Дата документу 28.10.2025
Справа № 501/882/25
2/501/965/25
28 жовтня 2025 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Пушкарського Д.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карпової Ю.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До суду звернувся представник ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» з позовом в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 32158,37 грн., судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 3028,00 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 9200,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.05.2019 між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета кредиту - для особистий потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200000 грн. Процентна ставка 21,99% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.
Банк взяті на себе зобов'язання виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка, станом на 20.12.2021, становить 32158,37 грн.
20.12.2021 між АТ «Альфа Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача.
Оскільки Відповідач не виконав прийнятих на себе відповідно до умов Договору зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів, позивач був вимушений з вказаним позовом звернутися до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання, в якому підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує та просить суд розглядати справу у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки не сповістив, відзив на позов не надав.
Відповідно до положень ст.280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши та перевіривши докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.05.2019 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 була підписана оферта на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Відповідно до умов оферти відповідач запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти з ним угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії, мета кредиту - для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200000 грн. Процентна ставка 21,99% річних. Тип процентної ставки фіксований, що підтверджується паспортом споживчого кредиту. Обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.
Всі відносини, що не врегульовані угодою, відповідачем запропоновано врегулювати договором, який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, є невід'ємною частиною угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку www.alfabank.соm.ua.
АТ «Альфа банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».
Факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою по рахунку з кредитної карти, відкритої на ім'я ОСОБА_1 .
Разом з тим, відповідачем не виконано умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.
Згідно з розрахунком заборгованості станом на 20.12.2021 року загальний розмір заборгованості становить 32158,37 грн.
20.12.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №4, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Альфа-Банк» за плату, а АТ «Альфа-Банк» відступає ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», а ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» набуває належне АТ «Альфа-Банк» право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в Додатку №1-1 та Додатку №1-2 до Договору.
Згідно додатку до Договору факторингу, вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 32158,37 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Еліт фінанс» на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги від 20.12.2021 року набуло право грошової вимоги за кредитним договором від 30.05.2019, укладеним з відповідачем.
У відповідності до наданого до суду позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором від 30.05.2019, станом на 20.12.2021 наявна заборгованість у загальному розмірі 32158,37 грн., яка відповідає сумі заборгованості, станом на час набуття позивачем права вимоги за цим договором, на підставі договору про відступлення права вимоги від 20.12.2021 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Як передбачено ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до ч.2 ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1049 ЦК України).
Ст.1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.1082 ЦК боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Всупереч умовам укладеного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості. Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду у вигляді сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 9200,00 грн.
Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 30.05.2019 в розмірі 32158,37 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» судовий збір в розмірі 3028,00 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 9200,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя