Справа №484/7076/24
Провадження №2/522/3721/25
29 жовтня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Донцова Д.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Смокової А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
До Приморського районного суду м. Одеси за підсудністю від Первомайського міськрайонного суду миколаївської області надійшла справа за позовною заявою Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 136261,48 грн., судовий збір у розмірі 3028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.09.2021 р. ОСОБА_1 подав до АТ «КБ «Глобус» Заяву-анкету на приєднання до Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», чим акцептовано Публічну пропозицію АТ «КБ «Глобус». У Заяві-анкеті позичальником зазначено власні персональні дані, погоджено умови кредитування та графік платежів заборгованості за споживчим кредитом, сума кредиту становить 95283 грн., строком кредитування на 36 місяців. Підписанням Заяви-анкети на приєднання до договору клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору клієнт ознайомився з повним текстом Договору з додатками (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується з усіма умовами Договору та Тарифами, що є чинними на дату укладання цього Договору. Відповідач порушив умови Договору, оскільки не здійснив повернення грошових коштів відповідно до Графіку платежів та Договору. Станом на 01.11.2024 р., заборгованість відповідача становить 136261,48 грн., з яких: 75470,86 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 60790,62 грн. прострочена заборгованість по процентам (комісіям).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.02.2025 р. відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
20.02.2025 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає наступне. Відповідач не погоджується з існуванням заборгованості за відсотками у заявленому позивачем розмірі, оскільки сума не вмотивована та не обґрунтована належним розрахунком. Відповідач посилається на п.5.1 кредитного договору, де йдеться про форс-мажорні обставини, серед яких зазначено воєнні дії, а відтак відповідач звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, за таких обставин відсотки у розмірі 60790,62 грн. підлягають списанню, а тому відповідач просить суд відмовити у вказаній частині позовних вимог. Сторона відповідач зазначає, що нарахування комісії за кредитним договором є нікчемною відповідно до ч.ч.1,2 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», вказує, що оплатність послуги за надання інформації про стан кредиту один раз на місяць є нікчемною. Відповідач ОСОБА_1 вже здійснював оплати по вказаному кредитному договору, однак квитанції у сторони відповідача відсутні у зв'язку із тим, що з того моменту пройшло значна кількість часу близько трьох років. Розмір витрат на правову професійну допомогу є не співрозмірним та не відповідає складності справи. У зв'язку із вказаним, просить суд позовні вимоги задовольнити частково, та стягнути заборгованість у розмірі недоплаченої суми боргу.
07.03.2025 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де зазначає, що у ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії кредитодавця. У п.1.2 кредитного договору передбачено, що щомісячна комісія за обслуговування кредиту становить 2,9% від суми кредиту. Відсоткова ставка є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі 0,0010% річних на прострочену заборгованість за кредитом. Позичальником не здійснено погашення боргу за договором у строки та у спосіб визначені договором, тому банком було здійснено нарахування процентів за користування кредитом та відповідно до п.1.2.5 договору перенесені на прострочену заборгованість. В самій заяві-анкеті сторонами погоджено, що позичальник з 21.05.2021 р. по 20.05.2024 р. сплачує погашення кредиту у розмірі 4335,38 грн. та комісію за управління кредитом, яка включає в себе додаткові та супутні послуги банку. Отже, наданий позивачем розрахунок заборгованості є обґрунтованим та відповідає умовам договору.
Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 29.09.2021 р. ОСОБА_1 підписав власноручним підписом Заяву-анкету №41463593 про приєднання до Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус».
У заяві-анкеті зазначено, що відповідач підтверджує, що акцептує Публічну пропозицію банку на укладання договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ КБ «Глобус» в повному обсязі, з урахуванням умов і правил надання всіх банківських послуг, як обраних безпосередньо при укладанні Договору, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування, і погодився з тим, що може обрати будь-які передбачені договором послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування.
У заяві-анкеті зазначено: сума кредиту 95283 грн, строк - 36 місяців з 29.09.2021 р. по 28.09.2024 р., пільговий період - 14 місяців з 29.09.2021 р. по 29.11.2022 р., розмір процентної ставки - 0,00001% річних (фіксована), комісія за управління кредитом на пільговий період - 0%, комісія за управління кредитом після пільгового періоду - 2,9%. Загальна вартість кредиту - 156073,62 грн., реальна річна процентна ставка - 42,47%.
Вказані умови кредитного договору також викладені в Паспорті споживчого кредиту, який також підписано відповідачем. Пунктом 9 Паспорту споживчого кредиту передбачено, що сторона договору, що порушила зобов'язання звільняється від кримінальної відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталось внаслідок випадку або форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі.
