печерський районний суд міста києва
Справа № 757/45929/25-к
пр. 1-кс-38752/25
26 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 62025000000000586,
Прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, яким просить накласти арешт на майно, вилучене 18.08.2025 під час проведення обшуку житла за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- Грошові кошти в загальній сумі 100 000 грн. (91 банкнота номіналом по 1000 грн. та 18 банкнота номіналом по 500 грн.);
- Технічний паспорт будинку садибного типу від 16.02.2023 на 1 арк.;
- Витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництво на З арк.;
- Витяг щодо містобудівних регламентів по об'єкту земельна ділянка, АДРЕСА_2 від 26.07.2013 на 10 арк (копія);
- Черговий кадастровий план від 17.10.2012 на 10 арк.;
- Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухомого майна про реєстрацію права власності від 11.12.2012 на 10 арк.;
- Ордер № 357 на право зайняття службового житлового приміщення від 16.06.2010 на 2 арк. (копія);
- План на квартирний житловий будинок АДРЕСА_3 , інв. 168, на 7 арк. (копія);
- Технічний паспорт на будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_3 , на 6 арк.
- Акт приймання-передачі нерухомого майна у власність фізичній особі, що вийшли зі складу учасників ТОВ «Лісовий луг» від 03.12.2019 р.н, посвідчений нотаріусом ОСОБА_8 на 1 арк.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000586 від 13.06.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
У клопотанні зазначено, що наказом філії «Центральний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі -ДП«Ліси України») від 03.04.2025 № 377-к/10 ОСОБА_7 призначено на посаду начальника Черкаського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України».
У період з 4.04.2025 по 14.05.2025 (на даний час точної дати та часу досудовим розслідування не встановлено) у ОСОБА_7 спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами виник злочинний умисел на особисте збагачення шляхом незаконного використання свого службового становища та керівної посади з метою одержання від підлеглих працівників (лісничих Черкаського надлісництва) неправомірної вигоди на постійній основі за не створення штучних перешкод перебування їх на займаних посадах.
Близько 13-14 травня 2025 року начальником Черкаського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДІЇ «Ліси України» ОСОБА_7 проведено нараду за участі ОСОБА_9 та інших лісничих вказаного Надлісництва в ході якої, ОСОБА_7 повідомлено про необхідність надавати неправомірну вигоду на його користь та на користь директора філії «Центральний лісовий офіс» ОСОБА_10 . Також, ОСОБА_7 зазначив, що суму і порядок надання неправомірної вигоди він повідомить згодом, після узгодження із ОСОБА_10 .
У подальшому, 23 травня 2025 року ОСОБА_7 знову проведено нараду за участі ОСОБА_9 та інших лісничих Черкаського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» в ході якої вказав, що зазначену ним раніше неправомірну вигоду необхідно надавати в розмірі суми, що становить 8% від фактично заготовленої лісництвом деревини, помноженої на 1000. Кожному лісництву необхідно самостійно розраховувати суму неправомірну вигоди та передавати її ОСОБА_7 в строк не пізніше 2 тижнів після закінчення звітного місяця.
В подальшому, 08.07.2025 об 9 годині 56 хвилин, ОСОБА_7 знаходячись на території контори Черкаського надлісництва, в ході розмови із ОСОБА_9 вказав, що у червні місці 2025 року Тясминським лісництвом заготовлено всього 293 куб. м., у зв'язку з чим висловив вимогу про надання за вказаний місяць на користь ОСОБА_7 неправомірної вигоди в сумі 10 000 гривень.
На виконання вищевказаної вимоги, 25.07.2025 об 10 годині 25 хвилин, ОСОБА_9 зустрівся із ОСОБА_7 на території Черкаського надлісництва за адресою: Черкаська обл. Черкаський р-н, с. Геронимівка, вул. Лісництво, 11, де поцікавився у ОСОБА_9 з приводу озвученої раніше неправомірної вигоди за червень місяць 2025 року. У зв'язку з цим, ОСОБА_9 діючи на виконання вимоги ОСОБА_7 передав, а ОСОБА_7 одержав неправомірну вигоду за червень місяць 2025 року в розмірі 10 000 гривень за нестворення ОСОБА_9 штучних перешкод роботи на посаді лісничого Тясминського лісництва та не звільнення його із займаної посади.
Крім того, 11.08.2025 о 10 годині 04 хвилин, ОСОБА_7 , знаходячись у коридорі будівлі Черкаського надлісництва філії Центральний лісовий офіс ДП «Ліси України» за адресою: Черкаська обл. Черкаський р-н, с. Геронимівка, вул. Лісництво, 11, на продовження раніше розробленого кримінально- протиправного наміру, в ході розмови дізнався у ОСОБА_9 розмір заготовленої у липні місяці Тясминським лісництвом деревини, який становив 1200 куб. м., після чого висловив ОСОБА_9 вимогу про надання йому неправомірної вигоди в сумі 60 000 гривень, обраховану з розрахунку п'яти відсотків від об'єму заготовленої у липні місяці Тясминським лісництвом деревини помноженого на 1000.
Надалі, 14.08.2025, об 10 годині 00 хвилин, в ході зустрічі на подвір'ї Черкаського надлісництва, ОСОБА_9 на виконання вказаної раніше вимоги передав, а ОСОБА_7 , одержав частину від озвученої 11.08.2025 ним неправомірної вигоди, а саме грошові кошти в сумі 30 000 гривень, за липень місяць 2025 року, за нестворення ОСОБА_9 штучних перешкод роботи на посаді лісничого Тясминського лісництва та не звільнення його із займаної посади.
