Справа № 182/6804/24
Провадження № 2/0182/140/2025
Іменем УКРАЇНИ
21.10.2025 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Рунчевої О.В.,
за участю секретаря Паламарчук П.Ю.,
розглянувши в м. Нікополі в залі суду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
14.11.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Балабекяна Артура Едуардовича про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, але 06.03.2025 року уточнила свої позовні вимоги, зазначивши відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Свої позовні вимоги мотивує наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на момент смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з 10/17 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Спадкоємцями першої черги, окрім позивачки, є також діти померлої - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . З чоловіком ОСОБА_5 мати сторін розлучилась 22.09.1983 року. Заповіту за життя ОСОБА_4 не склала.
Позивач звернулась до приватного нотаріуса Балабекяна А.Е. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Але постановою від 07.11.2024 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском строку прийняття спадщини.
Враховуючи викладене вище, позивач просить суд визначити їй додатковий строк в один місяць для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті матері, оскільки незадоволення позову зумовить перехід права власності на спадкове майно до держави.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.12.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.22-23).
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.12.2024 року зобов'язано приватного нотаріуса Балабекяна А.Е. надати суду належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 (а.с.24-25).
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду (а.с.73-74).
Сторони в судове засідання не з'явились.
06.03.2025 року позивач надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягає.
Відповідачка ОСОБА_2 повідомлялась про розгляд справи, шляхом направлення судової повістки на адресу її реєстрації, про що свідчить поштовий конверт (а.с.78), який повернувся на адресу суду, як не вручений, за відсутністю адресата за вказаною адресою. Відповідач ОСОБА_3 згідно позовної заяви мешкає в російський федерації. У зв'язку з цим, судом було опубліковано оголошення про слухання даної справи на сайті Судової влади України. Відзиву на позовну заяву на адресу суду у встановлений законом строк відповідачі не надіслали, заяву про відкладення розгляду справи або про слухання справи без їх участі до суду не направили. Ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 131 ЦПК України, вважається доставленою.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, та неподанням відповідачами відзиву на позовну заяву.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю позивачки. На підтвердження факту родинних відносин вона надала своє свідоцтво про народження (а.с.4).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с.3). На час смерті вона була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.38).
Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з 10/17 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , які належали померлій на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Мігуновим С.О., зареєстрованим в реєстрі за №2397 (а.с.6).
Заповіту за життя ОСОБА_4 не склала.
Частина 2 ст. 1223 ЦК України передбачає, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Так, спадкоємцями першої черги, окрім позивачки, після смерті ОСОБА_4 є її діти - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Згідно матеріалів спадкової справи, із заявою про прийняття спадщини після смерті матері вони у встановлений законом строк не звернулись, фактично спадщину також не прийняли, оскільки не були зареєстровані з померлою за однією адресою на час смерті останньої. Спадкоємців, які б мали право на обов'язкову долю в спадщині судом не встановлено.
ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Балабекяна А.Е. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Але постановою від 07.11.2024 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском строку прийняття спадщини (а.с.10).
Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позивач пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, а тому вправі звернутись до суду з позовом для визначення їй додаткового строку.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України.
У пункті 24 (абз.6) постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій.
В постанові Верховного суду від 20.03.2024 року у справі № 545/1231/23 (провадження №61-16142св23) викладено правову позицію, зі змісту якої випливає, що така обставина, як проживання спадкоємця в зоні, яка не перебувала під окупацією, однак на території якої відбувались активні бойові дії, є достатньою підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.
Враховуючи всі встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає введення в Україні положення воєнного стану та активні бойові дії на території Нікопольської територіальної громади є поважними причинами пропуску строку звернення до нотаріальної контори за оформленням спадкових прав. Окрім того, суд бере до уваги той факт, що позивачкою було пропущено незначний строк - лише 2 тижні.
На підставі викладеного, враховуючи малий строк та поважність причин його пропуску позивачкою для звернення до нотаріальної контори, суд вважає за можливе позов задовольнити, визначивши ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини - один місяць з дня набрання рішенням законної сили.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1223, 1270 - 1272 ЦК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк в один місяць з моменту набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті матері - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.
Суддя: О. В. Рунчева