Стороною відповідача не заперечується факт укладання кредитного договору у визначеному розмірі та факт отримання кредитних коштів.
У свою чергу, відповідач не виконав належним чином своє зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку із чим в останнього наявна заборгованість.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Так, ст.626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до наданого банком Розрахунку заборгованості за Заявою-анкетою №41463593 від 29.09.2021 р. заборгованість ОСОБА_1 станом на 01.11.2024 р. становить 136261,48 грн., з яких: 75470,86 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 60790,62 грн. прострочена заборгованість по процентам (комісіям).
На підтвердження наявної заборгованості відповідача банком було надано виписку про рух коштів по рахунку.
Щодо доводів представника відповідача про те, що відповідно до дії форс-мажорних обставин, зокрема наявністю воєнного стану у державі, відповідач звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, за таких обставин відсотки у розмірі 60790,62 грн. підлягають списанню.
Так, дійсно Пунктом 9 Паспорту споживчого кредиту передбачено, що сторона договору, що порушила зобов'язання звільняється від кримінальної відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталось внаслідок випадку або форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами. Вказане передбачене і в Розділі 5 Публічної пропозиції АТ «КБ «Глобус» на укладання Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус».
Однак, суд відхиляє вказані доводи відповідача, оскільки позивач не нарахував штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором. Сума заборгованості у розмірі 60790,62 грн. нарахована, як прострочена заборгованість по процентам (комісіям).
Щодо правомірності нарахування банком прострочена заборгованість по процентам (комісіям) у розмірі 60790,62 грн., суд зазначає наступне.
У заяві-анкеті зазначено, що комісія за управління кредитом на пільговий період - 0%, комісія за управління кредитом після пільгового періоду - 2,9%.
Відповідно до п. 9.7 Публічної пропозиції АТ «КБ «Глобус» на укладання Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус» передбачено, що Банк має право зупинити подальше надання послуг та/або комплекс послуг Клієнта та/або вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим Договором та/або Тарифами у випадку невиконання або неналежного виконання Клієнтом зобов'язань за Договором, зокрема, непогашення заборгованості за Кредитом, несплати процентів, комісій, штрафних санкцій (за наявності), а також у разі виникнення обставин, які можуть негативно вплинути на платоспроможність Клієнта та ставлять під загрозу (унеможливлюють) виконання Клієнтом зобов'язань по Договору, зокрема звільнення Клієнта з роботи, накладення арешту на рахунки та/або майно Клієнта та/або примусове стягнення коштів з рахунків Клієнта, отримання Банком іншої несприятливої інформації про Клієнта, зміни економічної ситуації у кредитно-фінансовій системі України, кон'юнктури ринку. В такому випадку вважається, що строк виконання зобов'язання Клієнта перед Банком щодо повернення повної заборгованості за Кредитом таким, що настав. Клієнт зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надіслання Банком відповідної Вимоги, повернути суму Заборгованості по Кредиту, що залишилась (за наявності), сплатити проценти, комісії, штрафні санкції (за наявності) та інші платежі за цим Договором та/або Тарифами…
У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
В матеріалах справи міститься наданий позивачем Договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус». В Додатку № 1 «Порядок надання та обслуговування споживчих кредитів» до Договору зазначено, що комісія за управління кредитом це щомісячна комісійна винагорода банку за обслуговування кредитної заборгованості за кредитом, наданим клієнту, яка визначена в заяві-анкеті на приєднання до договору. За п. 2.1.15.5 Додатку комісія за управління кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту.
Разом з тим в матеріалах справи відсутні докази, що позичальник ознайомився та підписав Договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», в якому детально роз'яснюється, що входить до послуг Банку з управління кредитом у відповідній редакції.
За обставинами даної справи, в анкеті-заяві, яку підписав відповідач, відсутні відомості щодо того, за які саме послуги банку сплачується комісія за управління кредитом (наприклад, одноразове щомісячне інформування щодо його заборгованості чи багаторазове).
Законом України від 01 грудня 2005 року № 3161-IV Закон України «Про захист прав споживачів» був викладений в новій редакції, яка запровадила законодавче регулювання права споживача в разі придбання ним продукції у кредит (стаття 11) та визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача внаслідок їх несправедливості (стаття 18). Натомість, в частині першій статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції чинній на момент укладення кредитного договору) передбачалося, що умови договору, що обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законодавством, визнаються недійсними. Тобто була закріплена інша правова конструкція недійсності умов договору.
Аналізуючи викладене, паспорти споживчого кредиту, розрахунки заборгованості суд вбачає, що кредитор зобов'язує позичальника сплачувати комісію за надання кредиту, що становить 2763,21 грн, що є несправедливим, в порівнянні з обов'язковими платежами по погашення суми кредиту, які становлять 4335,38 грн. - в пільговий період, 1572,17 - після пільговий період.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Враховуючи вказані обставини в контекстному взаємозв'язку з наведеними положеннями законодавства, роз'ясненнями суду вищої інстанції, суд дійшов висновку, що положення кредитного договору в частині встановлення комісії за управління кредитом без деталізації змісту послуги суперечать положенням ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемним.
За таких обставин, позивач здійснив неправомірне нарахування по процентам (комісіям) у розмірі 60790,62 грн., у тому суд прийшов до висновку, про відсутність підстав для задоволення позову у вказаній частині.
Тому, враховуючи зазначене, суд доходить до висновку про часткове задоволення позовної заяви шляхом стягнення з відповідача на користь АТ «КБ «Глобус» заборгованості за кредитним договором у розмірі 75470,86 грн., що є простроченою заборгованістю за кредитом.
Щодо судового збору суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено в якості судового збору грошову суму у розмірі 3028 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ціна позову 136261,48 гривень; розмір задоволених позовних вимог 75470,86 гривень; питома вага задоволених позовних вимог 55,39%.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка була б пропорційна задоволеним позовним вимогам та яка підлягає стягненню з відповідача становить 1677,21 гривень.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
У позовній заяві позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
01.02.2024 р. між АТ «КБ «Глобус» та адвокатом Прохоренко В.П. було укладено договір про надання правової допомоги №010224.
Відповідно до Акту №414635593 прийому-передачі послуг від 12.12.2024 р. адвокатом Прохоренко В.П. були надані наступні послуги:
- проведення зустрічі з клієнтом, ознайомлення з наданими клієнтом документами, надання консультації в рамках зустрічі щодо вирішення даної справи, узгодження правової позиції, відшкодування витрат на виїзну консультацію до АТ «КБ «ГЛОБУС» (в тому числі транспортні витрати), витрати на телекомунікаційний зв'язок, тощо - 2 год., 3000 грн.;
- складання позовної заяви про стягнення заборгованості, формування пакету документів та подача до суду позовної заяви з додатками (у кількості 2 прим для суду та Відповідача), відправлення рекомендованим листом через відділення АТ «Укрпошта» позовної заяви на ім'я суду у 2 прим (в т.ч. оформлення конверту), копіювання та/або друк копій документів формату A4 (у тому числі двосторонній
друк) необхідних документів для позовної заяви, включаючи гонорар успіху адвоката (в тому числі за характер складності справи) - 2 год., 3000 грн.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
На думку суду, заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу (правової допомоги) не відповідає критерію співмірності, розумності та справедливості.
Послуга проведення зустрічі з клієнтом, ознайомлення з наданими клієнтом документами, надання консультації в рамках зустрічі щодо вирішення даної справи, узгодження правової позиції, відшкодування витрат на виїзну консультацію до АТ «КБ «ГЛОБУС», витрати на телекомунікаційний зв'язок у розмірі 3000 грн., то суд зазначає про те, що така послуга не є неминучою, з огляду на те, що зустріч та консультація клієнта, яка включає ознайомлення з наданими клієнтом документами, узгодження правової позиції, вказана послуга є позасудовою, є виключної ініціативною клієнта, та за результатом вказаної послуги вирішується питання щодо ініціювання судового процесу або навпаки, тому підстави для відшкодування витрат за зазначену послугу відсутні.
Підсумовуючи суд, враховуючи дотримання принципів обґрунтованості, пропорційності (співмірності) витрат на оплату послуг адвоката предмет спору, складності справи, значення справи для сторін, встановлений обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, приходить до висновку про часткове задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
Керуючись ст. ст. 81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 289 ЦПК України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (адреса: м.Київ, Куренівський провулок, 19/5, ЄДРПОУ 35591059) заборгованість за Заявою-анкетою №41463593 від 29.09.2021 р. у розмірі 75470 (сімдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят) гривень 86 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (адреса: м.Київ, Куренівський провулок, 19/5, ЄДРПОУ 35591059) суму судового збору у розмірі 1677 (одна тисяча шістсот сімдесят сім) гривні 21 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (адреса: м.Київ, Куренівський провулок, 19/5, ЄДРПОУ 35591059) витрати на професійну правнику допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
В іншій вимог про стягнення витрат на правову допомогу з відповідача - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Текст рішення складено та підписано 29 жовтня 2025 року.
Суддя Донцов Д.Ю.