Справа № 517/927/25
Провадження № 2/517/350/2025
27 жовтня 2025 року с-ще Захарівка
Захарівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Тростенюка В.А.,
при секретареві Грабовій І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка Одеської області цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пільги
Представник ГУ ПФУ в Одеській області звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму надміру виплаченої пільги у розмірі 4 373, 89 грн., а також судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачу ОСОБА_1 була призначена пільга у розмірі 3 591, 81 грн. з 01.02.2023 згідно Постанови КМУ від 04.06.2015 № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї» (зі змінами). Для призначення пільги відповідачем було подано заяву з додатком - склад сім'ї.
Згідно з довідкою відділу опрацювання документації № 2 від 20.02.2025 № 3500/04-16 встановлено, що надміру виплачена сума пільги у розмірі 4373 грн 89 коп. утворилась за період з 01.02.2023 по 31.05.2023 у зв'язку з неповідомленням про зміни у складі сім'ї. (досягнення повноліття дитиною пільговика).
ОСОБА_1 надіслано лист - повідомлення від 27.02.2025 № 1500-0403-8/53116 щодо добровільного повернення надміру отриманої суми пільги на р/р ПФУ.
Станом на теперішній час кошти не повернуті, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення суми надміру виплаченої пільги.
Ухвалою суду від 25.09.2025 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено до підготовчого судового засідання (а.с. 35).
01 жовтня 2025 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому він просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Відзив на позовну заяву мотивований тим, що пільга була призначена позивачем відповідно до чинного законодавства України і виплачувалась на законних підставах. Завідомо недостовірних даних для отримання пільги відповідач не надавав.
Законодавство передбачає можливість повернення надміру виплачені суми пільги у разі свідомого подання пільговиком документів з недостовірними відомостями.
Водночас матеріли справи за позовними вимогами ГУ ПФУ України в Одеській області до відповідача таких доказів не містять та на такі не посилається позивач під час звернення до суду.
Доказів, які б свідчили про рахункову помилку з боку ГУ ПФУ України в Одеській області, чи надання відповідачем завідомо неправдивих даних або підроблених документів, які стали підставою для переплати призначеної пільги, а також зловживань з боку відповідача при її отриманні, позивачем не надано.
Таким чином позивачем не доведено факт зловживань з боку відповідача, його винуватості чи недобросовісності щодо надання недостовірних даних та отримання переплати пільги.
Крім того, позивачем не встановлений сам факт наявності рахункової помилки, що становить предмет доказування у даному спорі, а саме: відсутні висновки ревізії, акти перевірок чи службового розслідування, по інформації яких можна було б відстежити шлях та причину виникнення помилки при нарахуванні пільги та з'ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою, а не помилкою, пов'язаною з неналежним виконанням обов'язків службовими особами, відповідальними за обчислення та нарахування і перерахунок пільг, а також здійснення контрольних функцій.
За таких обставин можна вважати, що допущена позивачем помилка не може бути віднесена до рахункової помилки, адже помилка допущена під час нарахування пільги має винятково програмний характер.
Також зазначає, що спеціалісти пенсійного фонду перед тим, як провести виплату відповідачу пільги, могли пересвідчитися у правильності проведених нарахувань, однак цього не зробили, що свідчить про недотримання стандарту належної обачливості.
Також вказує, що відповідачем по справі повною мірою та у повному обсязі надані позивачу всі відомості для призначення та виплати пільги, які містили, у тому числі, і відомості про досягнення найстаршою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_2 , а як наслідок втрати відповідачем припинення нарахування й виплати пільги на неї.
Натомість, нарахування пільги відповідачу, проведено позивачем добровільно, за відсутності рахункової помилки, та за відсутності недобросовісності з боку набувача, у зв'язку із чим до даних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені кошти поверненню не підлягають (а.с. 37-38).
У судове засідання представник позивача не з'явився, до матеріалів справи додав заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд розглядати справу без його участі (а.с. 40).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у відзиві на позовну заяву, які повністю підтримує (а.с. 45).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
За результатами розгляду наданих позивачем доказів судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 була призначена пільга у розмірі 3 591, 81 грн. з 01.02.2023 згідно Постанови КМУ від 04.06.2015 № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї» (зі змінами), що підтверджується копією рішення про призначення пільги на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 8 (зворотня сторона)
Для призначення пільги відповідачем було подано заяву з додатком - склад сім'ї (а.с. 20-21).
Згідно з довідкою відділу опрацювання документації № 2 від 20.02.2025 № 3500/04-16 встановлено, що надміру виплачена сума пільги у розмірі 4373 грн 89 коп. утворилась за період з 01.02.2023 по 31.05.2023 у зв'язку з неповідомленням про зміни у складі сім'ї. (досягнення повноліття дитиною пільговика) (а.с. 9 (зворотня сторона)).
З рішення про утримання надміру виплачених сум пільг від 24 лютого 2025 року № 20 вбачається, що у зв'язку з неповідомленням ОСОБА_2 про зміни у складі сім'ї, утворилась надміру виплачена сума пільги у розмірі 4373, 89 грн., яка підлягає поверненню на рахунок ПФУ (а.с. 10).
ОСОБА_1 надіслано лист - повідомлення від 27.02.2025 № 1500-0403-8/53116 щодо добровільного повернення надміру отриманої суми пільги на р/р ПФУ (а.с. 18 (зворотня сторона)).
Згідно копії довідки Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 24.07.2024 року № 1397 наданої відповідачем до ПФУ вбачається, що до складу сім'ї ОСОБА_4 входять: дружина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 18).
Вирішуючи спірне питання суд виходить з наступного.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17, від 11 березня 2020 року у справі №328/1056/19.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц (провадження №14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).
Виходячи з аналізу вищевказаних норм закону, повернення житлової субсидії можливо у випадках, коли особа навмисно подала або не подала недостовірні відомості, тобто в діях зазначеної особи має бути наявний прямий умисел, а саме намір ввести в оману орган державної влади.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" від 05 січня 2000 року, "Онер'їлдіз проти Туреччини" від 18 червня 2002 року, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" від 08 квітня 2008 року, "Москаль проти Польщі" від 15 вересня 2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії" від 20 травня 2010 року і "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" від 18 червня 2002 року та "Беєлер проти Італії" від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 №1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України», починаючи з 1 грудня 2022 року призначення житлових субсидій здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Пенсійний фонд України продовжує утримання сум надміру виплачених житлових субсидій, рішення про які прийнято структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах рад, згідно з актами приймання-передачі відповідних справ про одержувачів житлових субсидій.
З викладеного вище убачається, що перед прийняттям рішення про призначення житлових субсидій уповноважений орган, яким у даному випадку є Пенсійний фонд України, має право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням, як то передбачено пунктом 56 Положення.
Таким чином, на особу (заявника) покладається лише обов'язок зібрання та подачі певного (визначеного) переліку документів, тоді як уповноважена особа має перевірити надану інформацію на предмет наявності правових підстав для виплати субсидії та у разі надання заявником недостовірної інформації, прийняти рішення про відмову у призначенні житлової субсидії, як то передбачено пунктом 60 Положення.
Питання призначення житлових субсидії врегульоване Положенням «Про порядок призначення житлових субсидій», яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848 (далі - Положення).
Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення надміру виплаченої суми пільги у розмірі 4 373,89 грн. за період з 01.02.2023 року до 31.05.2023 року позивач посилається на те, що надмірно виплачена сума пільги утворилася у зв'язку з неповідомленням про зміни у складі сім'ї (досягнення повноліття дитиною пільговика).
Головне управління вважає, що оскільки відповідач не повідомив про обставини, які впливають на отримання пільги і це призвело до переплати коштів в сумі 4373 грн 89 коп., грн, з нього необхідно стягнути надміру виплачені кошти в судовому порядку.
Відповідно до пункту 14 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян України з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389, сума надміру перерахованої (виплаченої) пільги повертається громадянином. У разі коли надміру перераховану (виплачену) суму пільги добровільно не повернуто, питання про її стягнення вирішується у судовому порядку.
Відповідно до п. 13 Положення передбачено, що у разі призначення житлової субсидії особам, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, пільги з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива не нараховуються протягом періоду отримання житлової субсидії, крім випадку, коли пільговиками є члени сім'ї особи із складу домогосподарства, які не проживають за адресою домогосподарства.
Оскільки обидва види допомоги спрямовані на зменшення фінансового навантаження на громадян при оплаті комунальних послуг, передбачено, що вони не можуть надаватися одній особі або домогосподарству. Пільги та субсидія не сумуються, а надаються лише один із цих видів державної підтримки той, що вигідніший або передбачений в конкретній ситуації.
Відповідно до п. 18 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, який визначає механізм надання пільг громадянам у грошовій формі, уповноважені органи мають право у разі потреби перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для надання пільг. Суми пільг, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пільговика або неповідомлення ним уповноваженому органу про зміну обставин, зазначених у п. 3 цього Порядку, на вимогу уповноваженого органу повертаються пільговиком. Надання пільги припиняється: з причин, що унеможливлюють її надання, зокрема в разі смерті пільговика, втрати права на пільгу, призначення житлової субсидії, - з місяця, що настає за місяцем настання зазначеної події; за заявою пільговика - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою. У разі відмови пільговика добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) пільги питання про її примусове стягнення вирішується в судовому порядку.
Згідно пункту 125 Положення №848 у випадках, зазначених в абзацах четвертому дев'ятому пункту 119 цього Положення, на вимогу уповноваженого органу, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином. Такими випадками є, якщо: у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії; громадянин не повідомив уповноваженому органу про обставини, зазначені у пункті 90 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення настали умови, у тому числі під час отримання житлової субсидії, зазначені у підпунктах 2,4,8-10 пункту 14 цього Положення, виявлені, зокрема, на підставі рекомендацій Мінфіну, отриманих відповідно до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат»; плата за житлово-комунальні послуги, витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги або витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку відповідно до договору, нормативно-правового або розпорядчого акта здійснюються третьою особою за її рахунок або виконавчим органом за рахунок коштів місцевого бюджету.
Судом встановлено, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і крапельного газу, а посадовою особою позивача було перевірено надані документи та призначено пільгу.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами 1, 2 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Пунктом 27 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що, виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін, та, враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Наведений процесуальний обов'язок позивачем не виконаний, оскільки на підтвердження наявності надмірно сплаченої пільги позивач надав лише рішення про утримання надміру виплаченої пільги від 24 лютого 2025 року № 20 без надання його обґрунтування.
Доказів, які б свідчили про рахункову помилку з боку ГУ ПФУ України в Одеській області, чи надання відповідачем завідомо неправдивих даних або підроблених документів, які стали підставою для переплати призначеної пільги, а також зловживань з боку відповідача при її отриманні, позивачем не надано.
Також судом встановлено, що відповідачем повною мірою та у повному обсязі надані позивачу всі відомості для призначення та виплати пільги, які містили, у тому числі, і відомості про досягнення найстаршою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_2 , а як наслідок втрати відповідачем припинення нарахування й виплати пільги на неї.
Допущена позивачем помилка не може бути віднесена до рахункової помилки, адже помилка допущена під час нарахування пільги має винятково програмний характер.
Вказані обставини дають суду підстави для висновку, що відповідачем будь-якої недобросовісності в документах при зверненні за пільгою на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого і скрапленого газу допущено не було, а нарахування субсидії проведено позивачем добровільно, за відсутності рахункової помилки, а отже підстави для повернення виплаченої відповідачу суми пільги відсутні, тому у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю заявлених вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України
В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пільги - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Захарівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 29 жовтня 2025 року.
Суддя: