Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
22-ц/824/13396/2025
м. Київ Справа № 757/22171/14-ц
23 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Смолко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шутого Дмитра Сергійовича на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2020 року, постановлену під головуванням судді Литвинової І.В. у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «НАДРА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У серпні 2020 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» звернувся до Печерського районного суду м. Києва з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання.
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що 05.03.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» укладено Договір про відступлення прав вимоги № СL2N79736ПВ, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями передбаченими кредитним договором № 174/П/99/2008-840 від 26.02.2008 року, перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус».
Зазначав, що на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30.10.2014 року про стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ПАТ КБ «Надра» було видано виконавчий лист. У зв'язку із проведенням ліквідації ПАТ «КБ «Надра» дії спрямовані на примусове виконання рішення суду не здійснювались з початку 2019 року.
З огляду на вище викладене просив суд замінити стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника у справі, у виконавчих листах та у виконавчих провадженнях, видати дублікати виконавчих листів та поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2020 року заяву задоволено.
Замінено стягувача ПАТ «Комерційний банк «НАДРА» на його правонаступника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ХАУС» у справі № 757/22171/14-ц за позовом ПАТ «КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Поновлено пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, виданого на підставі заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2014 року у цивільній справі № 757/22171/14-ц.
Видано дублікат виконавчого листа на виконання заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2014 року.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 22 червня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Шутий Д.С. подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання у справі за позовом АТ КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що матеріали справи не містять складеного акту про відсутність виконавчого листа, проте в матеріалах справи міститься копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, зі змісту якої вбачається, що строк для повторного пред'явлення до 30 березня 2017 року.
Вказує на те, що наявність у заявника копії постанови від 30 березня 2016 року, якою ПАТ «КБ «Надра» повернуто оригінал виконавчого листа, свідчить і про наявність оригіналу виконавчого листа у ПАТ «КБ «Надра» та у заявника відповідно, які були передані за актом прийому-передачі, що підтверджується у відповіді Фонду Гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ КБ «Надра».
Зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі взагалі не досліджував та не надавав оцінки зазначеним обставинам, а саме факту втрати виконавчого листа та якими доказами це підтверджується.
02 жовтня 2025 року до Київського апеляційного суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» адвоката Плискань І. О. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому представник зазначав, що не погоджується з доводами апеляційної скарги, оскільки вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. З огляду на вище викладене просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
В судове засідання з'явився представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Шутий Д.С., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся засобами електронного зв'язку, через систему «Електронний Суд». Відповідно до звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, поштова кореспонденція була доставлена 17 вересня 2025 року.
З огляду на вище викладене колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності не з'явившихся сторін.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням суду від 30 жовтня 2014 року присуджено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 141, 71 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 30 жовтня 2014 року (1 долар США - 12, 952 грн) складає 312 683, 43 грн, в тому числі: 12 557, 30 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 162 642, 15 грн - сума непогашеного кредиту, 8 121, 87 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 105 194, 46 грн - сума несплачених відсотків, 2 110, 06 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 27 329, 50 грн - сума несплаченої пені за прострочення строків виконання зобов'язань, 1 352, 48 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 17 517, 32 грн - сума несплаченого штрафу за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу, суму судового збору у розмірі 3 126, 83 грн, яке набрало законної сили 26 грудня 2014 року та є чинним (а. с. 43-46).
28 січня 2015 року банком отримано засобами поштового зв'язку один виконавчий лист на примусове виконання заочного рішення суду на підставі заяви позивача (а. с. 53).
05 березня 2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА», та ТОВ «ФК «Інвест Хаус», укладено договір про відступлення прав вимоги № GE2N79736nB, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями передбаченими кредитним договором № 174/П/99/2008-840 від 26 лютого 2008 року перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус».
Задовольняючи заяву представника ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» в частині заміни стягувача АТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» суд першої інстанції посилався на те, що вимоги заяви в цій частині є обґрунтованими, а тому наявні законі підстави для заміни сторони стягувача.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв?язку із зміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб?єктивний склад у частині кредитора.
