Справа № 461/1301/25 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О. І.
Провадження № 33/811/1550/25 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
28 жовтня 2025 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., у відкритому судовому засіданні у м. Львові, з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його представника - адвоката Голода Андрія Ярославовича, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 26 червня 2025 року,
встановив:
постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 26 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч) в доход держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Відповідно до постанови, 07.02.2025, о 16:00 год. в м. Львові по вул. Під Дубом 2, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Geely Emgrand» із д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій пройшов у медичному закладі КНП ЛОР ЛОМЦП та ТУ. Згідно висновку №000283 результат позитивний, а відтак ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із оскаржуваною постановою, представник ОСОБА_1 - адвокат Голод А.Я. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 26 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Наголошує, що ОСОБА_1 наркотичних засобів не вживав, а огляд на стан наркотичного сп'яніння був проведений із грубим порушенням вимог закону та підзаконних актів, оскільки не проводилося лабораторного дослідження відібраного у нього біологічного середовища (сечі), а тому вважається недійсним.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення на вул. Під Дубом у м. Львові, що підтверджується долученими до матеріалів справи відеоматеріалами. Фактичне місце вчинення події - м. Львів, проспект В'чеслава Чорновола, що є іншою транспортною локацією, відмінною за характеристиками дорожньої обстановки, що має значення для кваліфікації події та визначення вини.
Наголошує, що всупереч тверджень, зазначених у мотивувальній частині оскаржуваної постанови, у судовому засіданні працівники поліції допитані не були, так як у справі наявні лише їхні письмові пояснення, у яких вони визнають, що неправильно склали протокол.
Заявляє, що оскільки Галицький районний суд вже скеровував протокол на доопрацювання і поліцейський не скористався правом виправити помилку згідно чинного законодавства, а лише склад рапорт, яким визнав помилку, що вже є підставою для закриття справи про адміністративні правопорушення через недоведеність вини або через порушення процедурних вимог, оскільки допущені суттєві помилки, зокрема неправильне місце вчинення правопорушення та місце складення протоколу, що прямо впливає на визначення підсудності розгляду цього адміністративного правопорушення.
Стверджує, що висновок місцевого суду про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння є помилковим, оскільки лабораторне дослідження біологічного середовища відібраного у ОСОБА_1 не проводилося, натомість використовувалися швидкісні тести.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підтримку апеляційних вимог, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №241136, відеозаписах, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння, рапорті, висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 лютого 2025 року №000283.
Передбачених законом підстав для визнання огляду недійсним апеляційний суд не встановив і таких підстав не наведено апелянтом.
Апеляційним судом було перевірено доводи щодо того, що лабораторне дослідження біологічного середовища відібраного у ОСОБА_1 не проводилося, та встановлено, що на запит ОСОБА_3 (а.с.8) було надано копію лабораторного дослідження, проведеного КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень», яке підтверджує перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння.
Щодо апеляційних доводів про відмінності у адресі, за якою фактично мала місце подія та адресі, вказаною у протоколі, то такі доводи вже були предметом дослідження суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку, з якою апеляційний суд погоджується.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та його винуватості, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
апеляційну скаргу представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Голода Андрія Ярославовича - залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 26 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА - МИКИЧ