27 жовтня 2025 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 761/6384/23
номер провадження 22-ц/824/11909/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,
учасники справи: представник позивача Ювченко А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Він фінанс» Романенка Михайла Едуардовича
на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 квітня 2025 року /суддя Фролова І.В./
на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року /суддя Фролова І.В./
у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Він фінанс», третя особа: Регіональна філія міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» про зняття арешту з рухомого майна, -
ОСОБА_2 звернувся з вимогами про усунення перешкод у розпорядженні автомобілем марки HYUNDAI, модель ELANTRA, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2006 року випуску, шляхом зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення запису № 27879828 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 квітня 2025 року позовні вимоги задоволено. Усунуто перешкоди ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 у розпорядженні автомобілем марки HYUNDAI, модель ELANTRA, номер кузова НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2006 року випуску, який належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 26.07.2016, шляхом зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення запису № 27879828 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зареєстрованого 19.06.2020 о 14:50:22 реєстратором Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» Бондаренко Юлією Йосипівною, вид обтяження: приватне обтяження, тип реєстрації: поточна, тип обтяження: застава рухомого майна; документ-підстава: договір застави транспортного засобу № 11012852000, серія та номер 4576, виданий 22.06.2006 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петровим Ю.М., об'єкт обтяження: легковий автомобіль марки HYUNDAI, модель ELANTRA, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2006 року випуску, відомості про обмеження: заборонено відчужувати, обтяжувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА КРЕДИТ», ЄДРПОУ 38750239. /а.с. 140-145/
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 травня 2025 року задоволено заяву представника позивача про розподіл судових витрат частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн. В іншій частині заяви відмовлено./а.с. 159-162/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ТОВ «Він фінанс» Романенко М.Е. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, а додаткове рішення скасувати та відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу або зменшити їх розмір.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що на момент придбання автомобіля позивачем у 2016 році на транспортний засіб була накладена застава, зареєстрована у 2015 році, 27 квітня 2015 року було проведено зміну обтяжувача з АТ «УкрСиббанк» на ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (нині змінено назву Товариства на ТОВ «ВІН ФІНАНС) на підставі Договору факторингу № 17 від 20 квітня 2015 року . Таким чином, після реєстрації змін щодо обтяжувача було поновлено термін дії приватного обтяження ще на 5 років - до 27 квітня 2020 року, а докази, надані апелянтом (витяг з реєстру від 19.06.2020), були проігноровані судом. Суд порушив норми матеріального права, зокрема ст. 388 ЦК України (про добросовісного набувача лише за відсутності відомостей у реєстрі). Щодо додаткового рішення - витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн є необґрунтованими та неспівмірними зі складністю справи, а докази про їх понесення недостатні, з посиланням на ст. 137 ЦПК України (розмір витрат визначається за договором та доказами, з урахуванням співмірності).
Апелянт в судове засідання не з'явився, про час та дату судового розгляду повідомлений належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за його відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Представник позивача брав участь у режимі відеоконференції, просив відкласти розгляд справи у зв'язку з відсутністю матеріалів справи в електронній формі та неможливістю подати відзив.
Клопотання апеляційним судом відхилено, оскільки апеляційна скарга подана через електронний суд у травні 2025 року /а.с. 165/, додатково направлена апелянтом засобами поштового зв'язку на адресу позивача /а.с. 168/, провадження апеляційним судом відкрито 01.07.2025 року, додатково апеляційним судом направлено апеляційну скаргу Ювченку А.В. / а.с. 203/ і повідомлено про відсутність технічної можливості суду для переведення матеріалів справи в електронну форму. Жодних дій до розгляду справи по суті 27.10.2025 р., зокрема і подачі відзиву представником не вчинено, тому, колегія суддів вважає, що підстави для відкладення розгляду справи у зв'язку з наданням часу на ознайомлення з матеріалами відсутні.
Після відмови у відкладенні розгляду справи, адвокат Ювченко А.В. самостійно відключився від відеоконференції, що оцінюється судом як залишення зали судового засідання, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з відмовою у задоволенні позову, на підставі наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є власником легкового автомобіля марки HYUNDAI, модель ELANTRA, номер кузова НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2006 року випуску, синього кольору, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 26.07.2016.
У лютому 2023 року Позивач дізнався, що автомобіль є предметом застави.
Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 82505631 від 14.02.2023 вказаний автомобіль є об'єктом приватного обтяження на підставі договору застави транспортного засобу № 11012852000, серія та номер 4576, виданий 22.06.2006 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петровим Ю.М. боржник ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_7 , обтяжувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА КРЕДИТ», ЄДРПОУ 38750239.
Даний витяг містить відомості щодо дати, часу та номера реєстрації обтяження: 19.06.2020 14:50:22 № 27879828. Обтяження зареєстроване реєстратором Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» Бондаренко Юлією Йосипівною.
Згідно зазначеного витягу, 29 червня 2006 року АКІБ «УкрСиббанк» на підставі Договору про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11012852000 від 22.06.2006 було накладено приватне обтяження та заставу рухомого майна, а саме: автомобіль марки HYUNDAI, модель ELANTRA, 2006 року, номер кузова НОМЕР_8 , номер реєстрації НОМЕР_2 .
27 квітня 2015 року було проведено зміну обтяжувача з АТ «УкрСиббанк» на ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (нині змінено назву Товариства на ТОВ «ВІН ФІНАНС) на підставі Договору факторингу № 17 від 20 квітня 2015 року.
Постановляючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції керувався ст. 388 ЦК України про те, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна; ст. 16 ЦК України про те, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права; ст. 317 ЦК України про те, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що оскільки на момент придбання автомобіля у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості щодо обтяження заставою автомобіля марки HYUNDAI, модель ELANTRA, номер кузова НОМЕР_1 , то позивач є добросовісним набувачем і право власності він набув без обтяжень, тому позовні вимоги підлягають задоволенню; щодо додаткового рішення - витрати на професійну правничу допомогу частково відшкодовуються у розмірі 8000 грн, оскільки заявлений розмір 20000 грн є неспівмірним зі складністю справи та наданими послугами, з урахуванням ст. 137 ЦПК України про співмірність витрат.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Суд першої інстанції, посилаючись на ст. 388 ЦК України, дійшов висновку, що позивач є добросовісним набувачем, оскільки на момент придбання автомобіля у 2016 році в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна нібито були відсутні відомості про обтяження. Проте такий висновок є хибним та не відповідає обставинам справи, встановленим на підставі належних та допустимих доказів.
Так, застава рухомого майна (автомобіля HYUNDAI ELANTRA, номер кузова НОМЕР_1 ) виникла на підставі договору застави транспортного засобу №11012852000 від 22.06.2006, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петровим Ю.М. (а.с. 34). Цей договір є первинним документом-підставою для реєстрації обтяження, що підтверджує його чинність з моменту укладення. Суд першої інстанції вказані обставини не перевірив.
Водночас, суд першої інстанції поклав в основу рішення неповний витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, поданий позивачем (а.с. 8), який не містить повних відомостей про історію реєстраційних дій, зокрема про зміну обтяжувача та поновлення строку дії обтяження, але навіть і в цьому витягу наявне обтяження. Натомість апелянтом подано повний витяг від 19.06.2020 (а.с. 172) розширений, який достовірно підтверджує первинну реєстрацію обтяження 29.06.2006 на користь АКІБ «УкрСиббанк»; зміну обтяжувача 27.04.2015 з АТ «УкрСиббанк» на ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС», ЄДРПОУ 38750239) на підставі Договору факторингу № 17 від 20.04.2015; поновлення строку дії приватного обтяження на 5 років - до 27.04.2020 у зв'язку зі зміною обтяжувача; перереєстрацію обтяження 19.06.2020 о 14:50:22 під № 27879828, що підтверджує його чинність на момент придбання автомобіля позивачем у 2016 році.
Таким чином, відомості про обтяження були в реєстрі з 2006 року.
Оскільки обтяження було зареєстровано з 2006 року, а поновлено та перереєстровано у 2015-2020 рр., позивач не може бути визнаний добросовісним набувачем. Відсутність таких відомостей у наданому позивачем витягу (а.с. 8) не спростовує факту публічної реєстрації.
Судом неправильно застосовано ст. 317 ЦК України та ст. 16 ЦК України (захист права), оскільки право власності позивача набуто з урахуванням чинного обтяження, а не всупереч йому. Зняття обтяження можливе лише за згодою обтяжувача або у разі припинення забезпеченого зобов'язання, що позивачем не доведено.
Щодо додаткового рішення від 05.05.2025 про стягнення 8 000 грн витрат на правничу допомогу - воно також підлягає скасуванню як похідне, оскільки у вимогах позову відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати. Стягненню з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Він фінанс» підлягає 3 633, 60 грн.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Він фінанс» Романенка Михайла Едуардовича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 квітня 2025 року та на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року - задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 квітня 2025 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року - скасувати.
У позові ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Він фінанс», третя особа: Регіональна філія міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» про зняття арешту з рухомого майна, - відмовити.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:
Стягнути з ОСОБА_2 /РНОКПП НОМЕР_3 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Він фінанс» /код ЄДРПОУ 38750239/ 3 633, 60 грн.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий: Судді: