Справа № 177/1608/25
2/212/4771/25
22 жовтня 2025 року місто Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В.; за участі секретаря судового засідання Терещук М. В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив таке.
До суду звернулася представник позивача Ткаченко Ю. О. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив розгляд справи на 19.08.2025, а потім - на 22.09.2025 та 22.10.2025.
26 серпня 2025 до суду надійшов відзив відповідача. 02 вересня 2025 року надійшла відповідь на відзив, подана представником позивача Ткаченко Ю. О. 25 вересня 2025 року представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі. 22 жовтня 2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі, зазначив також, що позовні вимоги не визнає.
Оскільки всі учасники справи не з'явилися, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд скористався своїм правом, обумовленим ч. 6 ст. 259 ЦПК України, та відклав складання повного тексту рішення.
Позиції сторін.
Позивач заявив про стягнення заборгованості за Договором позики № 1769639 від 11.02.2021 року у розмірі 13 313,20 грн та судових витрат у розмірі 2 422,40 грн судового збору та 3 500,00 грн витрат на правничу допомогу.
Позов обґрунтував таким. 11.02.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір позики № 1769639, на підставі якого останній отримав кредит у сумі 4 000,00 грн строком на 27 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день. 21.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено Договір факторингу № 2106 за яким ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «Фінансова компанія управління активами» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія управління активами» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. 03.04.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено Договір факторингу № 030423-ФК, за яким ТОВ «Фінансова компанія управління активами» передає ТОВ «Фінпром Маркет» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінпром Маркет» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія управління активами» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. Згідно реєстру прав вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 13 313,20 грн з яких: 4 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9 313,20 грн - сума заборгованості за відсотками. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства вказану суму.
У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на таке. Він, ОСОБА_1 , позику, якою позивач обґрунтовує вимогу, не оформлював, в підтвердження чого надав історію своїх кредитів. Сам Договір позики містить неправдиві дані щодо його адреси та номеру телефону, що підтверджує, що персональні паспортні дані ОСОБА_1 неправомірно використані невідомими особами, та те, що перевірка даних при оформленні договору позики не здійснювалася належним чином. Рахунок, на який зараховані кредитні кошти, не належить ОСОБА_1 . Натомість в період з 01.01.2021 по 31.12.2021 у нього були відкриті інші рахунки, на підтвердження чого він додав довідку банку. Відповідач звернувся до Відділення поліції № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про оформлення невстановленою особою, яка використала його конфіденційну інформацію, електронного кредитного договору на загальну суму 4 000 гривень. До Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 внесено відомості про кримінальне провадження від 20.08.2025 року за ч. 1 ст. 182 Кримінального Кодексу України. Постановою від 25.08.2025 ОСОБА_1 визнано потерпілим у досудовому розслідуванні.
У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що доводи відповідача не заслуговують уваги з огляду на таке. Посилання відповідача щодо не укладення договору позики є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи, оскільки вказаний договір відповідачем підписано одноразовим ідентифікатором, чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти договір та згоду на використання такого ідентифікатора в якості особистого підпису договору. Використання одноразового ідентифікатора не є можливим без проходження відповідачем попередньої реєстрації та отримання такого ідентифікатора. Доказів того, що персональні дані відповідача були використані Товариствами для укладення договір від його імені, відповідачем суду не надані. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідач не звернувся, як і не оскаржив правомірність укладеного договору. Витяг з Українського бюро кредитних історій, наданий відповідачем, не є прямим доказом не укладення договору позики. Позивач також заперечив проти доводів відповідача щодо можливих неточностей, зазначених у кредитному договору особистих даних, оскільки саме відповідач власноруч вносив ці дані при укладенні договору. Відповідач доказів на підтвердження або спростування позовних вимог позивача до відзиву не долучив. Враховуючи зазначене, представник позивача просила задовольнити позов в повному обсязі.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка аргументів сторін та висновки суду.
На підтвердження укладення договору позики позивач надав Договір позики № 1769639 від 11.02.2021 року, підписаний з боку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 електронними підписами одноразовим ідентифікатором. За умовами цього договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язалося надати відповідачу грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн, строк позики - 27 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % на день, базова процентна ставка - фіксована.
У Договорі позики в особистих даних позичальника ОСОБА_1 зазначена адреса: АДРЕСА_1 , що відрізняється від дійсної адреси реєстрації ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 , за якою він зареєстрований з 27.11.2020 (тобто станом на дату підписання Договору позики відповідач був зареєстрований за іншою адресою, ніж та, що зазначена у договір; а. с. 93). Так само і номер телефону ( НОМЕР_1 ), зазначений в Договорі, відрізняється від зазначеного відповідачем у відзиві на позов (+380971505656).
Відповідно до Довідки ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» від 06.05.2025 підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: «11.02.2021 року, сума 4 000,00 гривень, отримувач ОСОБА_3 - ЕПЗ номер НОМЕР_2 ».
Згідно з наданим відповідачем Кредитним звітом з «Українського бюро кредитних історій» за період з 11.09.2014 до 25.08.2025 року кредит, про який заявив позивач, за відповідачем не обліковується.
Згідно з Довідкою з АТ КБ «ПриватБанк» від 19.08.2025, наданою відповідачем, ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 мав два рахунки ( НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ), жоден з номерів яких не збігається з номером НОМЕР_2 , на який посилається позивач та на який було перераховано кошти.