Як передбачено частинами першою, другою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Аналогічні приписи містяться у частині п'ятій статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто, процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
За таких обставин, звернення сторони у справі чи правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та Закону України «Про виконавче провадження», оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби/ із відповідними заявами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Правовий аналіз наведених норм законодавства та встановлених судом фактичних обставин у своїй сукупності дозволяють зробити висновок про те, що у справі, яка переглядається, заявником ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» доведено набуття усіх прав первісного кредитора ПАТ «КБ «НАДРА» на отримання виконання зобов?язань до боржника ОСОБА_1 , а тому суд першої інстанції прийшов до правильних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення заяви представника ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» в частині заміни стягувача ПАТ «КБ «НАДРА» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» .
Задовольняючи заяву представника ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» в частині поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа та видачі дублікату виконавчого листа, суд першої інстанції посилався на те, що вимоги заяви в цій частині є обґрунтованими, а тому замість втраченого виконавчого листа слід видати його дублікат, поновивши строк для його пред'явлення.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №757/22171/14-ц від 12.01.2015 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» у розмірі 315 810,26 грн.
30 березня 2016 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Журбою Т.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі ч. 1 ст. 47 (відсутність майна боржника). Строк повторного пред'явлення - 30.03.2017.
Відомості про повторне пред'явлення виконавчого листа № 757/22171/14-ц відсутні.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) у редакції, чинній на час видання виконавчого листа, виконавчі документи, зокрема щодо виконання судових рішень, можуть бути пред'явлені до виконання протягом одного року, якщо інше не встановлене законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої, частини третьої статті 23 Закону № 606-XIV строки пред'явлення виконавчого документів до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Тлумачення пункту 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.
Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001).
Судом встановлено, що 30 березня 2016 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу і строк пред'явлення виконавчого листа до виконання сплив 30 березня 2017 року. .
ТОВ «Фінансова компанія «Інвест хаус» звернулося із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у серпня 2020 року, тобто після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до довідки Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ КБ «Надра», всі наявні оригінали виконавчих листів були передані ТОВ «ФК Інвест Хаус» разом з кредитними договорами(а.с.67).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, станом на момент придбання ТОВ «Фінансова компанія «Інвест хаус'у березні 2020 року права вимоги до боржника, первісний кредитор вже пропустив строк для пред'явлення виконавчого листа.
Водночас, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі№ 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що: «стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).
Доводи заяви ТОВ «Фінансова компанія «Інвест хаус», свідчать, що первісний стягувач ПАТ «КБ «Надра» не цікавився ходом виконання судового рішення.
Доказів, що свідчили б про добросовісну реалізацію стягувачем ПАТ «КБ «Надра» своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник суду не надав. Стягувач, який є юридичною особою, зобов'язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за судовими та виконавчими документами при їх виконанні.
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватись у кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами. Положення Закону України «Про виконавче провадження», що обмежують строк на пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання, є законодавчим втіленням принципу правової визначеності та встановлюють строк, протягом якого боржник може очікувати примусового виконання рішення, ухваленого не на його користь.
Протягом цього строку позивач (стягувач), який бажає примусово виконати рішення суду, повинен вжити всіх залежних від нього заходів для отримання виконавчого документу та пред'явлення його до примусового виконання.
Заявник не надав жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, які б свідчили про об'єктивні та непереборні для стягувача обставини пропуску зазначеного строку та не надав належних та допустимих доказів на обґрунтування своїх вимог.
У ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 23.01.2020 року у справі №759/308/13-ц.
З огляду на наведене, враховуючи, що підстави для поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа відсутні, й відповідно відсутні підстави для видачі дублікату виконавчого листа, колегія суддів, приходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест хаус» в цій частині.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шутого Дмитра Сергійовича задовольнити частково.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2020 року в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, виданого на підставі заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2014 року у цивільній справі № 757/22171/14-ц та видачі дублікату виконавчого листа на виконання заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2014 року, скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні зазначених вимог.
В іншій частині ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 27 жовтня 2025 року
Головуючий: Судді: