Заводський районний суд м. Запоріжжя
69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/2324/25
Провадження №: 3/332/1335/25
29 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Сапунцов В.Д., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч.1 ст.130 КУпАП, -
встановив:
В провадження Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до протоколу від 27.04.2025 серії ЕПР1 № 313064, 27.04.2025 о 10 год. 10 хв. в м. Запоріжжі, вул. Скворцова 1 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував тз Kia Cerato ДНЗ НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння пройшов на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатор Alcotest Drager 6820 ARNK 0073. Результат 0,38 проміле. Тест 2536 від 27.04.2025. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України. Про повторність попереджений, чим порушив п. 2.9 а ПДР - Керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому правопорушенні не визнав, при цьому пояснив, що має майже сорокарічний водійських стаж, в стані алкогольного сп'яніння транспортними засобами ніколи не керував. Також пояснив, що дійсно за напередодні зупинки працівниками поліції на поминках у знайомих вжив невеликий обсяг алкоголю, але перед виїздом 27.04.2025 був впевнений, що в його організмі алкоголь вже є відсутнім.
Свої інтереси у суді ОСОБА_1 доручив представляти адвокату Коломоєць І.В.
Адвокат Коломоєць І.В. надала до суду письмові пояснення, відповідно до яких зазначила про незаконність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції 27.04.2025, невідповідність встановлених поліцейськими ознак сп'яніння ознакам алкогольного сп'яніння, зокрема вказала на відсутність тремтіння пальців рук у ОСОБА_1 на момент його огляду працівниками поліції, зазначила, що ОСОБА_1 був незгодний з проведеним на місці зупинки транспортного засобу результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проте не був направлений працівниками поліції для проведення огляду у відповідному закладі охорони здоров'я, хоча від такого огляду не відмовлявся. Провадження у справі просила закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також адвокат Коломоєць І.В. надала до суду характеристику з місця роботи ОСОБА_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 за місцем роботи характеризується лише з позитивної сторони, зокрема за час роботи водієм проявив себе як відповідальний та сумлінний працівник, аварій та порушень правил дорожнього руху зі своєї вини не допускав.
Суддя дослідив матеріали справи, а саме: протокол від 27.04.2025 серії ЕПР1 № 313064, інформаційну довідку щодо наявності у ОСОБА_1 повторності за ст. 130 КУпАП, результат тесту ОСОБА_1 спеціальним технічним приладом газоаналізатор Alcotest Drager 6820 ARNK 0073. Тест 2536 від 27.04.2025 о 10 год. 21 хв. Результат 0,38 проміле, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт працівника поліції, інформаційну довідку про притягнення до адміністративної відповідальності (Адмінпрактика) щодо ОСОБА_1 .
У судовому засіданні були також переглянуті надані до протоколу відеозаписи обставин події з бодікамер працівників поліції.
Згідно положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, серед іншого, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд зазначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається на підставі протоколу про адміністративне правопорушення і лише в межах визначеного у ньому обсягу (обвинувачення) - встановлених і зазначених у протоколі обставин та кваліфікації дій особи. Суд зауважує, що не має права самостійно збирати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченої особи.
Дослідивши письмові докази та заслухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності суддя дійшов висновку, що порушення з боку ОСОБА_2 не підтверджується матеріалами справи, тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення з огляду на таке.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно до пункту 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно п. 8 розділу 2 Інструкції, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Відповідно п. 9 розділу 2 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, суд звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних, на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Суддя зазначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається на підставі протоколу про адміністративне правопорушення і лише в межах визначеного у ньому обсягу (обвинувачення) - встановлених і зазначених у протоколі обставин та кваліфікації дій особи. Суд зауважує, що не має права самостійно збирати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вбачається із протоколу від 27.04.2025 серії ЕПР1 № 313064, 27.04.2025 о 10 год. 10 хв. в м. Запоріжжі, вул. Скворцова 1 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував тз Kia Cerato ДНЗ НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння пройшов на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатор Alcotest Drager 6820 ARNK 0073. Результат 0,38 проміле
Разом з тим із пояснень наданих ОСОБА_1 у суді та із наданих відеозаписів обставин події з бодікамер працівників поліції вбачається, що з результатом тесту спеціального технічного приладу газоаналізатор Alcotest Drager 6820 ARNK 0073. Результат 0,38 проміле, тест 2536 від 27.04.2025 ОСОБА_1 не був згодний та виявляв бажання пройти огляд у закладі охорони здоров'я.
Так на 8 хв. 42 сек. відеозапису, поліцейський повідомила, що ОСОБА_1 може проїхати на огляд на «Сєдова» в разі незгоди з результатом, на що ОСОБА_1 відповів «Конечно не згоден».
На 1 год. 36 хв. відеозапису поліцейський запитує ОСОБА_1 «На Сєдова будем їхати?», відповідь ОСОБА_1 - «Едем конечно».
Також на 1 год. 16 хв. - 1 год. 19 хв. відеозапису поліцейська оформлює матеріали справи та відбирає підписи у ОСОБА_1 , однак не складає та не видає ОСОБА_1 направлення на огляд в медичний заклад.
Таким чином, в порушення п. 7 розділу 2 Інструкції до медичного закладу охорони здоров'я ОСОБА_1 працівниками поліції направлений не був, направлення за формою відповідно до п. 8 розділу 2 Інструкції не отримував та в матеріалах справи таке направлення відсутнє.
У зв'язку з цим, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 313064 від 27.04.2024 та долучені до нього матеріали не можуть бути прийняті як достатні докази винуватості ОСОБА_1 .
За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на думку суду є недоведеним, а тому провадження у справі за даною статтею підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 278, 283, 284 КУпАП
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення .
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення
Суддя: В.Д. Сапунцов