печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46969/25-к
пр. 1-кс-39609/25
25 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12025100070001236,
Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, яким просить накласти арешт на нерухоме майно та заборонити відчужувати його, його частки і будь-яким чином розпоряджатися ним, а саме на частину квартир за адресами:
- АДРЕСА_1 ,
- АДРЕСА_2 , які на праві приватної власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Мотивуючи означене клопотання прокурор вказує наступне.
Слідчим Печерського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні №12025100070001236 від 21.05.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в ред. від 22.11.2018) та ч. 4 ст. 191 КК України.
02.09.2025, заступником начальника Головного управління - начальником слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 визначено здійснення досудового розслідування за спільною групою слідчих СВ Печерського та Подільського управлінь поліції ГУНП у м. Києві.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальноу провадженні здійснюється спільною групою прокурорів Подільської окружної прокуратури м. Києва та Печерської Подільської окружної прокуратури м. Києва.
У клопотанні вказано, що ОСОБА_6 , являючись співзасновником ТОВ «Евотерра Трейд» (код ЄДРПОУ 44317312) у період часу з 07.07.2021 до 14.11.2023 та відповідно до ст. 2.1. Статуту ТОВ «Евотерра Трейд» (у редакції 06.07.2021) був уповноважений брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому Статутом товариства за винятком випадків передбачених діючим законодавством України, маючи на меті незаконне збагачення, діючи умисно, вступивши у попередню злочинну змову з директором та засновником ТОВ «ЛПС-Трейд» (код ЄДРПОУ 39931745) ОСОБА_7 та керівником ТОВ «Евотерра Трейд» ОСОБА_8 , направлену на заволодіння грошовими коштами АТ «Банк Альянс», шляхом надання представникам АТ «Банк Альянс» (код ЄДРПОУ 14360506) для отримання кредиту завідомо неправдивої інформації заволодів чужим майном в особливо великому розмірі, при наступних обставинах.
У січні 2022 року (більш точний час слідством встановити не видалося можливим), ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , діючи умисно з метою незаконного збагачення, вступила у попередню злочинну змову, направлену на заволодіння грошовими коштами АТ «Банк Альянс», шляхом надання представникам АТ «Банк Альянс» для отримання кредиту завідомо неправдивої інформації.
Для реалізації злочинного плану ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_8 , вирішили використати на різних його етапах підконтрольні їм прямо чи опосередковано ТОВ «ЛПС-ТРЕЙД», ТОВ «Евотерра Азот», ТОВ «АФ «Ольвія», ТОВ «Сістемагро», ТОВ «Евотерра Трейд».
Згідно розробленого злочинного плану ТОВ «ЛПС-ТРЕЙД» мало отримати кредитні кошти банку в особливо великих розмірах без реального наміру їх повернення, після чого ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , діючи умисно, мали вивести вказані грошові кошти із Товариства на підставі удаваних угод, які унеможливлювали у наступному стягнення банком заборгованості у цивільно-правовому порядку.
Так, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , з метою заволодіння грошовими коштами АТ «Банк Альянс», звернулась до АТ «Банк Альянс» із заявою та бізнес-планом про розгляд питання можливості надання товариству кредиту в сумі 50 000 000 грн. для вчасного та повного виконання обов'язків ТОВ «ЛПС Трейд» перед ТОВ «Евотерра Трейд» за поставлений аміак безводний, до моменту проведення повного розрахунку за поставлений товар ТОВ «АФ «Ольвія», ТОВ «Сістемагро».
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на незаконне одержання кредитних коштів, директор ТОВ «ЛПС-Трейд» ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , з метою створення видимості фінансово-господарських правовідносин між вказаними товариствами подала до АТ «Банк Альянс» завідомо неправдиві документи, що містили у собі недостовірні відомості, але необхідні для видачі цього кредиту, а саме:
- договір поставки №14012022-1 від 14.01.2022, укладений між ТОВ «ЛПС-ТРЕЙД» та ТОВ «Евотерра Трейд», відповідно до якого компанією було придбано у ТОВ «Евотерра Трейд» 1 500 т аміаку безводного на загальну суму близько 50 000 000 грн. За умовами укладеного з ТОВ «Евотерра Трейд» договору поставки покупець здійснює попередню оплату у розмірі 100 % на поточний рахунок Постачальника;
- договір поставки №11012022-2 від 11.02.2022 між ТОВ «ЛПС Трейд» та ТОВ «Сістемагро», на поставку аміаку обсягом 250 т;
- договір поставки №11012022-1 від 11.02.2022 між ТОВ «ЛПС Трейд» та ТОВ «АФ «Ольвія», предметом якого був аміак обсягом 1000 т.
