Справа №757/41193/18-к Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/5909/2025 Доповідач: ОСОБА_2
Іменем України
27 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного судуОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року, -
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 13 грудня 2025 року включно.
20 жовтня 2025 року обвинувачений ОСОБА_3 електронною поштою подав апеляційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року.
Перевіривши апеляційну скаргу вважаю, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з таких підстав.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 396 КПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає.
Згідно з загально прийнятими правилами оформлення документів підпис є обов'язковим реквізитом будь-якого офіційного документу, який надає йому юридичну силу, підтверджує справжність, правильність, а також відповідальність певної особи за його зміст.
Апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року була направлена на електронну адресу Київського апеляційного суду в електронному виді.
Згідно з положеннями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у виді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. При цьому, відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 6 цього Закону для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Апеляційна скарга ОСОБА_3 , яка надійшла на адресу суду в електронному виді, не містить відомостей щодо накладеного електронного підпису апелянта. Наведене унеможливлює ідентифікацію автора електронного документа та з огляду на положення ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визнання поданої апеляційної скарги у якості процесуального документу.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року подана у виді електронного документу, не підписана апелянтом у порядку, передбаченому для підпису електронних документів.
Невиконання апелянтом вимог ч. 5 ст. 396 КПК України унеможливлює розгляд апеляційної скарги та є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням апелянту можливості виправити недолік апеляційної скарги.
Проте положеннями ч. 2 ст. 422 та ст. 422-1 КПК України передбачено особливий порядок апеляційної перевірки ухвал як слідчих суддів (у тому числі щодо застосування та продовження певних запобіжних заходів, обраних під час досудового розслідування), так і ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Такий особливий порядок полягає у спрощеному порядку подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду, скороченому строку апеляційного оскарження, відсутності стадії відкриття апеляційного провадження, обмежених строках розгляду апеляційної скарги та невідкладності вирішення питань про відновлення порушених прав і свобод заінтересованих осіб.
Наведеними нормами не визначено можливості залишення без руху апеляційних скарг, поданих у порядку статей 422, 422-1 КПК України без додержання вимог, передбачених ст. 396 цього Кодексу, а тому положення ст. 398, частин 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України не можуть бути застосовані до таких апеляційних скарг.
Водночас, викладене не виключає можливості повернення таких апеляційних скарг із підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, що узгоджується з позицією об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловленою у рішенні по справі № 686/24639/17 (провадження №51-5496кмо18).
Отже, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 396, 399 КПК України, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року, - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя ОСОБА_2