Справа №295/15129/25
1-кс/295/5615/25
28.10.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна, внесене слідчим СВ Житомирського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12025060600001669 від 25.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та додані до нього матеріали, -
Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на світер з візерунками зігзагоподібними зі слідами РБК та лосини чорного кольору зі слідами РБК, які були вилучені 26.10.2025 в ході проведення огляду трупа ОСОБА_5 .
Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що 25.10.2025 близько 13 год. 18 хв, перебуваючи в кухні квартири АДРЕСА_1 , на ґрунті виникли раніше неприязних відносин, вчинив конфлікт з дружиною ОСОБА_5 .
У цей же день, час та місці та за вказаних обставин ОСОБА_6 зі значною силою прикладання наніс один удар ножем в область грудної клітини ОСОБА_5 , після чого припинив свої дії.
Вказаними діями ОСОБА_6 , спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді колото різаної рани грудної клітини, внаслідок чого остання померла.
У зв'язку із вищевказаним, з метою всебічно, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, надання їм належної правової оцінки та прийняття законного процесуального рішення у передбачені кримінальним процесуальним законодавством строки 26.10.2025 під час огляду трупа ОСОБА_5 , вилучено особисті речі, а саме: світер з візерунками зігзагоподібними зі слідами РБК та лосини чорного кольору зі слідами РБК.
Вищевказані речі належать потерпілій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, яке, серед іншого, підлягає можливій конфіскації (абз.1 ч.1). Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. (абз. 2 ч. 1). Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання (п.3 ч. 2). У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5). Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів (абз. 2 ч. 10).
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
Встановлено, що в провадженні СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12025060600001669 від 25.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, в рамках якого постановою слідчого СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 від 26.10.2025 майно, на який слідчий просить накласти арешт, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Майно, на яке слідчий просить накласти арешт, є матеріальними об'єктами, які могли були знаряддям вчинення кримінального правопорушення та могли зберегти на собі його сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження.
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).
На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку і тяжкість.
Крім того, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, такий захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним втручанню у володіння майном. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає. У цьому випадку арешт майна необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження та негативних наслідків для володільця майна не створює.
Слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав.
Наявні у клопотанні матеріали свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
З урахуванням викладеного, оскільки вилучене майно може бути використане як доказ на підтвердження обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, взявши до уваги стадію досудового розслідування, мету та підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою проведення необхідних судових експертиз, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання та накласти на вказане майно арешт.
Керуючись ст. ст. 98, 170 - 173 КПК України, слідчий суддя, -
Задовольнити клопотання та накласти арешт на світер з візерунками зігзагоподібними зі слідами РБК та лосини чорного кольору зі слідами РБК, які були вилучені 26.10.2025 в ході проведення огляду трупа ОСОБА_5 .
Ухвала про арешт майна підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1