28 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 683/1289/25
Провадження № 22-ц/820/2136/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), П'єнти І. В., Янчук Т. О.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на заочне рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09 липня 2025 року (суддя Завадська О. П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
У квітні 2025 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що 14 червня 2021 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» і ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 630967, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 35625 грн строком на 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 14 червня 2024 року, розмір процентної ставки за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних), за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних. 31 січня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» і ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» був укладений договір факторингу № 31012025, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 630967 від 14 червня 2021 року. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов'язань за договором станом на 17 квітня 2025 року виникла заборгованість у розмірі 68129,84 грн, з яких: 31048,17 грн - заборгованості за кредитом; 37081,67 грн - заборгованість за процентами.
Заочним рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09 липня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 630967 від 14 червня 2021 року в розмірі 1668,82 грн (заборгованість за тілом кредиту). В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на незаконність рішення суду, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Суд не взяв до уваги те, що згідно з пунктом 5.1. договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів. Порядок повернення кредиту та сплати процентів погоджено сторонами у розділі 5 договору. Умовами укладеного договору сторони погодили, що сума виданого кредиту складає 35625 грн (пункт 1.3. договору), з яких 7125 грн - проценти за перший день користування кредитом (пункт 3.5. договору). Висновок суду про надання кредиту лише у розмірі 28500 грн є помилковим. У договорі погоджено також строк кредитування, порядок повернення коштів, процентну ставку, порядок та черговість зарахування коштів. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком. Підписавши кредитний договір, позичальник погодився з усіма його умовами, зокрема, й щодо сплати процентів, розмір яких визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору. Зменшення витрат на правничу допомогу можливе лише за наявності відповідного клопотання іншої сторони.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Установлено, що 14 червня 2021 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» і ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 630967, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 35625 грн строком на 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 14 червня 2024 року, розмір процентної ставки за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних), за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту, 85%
річних.
Відповідно до пункту 2.1. договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування у розмірі 28500 грн на користь споживача, призначення платежу НОМЕР_1 , кредитний договір № 630967 від 14 червня 2021 року, ОСОБА_1 , а у розмірі 7125 грн на користь Товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом відповідно до пункту 3.5. договору.
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов'язання за кредитним договоромперед відповідачем виконало та 14 червня 2021 року надало кредит у сумі 28500 грн шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок з призначенням платежу UA813806340000026207200161001 /перерахування коштів згідно з кредитним договором № 630967 від 14 червня 2021 року ОСОБА_1 (3279505717), що підтверджено платіжним дорученням № 5975 від 14 червня 2021 року.
У Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 630967 від 14 червня 2021 року, визначено детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів.
Договір № 630967 від 14 червня 2021 року про надання споживчого кредиту, Заява-Анкета, Паспорт споживчого кредиту і Таблиця підписані відповідачем особисто.
Позичальник зобов'язання за договором належним чином не виконав.
31 січня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» і ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір про надання послуги з факторингу № 31012025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «СЛОН КРЕДИТ» передає (відступає) на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає належні ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 630967 від 14 червня 2021 року.
Відповідно до договору про надання послуги з факторингу право вимоги - означає всі належні клієнту права вимоги до божника за кредитним договором, включаючи право грошової вимоги клієнта до боржників, строк платежу за якою настав (наявна вимога) та право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) щодо погашення заборгованості, яка виникла та виникне в майбутньому на підставі укладених між клієнтом та боржниками кредитних договорів, всі права. що забезпечують виконання зобов'язання боржника за кредитним договором, засоби захисту прав, які доступні клієнту, щодо отримання загальної суми заборгованості.
За змістом пункту 4.2.3. цього договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) клієнту та набуті (прийняті) фактором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників для друку, за умови виконання фактором вимог цього договору щодо перерахування суми грошових коштів фінансування, передбачених розділом 6 договору.
Відступлення прав вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 630967 від 14 червня 2021 року підтверджено витягом з реєстру боржників для друку та платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 0492440000 від 31.01.2025.
