27 жовтня 2025 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 757/4248/24-ц
номер провадження 22-ц/824/8269/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,
учасники справи: представник позивача Лішневський І.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» - Онішкевича Михайла Миколайовича
на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 лютого 2025 року /суддя Литвинова І.В./
у справі за позовом акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
25 січня 2024 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 04 лютого 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про закриття провадження у справі задоволено. Закрито провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором./т. 1 а.с. 226-227/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник АТ «Креді Агріколь Банк» - Онішкевич М.М. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати і направити справу до суду першої інстанції для розгляду.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема між Банком та відповідачем наявна домовленість про погашення заборгованості за кредитом у розмірі, що становить 486 560,20 грн у разі сплати в день укладення угоди частини заборгованості у розмірі 48 656,10 грн; погашення решти заборгованості у розмірі 437 904,10 грн в строк до «24» березня 2025 року. Відповідачем 25.09.2024 р. було внесено 48 656,10 грн, водночас, після 25.09.2024 р. не було здійснено жодного платежу. Борг вважається прощеним, а банківська послуга припиненою тільки після підписання додаткової заяви про прощення боргу. Отже, судом першої інстанції не у повному обсязі перевірено твердження сторони відповідача про відсутність предмету позову, а отже, прийнято передчасне рішення про закриття провадження у справі.
Представник відповідачки в судове засідання не з'явилась, про час та дату судового розгляду повідомлена належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за її відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з поверненням справи для продовження розгляду, на підставі наступного.
Судом встановлено, що 22 листопада 2024 року представник відповідача через Електронний суд подала заяву про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, мотивуючи тим, що сторони врегулювали розмір, строк погашення заборгованості у позасудовому порядку, і відповідач виконала всі свої грошові зобов'язання перед банком, строк виконання яких вже настав.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався вимогами пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, про те, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За приписами частини другої статті 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Суд, вивчивши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи у межах ініційованого питання, дійшов висновку про задоволення її вимог.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення питання про наявність чи відсутність предмета спору, чим порушено вимоги ст.ст. 2, 13, 81, 255 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що 25.09.2024 р. між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та відповідачкою (через довірену особу ОСОБА_2 ) підписано Заяву про зміну умов користування банківською послугою «Кредитна картка» (про часткове прощення боргу), якою сторони домовились про погашення заборгованості за кредитом у розмірі 486 560 грн 20 коп. за таких умов:
п. 1.1 - сплата 48 656 грн 10 коп. у день укладення угоди (25.09.2024 р.);
п. 1.2 - сплата решти 437 904 грн 10 коп. до 24 березня 2025 року.
Факт внесення відповідачкою 25.09.2024 р. 48 656 грн 10 коп. підтверджується матеріалами справи. Інша частина суми не сплачена.
При цьому, відповідно до п. 2 Заяви, борг вважається прощеним, а банківська послуга припиненою лише після підписання додаткової заяви про прощення боргу, в якій зазначається сума прощення. Такої додаткової заяви не підписано.
Таким чином, твердження представника відповідача про повне виконання грошових зобов'язань та відсутність предмета спору є недоведеними та передчасними. На момент розгляду заяви про закриття провадження (22.11.2024 р.) зобов'язання відповідача щодо сплати 437 904 грн 10 коп. залишались чинними, а предмет позову - стягнення заборгованості - існував.
Отже, закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України здійснено за відсутності об'єктивних підстав, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та без належного дослідження доказів, що призвело до неправомірного припинення судового захисту прав позивача. Такі порушення є підставою для скасування ухвали відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати.
Керуючись ст.ст. 379, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» - Онішкевича Михайла Миколайовича на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 лютого 2025 року - задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 лютого 2025 року - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» 3028 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий: Судді: