Справа № 182/6858/25
Провадження № 1-кс/0182/972/2025
Іменем України
27.10.2025 року м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл. ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Нікополі клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 жовтня 2025 року за №12025041340001027 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, який не є особою з інвалідністю, не є пенсіонером, на утриманні нікого не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
свідка ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,-
До Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 жовтня 2025 року за №12025041340001027 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що наприкінці липня 2025 року, у вечірній час доби, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_5 перебував за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Херсонська, буд. 50, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в той же день та час, перебуваючи за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Херсонська, буд. 50, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшов до будівлі, яка розташована за вказаною адресою та за допомогою драбини, яка розташована уздовж будівлі потрапив на дах, де розташована базова станція DNE NIK NAB, яка перебуває у власності ПрАТ «ВФ Україна» код ЄДРПОУ 14333937, та шляхом пошкодження дверей вказаної будівлі проник до вказаного приміщення та відкрив двері батарейної шафи звідти таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав акумуляторні батареї «Ventura FT 12-125», 12V, 125Ah в кількості 8 штук, що належать ПрАТ «ВФ Україна» код ЄДРПОУ 14333937 вартість яких згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи №2506 від 17.10.2025 становить 10159,36 грн та акумуляторні батареї «Rowersate», 12V, 125F в кількості 16 штук, що належать ПрАТ «ВФ Україна» код ЄДРПОУ 14333937 вартість яких згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи №2506 від 17.10.2025 визначити не надалось можливим.
У подальшому ОСОБА_5 залишив місця вчинення злочину, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що на початку вересня 2025 року у вечірній час доби, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_5 перебуваючи за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Херсонська, буд. 13, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в той же день та час, перебуваючи за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Херсонська, буд. 13, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшов до будівлі, яка розташована за вказаною адресою та за допомогою драбини, яка розташована уздовж будівлі потрапив на дах, де розташована базова станція DNE NIK YUG, яка перебуває у власності ПрАТ «ВФ Україна» код ЄДРПОУ 14333937, та шляхом пошкодження дверей вказаної будівлі проник до вказаного приміщення та відкрив двері батарейної шафи звідти таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав акумуляторні батареї «Ventura FT 12-125», 12V, 125Ah в кількості 8 штук, що належать ПрАТ «ВФ Україна» код ЄДРПОУ 14333937 вартість яких згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи №2505 від 17.10.2025 становить 10159,36 грн та акумуляторні батареї «AGM CT12-125X», 12В, 125А в кількості 8 штук, що належать ПрАТ «ВФ Україна» код ЄДРПОУ 14333937 вартість яких згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи №2505 від 17.10.2025 визначити не надалось можливим.
У подальшому ОСОБА_5 залишив місця вчинення злочину, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Вказані умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану
У ході проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню було встановлено достатній обсяг обставин, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного злочину.
Винуватість ОСОБА_5 повністю підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
?Протоколом огляду місця події;
?Протоколами допиту свідків;
?Протоколом впізнання за фотознімками свідками;
?Протоколом огляду викрадених речей;
?Протоколом проведення слідчого експерименту
Враховуючи той факт, що для розгляду в розумні строки даного кримінального провадження в суді необхідне забезпечення виконання обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов'язків, а також те, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може:
?переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
?незаконно впливати на потерпілу та свідків;
?перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
?вчинити інші кримінальні правопорушення аналогічні тим, у яких підозрюється, а саме:
1) наявні докази про вчинення підозрюваного кримінального правопорушення з корисливих мотивів, що свідчить про перетворення вчинення вказаного злочину у основний спосіб заробітку, що може сприяти вчиненню ОСОБА_5 нових злочинів, якщо йому не буде обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту;
2) ОСОБА_5 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 років до 8 років, що може спонукати його переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також дотримується обов'язкова умова ч. 2 ст. 181 КПК України, тобто покарання у виді позбавлення волі;
3) У ОСОБА_5 постійного офіційного місця роботи або навчання не має. Останній раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів та на даний час кримінальне провадження з обвинувальним актом перебуває на розгляді у Нікопольському міськрайонному суді.
Вищевикладене свідчить про наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий вважає, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів таких як особисте зобов'язання, особиста порука та застава не забезпечить належне виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обов'язків та не здатні запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Так, особисте зобов'язання, не може обмежити ОСОБА_5 перебувати у нічний час на вулицях міста, що не зможе запобігти вчиняти ним нових кримінальних правопорушень.
