувати договір оренди нежитлових приміщень по пр. Незалежності (Суворова), 33-а з Ізмаїльським товариством ім. Кирила та Мефодія.
У подальшому, 01.11.2023р. Ізмаїльським міським головою було видано розпорядження “Про створення комісії з обстеження об'єкту комунальної власності по пр.Незалежності, 33-а у м.Ізмаїл Ізмаїльського району Одеської області» та у цей же день, 01.11.2023р. комісія обстежила об'єкт - нежитлові приміщення по пр.Незалежності (Суворова), 33-а та встановила, що об'єкт знаходиться у жахливому незадовільному стані, орендарем- Ізмаїльським товариством ім.Кирила та Мефодія, багато років не виконувався ремонт приміщення ( п.5.3 договору), основні конструкції, підлога та дах об'єкту знаходяться у аварійному стані, вхідні двері мають неестетичний вигляд. Комісія запропонувала Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради почати процедуру приватизації даного об'єкту згідно рішення Ізмаїльської міської ради від 05.05.2023р. №2401-УІІІ “ Про внесення доповнень до рішення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району одеської області №2152-УІІІ від 23.12.2022р. “Про перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації».
02 липня 2024р. Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради було видано наказ №16, яким затверджено умови продажу об'єкта приватизації - частина нежитлової будівлі, що складається з нежитлових приміщень №1-№5, загальною площею 48,9 кв.м., за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м.Ізмаїл, пр.незалежності, 33-а. Унікальний код обєкта в електронній торговій системі RAS001-UA-20230511-51911.
Крім того, у інформаційному повідомленні Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради про проведення електронного аукціону з продажу об'єкта малої приватизації у відомостях про об'єкт зазначено, що нежитлові приміщення перебувають в оренді Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія, цільове призначення: розміщення громадської організації. Строк дії договору оренди по 16.07.2022р. (відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022р. №634 “Про особливості оренди державного та комунального майна “ договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану). Орендна плата на 01.06.2024р. складає 1298,53 грн.
08 липня 2024р. Браславською О.О. надано згоду потенційного покупця щодо взяття на себе зобов'язань, визначених умовами продажу.
Згідно інформаційного повідомлення Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради умовами продажу були: - подальше використання об'єкта визначає покупець; при укладанні договору купівлі-продажу з переможцем аукціону на ціну продажу об'єкта нараховується ПДВ у розмірі 20%; до підписання договору купівлі-продажу покупець відшкодовує витрати з проведення технічної інвентаризації та виготовлення технічного паспорту, витрати з проведення незалежної оцінки вартості нерухомого майна; оформлення та реєстрація договору купівлі-продажу за рахунок переможця аукціону. Інших умов продажу встановлено не було.
26.07.2024р. між Ізмаїльською міською радою (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_1 придбала 7/20 часток у праві спільної часткової власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: приміщення №1-№5, загальною площею 48,9 кв.м. Право власності позивачки підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 26.07.2024р.
08.08.2024р. Браславською було проведено огляд придбаного нею об'єкту та встановлено, що об'єкт знаходиться у незадовільному стані, основні конструкції знаходяться у аварійному стані приміщенні не використовується багато років та потребує капітального ремонту (акт огляду приміщення від 08.08.2024р.).
Згідно посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №42 від 19.08.2024р., складеного Головним управлінням ДСНС України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, на період з 23.08.2024р. по 26.08.2024р. було призначено позапланову перевірку, але, згідно Акту 32 від 26.08.2024р. провести перевірку виявилося неможливим, у зв'язку із відсутністю доступу до приміщення, хоча Ізмаїльське товариство ім.Кирила та Мефодія було повідомлено про проведення перевірки повідомленням від 20.08.2024р., що було надіслане згідно накладної №R0954847 та отримане Петровим В.С. 21.08.2024р.
У зв'язку із неповерненням об'єкту оренди у добровільному порядку, позивач вважає, що наявні правові підстави вважати, що відповідачем допущено порушення прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 , які підлягають захисту у судовому порядку.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача щодо усунення перешкоди позивачу у користуванні майном шляхом виселення Ізмаїльського товариства ім.Кирила та Мефодія з нежитлових приміщень №1-№5, загальною площею 48,9 кв.м, розташовані за адресою: Одеська обл., м.Ізмаїл, проспект Незалежності (Суворова), будинок 33-а.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, з огляду на наступне.
