Справа №338/1326/25
27 жовтня 2025 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі : головуючого-судді Битківського Л.М.,
з участю : секретаря Чорній К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 84016,22 грн за кредитним договором №1750706, укладеним між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 07 вересня 2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07 вересня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачкою було укладено кредитний договір №1750706. Відповідно до умов укладеного договору кредитодавець надав позичальникові кредит у сумі 35000,00 грн, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти (плату за користування грошовими коштам) на умовах та у порядку, визначені договором. Договором визначено термін повернення відповідачем кредиту та нарахованих процентів, однак у вказаний термін відповідач кредитні кошти не повернув, проценти не сплатив, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало позичальниці грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказала при оформленні кредиту
29 квітня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «Свеа Фінанс» АТ «Ідея Банк» та позивачем ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-09/25, відповідно до якого позивач набув право вимоги заборгованості за кредитним договором №1750706. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором в сумі 84016,22 грн, з яких: 23015,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 43500,24 грн. - заборгованість за відсотками; 17500 грн - заборгованість за пенею.
Оскільки відповідачка у добровільному порядку заборгованість за вищевказаним кредитним договором не погасила, то просить позов задовольнити, стягнути з відповідачки 84016,22 грн заборгованості та понесені судові витрати.
Представник позивача на розгляд справи не з'явилася, у поданій заяві просила проводити розгляд справи у її відсутності, позов підтримала у повному обсязі, не заперечила щодо заочного розгляду справи.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася. До початку засідання по суті подала заяву у якій клопотала провести розгляд справи за її відсутності. Заявлений позов визнала частково, не заперечила факту укладення кредитного договору. Вказала, що нарахована сума пені у розмірі 17500 грн є безпідставною. Просила в цій частині позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що 07 вересня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачкою було укладено кредитний договір №1750706. Відповідно до умов укладеного договору кредитодавець надав позичальникові кредит у сумі 35000,00 грн, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти (плату за користування грошовими коштам) на умовах та у порядку, визначені договором. Договором визначено термін повернення відповідачем кредиту та нарахованих процентів, однак у вказаний термін відповідач кредитні кошти не повернув, проценти не сплатив, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало позичальниці грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказала при оформленні кредиту
29 квітня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «Свеа Фінанс» АТ «Ідея Банк» та позивачем ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-09/25, відповідно до якого позивач набув право вимоги заборгованості за кредитним договором №1750706. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором в сумі 84016,22 грн, з яких: 23015,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 43500,24 грн. - заборгованість за відсотками; 17500 грн - заборгованість за пенею.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Так, відповідно до ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 527 ЦК України передбачено зобов'язання боржника виконати свій обов'язок, а кредитора - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, а також право кожної із сторін у зобов'язанні вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Як слідує зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного договору позику, так і на час розгляду цієї справи.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки відповідачка прострочила виконання грошового зобов'язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, пеня не може бути стягнута, у зв'язку з чим в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Виходячи з вищевказаних норм закону, умов кредитного договору та договору факторингу, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
За таких обставин суд вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №1750706 від 07 вересня 2024 року в розмірі 66516,22 грн, з яких: 23015,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 43500,24 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2 422, 40 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» підлягають до часткового задоволення, то відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1917,83 грн із розрахунку 66516,22 х 2 422,40 / 84016,22.
На підставі наведеного, ст.11, 205, 512, 514, 610, 612, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст. 100, 141, 263-265 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 66516,22 грн заборгованості за кредитним договором №1750706 від 07 вересня 2024 року, а також 1917,83 грн судового збору.
В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Л.М. Битківський