Справа № 545/3676/25
Провадження № 2/545/2229/25
"28" жовтня 2025 р. м. Полтава
Полтавський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді Зуб Т.О.,
за участі секретаря Пінчук З.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором кредиту, -
21.08.2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖІ ФІНАНС" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Позов мотивований тим, що 09.04.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем укладено кредитний договір №200499514. На підставі даного договору відповідачу надано кредитну картку та встановлено кредитний ліміт.
20.07.2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір за результатами публічних торгів №7_БМ, відповідно до умов якого ПАТ «Банк Михайлівський» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право грошової вимоги до позичальників, у тому числі, за кредитним договором №200499514 від 09.04.2016 року.
Розмір заборгованості відповідача становить 20725,75 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом 7119,02 грн.; заборгованість за відсотками 13606,72 грн.
Відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 01.09.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Представник ТОВ «Діджи Фінанс» в позові заявив клопотання про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує, не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 причини неявки суд не повідомив, заяв або клопотань про відкладення слухання справи, відзиву на позов до суду не надавав. Сповіщався про дату та час судового засідання за адресою його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, згідно з вимогами ст. 131 ЦПК України, відповідач повідомлений про час та місце слухання справи за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з'явився у судове засідання без поважних причин.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з'явився в судове засідання без поважних причин, відзив на позов до суду не надав, а також за наявності згоди позивача, суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що 09.04.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 , укладено угоду №200499514 щодо кредитування, далі - Кредитний договір.
Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти з 09.04.2016 року в розмірі 7799,02 грн., а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20.07.2020 року ТОВ «Діджи Фінанс», набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі №910/11298/16 відповідно до якої Позивач визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за Кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів. До позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору від 15.06.2020 №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості. Банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 07.08.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором становить 20725,74 грн., з яких: 7119,02 грн. - заборгованість за кредитом; 13606,72 грн. - заборгованість за відсотками.
Заборгованість розрахована станом дату укладання до договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку до договору - реєстрі кредитних договорів.
Відповідно до ч. 1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст.ст. 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
За змістом положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Судом встановлено, що кредитний договір № 200499514 від 09.04.2016 року сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. (ст. 526 ЦК України)
За правилами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). (ст. 610 ЦК України)
Зважаючи на те, що відповідачем було порушено умови кредитного договору, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 200499514 від 09.04.2016 року у загальному розмірі 27121,33 грн., яка складається з: суми інфляційних втрат 4531,98 грн., 3% річних - 1863,61 грн. та заборгованості за кредитом 20725,74 грн.
Щодо поновлення строку позовної давності для подання позову суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність, це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з заявою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановленаст.257 ЦК України і становить три роки.
За змістом ч. 2 ст. 259 ЦК України, строк позовної давності може бути збільшений за домовленістю сторін, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року передбачено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Відповідно до ч. 3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
А відповідно до ч. 4 вказаної статті, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Між тим, представник позивача у позовній заяві просить суд визнати причини пропуску строку позовної давності поважними.
Суд, розглянувши вказані причини пропуску строку позовної давності позивачем вважає, що вони є обґрунтованими та строк позовної давності останнім було пропущено саме з поважних причин, оскільки, 09.04.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду №200499514 щодо кредитування. 20.07.2020 року позивач, набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16 відповідно до якої Позивач визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за Кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів.
До позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору від 15.06.2020 №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості. В свою чергу, приналежність права вимоги за вищевказаними кредитними договорами було предметом спору у справі №910/11298/16 та саме наявність тривалого судового процесу щодо приналежності права вимоги кредитору призвело до спливу встановленого законодавством загального строку позовної давності. Крім того, оригінали документів, а саме кредитних договорів, щодо яких право вимоги відступлено на підставі договору від 20.07.2020р. були отримані позивачем лише на початку 2023р. Саме фактична відсутність документів, які стосуються угоди щодо кредитування унеможливлювали реалізацію прав позивача на звернення до суду за захистом своїх власних інтересів.
Також, представник позивача наголошував на продовження під час карантину строків загальної та спеціальної давності та введенні воєнного стану на території країни.
Вказана сукупність зазначених підстав свідчить про об'єктивність пропуску позивачем належного строку для звернення до суду із позовною заявою, а тому вказаний пропущений строк підлягає поновленню.
Щодо відшкодування судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, 15.02.2024 року між Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» та ТОВ «Діджі Фінанс» укладено договір про надання правничої допомоги №26.
Відповідно до акту про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 14.08.2025 року, детальний опис робіт наданих послуг Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» було надано правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати в сумі 7000,00 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатським бюро обсягом послуг, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, тому, на переконання суду, понесені витрати відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також принципу справедливості, тому суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 7000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,19,81,141,264,265,274,280-282 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором кредиту- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором №200499514 від 09.04.2016 року у розмірі 20725 (двадцять тисяч сімсот двадцять п'ять) грн.74 коп., суми інфляційних витрат - 4531 (чотири тисячі п'ятсот тридцять одна) грн. 98 коп., суми 3% річних - 1863 (тисяча вісімсот шістдесят три) грн. 61 коп., а всього 27121 (двадцять сім тисяч сто двадцять одна) грн. 33 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Т. О. Зуб