При цьому, виконуючи вищевказані дії, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , достеменно знала, що вказані договори виконуватись не будуть та є лише підставою для отримання кредитних коштів.
Внаслідок зазначених незаконних дій ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , умисно достовірно знаючи про фіктивність наданих до банківської установи для отримання кредиту документів, якими ввела в оману представників банку, 24.01.2022, між АТ «Банк Альянс», далі Банк, в особі керуючого в особі голови правління ОСОБА_9 з однієї сторони, та ТОВ «ЛПС -Трейд» в особі директора ОСОБА_7 було укладено Договір №22-019/ЮК про відкриття відновлювальної кредитної лінії з лімітом 50 000 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення до 23.01.2023 включно, ціль кредитування - поповнення оборотних коштів. Відповідно до положень вказаного Договору, виконання Позичальником умов цього Договору забезпечується всім належним Позичальнику майном та коштами.
Відповідно до п.6.1.1 даного договору, Позичальник зобов'язується використати Кредит на зазначені у цьому Договорі цілі і забезпечити повернення одержаного Кредиту, сплату нарахованих Процентів, комісій та всієї заборгованості за цим Договором на умовах, передбачених цим Договором, в тому числі, достроково здійснити повернення Кредиту, сплатити Проценти та інші платежі та заборгованість за цим Договором у випадках, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством України.
ОСОБА_7 , за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , з метою заволодіння кредитними коштами АТ «Банк Альянс», які отримала на виконання кредитного договору №22-019/ЮК, реалізувала план використання отриманих кредитних коштів не за цільовим призначенням, із наступним розпорядженням ними на власний розсуд, усупереч положенням зазначеної кредитної угоди.
Так, 24.01.2022 р., отримавши 50 000 000 грн. від АТ «Банк Альянс» на підставі вищевказаного договору №22-019/ЮК на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 ТОВ «ЛПС-Трейд», що надійшли для закупівлі аміаку безводного, ОСОБА_7 , як директор зазначеного товариства, з метою заволодіння кредитними коштами АТ «Банк Альянс», перерахувала на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 , відкритого в АТ «Банк Альянс», підконтрольного ОСОБА_6 , як співвласнику ТОВ «Евотерра Трейд» та ОСОБА_8 як директору та співвласнику ТОВ «Евотерра Трейд» в якості оплати за аміак безводний, яка останнім ніколи не поставлялася, 50 000 000,00 грн.
ОСОБА_8 діючи, як директор ТОВ «Евотерра Трейд», відповідно попередньої домовленості з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , 04.02.2022, провів чергову фінансову операцію, з метою приховання факту заволодіння кредитними коштами АТ «Банк Альянс» та повернув частину коштів у розмірі 25 000 000 грн., перерахувавши на рахунок № НОМЕР_2 ТОВ «ЛПС-Трейд», з призначенням платежу «повернення гарантійного платежу зг. дог. № 24012022-1 від 24.01.2022 без ПДВ».
ОСОБА_7 , відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , того ж дня, з метою приховання факту заволодіння кредитними коштами, повернула частину коштів у розмірі 25 000 000 грн., перерахувавши на рахунок № НОМЕР_4 АТ «Банк Альянс», як часткове повернення кредиту згідно Договору №22-019/ЮК від 24.01.2022р.
Таким чином, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 діючи із прямим умислом і корисливим мотивом, направленим на заволодіння чужим майном, шляхом обману, в особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинили всі дії, які вважали за необхідне, для заволодіння грошовими коштами АТ «Банк Альянс» в особливо великих розмірах.
