справа № 198/662/25
провадження № 2/0198/372/25
29 жовтня 2025 року Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Карпенко В.В., до Станично-Луганської селищної територіальної громади Щастинського району Луганської області в особі Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
Адвокат Карпенко В.В., який діє від імені позивачки ОСОБА_1 , через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Ухвалою від 07 жовтня 2025 року позовна заява залишена без руху, оскільки подана з порушенням статті 175 ЦПК України, представнику позивачки наданий строк для усунення недоліків 10 днів з дня отримання ухвали.
Довідка про отримання документів в електронному суді (ЕС) свідчить, що представник позивачки адвокат Карпенко В.В. отримав ухвалу суду про залишення позову без руху 07.10.2025, отже, повинен був усунути недоліки позову у строк до 18.10.2025.
Однак, станом на 29.10.2025 недоліки позову не усунуті.
Будь-яких документів або відомостей щодо виникнення труднощів під час усунення недоліків позовної заяви не надано.
Між тим, суд вважає недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, суттєвими та такими, що не дають можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі та розгляд позову по суті.
В статті 55 Конституції України закріплено право кожної особи будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За статтею 4 ЦПК України кожній особі гарантовано право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одними з основних засад цивільного судочинства являються принципи змагальності та диспозитивності, які забезпечують реалізацію права кожної особи на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справи у суді (стаття 2 ЦПК України).
Зміст принципу змагальності судового процесу розкрито у статті 12 ЦПК України, за положеннями якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В той же час, згідно з принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (стаття 13 ЦПК України).
Особа, яка порушує процес, повинна викласти в позовній заяві до суду обставини, що обґрунтовують вимогу позивача, тобто що право вимоги належить особі, яка вказана позивачем, а обов'язок покладений на особу, зазначену в заяві відповідачем. При розгляді справи в суді вважається, що сторони є належними.
Такі вимоги процесуального закону покликані забезпечити ефективний та своєчасний розгляд справи, здійснення відповідачем та іншими учасниками справи своїх прав, зокрема, подати відзив на позов, пояснення, заперечення, а також запобігти можливим зловживанням правом на звернення до суду.
Таким чином, саме по собі звернення особи до суду із позовом не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі, адже суд, відкриваючи провадження, перевіряє чи дотрималася особа, яка подала позов, порядку здійснення права на звернення до суду (умови реалізації права на звернення до суду). Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду є залишення позовної заяви без руху або її повернення в разі неусунення недоліків.
З огляду на викладене, дотримуючись завдань цивільного судочинства, суд може вирішити питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження за позовною заявою, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (справи «Мушта проти України», заява №8863/06; «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року; «Перетяка та Шереметьев проти України», заяви N 17160/06 та N 35548/06), реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності.
У зв'язку з наведеним, повернення позовної заяви, суттєві недоліки якої не усунуті належним чином після залишення заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ч. 3 ст. 185, ст. 261 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Карпенко В.В., до Станично-Луганської селищної територіальної громади Щастинського району Луганської області в особі Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування вважати неподаною та повернути представнику позивачки.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення або підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду в порядку, встановленому ЦПК України, протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена та підписана 29 жовтня 2025 року.
Суддя І. О. Гайдар