Справа 688/4297/25
№ 2/688/1791/25
Рішення
Іменем України
(заочне)
28 жовтня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання Чупрової К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
15.09.2025 ТОВ «Фінпром Маркет» звернулось до суду в системі «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову посилається на те, що 19.03.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» договір про надання коштів у кредит №8672271, який підписав електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на його електронну адресу. Відповідно до умов договору позичальник отримав грошові кошти в розмірі 10000 грн, шляхом їх перерахування на його банківський картковий рахунок, на погоджений умовами договору строк - 360 днів зі сплатою процентів в розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту та комісії в розмірі 1725 грн. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 5000 грн за кожен день понадстрокового користування. Свої зобов'язання ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» виконало у повному обсязі, перерахувавши грошові кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 , а відповідач вчасно їх не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором №8672271 від 19.03.2025 в розмірі 25370 грн.
26.06.2025 ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №26/06/25, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржиків, в тому числі і за договором №8672271 від 19.03.2025. Відповідно до Реєстру прав вимоги від 22.08.2025 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 в сумі 25370 грн. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання, після відступлення права вимоги ОСОБА_2 не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунок ТОВ «Фінпром Маркет», ні на рахунки попереднього кредитора.
Представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет» Ткаченко Ю.О. у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи провести у відсутності представника позивача, позов підтримала в повному обсязі. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечувала проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Позиція відповідача
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29.09.2025 відкрито провадження в справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 09 год 30 хв 28.10.2025 року; витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» письмові докази, що містять банківську таємницю.
27.10.2025 року на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 29.09.2025 року надійшло повідомлення від 13.10.2025 за вих №20.1.0.0.0/7-251010/13361-БТ, про те що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 (IBANUA753052990000026203879409278) та виписка по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» за період з 19.03.2025 по 22.03.2025.
28.10.2025 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
В зв'язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження
Судом встановлено, що 19.03.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» договір кредитної лінії (Надійний) №8672271, за умовами якого Кредитодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти в сумі 10000 грн на погоджений строк 360 днів шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю проценти від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.
Умовами кредитного договору передбачено, що період сплати мінімального обов'язкового платежу дорівнює строку сплати Позичальником процентів за користування кредитом та становить 30 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування кредитом нараховані за 30 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 30 днів користування. Кільськість мінімальних обов'язкових платежів становить 11.
Процентна ставка за день фіксована - 0,95%, проценти нараховуються щоденно, починаючи з першого дня користування кредитом до дати повернення, на залишок суми кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором. Орієнтовна річна процентна ставка - 3194,73%, орієнтовна загальна вартість кредиту - 45925 грн. Комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1725 грн. Тип кредиту - невідовлювальна кредитна лінія.
Згідно п. 5.1 Договору, Позичальник ознайомлюється з Паспортом споживчого кредиту та Офертою, що містить, в тому числі проект Договору, Політикою конфіденційності, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «Click Credit», іншою інформацією про Кредитодавця та послуги, які ним надаються, в тому числі на Сайті Кредитодавця; інформацією, передбаченою ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про споживче кредитування», ЗУ «Про захист персональних даних».
Паспорт споживчого кредиту надається Позичальнику до укладення Договору за спеціальною формою, що встановлена ЗУ «Про споживче кредитування» у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію» та містить всю необхідну інформацію, для прийняття Позичальником обгрунтованого рішення щодо укладення Договору. Позичальник не обмежений в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у Паспорті споживчого кредиту. Паспорт споживчого підписується Позичальником відповідно до вимог ЗУ «Про електронну комерцію» із використанням одноразового ідентифікатора (п.5.2 Договору).
Відповідно до п.10.1.1 Договору Позичальник ознайомився на сайті Кредитодавця https://clickredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуги, в тому числі з інформацією що передбачена ст.9 ЗУ «Про споживче кредитування», ст. 7 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), який був надісланий на електронну пошту відповідача, про що свідчить п. 11 кредитного договору «Юридичні адреси та реквізити сторін».
Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» 19.03.2025 о 22:13:57 на електронну пошту відповідача ОСОБА_1 був наданий одноразовий ідентифікатор 353626.
Перерахування грошових коштів на картку відповідача було здійснено за допомогою технологічного оператора платіжних послуг ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес».
З довідки №КД-000045259/ТНПП від 25.08.2025ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» вбачається, що 19.03.2025 було успішно перераховано кошти в розмірі 10000 грн на карту НОМЕР_2 , отримувач ОСОБА_3 , номер платежу -861da8a3-fe6b-4ca5-93ad-5ef4ad2b3902.
З повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0/7-251010/13361-БТ від 13.10.2025 слідує, що банком на ім'я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ).
Вказане також підтверджується копією платіжної інструкції /операція №861da8a3-fe6b-4ca5-93ad-5ef4ad2b3902від 19.03.2025 згідно якої, транзакція на суму 10000 грн була проведена 19.03.2025 на НОМЕР_4 , номер замовлення - 45948494; випискою про рух коштів по картці ОСОБА_1 за період з 19.03.2025 по 22.03.2025; повідомленням ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» №22/08/25-8766 від 22.08.2025 про підтвердження видачі на банківські карти клієнтів онлайн-позик, право вимоги яких відступлено ТОВ «Фінпром Маркет».
Заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.08.2025 згідно розрахунку суми заборгованості ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» становить 25370 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 10000 грн, за нарахованими та несплаченими процентами в сумі 8645 грн, за нарахованою та несплаченою пенею в сумі 5000 грн та за комісією в сумі 1725 грн.
Таким чином, ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» свої зобов'язання за кредитним договором №8672271 від 19.03.2025 виконало в повному обсязі, перерахуваши на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10000 грн, а останній їх отримав.
В свою чергу ОСОБА_1 належним чином зобов'язання за вищевказаним договором не виконував, в результаті чого утворилась заборгованість розмірі 25370грн.
26.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів'та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №26/06/25, відповідно до якого до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №8672271 від 19.03.2025.
Згідно Реєстру прав вимог №22/08/25-01 від 22.08.2025 ТОВ «Фінпром Маркет» під №55 набуло право грошової вимоги за кредитним договором №8672271 від 19.03.2025, боржником за яким є ОСОБА_1 , а загальна сума заборгованості за кредитом становить 25370 грн.
З наданого ТОВ «Фінпром Маркет» розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості, строку, за який провадиться стягнення та відміткою стягувача про непогашення заборгованості за договором позики №8672271 від 19.03.2025 за період з 21.08.2025 по 10.09.2025 слідує, що заборгованість відповідача становить 25370 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 10000 грн, за нарахованими та несплаченими процентами в сумі 8645 грн, за нарахованою та несплаченою пенею в сумі 5000 грн та за комісією в сумі 1725 грн.
Застосовані норми права
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», зокрема, передбачено, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч.ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Мотиви та висновки суду
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з огляду на таке.
З наданих та досліджених судом доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 19.03.2025 уклав з ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» Договір Кредитної лінівї (Надійний) №8672271 у електронній формі. Відповідач підписав даний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача ОСОБА_1 , якому були перераховані кошти в сумі 10000 грн строком на 360 днів, шляхом переказу на картковий рахунок, зі сплатою процентів за користування кредитом, що передбачені кредитним договором.
Отже, договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов'язки майнового характеру.
Договір укладено згідно з ч. 2. ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в порядку, передбаченому Законом України «По електронну комерцію». Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис з одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв'язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.
Відтак, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача, оскільки саме він зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, заповнив заявку, встановленої форми на сайті позивача на отримання позики, обрав суму та строк позики, вказавши номер банківської карти, на яку бажає отримати позику.
Окрім цього, відповідач був вільним у виборі фінансової установи для отримання позики, а факт отримання коштів підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочину.
Отже, з цього можна зробити висновок, що відповідач був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного договору.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що право вимоги за вказаним договором відступлено позивачу ТОВ «Фінпром Маркет».
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Після підписання Договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у відповідача виникло зобов'язання по поверненню суми отриманих у кредит коштів та сплати відповідної плати за користування цими коштами.
Відповідачем доказів на підтвердження виконання умов договору та повернення заборгованості повністю суду надано не було.
З матеріалів справи також слідує, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, строк кредитування, а тому вимога ТОВ «Фінпром Маркет'про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, процентів за користування кредитом та комісії ґрунтується на вимогах закону, підтверджується належними доказами, наданими позивачем та дослідженими судом.
Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за неустойкою в сумі 5000 грн за кредитним договором №8672271 від 19.03.2025, суд зазначає наступне.
З 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану.
15.03.2020 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 61, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за неустойкою в сумі 5000 грн за кредитним договором №8672271 від 19.03.2025 є необгрунтованими і до задоволення не підлягають.
Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» слід стягнути заборгованість за Договором Кредитої лінії (надійний) №8672271 від 19.03.2025у розмірі 20370 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 10000 грн, заборгованості за процентами в сумі 8645 грн та заборгованісті за комісією в сумі 1725 грн.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керувався положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до якого судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
А тому, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1944,94 грн (20370 грн становить 80,29 % від 25370 грн; 80,29% від 2422,40 грн становить 1944,94 грн).
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем 25.08.2025 було укладено договір про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП з адвокатом Ткаченко Ю.О. На підтвердження витрат понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн позивачем надано: договір №25-08/25/ФП про надання правничої допомоги від 25.08.2025, витяг з Акту №1-ФП пиймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги№25-08/25/ФП від 25.08.2025, додаток №1 до договору про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 - акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, платіжну інструкцію кредитного переказу коштів №579938899.1 від 05.09.2025 року на суму 234000 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на викладене, у зв'язку з частковим задоволенням позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 3613,05 грн (4500 х 80,29%).
На підставі ст.ст. 205, 207, 512, 514, 516, 526, 625, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість станом на 10 вересня 2025 року за Договором Кредитної лінії (Надійний) №8672271 від 19 березня 2025 року за тілом кредиту в сумі 10000 гривень, за процентами в сумі 8645 гривень, за комісією в сумі 1725 гривень, а всього 20370 (двадцять тисяч триста сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір в розмірі 1944 (одна тисяча дев'ятсот сорок чотири) гривні 94 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3613 (три тисячі шістсот тринадцять) гривень 05 копійок.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», адреса місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, код ЄДРПОУ 43311346.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя: Світлана КОЗАЧУК