Справа № 212/8938/25
2/212/4814/25
22 жовтня 2025 року місто Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В., за участі секретаря судового засідання Терещук М. В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив таке.
До суду звернулась представник позивача Москаленко М. С. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив розгляд справи на 25.09.2025, а потім - на 22.10.2025 року.
В усі судові засідання сторони та/або їх представники не з'явилися, хоча повідомлялися належним чином. Представник позивача у позовній заяві просила проводити розгляд справи за відсутності позивача, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Оскільки всі учасники справи не з'явилися, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
На підставі ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України наявні підстави для винесення судом заочного рішення. Суд скористався своїм правом, обумовленим ч. 6 ст. 259 ЦПК України, та відклав складання повного тексту рішення.
Позиції сторін.
Позивач заявив про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8174953 від 11.08.2024, укладеним між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем, на загальну суму 30 695,00 грн та судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Позов обґрунтував таким. 11 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 8174953. Вказаний Кредитний договір підписано електронним цифровим підписом позичальника. Грошові кошти ТОВ «Авентус Україна» надані позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору. 28.03.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 28032025, у відповідності до умов якого позивач набув право грошової вимоги за Кредитним договором у сумі 30 695,00 грн, яка складається з 7 000,00 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу, 11 025,00 грн - суми заборгованості за відсотками, 12 670,00 грн - суми заборгованості за пенею, штрафами.
Відповідач своїм правом на подання відзиву тощо не скористався.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
11 серпня 2024 року відповідач та ТОВ «Авентус Україна» уклали Договір № 8174953 про надання споживчого кредиту (а. с. 5-14). Відповідно до умов п. 1.2. Договору кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених договором.
Пунктом 1.3. Договору визначено, що сума кредиту складає 7 000,00 грн. Пунктом 1.4. Договору визначено, що строк кредиту дорівнює 360 днів.
Положення п. 1.5. Договору визначають, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: 1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору.
Положення п. 6.4. Договору визначають, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов'язаний сплатити Товариству штраф: 6.4.1. у розмірі 630,00 грн на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 6.4.2. у розмірі 140,00 грн. починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Договір укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та підписаний шляхом використання електронного підпису персональним одноразовим ідентифікатором, а також підписано паспорт споживчого кредиту.
28.03.2025 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу № 28032025 (а. с. 18-20), відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги до відповідача коштів право на одержання яких належить ТОВ «Авентус Україна» за кредитним договором № 8174953 щодо боржника ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Реєстру прав вимоги від 28.03.2025 (а. с. 23), платіжною інструкцією про плату за відступлення права вимоги від 01.04.2025 (а. с. 22).
Згідно з довідкою ТОВ «Пейтек» від 31.03.2025 на користь фізичної особи від ТОВ «Авентус Україна» успішно перераховано суму 7 000,00 грн у системі ТОВ «Пейтек» 11.08.2024, призначення платежу - зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а. с. 17).
Докази погашення заборгованості та/або спростування розрахунку заборгованості відповідач суду не надав.
Отже, між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» як первісним кредитором та відповідачем склалися відносини споживчого кредитування; право вимоги за укладеним між ними кредитним договором було передано 28.03.2024 за договором факторингу - позивачу. Обставини кредитування та переходу права вимоги суд вважає доведеними.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка аргументів сторін та висновки суду.
За п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі- Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
За ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
На підставі ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону, електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
На підставі ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд встановив, що між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 8174953, сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав кредит у загальній сумі 7 000,00 грн та зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 1,50% за один день користування кредитом.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем та не спростованого відповідачем (а. с. 24-26) станом на 27.03.2025 заборгованість за договором складає 30 695,00 грн, яка складається з 7 000,00 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу, 11 025,00 грн - суми заборгованості за відсотками, 12 670,00 грн - штрафу.
Щодо стягнення відсотків.
Також, як свідчить Розрахунок заборгованості, проценти нараховані кредитором за строк кредитування, визначений Кредитним договором, в розмірі, обумовленому сторонами під час укладення Договору, а саме за період з 11.08.2024 до 24.11.2024 року.
Однак, оцінюючи встановлений Договором розмір процентів, суд враховує таке. Частиною 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Це положення було встановлене Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 23.12.2023. Згідно з указаним Законом Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», доповнено пунктом 17 такого змісту: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %". Отже, у період з 24.12.2023 до 22.04.2024 кредитодавець має право встановлювати денну процентну ставку в розмірі 2,5 %; в період з 23.04.2024 до 20.08.2024 - 1,5 %; в період з 21.08.2024 - 1%.
Як свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості, цієї вимоги закону позивач під час нарахування процентів не дотримався, оскільки в період 21.08.2024 до 24.11.2024 застосовувалась процентна ставка у вигляді 1,50 % (п. 1.5.1. Договору), тобто 105,00 грн/день, що склало 10 080,00 грн за весь вказаний період (96 днів). Отже, за цей період можуть бути стягнуті проценти з відсотковою ставкою 1 % в розмірі 6 720,00 грн (96 днів х 70 грн).
Суд дійшов висновку про правомірність стягнення процентів у загальному розмірі 7 770,00 грн за весь період кредиту з 11.08.2024 до 24.11.2024. В цій частині вимога про стягнення процентів за користування кредитом належить до задоволення. В іншій частині стягнення процентів слід відмовити.
Щодо стягнення штрафу.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за штрафом в розмірі 12 670,00 грн суд зазначає наступне.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 зараховано штраф за період з 30.08.2024 до 24.11.2024 в загальному розмірі 12 670,00 грн.
Водночас пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З 24.02.2022 по теперішній час у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022 на території України діє воєнний стан.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить переконання, що штраф, нарахований під час дії воєнного стану за цим договором підлягає списанню кредитодавцем з 24 лютого 2022 року, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 12 670,00 грн слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, на підставі вищевикладеного та відповідно до документів, які міститься в матеріалах справи, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 457,03 грн.
На підставі зазначеного, керуючись статтями 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив таке.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором № 8174953 від 11.08.2024 року в розмірі 14 770,00 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят грн 00 коп) грн, яка складається з 7 000 грн заборгованості за тілом та 7 770,00 грн заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплачений судовий збір в розмірі 1 457,03 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано безпосередньо до Покровського районного суду міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 29 жовтня 2025 року.
Суддя: М. В. Швець