21 жовтня 2025 року
м. Рівне
Справа № 569/4119/25
Провадження № 22-ц/4815/1073/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчук Н. М.,
суддів: Хилевича С. В., Гордійчук С. О.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»
відповідач - ОСОБА_1
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Курлапова Микити Дмитровича на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 травня 2025 року, ухвалене у складі судді Першко О.О. в м. Рівне, повний текст рішення складено 14 травня 2025 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факаторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 29 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 7444152, згідно якого сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування. ТОВ «Мілоан» виконало умови кредитного договору в повному обсязі, надало відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Натомість відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 25 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено Договір № 25-07/24, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь позивача права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором №7444152. Заборгованість відповідача становить 19 996 грн 00 коп., яка складається з заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), і яку позивач просить стягнути з відповідача
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09 травня 2025 року вказаний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 7444152 від 29 січня 2022 року в розмірі 19 996 грн 00 коп., а також судові витрати у розмірі 5 422 грн 40 коп.
Рішення суду першої інстанції вмотивоване передбаченим законом обов'язком позичальника повернути кредит у строк та на умовах, передбачених договором, та обґрунтовано тими обставинами справи, які вказують, що такий обов'язок відповідачем як позичальником дотриманий не був.
Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, представник ОСОБА_2 - адвокат Курлапов Микита Дмитрович оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою ненадання належних та допустимих доказів надсилання позивачем відповідачу електронного повідомлення на укладення електронного договору, а відтак позивач не довів того, що відповідач вчиняв дії, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, позивач не доказав факту здійснення реєстрації, створення особистого кабінету, входу в нього та проведення ідентифікації відповідача при вході в особистий кабінет, надсилання Відповідачу коду авторизації, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Додає, що позивачем не доказано формування та подачі відповідачем заявки, заповнення формуляру, наявності заявки в Особистому кабінеті на веб-сайті ТОВ «Мілоан», належності такого сайту саме ТОВ «Мілоан», прийняття ТОВ «Мілоан» рішення про надання кредиту саме відповідачу. Наголошує, що докази здійснення ним направлення відповідачу електронного повідомлення, здійснення генерації одноразових ідентифікаторів та надсилання цих одноразових ідентифікаторів відповідачу. Така відсутність доказів свідчить про неукладеність кредитного договору між сторонами, а відтак - і відсутність підстав для стягнення заборгованості. Зазначає, що позивач також не надав договір №40484607_26/10/18-1, тим самим не довів наявність договірних відносин між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» та позивачем. Позивач як фактор не доказав факту отримання від ТОВ «Мілоан» всієї документації (відсутній акт-прийому передачі документації). Вважає, що відсутність в матеріалах справи первинних документів не тільки позбавляє суд можливості перевірити факт отримання позичальником коштів у кредит, але і перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстав та порядку нарахування відсотків за користування кредитом. У зв'язку з наведеним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
У поданому на апеляційну скаргу відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Окрім того Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заявило клопотання про розгляд апеляційної скарги із викликом сторін.
Таке клопотання не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб п. 1 ч. 6 цієї статті).
Ціна позову у цій справі становить 19 996,00 грн., тобто справа є малозначною.
Конкретних обставин справи, які б давали суду апеляційної інстанції підстави розглянути апеляційну скаргу у цій справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи у відповідності до ч. 3 ст. 369 ЦПК України, не встановлено.
За наведеного, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» про розгляд апеляційної скарги із викликом сторін, підлягає відхиленню.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 29 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №7444152.
Відповідно до п. 1.1 Договору кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Відповідно до п. 1.2-1.7 Договору сума кредиту становить 20 000,00 грн.
Кредит надається строком на 30 днів з 29 січня 2022 року.
Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 28 лютого 2022 року.
Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 2 880 грн 00 коп. в грошовому виразі та 414.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 22 880 грн 00 коп. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань.
Комісія за надання кредиту: 600 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 3,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Проценти за користування кредитом: 2 280 грн 00 коп., які нараховуються за ставкою 0,38 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Стандартна (базова) процента ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього Договору.