Крім того, в оточені ОСОБА_5 не має особи, яка заслуговує на довіру та може поручитися за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобов'язатися за необхідності доставляти його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Крім того, майновий стан підозрюваного, а саме відсутність офіційного місця роботи та постійного заробітку законним шляхом не надає останньому можливості внести кошти в якості застави.
Враховуючи вищевикладене виникла необхідність обрання у відношенні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, який забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків, а також попередить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме у вигляді нічного домашнього арешту заборонивши підозрюваному залишати житло в період часу з 19:00 год. до 07:00 год. з покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дієвості кримінального провадження щодо нього.
Прокурор вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також є ризики, зазначені у клопотанні. Просив задовольнити клопотання.
Підозрюваний у судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечував.
Свідок в судовому засіданні зазначив, що він орендує приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . За цією адресою розташована автомийка. ОСОБА_5 за цією адресою проживає, однак офіційно в нього не працює.
Вислухавши прокурора, підозрюваного та свідка, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частинами 1 та 2 статті 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частиною 1 статті 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинене кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.4 ст. 185 КК України, внесені до ЄРДР за № 12025041340001027.
22 жовтня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом огляду місця події; протоколами допиту свідків; протоколом впізнання за фотознімками свідками; протоколом огляду викрадених речей та протоколом проведення слідчого експерименту.
Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні слідчого і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Так запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути достатньо ефективним запобіжним заходом лише за належного забезпечення його виконання.
Метою застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Домашній арешт як запобіжний захід полягає в обмеженні свободи пересування підозрюваного, обвинуваченого шляхом його ізоляції в житлі через заборону залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Під житлом у значенні, що використовується в коментованій статті, треба розуміти:
а) будинок приватної форми власності з усіма приміщеннями, в яких постійно чи тимчасово проживає підозрюваний, обвинувачений,;
б) будь-яке житлове приміщення, незалежно від форми власності, яке належить до житлового фонду і використовується підозрюваним, обвинуваченим для постійного або тимчасового проживання (будинок, квартира в будинку будь-якої форми власності, окрема кімната в квартирі з необхідними для проживання приміщеннями тощо);
в) будь-яке інше приміщення або забудова, у яких постійно чи тимчасово проживає підозрюваний, обвинувачений, які не належать до житлового фонду, але пристосовані для постійного або тимчасового проживання.
Слідчий суддя звертає увагу, що не зважаючи на те, що сторона обвинувачення звертається з клопотанням про обрання такого запобіжного заходу як домашній арешт, при цьому зазначаючи адресу за якою просить призначити такий запобіжний захід, як і у клопотанні, так і в судовому засіданні стороною обвинувачення не надано будь яких належних даних, які б підтверджували, що підозрюваний проживає за адресою за якою прокурор просить визначити домашній арешт, який час проживає, на підставі яких документів, та кому належить це житло, а також чи не заперечує сам власник житла, щодо визначення підозрюваному такого запобіжного заходу за його власністю.
Слідчий суддя враховує, що з метою дотримання права власника житла на особисте життя та недоторканність його житла слідчий суддя, обов'язково мусить з'ясувати позицію власника житла (яким може бути не лише родич, член сім'ї, а й орендодавець та інші особи) щодо можливості застосування домашнього арешту до підозрюваного в його житлі та отримати підтвердження згоди на це.
Таким чином, слідчий суддя зауважує, що додатковими умовами для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у разі, якщо підозрюваний, обвинувачений не є власником (співвласником) житла та не зареєстрований в житлі, є такі: підтвердження факту постійного чи тимчасового проживання підозрюваного в житлі його власником; отримання згоди власника (співвласників) житла та повнолітніх співмешканців підозрюваної особи на виконання домашнього арешту за їхньою спільною адресою (якщо є такі співмешканці); отримання згоди власника орендованого підозрюваним житла на те, що виконання домашнього арешту буде реалізовуватись за адресою такого житла (якщо підозрюваний орендує житло).
Крім того, свідок, який орендує приміщення, зазначив, що за адресою: АДРЕСА_2 , розташована автомийка. ОСОБА_5 не має жодного відношення до цієї мийки, офіційно там він не працює, тільки інколи ночує.
Таким чином слідчий суддя вважає, що обрання такого запобіжного заходу як домашній арешт в даному випадку буде порушенням норм як КПК України так і Конституційних прав власника нерухомості.
Керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 жовтня 2025 року за №12025041340001027 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1