У подальшому, 18.08.2025, об 10 годині 04 хвилин ОСОБА_9 знову зустрівся із ОСОБА_7 , в ході розмови із останнім ОСОБА_9 передав, а ОСОБА_7 одержав другу частину від озвученої 11.08.2025 ним суми неправомірної вигоди, а саме в розмірі 30 000 гривень за липень місяць 2025 року, за нестворення ОСОБА_9 штучних перешкод роботи на посаді лісничого Тясминського лісництва та не звільнення його із займаної посади.
Таким чином, ОСОБА_7 обіймаючи посаду начальника Черкаського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП«Ліси України», будучи службовою особою правоохоронного органу, керуючись корисливим мотивом з метою особистого збагачення, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб із невстановленою досудовим розслідуванням особами, використовуючи службове становище, висловив вимогу до підлеглого ОСОБА_9 надати неправомірну вигоду в розмірі 70 000 гривень за червень та липень місяць 2025 року для себе та третіх осіб за нестворення ОСОБА_7 та третіми особами штучних перешкод в роботі ОСОБА_9 на посаді лісничого Тясминського лісництва та не звільнення його із займаної посади, а також одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в розмірі 70 000 гривень за червень та липень місяць 2025 року для себе та третіх осіб за нестворення ОСОБА_7 та третіми особами штучних перешкод в роботі ОСОБА_9 на посаді лісничого Тясминського лісництва та не звільнення його із займаної посади.
Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у проханні службовою особою надати неправомірну вигоду для себе та третьої особи за невчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає будь- якої дії з використанням службового становища та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, що вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. З ст. 368 КК України.
18.08.2025 ОСОБА_7 затримано в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України. Того ж дня ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
У зв'язку із надходженням інформації про можливе знаходження майна (речових доказів), які можуть бути знищені з метою приховання слідів злочинної діяльності 18.08.2025 в порядку ч. З ст. 233 КПК України проведено невідкладний обшук житла по місцю проживання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві власності ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В ході вказаного обшуку виявлено та вилучено:
1. Грошові кошти в загальній сумі 100 000 грн. (91 банкнота номіналом по 1000 грн. та 18 банкнота номіналом по 500 грн.);
2. Технічний паспорт будинку садибного типу від 16.02.2023 на 1 арк.;
3. Витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництво на З арк.;
4. Витяг щодо містобудівних регламентів по об'єкту земельна ділянка, АДРЕСА_2 від 26.07.2013 на 10 арк (копія);
5. Черговий кадастровий план від 17.10.2012 на 10 арк.;
6. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухомого майна про реєстрацію права власності від 11.12.2012 на 10 арк.;
7. Ордер № 357 на право зайняття службового житлового приміщення від 16.06.2010 на 2 арк. (копія);
8. План на квартирний житловий будинок АДРЕСА_3 , інв. 168, на 7 арк. (копія);
9. Технічний паспорт на будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_3 , на 6 арк.
10. Акт приймання-передачі нерухомого майна у власність фізичній особі, що вийшли зі складу учасників ТОВ «Лісовий луг» від 03.12.2019 р.н, посвідчений нотаріусом ОСОБА_8 на 1 арк.
Постановою слідчого від 18.08.2025 вищевказані речі і документи визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 62025000000000586 від 13.06.2025.
У судовому засіданні прокурор вимоги визначені у клопотанні підтримав, просить задовольнити.
Представники власника майна у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечили, просять відмовити, вказують, що грошові кошти не можуть бути предметом конфіскації оскільки належать ОСОБА_12 .
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до рішення Європейського Суду від 09.06.2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації», рішення Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу та мету для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства, яке регулює накладення арешту на майно третьої особи із вказаною метою, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна, відповідність його ознакам речового доказу, наслідки арешту для третіх осіб (в даному випадку - це власник майна), а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.
При цьому, обов'язок доведення існування зазначених умов КПК України покладається на орган досудового розслідування.
Так, постановою старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_13 від 18.08.2025 майно на арешті якого наполягає прокурор, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Дана постанова про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні не міститься достатніх обґрунтувань, якому чи яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України відповідає вказане вище майно, відсутні будь-які докази того що вилучене майно містять дані щодо обставин кримінального правопорушення.
Разом з тим, під час судового розгляду встановлено, що арештоване майно, про яке йде мова у даному клопотанні, не є предметом розслідування у кримінальному провадженні №62025000000000586, не є предметом розслідування в даному кримінальному провадженні.
Крім того, стороною обвинувачення не доведено також, що майно, на яке накладено арешт, одержане в результаті вчинення кримінальних правопорушень, оскільки не надано жодних доказів, які б вказували на те, шо ОСОБА_7 володіє майном отриманим всупереч встановленому законодавством порядку.
Крім того, має місце посилання прокурора щодо необхідності арешту майна з метою його можливої конфіскації.
Таким чином, є слушними доводи заявника про те, що слідчим необґрунтовано зв'язок арештованого майна з кримінальним провадженням, а посилання на те, що грошові кошти здобуті злочинним шляхом не знаходить свого підтвердження.
При цьому, як встановлено у судовому засіданні вилучені грошові кошти належать сестрі підозрюваного ОСОБА_14 - ОСОБА_15 , які були її подаровані на потреби дитини.
За таких обставин, клопотання про арешт майна є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства, а відтак в задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 392, 532, 535 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 62025000000000586 - залишити без задоволення.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1