Аналогічна інформація міститься в анкеті-заяві на кредит №7444152 від 29 січня 2022 року, де серед іншого також вказані надані позичальником згоди, процес оформлення та розгляду заяви №7444152, прийняті рішення по заяві №7444152 та погоджені умови кредитування по заяві №7444152.
Відповідно до п. 2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до п. 2.2 Договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2 Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3 Договору.
Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 Договору.
Згідно з п. 3.3.2 Договору позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього Договору.
Пунктом 6.1 Договору визначено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до п. 6.2 Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277. Після укладення цей Кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником товариству.
Згідно з п. 6.4 Договору укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки.
Згідно з п. 6.5 Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Згідно Графіку платежів, який є Додатком №1 до Договору про споживчий кредит №7444152 від 29 січня 2022 року, 28 лютого 2022 року ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити 22 880 грн 00 коп., з яких: 20 000 грн 00 коп. - кредит; 600 грн 00 коп. - комісія за надання кредиту; 2 280 грн 00 коп. - проценти.
Відповідно до копії Довідки про ідентифікацію, за підписом директора ТОВ «Мілоан», Юзвяк А.О., з яким укладено договір №7444152 від 29 січня 2022 року, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): R30103; дата відправки ідентифікатора позичальнику: 29 січня 2022 року, номер телефону, на який відправлено ідентифікатор +380935475652.
Згідно довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 23 січня 2025 року ТОВ «Мілоан» перерахувало 29 січня 2022 року кошти згідно Договору №7444152 в розмірі 20 000 грн 00 коп. на картку НОМЕР_1 , емітовану в АТ «Універсал Банк».
Згідно відповіді, наданої АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-3355 від 01 травня 2025 року на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2025 року про витребування доказів, на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжні картку № НОМЕР_2 . Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за даною платіжною карткою за період з 29 січня 2022 року по 28 лютого 2022 року та який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 - НОМЕР_3 . Згідно руху коштів по банківській картці № НОМЕР_2 29 січня 2022 року на картку зарахована сума - 20 000 грн 00 коп., а 28 лютого 2022 року для Miloan перераховані кошти в загальній сумі 2 884 грн 00 коп. (596 грн 00 коп.+2 288 грн 00 коп.).
Як вбачається з відомостей про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором №7444152, складеними ТОВ «Мілоан», у ОСОБА_1 станом на 28 лютого 2022 року наявна заборгованість в загальному розмірі 19 996 грн 00 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту. Зокрема, з урахуванням сплачених на виконання умов Договору 28 лютого 2022 року коштів в загальному розмірі 2 884 грн 00 коп. (2 280 грн 00 коп.+04 грн 00 коп.+592 грн 00 коп.+08 грн 00 коп.).
Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18), від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20 (провадження № 61-6379св21).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов договору, що не заперечується відповідачем. У свою чергу, відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця. При цьому, отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Можливість укладення договору вищевказаним способом підтверджується правовою позицією, яка викладена Верховним Судом у постанові від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, у постанові від 09.09.2020 року у справі №732/670/19 та ін.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором №7444152 від 29 січня 2022 року за період з 25 липня 2024 року по 21 лютого 2025 року, складеному позивачем, заборгованість ОСОБА_1 станом на 21 лютого 2025 року становить 19 996 грн 00 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту.
Змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
25 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан», як клієнтом, та ТОВ «Факторинг Партнерс», як фактором, був укладений Договір факторингу №25-07/24, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступає за плату своє право грошової вимоги до боржників строк виконання зобов'язань за якою настав, або виникне у майбутньому, а позивач, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим Договором, приймає право грошової вимоги до боржників, що належить ТОВ «Мілоан», і стає новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між ТОВ «Мілоан» і боржниками.
26 липня 2024 року позивачем оплачено ТОВ «Мілоан» кошти згідно Договору факторингу №25-07/24 від 25 липня 2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією №448090004 від 26 липня 2024 року.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №25-07/24 від 25 липня 2024 року як Додатку №3 до Договору факторингу №25-07/24 від 25 липня 2024 року та витягу з нього позивач набув права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №7444152 в розмірі 19 996 грн 00 коп..
Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності з нормами закону, якими ті врегульовані, апеляційний суд приходить до переконання про обґрунтованість та доведеність позовних вимог і їх правомірне задоволення в повному обсязі судом першої інстанції.
