Провадження № 1-кс/359/2075/2025
Справа № 359/12254/25
Іменем України
15 жовтня 2025 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль з технічною фіксацією клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 42025112100000124, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.09.2025 року, підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Глибне Краснопільського району Сумської області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, одруженому, освіта середня, працюючому інженером ТОВ «Ніколя Інвест», раніше не судимому, маючому на утриманні неповнолітню дитину, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України -
Старший слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Так згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19.09.2025, виник умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаної з вимаганням такої вигоди.
Так, 09.10.2025 приблизно о 13 год. 30 хв. ОСОБА_4 діючи з корисливих мотивів, з метою протиправного особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднану з вимаганням такої вигоди, в ході телефонної розмови, висунув протиправну вимогу ОСОБА_7 про надання йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 8500 доларів США, за вплив на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо прийняття ними рішення про зняття з розшуку ОСОБА_8 у базі даних «Оберіг» та проходження військово-лікарської комісії без участі останнього .
В подальшому, 14.10.2025, приблизно о 14 год. 35 хв., перебуваючи в на другому поверсі ресторану швидкого харчування МакДональдз розташованого за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 67, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_7 , неправомірну вигоду в сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 14.10.2025 становить 353686 грн. 70 копійок, за вплив на прийняття рішення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо прийняття ними рішення про зняття з розшуку ОСОБА_8 у базі даних «Оберіг» та проходження військово-лікарської комісії без участі останнього, після чого ОСОБА_4 було затримано працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднана з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
14.10.2025 о 14 годині 38 хвилин ОСОБА_4 було затримано відповідно до п. 2 ст. 208 КПК України, безпосередньо під час вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
14.10.2025 о 18 годині 42 хвилин ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаної з вимаганням такої вигоди тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого 3 ст. 369-2 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.
Таким чином, орган досудового розслідування вважає встановленими достатні підстави для звернення до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, якщо жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі понад 5 років.
Санкція ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років із конфіскацією майна, а тому є тяжким злочином.
Так під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Виходячи з вище викладеного, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України, орган досудового розслідування вважає обґрунтовано доведеним той факт, що у випадку не застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою орган досудового розслідування не зможе запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, та є всі підстави вважати, що вільно пересуваючись без обмежень підозрюваний
ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам реалізації ризиків зазначених у клопотанні.
Обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою є запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Належним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків у клопотання є запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту, у тому числі із застосуванням електронних засобів контролю, при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло, не зможе унеможливити спробам переховуватись від органів досудового розслідування і суду, у зв'язку з тим, що останній не обтяжений доглядом за батьками, опікунами чи дітьми.
Також слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Встановлено, що стосовно ОСОБА_4 вже неодноразово обиралися запобіжні заходи у вигляді застав у кримінальних провадженнях №42023202540000145 від 02.11.2023 за ч. 3 ст. 332 КК України, та №12017220000001481 від 17.11.2017 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 121 КК України однак їх умови були порушені останнім.
Таким чином, органом досудового розслідування встановлені достатні підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
У судовому засіданні прокурор Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив обрати підозрюваному біль м'який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Встановлено, що 14.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаної з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Згідно із ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, тому враховуючи ст. 8, 9 КПК України слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. Тривала практики ЄСПЛ сформувала позицію, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, оголошеної ОСОБА_4 , підтверджується зібраними в ході досудового розслідування кримінального провадження доказами: - протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 23.09.2025; - рапортом старшого оперуповноваженого 4-го відділу УСР в Київській області ДСР НП України капітана поліції ОСОБА_9 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 23.09.2025; - протокол за результатами проведення НСРД аудіо- відеоконтроль особи (проміжний) від 10.10.2025; - протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 14.10.2025; - протоколом виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів від 10.10.2025; - накладною № 25ЦОП-10/-2066; - протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.10.2025; - протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 14.10.2025; - повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 14.10.2025; - довідкою про звільнення серія ПОЛ № 05325 від 30.12.2022; - ухвалою від 29.07.2025 справа № 950/612/25 провадження 1-кп/950/152/25; - ухвалою від 08.01.2025 справа № 644/192/18 провадження 1-кп/953/361/25; - ухвалою від 29.07.2024 справа № 592/12475/25 провадження 1-кп/592/5085/25; - ухвалою від 29.12.2022 справа № 644/4115/21 провадження 1-кп/552/607/22; - протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 14.10.2025.
З огляду на це слідчий суддя дійшов переконання, що в ході досудового розслідування зібрана достатня кількість належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити ці дії.
Суд погоджується з доводами прокурора про наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, та п.5 ч.1 ст.177 КПК
п.1 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи тяжкість покарання за ч. 3 ст. 369-2 КК України, яка є корупційним кримінальним правопорушенням, санкція статті передбачає позбавлення волі від 3 до 8 років з конфіскацією майна, ОСОБА_4 може переховуватись від слідства, прокуратури та суду, з метою уникнення покарання;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з тим що ОСОБА_4 відомі анкетні дані свідків, останній без застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, буде мати можливість вільно пересуватися та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою схиляння їх до зміни своїх показів, які викривають протиправні дії ОСОБА_4 ;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, знаходячись на волі підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у яких підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, так як відносно останнього вже перебуває на розгляді в Київському районному суді м. Харкова обвинувальний акт за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст.255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 121 КК України в рамках об'єднаних кримінальних проваджень №12016220490004696 та №12017220000001481, також в рамках вказаних кримінальних проваджень 29.12.2022 останній раз ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначеним розміром застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720 грн., яку за останнього внесли 30.12.2022. Крім того, в Лебединському районному суді Сумської області перебуває обвинувальний акт за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України в рамках кримінального провадження №42023202540000145 від 02.11.2023, також в рамках вказаного кримінального провадження 29.07.2024 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначеним розміром застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400 грн.
Тримання ОСОБА_4 під вартою сприятиме забезпеченню кримінального судочинства та правопорядку. Безумовно, досягнення таких цілей становить суспільний інтерес, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи підозрюваної.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 р.).
Слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Вирішуючи це питання, слідчий суддя своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів.
З огляду на це слідчий суддя вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
На виконання вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 слід визначити розмір застави у вигляді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 гривень, який на думку слідчого судді в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176-178, 179, 183, 184, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб та утримувати його у Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.
Строк тримання під вартою рахувати з 14.10.2025 року.
Визначити для ОСОБА_4 заставу в розмірі 151400 грн.
При внесенні застави в розмірі 151400 грн., начальнику слідчого ізолятора негайно звільнити ОСОБА_4 з під варти.
У разі звільнення з під варти покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора та суду на визначений ними час;
- не відлучатися з м. Бориспіль без дозволу слідчого, прокурора, суду та повідомляти про зміну місця свого проживання;
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 або заставодавцю, що застава повинна бути внесена на наступний рахунок: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області. Код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119, р/р UA768201720355259001000018661, Банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ. Документ про внесення застави повинен бути наданий слідчому.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави, а міра запобіжного заходу буде змінена.
Ухвала слідчого судді діє протягом шістдесяти днів з моменту затримання ОСОБА_4 тобто до 12.12.2025 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 20.10.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1