Щодо доводів скаржника про те, що договір оренди є продовженим.
Правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна", положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) щодо найму (оренди).
Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами статті 764 ЦК України визначено, що коли наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначалося вище, 02.09.2019р. між Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради (Орендодавцеь) та Ізмаїльським товариством ім. Кирила та Мефодія (Орендар) було укладено Договір (нова редакція) оренди нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна, яке є власністю міської громади в особі Ізмаїльської міської ради, предметом якого є нежитлові приміщення за адресою: м.Ізмаїл, пр.Суворова, 33-а, загальною площею 48,9 кв.м, в т.ч приміщення №1-№5. Акт прийому -передачі підписаний при первісному підписанні договору оренди. Майно передано в оренду з цільовим використанням - розміщення громадської організації ( п.1.1 Договору).
Згідно п.10.1 Договору він укладений строком по 16.07.2022р. включно.
Відповідно до п.10.4 Договору у разі відсутності заяв однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
За умовами п.10.6 Договору дія даного Договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Проте варто звернути увагу на те, що положення договору чи то дії сторін, учасників господарських правовідносин не можуть суперечити вимогам законодавства, яке має вищий пріоритет.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 18.07.2023 у справі № 914/1728/22, ухваленій у подібних правовідносинах.
У контексті вищенаведеного колегія суддів зауважує, що на час укладення між сторонами цієї справи договору оренди нерухомого майна від 02.09.2019р діяли положення Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон № 2269-XII).
Втім 03.10.2019 було прийнято Закон № 157-ІХ. У розділі "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.02.2020 (за виключенням окремих зазначених норм). При цьому Закон № 2269-XII втрачає чинність з дня введення в дію Закону № 157-ІХ.
Закон № 157-ІХ опублікований в офіційному друкованому виданні "Голос України" 26.12.2019, набрав чинності 27.12.2019 і введений в дію з 01.02.2020, отже, з урахуванням частини першої статті 5 ЦК України з цієї дати підлягають застосуванню його норми (за винятком норм, наведених у розділі "Прикінцеві та перехідні положення").
Відповідно до пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 157-ІХ договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини другої статті 18 цього Закону, або 01.07.2020. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Правовий аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом № 2269-ХІІ (втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) в силу вимог абзацу 3 пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 157-ІХ має застосовуватися порядок продовження, визначений Законом № 157-ІХ.
Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у низці постанов, зокрема, у постановах 26.09.2023 у справі № 916/2237/22 та від 28.02.2023 у справі № 910/13661/21, на які постилається скаржник як на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 ЦК України та частини першої статті 2 Закону № 157-ІХ цей Закон є спеціальним щодо загальних положень статті 764 ЦК України та частини четвертої статті 284 ГК України. У зв'язку з цим положення пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 157-ІХ мають пріоритетне застосування у спірних правовідносинах, що унеможливлює поширення на них загальних норм цивільного та господарського законодавства у частині, що регулює поновлення договорів оренди.
Таким чином, враховуючи те, що строк дії спірного договору оренди нерухомого майна від 16.11.2017 визначено до 16.07.2022, тобто вже після 01.07.2020, до спірних орендних правовідносин слід застосовувати положення Закону № 157-ІХ.
Статтею 18 Закону № 157-ІХ визначений порядок продовження договору оренди, відповідно до частини першої якої продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
У частині другій статті 18 Закону № 157-ІХ визначено, що без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.
Відповідно до частини третьої цієї ж статті договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Аналогічні за змістом положення містяться в пунктах 135, 143 Порядку № 483.
Так, у пункті 135 Порядку № 483 визначено, зокрема, що орендар, що має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв'язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.
У свою чергу, у пункті 143 Порядку № 483 визначено, що орендар, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв'язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та повідомляє про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.
Заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі.
Згідно з пунктом 144 Порядку № 483 після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви приймає одне з рішень, передбачених частиною дев'ятою статті 18 Закону № 157-ІХ.
У контексті наведених положень Порядку № 483 колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 29.01.2025 у справі № 904/5468/23 виснував, що системний аналіз положень статті 18 Закону № 157-ІХ свідчить про те, що договір оренди, який підлягає продовженню в порядку аукціону, може бути продовжений на той самий строк, на який він був укладений, за умови подання позивачем відповідної заяви відповідачеві не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Лише після отримання такої заяви у встановлений законом строк орендодавець був зобов'язаний ухвалити одне з рішень, передбачених частиною дев'ятою статті 18 Закону № 157-ІХ та Порядком № 483. Водночас подання заяви про продовження договору оренди разом із документами, передбаченими частинами четвертою та восьмою статті 18 цього Закону (зокрема, звіту про оцінку майна та рецензії на цей звіт), застосовується у випадках, коли проведення аукціону не передбачене.
Разом із тим Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 26.09.2024 у справі № 902/489/23 надав правову оцінку застосуванню Закону № 157-ІХ та Порядку № 483 передачі майна в оренду в контексті обставин отримання/неотримання орендарем у встановлені законодавством строки відповіді щодо продовження договору оренди.
У відповідній постанові від 26.09.2024 у справі № 902/489/23 судова палата дійшла висновку, що невиконання орендодавцем передбаченого пунктом 135 Порядку № 483 обов'язку у встановлений строк повідомити орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню, хоча й може свідчити про недобросовісність орендодавця та бути підставою для визнання його бездіяльності протиправною, проте не може слугувати підставою для автоматичної пролонгації договору оренди державного чи комунального майна на новий строк, оскільки можливість такої пролонгації не передбачена Законом № 157-ІХ.
За частиною першою статті 24 Закону № 157-ІХ договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його укладено. У разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (частина перша статті 25 цього Закону).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що Закон № 157-ІХ не передбачає такої підстави для продовження дії договору оренди, як "мовчазна згода", натомість вимагає від орендаря вчинити юридично значимі дії, а саме звернутись із заявою про продовження договору не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди та надати звіт про оцінку майна.
Орендар має завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування майном шляхом надсилання орендодавцю відповідної заяви.
З іншої сторони, орієнтуючись на наявність чи відсутність своєчасного повідомлення про такий намір, орендодавець отримує можливість належно спланувати подальші дії у зв'язку зі спливом строку договору оренди, зокрема продовжити договір оренди за результатами проведення аукціону, що відповідає спрямованості законодавчих змін на забезпечення конкурентних засад передачі в оренду та максимальної ефективності використання комунального майна.
Покладення на орендаря обов'язку з надсилання заяви про продовження договору оренди відповідно до абзацу 4 частини сьомої статті 18 Закону № 157-ІХ (разом зі звітом про оцінку майна та рецензію на цей звіт) до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них.
Вказаний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 916/2469/21, від 18.07.2023 у справі № 914/1728/22, від 05.09.2023 у справі № 914/2233/22.
Отже, із систематичного аналізу положень наведеного законодавства слідує, що спірний договір оренди нерухомого майна міг бути продовжений на той самий строк, на який він був укладений, за умови подання відповідачем відповідної заяви позивачеві не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку дії цього договору.
Лише після отримання такої заяви у встановлений законом строк, тобто активної позиції орендаря, який продемонстрував свої наміри продовжити користування майном, орендодавець був зобов'язаний вчинити певні дії, передбачені Законом № 157-ІХ та Порядком № 483.
Таким чином, Ізмаїльське товариство ім.Кирила та Мефодія у випадку, якщо вважало, що має право на продовження Договору оренди від 02.09.2019р. без проведення аукціону, мало не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди, а саме не пізніше 16.04.2022року подати заяву про продовження договору оренди, звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт.
Водночас, Ізмаїльське товариство ім.Кирила та Мефодія подало заяву на оренду об'єкта лише 26.05.2022 та не надав рецензію на звіт.
Таким чином, встановлені судом фактичні обставини у цій справі свідчать про те, що орендар не дотримався передбаченого законодавством порядку продовження строку дії договору оренди нерухомого майна на той самий термін і на тих самих умовах, визначених договором, а саме: не подав у встановлені строки відповідної заяви про продовження договору встановленого зразка у визначеній законодавством формі та не додав передбачених документів (рецензію на цей звіт).
У зв'язку із викладеним правильним є висновок місцевого господарського суду стосовно того, що спірний договір припинив чинність у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений. Доказів укладення нового договору оренди на новий строк матеріали справи не містять.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що спірний договір оренди вважається продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, в силу імперативних приписів пунктів 5, 16 Постанови КМУ № 634 від 27.05.2022, оскільки строк дії такого договору закінчувався у період дії воєнного стану, відтак у спірних правовідносинах відсутні передумови для виселення відповідача з орендованого приміщення під час дії воєнного стану з підстав, визначених у пункті 5 вказаної Постанови.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, строк якого в подальшому був неодноразово продовжено та який тривав на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду цієї справи.
Отже, закінчення строку договору оренди припало на час дії воєнного стану в Україні.
У зв'язку із запровадженням воєнного стану в Україні Законом України від 01.04.2022 № 2181-IX "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який доповнено пунктом 61. За змістом пункту 61 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо продовження договору оренди, шляхом запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.
На виконання цього Закону України від 01.04.2022 № 2181-IX Кабінетом Міністрів України прийнято 27.05.2022 постанову № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", яка набрала законної сили 01.06.2022.
Відповідно до пункту 5 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
Отже, пункт 5 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України визначає умови автоматичного продовження договорів оренди державного та комунального майна, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану.
Підстави для відмови у продовженні договору оренди визначені статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Так, відповідно до частини 1 статті 19 цього Закону рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято: у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону; якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю; якщо орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому частиною другою статті 18 цього Закону, не надав звіт про оцінку об'єкта оренди у визначений цим Законом строк; якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця; якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців; якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною шостою статті 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об'єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів.
Відповідно до пункту 114 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, рішення про відмову в передачі в оренду відповідного об'єкта оренди може бути прийняте орендодавцем у випадку, зокрема, наявності обґрунтованих власних потреб уповноваженого органу управління та/або балансоутримувача, або потреб іншої бюджетної установи, що розміщена в будівлі, споруді, їх окремій частині.
Отже, відповідно до абзацу 2 частини першої статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у межах розумної та добросовісної поведінки орендодавець, може відмовити орендарю в продовженні договору оренди, повідомивши орендаря у строк за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди про наявність обґрунтованих власних потреб у використанні об'єкта оренди.
Форма такого повідомлення про відмову в продовженні договору оренди не визначена законодавством. Водночас за змістом наведених норм, таке повідомлення (звернення) у розумінні пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 повинно містити обґрунтування необхідності використання об'єкта оренди саме для власних потреб з посиланням на конкретно визначені цілі такого використання, які повинні відповідати законодавству, а також статуту чи положенню. При цьому в розумінні наведених норм власними потребами можуть бути потреби у використанні об'єкта оренди з урахуванням його функціонального призначення для забезпечення здійснення статутної діяльності.
Повідомлення, в якому не зазначено про необхідність використання об'єкта оренди для власних потреб та не наведено обґрунтування необхідності такого використання, не відповідає вимогам абзацу 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки орендар як більш уразлива сторона в таких правовідносинах має право вимагати дотримання щодо нього загальних засад цивільного законодавства, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
Змістовно подібний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.03.2025 у справі № 914/622/24.
Як свідчать матеріали справи, за 30 днів до закінчення строку дії договору, згідно листа №01/04-47 від 28.04.2023 Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради повідомив Голову Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія, що строк дії Договору Оренди (в новій редакції) на нежитлове приміщення, загальною площею 48,9 м.2, по проспекту Незалежності (Суворова), 33-а, укладеного між ним, закінчився 16.07.2022.
Також вказано, відповідно до п. 5.6 Договору оренди, Орендар повинен своєчасно за свій рахунок здійснювати капітальний та поточний ремонт для забезпечення збереження орендованого майна. А також утримувати майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду. Водночас, Орендарем не виконувалися дані умови договору протягом тривалого часу, що призвело до пошкодження та псування орендованого майна (протікає дах, тощо).
Зважаючи на вказане, Орендодавець вимагав привести об'єкт оренди в належний стан та вказував, що надалі фонд комунального майна не має наміру продовжувати договір оренди нежитлових приміщень по пр. Незалежності (Суворова), 33-а з Ізмаїльським товариством ім. Кирила та Мефодія.
Отже, у встановлений строк, визначений п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", балансоутримувач повідомив орендодавця і орендаря про непродовження договору оренди з підстав, визначених ст.19 Закону.
Колегія суддів зазначає, що у справі встановлено, що відмова у продовженні спірного договору є обґрунтованою, відповідне повідомлення містило посилання на конкретні цілі подальшого використання об'єкта оренди і вказане використання відповідає предмету діяльності позивача.
Апеляційний суд вважає, що зі встановлених обставин не вбачається ознак недотримання принципів добросовісності та розумності під час прийняття рішення про відмову у продовженні договору. Мотиви такої відмови надають можливість встановити для яких потреб балансоутримувач має намір використовувати приміщення. Очевидної безпідставності відповідне повідомлення також не містить.
Положення Постанови №634 не передбачають необхідності вчинення орендодавцем додаткових дій, зокрема направлення окремих заперечень орендарю після закінчення строку дії договору оренди. Відповідно до пункту 5 Постанови №634, саме направлення балансоутримувачем орендарю повідомлення про відмову від продовження договору оренди є ключовою умовою для припинення орендних правовідносин, а додаткові дії з боку орендодавця для досягнення цієї мети не передбачені. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13 листопада 2024 року по cправі № 910/18626/23.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для автоматичного продовження договору оренди відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану".
Крім того, 26.07.2024 між Ізмаїльською міською радою (Продавець) та Браславською Оленою Олександрівною (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу, згідно якого Браславська О.О. придбала 7/20 часток у праві спільної часткової власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: Одеська обл., м.Ізмаїл, проспект Незалежності, будинок 33-а, а саме: приміщення №1-№5, загальною площею 48,9 кв.м. Право власності позивачки підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 26.07.2024р.
Вказаний договір підписаний та скріплений печатками сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Отже, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Судова колегія зазначає, що визначених законом підстав недійсності (нікчемності) договору купівлі-продажу під час розгляду справи не встановлено і на відповідні обставини не посилаються учасники справи.
В судовому порядку вказаний договір недійсним також не визнавалися, а тому є чинними та в силу ст.204 ЦК України їхні умови є обов'язковими для сторін такого правочину.
Отже, наразі нежитлові приміщення приміщення №1-№5, загальною площею 48,9 кв.м, розташовані за адресою: Одеська обл., м.Ізмаїл, проспект Незалежності, будинок 33-а, втратили статус об'єктів комунальної власності та стали приватною власністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
За умовами укладеного сторонами Договору, у разі припинення дії договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю орендоване приміщення в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду з урахуванням фізичного зносу (п. 5.11 договору ).
З урахуванням того, що строк дії договору, на підставі якого відповідач користувався спірним майном, є припиненим, а докази повернення цього майна у порядку передбаченому договором відсутні у матеріалах справи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимоги позивача за первісним позовом щодо виселення відповідача та вважає її такою, що підлягає задоволенню.
Отже, місцевий господарський суд, дослідивши зібрані в справі докази в їх сукупності, зважаючи на недотримання відповідачем порядку продовження договору оренди державного майна, передбаченого Законом № 157-ІХ, та зумовленого цим припинення з 16.07.2022 спірного договору оренди нерухомого майна, дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог орендодавця про виселення відповідача із займаних приміщень, якими відповідач наразі користується без достатніх правових підстав.
Посилання скаржника на положення Закону України «Про культуру» щодо заборони виселення закладів культури з приміщень без надання їм іншого рівноцінного приміщення не відносяться до предмету доказування у даній справі.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 у справі №916/5382/24.
За таких обставин, апеляційна скарга на рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 у справі №916/5382/24 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія на рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 у справі №916/5382/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 у справі №916/5382/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 28.10.2025.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді: Н.М. Принцевська
Я.Ф. Савицький