Так, отриманими та неповерненими ТОВ «ЛПС-Трейд» в АТ «Банк Альянс» кредитними коштами в сумі 25 000 000 грн. ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , розпорядились на власний розсуд, та використали в операційній діяльності підприємства ТОВ «Евотерра Трейд» в тому числі переважно для надання безвідсоткової поворотної допомоги для ТОВ «Евотерра Азот», яке являлось підконтрольним останнім, на загальну суму 9 495 000,00 грн.
У подальшому, реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами в розмірі 25 000 000 грн., які ТОВ «ЛПС-Трейд» отримали від АТ «Банк Альянс» в якості кредиту на підставі кредитного договору від 24.01.2022 року, з метою приховування злочину та створення уяви про розрив зв?язку між ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 з ТОВ «ЛПС-Трейд», ТОВ «Евотерра Трейд», у період часу з 21.09.2023 до 14.11.2023 змінено засновників та керівників даних товариств.
Крім того, за рахунок вказаних дій співучасників злочину було унеможливлено повернення банком заборгованості в цивільно-правовому порядку.
За період користування кредитом винними особами не вживалися будь-які дії спрямовані на щонайменше часткове повернення кредиту, як і на сприяння банку в пошуку активів.
Реалізувавши злочинний план директор ТОВ «ЛПС-Трейд» ОСОБА_7 , за попередньою змовою із директором і співзасновником ТОВ «Евотерра Трейд» ОСОБА_10 та співзасновником ТОВ «Евотерра Трейд» і директором ТОВ «Евотерра Азот» ОСОБА_6 заволоділи безпідставно отриманим і не повернутим, як кредит у АТ «Альянс Банк» за №22-019/ЮК від 24.01.2025 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, майном - коштами у сумі 25 000 000 грн., що є особливо великим розміром відповідно до ч. 4 Примітки до ст. 185 КК України, оскільки у понад шістсот разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в ред. від 22.11.2018).
Так, 03.09.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.190 (в ред. від 22.11.2018) КК України.
Під час досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_6 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 28.04.2007.
Встановлено, що квартири, за адресами: АДРЕСА_3 набуті у власність ОСОБА_4 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_6 , а саме 06.11.2024.
Відтак, з огляду на положення статті 70 СК України, відповідно до якої частки майна дружини та чоловіка є рівними, частина зазначеного майна у виді квартири АДРЕСА_4 , а також квартири АДРЕСА_5 належить ОСОБА_6 на праві спільного майна подружжя.
Таким чином, з метою забезпечення кримінального провадження, подальшої можливої конфіскації майна як виду покарання, виникла необхідність у накладенні арешту на квартири за адресами:
- АДРЕСА_1 ,
- АДРЕСА_2 .
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, а саме: квартира АДРЕСА_4 , а також квартира АДРЕСА_5 на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .
У судове засідання прокурор не з'явився.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.
Аналіз вище зазначених норм закону вказує, що у разі розгляду клопотання слідчого або прокурора про арешт майна, слідчий суддя повинен перевірити доводи поданого клопотання щодо наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у відповідності до мети, яку зазначає слідчий чи прокурор у своєму клопотанні.
При цьому, визначення мети арешту, яка передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України, та обґрунтування її наявності, є обов'язковою.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно положенням до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
03.09.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.190 (в ред. від 22.11.2018) КК України.
Відповідно до положень КК України за злочини, які інкриміновано ОСОБА_6 , передбачене покарання, пов'язане з конфіскацією майна.
Прокурор зазначає, що під час досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_6 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 28.04.2007.
Як вбачається із матеріалів клопотання, квартири, за адресами: АДРЕСА_3 набуті у власність ОСОБА_4 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_6 , а саме 06.11.2024.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, а саме: квартира АДРЕСА_4 , а також квартира АДРЕСА_5 на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .
Відповідно до положень ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту майна, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.
Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК України, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.
Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об'єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, представниками власника майна не надано та не встановлено.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, а саме накладення арешту на майно подружжя, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12025100070001236 - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно та заборонити відчужувати його, його частки і будь-яким чином розпоряджатися ним, а саме на частину квартир за адресами:
- АДРЕСА_1 ,
- АДРЕСА_2 ,
які на праві приватної власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1