26.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено Договір факторингу № 2610 за яким ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «Фінансова компанія управління активами» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія управління активами» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
03.04.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено Договір факторингу № 030423-ФК, за яким ТОВ «Фінансова компанія управління активами» передає ТОВ «Фінпром Маркет» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінпром Маркет» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія управління активами» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників.
Реєстр прав вимог та реєстр заборгованостей за обома договорами факторингу містять посилання на договір позики № 176939 від 11.02.2021 та ОСОБА_1 . У реєстрі прав вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до особи в сумі 13 313,20 грн з яких: 4 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9 313,20 грн - сума заборгованості за відсотками.
Згідно з рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.11.2021 у справі № 215/6054/21 задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами», третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Тернівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №240065 від 26.06.2021 р., який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» заборгованості за період з 20.06.2021 по 26.06.2021 в розмірі 13338,20 грн., згідно кредитного договору № 1769639 від 11.02.2021, який на підставі договору факторингу №2106 від 21.06.2021 був відступлений ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами».
Отже, з приводу стягнення за договором позики 1769639 від 11.02.2021 між відповідачем та новим кредитором (другим у ланцюгу договорів факторингу) - ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами», вже був спір, який розглядався судом. У рішенні суду у справі № 215/6054/21 зазначено, що ОСОБА_1 не визнавав обставини укладення ним будь-якого договору та отримання коштів.
Тобто поведінка відповідача є послідовною.
Відповідач надав документи на підтвердження відкриття кримінального провадження № 12025046730000336, а саме: Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.08.2025, відповідно до якого 19.08.2025 об 11:46 до чергової частини ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали звернення ОСОБА_1 , з огляду яких вбачається, що 11.02.2021 невстановлена особа незаконно використовуючи конфіденційну інформацію про ОСОБА_1 , оформила кредитний договір у «MYCREDIT» на загальну суму 4 000 гривень.
Відповідно до Постанови про залучення до провадження потерпілого від 25.08.2025 року, ОСОБА_1 визнано потерпілим у досудовому розслідуванні, внесеному до ЄРДР за № 12025046730000336 від 20.08.2025.
Згідно з Рапортом о/у СКП ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Кузьміч Юлії, відповідно до якого в ході виконання доручення дізнавача проводились заходи на встановлення осіб, які користуються номером телефону НОМЕР_1 , в месенджерах Viber, Telegram та Whatsapp цей номер телефону не зареєстрований, в застосунку Get Contact даний номер телефону підписаний як «Мошенники», інших записів не має.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з п. 1-1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Отже, обов'язок повернення кредиту та сплати процентів пов'язується з обставиною надання такого кредиту та є наслідком отримання позичальником коштів та користування ними. Відповідно, ця обставина має бути доведеною (або визнаною іншою стороною, що звільняє від обов'язку доведення).
Згідно з ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України, якою визначено змагальність серед основних засад цивільного судочинства, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У Постанові ВП ВС від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц міститься такий висновок щодо тягаря доказування: «Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний… Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс» (п. 81).
Верховний Суд у своїй Постанові від 21.09.2022 у справі № 645/5557/16-ц зазначив, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача; пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.
Отже, стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В умовах, як у цій справі, коли відповідач заперечив проти позову, не визнав обставини укладення договору позики, обставину отримання ним кредитних коштів, обставину належності йому рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, тягар доведення цієї обставини покладається на позивача. Відповідач зазначив про відсутність у нього номера рахунку, з яким позивач пов'язує надання кредитних коштів, та надав докази на підтвердження наявності у нього інших рахунків. Позивач, зі свого боку, знаючи про таке заперечення з боку відповідача, не скористався засадою змагальності в повній мірі та не довів перед судом обставину належності рахунку, на який надійшли кошти, відповідачу.
Розрахунок заборгованості не підтверджує обставини перерахування відповідачу кредитних коштів та є аналітичним документом позивача, складеним в односторонньому порядку, тому не є безспірним доказом обставини видачі кредиту та наявності боргу.
Відповідно до засади диспозитивності цивільного судочинства, визначеної ст. 13 ЦПК України, суд не може збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених самим ЦПК України. У цій справі відсутні підстави для збирання доказів судом, а тягар збирання і подання доказів повністю покладається на позивача.
Наданих суду доказів в їх сукупності - недостатньо для підтвердження обставин укладення відповідачем договору позики, отримання ним від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кредитних коштів (на його рахунок). Оскільки ці обставини - не доведені (отже, не встановлені судом), з урахуванням: розбіжностей в особистих даних щодо відповідача, зазначених у договорі позики; відсутності відомостей про таку позику в кредитній історії УБКІ; наявністю досудового розслідування за заявою відповідача за ч. 1 ст. 182 КК України за фактом незаконного використання конфіденційної інформації про особу, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів підставу для виникнення у відповідача будь-яких зобов'язань повернути такі кошти та сплатити відсотки за користування ними. У зв'язку з цим позов не належить до задоволення.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача. Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати належить покласти на позивача.
На підставі зазначеного, керуючись статтями 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
ухвалив таке.
Відмовити у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ, код 43311346, юридична адреса: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 29 жовтня 2025 року.
Суддя: М. В. Швець