Відповідач зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту належним чином не виконав. За розрахунком ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість ОСОБА_1 за договором № 630967 від 14 червня 2021 року складає 68129,84 грн, з яких: 31048,17 грн - заборгованість за кредитом; 37081,67 грн - заборгованість за процентами.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відмову в позові суд першої інстанції мотивував тим, що позивач не довів обставини надання кредиту в сумі 35625 грн та наявність у позичальника обов'язку сплачувати проценти за користування кредитними коштами.
Проте такий висновок суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох
або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі частин 1 і 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором (частина 1 статті 1077 ЦК України).
Відповідно до пункту 2.1. договору про надання споживчого кредиту № 630967 від 14 червня 2021 року кошти кредиту товариство надало ОСОБА_1 у безготівковій формі шляхом їх перерахування: у розмірі 28500 грн на користь споживача, призначення платежу UA813806340000026207200161001 /перерахування за кредитним договором № 630967 від 14 червня 2021 року ОСОБА_1 , а в розмірі 7125 грн на користь Товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом згідно з пунктом 3.5. договору.
За змістом пункту 3.5. договору сплата процентів за перший день користування кредитом, здійснюється споживачем в день отримання кредиту. З метою оплати процентів за перший день користування кредитом споживач доручає Товариству утримати суму зазначених процентів з суми кредиту, що підлягає наданню споживачу.
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» 14 червня 2021 року перерахувало кошти у сумі 28500 грн на рахунок з призначенням платежу UA813806340000026207200161001 /перерахування за кредитним договором № 630967 від 14 червня 2021 року ОСОБА_1 , 3279505717, що підтверджено платіжним дорученням № 5975 від 14 червня 2021 року.
Інша частина із загальної суми кредиту в розмірі 7125 грн відповідно до наведених вище умов договору перерахована ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» як виконання зобов'язань позичальника з оплати процентів за перший день користування кредитом.
Наявність заборгованості за договором підтверджується розрахунком позивача.
Обставини набуття ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитним договором підтверджуються копіями договору факторингу, витягом з реєстру боржників для друку та платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 0492440000 від 31.01.2025.
Відповідно до реєстру боржників до договору надання послуги з факторингу № 31012025 від 31 січня 2025 року під номером 996 значиться боржник ОСОБА_1 .
Розмір заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував.
Проценти нараховані відповідно до умов договору.
З урахуванням наведеного вище апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про доведеність позовних вимог і наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
На підставі частин 1 і 2 статті 141 ЦПК України документально підтверджені витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 16000 грн у суді першої інстанції (заявка на надання юридичної допомоги № 739 від 01.03.2025 за договором № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, укладеного між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», прайс-лист АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», витяг з акту № 7 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025) і по оплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у сумі 5329,28 грн (платіжні інструкції № 0516620161 від 28.04.2025 та № 0547540000 від 19.08.2025) підлягають стягненню з відповідача на користь товариства.
ОСОБА_1 з клопотанням до суду про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не звертався.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 статті 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанови від 13 березня 2025 року в справі № 275/150/22(пункт 47), який відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України апеляційний суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» задовольнити.
Заочне рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (місцезнаходження вулиця Гейдройця Єжи, 6, офіс 521, місто Київ, ІК ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором № 630967 про надання споживчого кредиту від 14 червня 2021 року в розмірі 68129,84 грн (шістдесят вісім тисяч сто двадцять дев'ять грн 84 коп.), з яких: 31048,17 грн (тридцять одна тисяча сорок вісім грн 17 коп.) - заборгованість за кредитом; 37081,67 грн (тридцять сім тисяч вісімдесят одна грн 67 коп.) - заборгованість за процентами та судові витрати в сумі 21329,28 грн (двадцять одна тисяча триста двадцять дев'ять грн 28 коп.).
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 28 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді І. В. П'єнта
Т. О. Янчук