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, сторона відповідача заперечує факт укладення договору кредиту в цілому, покликаючись на те, позивачем не надано доказів факту укладення договору з відповідачем, доказів перерахування відповідачу кредитних коштів,однак такі доводи спростовуються як обставинами справи, так і доказами, що їх підтверджують, а саме: копією електронного кредитного договору, анкетою-заявою на кредит, довідкою про ідентифікацію, довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» про перерахування кредитних коштів, відповіддю АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2025 року про витребування доказів, з приєднаною до відповіді випискою щодо руху коштів по банківській картці, відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, підтверджується існування між сторонами кредитних відносин.
Договір про споживчий кредит №7444152 від 29 січня 2022 року містить прізвище, ім'я, по батькові відповідача, дату народження, паспортні дані, адресу проживання, РНОКПП, електронну пошту та мобільний телефон. Вказані відомості узгоджуються з відомостями, які надані АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2025 року про витребування доказів. При цьому, у відзиві представник відповідача Курлапов М.Д. не заперечував, що вказані засоби зв'язку не належать відповідачу.
Ні відповідач, ні його представник не вказували, що на час укладення договору відповідач втратив ці засоби зв'язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. Доказів того, що персональні дані відповідача (дані паспорта громадянина України, картки фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки, на яку ТОВ «Мілоан» здійснювалося перерахування грошових коштів, номер телефону, адреса реєстрації місця проживання, адреса електронної пошти) були використані товариством для укладення договору від його імені, відповідачем та його представником до суду не надані, як і не надано доказів того, що відповідач звертався до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення відносно нього шахрайських дій чи оскарження ним правомірності укладеного договору.
Також, згідно довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 23 січня 2025 року ТОВ «Мілоан» перерахувало 29 січня 2022 року кошти згідно Договору №7444152 в розмірі 20 000 грн 00 коп. на картку НОМЕР_1 , емітовану в АТ «Універсал Банк». Згідно відповіді, наданої АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-3355 від 01 травня 2025 року на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2025 року про витребування доказів, на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжні картку № НОМЕР_2 . Згідно руху коштів по банківській картці № НОМЕР_2 29 січня 2022 року на картку зарахована сума - 20 000 грн 00 коп., а 28 лютого 2022 року для Miloan перераховані кошти в загальній сумі 2 884 грн 00 коп. (596 грн 00 коп.+2 288 грн 00 коп.). Як слідує з відомостей про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором №7444152, складеними ТОВ «Мілоан», на виконання умов Договору 28 лютого 2022 року сплачено коштів в загальному розмірі 2 884 грн 00 коп. (2 280 грн 00 коп.+04 грн 00 коп.+592 грн 00 коп.+08 грн 00 коп.).
Наявні у справі докази, включаючи і докази, здобуті судом у ході розгляду справи (подані АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду про витребування доказів) безспірно свідчать, що ОСОБА_1 29 січня 2022 року отримав від ТОВ «Мілоан» кошти згідно Договору №7444152 в розмірі 20 000 грн 00 коп., а також те, що він 28 лютого 2022 року, як це було передбачено Графіком платежів, який є Додатком №1 до Договору про споживчий кредит №7444152 від 29 січня 2022 року, сплатив ТОВ «Мілоан» кошти на виконання умов Договору про споживчий кредит №7444152 від 29 січня 2022 року в сумі 2 884 грн 00 коп. Ці докази узгоджуються між собою, містять інформацію щодо предмета доказування, тобто є належними, та у своїй сукупності дають змогу дійти висновку щодо укладення між сторонами кредитного договору та перерахування відповідачу кредитних коштів.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд також враховує закріплену ст. 204 ЦК України презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (правова позиція Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010). Доказів визнання Договору про споживчий кредит №7444152 від 29 січня 2022 року у встановленому законом порядку недійсним сторонами не надано і судом також їх не здобуто.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Курлапова Микити Дмитровича залишити без задоволення.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 травня 2025 рокузалишити без зміни.
Поновити дію Рівненського міського суду Рівненської області від 09 травня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 жовтня 2025 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Гордійчук С. О.
Хилевич С. В.