Справа № 545/4690/25
Провадження № 1-в/545/441/25
28 жовтня 2025 рокум. Полтава
Полтавський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області подання начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» про умовно-дострокове звільнення відносно засудженої
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з повною загальною середньою освітою,
раніше судимої:
1) 31.10.1996 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст.141 ч.2, 223 ч.2, 222 ч.1, 42 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнена 23.06.2001 року за відбуттям строку покарання.
2) 10.06.2005 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.309 ч.1, 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки.
3) 13.08.2012 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.185ч.1 КК України - 120 годин громадських робіт.
4) 29.08.2013 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 389 ч.2, 71, 72 ч.1 п.4 КК України до 2 місяців 1 дня арешту. Звільнена 21.01.2014 року за відбуттям строку покарання.
засудженої:
14.11.2014 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 118, 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, зарахувати термін з 30.08.2014 року по 05.11.2014 року включно. 18.05.2015 року ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області скасовано звільнення від покарання з випробуванням і направлено в місця позбавлення волі на 2 роки, зараховано термін з 30.08.2014 року по 05.11.2014 року включно,-
До Полтавського районного суду Полтавської області надійшло подання начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» про умовно-дострокове звільнення відносно засудженої ОСОБА_4 , в обґрунтування подання посилаються на те, що вона сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення.
Прокурор проти задоволення подання не заперечував, посилаючись на наявність підстав для умовно-дострокового звільнення, про що також надав відповідну заяву.
Представник адміністрації виправної колонії та засуджена ОСОБА_4 просили подання задовольнити, справу слухати у їх відсутність, про що надали заяви.
Дослідивши матеріали подання та особової справи, врахувавши думку прокурора, суд доходить висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно-достроковому звільненню від відбування покарання підлягають особи, які сумлінною поведінкою та ставленням до праці довели своє виправлення та відбули частину покарання, призначеного залежно від тяжкості вчиненого ними злочину.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2020 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: а) при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання- того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК); б) при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким- того, що засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК ) при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання особи, яка була засуджена до позбавлення волі за злочин, вчинений у віці до 18 років,- того, що вона сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довела своє виправлення (ч. 2 ст. 107 КК).
Оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребує в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування. Пояснення зазначених осіб і думка прокурора мають бути відображені в протоколі судового засідання.
Як встановлено судом, що ОСОБА_4 засуджена 14.11.2014 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.118, 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, зарахувати термін з 30.08.2014 року по 05.11.2014 року включно. 18.05.2015 року ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області скасувати звільнення від покарання з випробуванням і направити в місця позбавлення волі на 2 роки, зарахувати термін з 30.08.2014 року по 05.11.2014 року включно.
Засуджена ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі перебуває з 15.08.2024 року. За час утримання в державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№3)» характеризувалась посередньо. Стягнень та заохочень не мала. До роботи не залучалась. З 11.09.2024 року відбуває міру покарання в державній установі «Надержинщинська виправна колонія (№65)». Була працевлаштована на підприємстві установи у бригаді № 31, робітником по виконанню ручних робіт. До роботи відносилась добросовісно. На даний час засуджена не працює у зв'язку із погіршенням стану здоров'я. За час відбування покарання характеризується позитивно. Стягнень не має. Має 1 заохочення. До складу злочинної ієрархії не відноситься, злочинні «традиції» не підтримує, не прагне до лідерства. Жаргоном не володіє.Вину у скоєному злочині визнає.
Як визначено статтею 6 Кримінально-виконавчого кодексу України, виправлення засудженого- процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Верховний Суд України в п.17 постанови Пленуму № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» наголошує, що при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потреб у наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
При цьому, умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.
Висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправній установі.
Верховний Суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ неодноразово звертали увагу судів на те, що під час вирішення питання про сумлінну поведінку та ставлення до праці в разі вирішення питання про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення, слід відрізняти пристосовування засуджених до вимог адміністрації колонії з метою отримання пільг або уникнення покарання від виправлення засуджених.
З врахуванням того, що поведінка засудженої враховується за весь період відбування нею покарання, суд вважає, що засуджена довела своє виправлення.
Оцінивши всі докази, враховуючи вимоги Європейської конвенції з прав людини, вимоги КК України, КВК України, Постанови Верховного Суду України від 26 квітня 2001р № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», суд дійшов до висновку, що засуджена своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення, відбула 2/3 частину покарання за вироком суду, що відповідно до ст. 81 КК України, дає йому право на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Аналізуючи встановлені обставини суд вважає, що засуджена ОСОБА_4 довела своє виправлення і заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбуття невідбутої частини покарання, а тому подання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537,539 КПК України, суд,-
Подання начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покараннявідносно засудженої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умовно-достроково від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного їй за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.11.2014 року, на невідбутий строк, що складає 00 рік 07 місяців 12 днів.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 днів з моменту її проголошення.
СуддяОСОБА_5