Справа № 639/5266/25
Провадження № 2/639/1823/25
28 жовтня 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Борисенка О.О.,
секретарів судового засідання Семенюк А.Є., Пивоварової Т.В.,
за участю представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 639/5266/25 за позовом законного представника малолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», Харківської міської ради, треті особи: Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Друга Харківська міська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом і про зняття арешту з нерухомого майна,
установив:
До Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява законного представника малолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», Харківської міської ради, треті особи: Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Друга Харківська міська державна нотаріальна контора, в якій позивач просила: визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зняти арешт з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належав на праві власності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) постановою про арешт майна боржника від 07.07.2020, серія та номер 62462987.
Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» та підписані представником позивача адвокатом Шумейком Ярославом Віталійовичем, який діє на підставі ордеру (том 1 а.с.55).
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Законний представник малолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулася до Другої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в межах спадкової справи № 427П/2024, яка зареєстрована 11.09.2024. Постановою державного нотаріуса Другої Харківської міської державної нотаріальної контори від 11.04.2025 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.03.2025 на все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_4 , накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника за № 62462987, виданої 07.07.2020 Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Вказане виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Харкова № 639/5698/19 від 11.11.2019 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за договором № 2018/ОВР/278-000493 від 18.07.2018 у розмірі 23067,07 грн, та постановою від 22.03.2023 ВП № 62462987 виконавчий лист № 639/5698/19 від 11.11.2019 повернуто стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». В подальшому стягувач АБ «Укргазбанк» повторно пред'явив виконавчий лист № 639/5698/19 від 11.11.2019 до виконання до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, внаслідок чого відкрито виконавче провадження № 74581325. ОСОБА_3 у повному обсязі сплачено борг, виконавчий збір і витрати виконавчого провадження, внаслідок чого державним виконавцем Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження від 14.07.2025 ВП № 74581325. Арешт на спадкове майно накладений у 2020 році, та на теперішній час рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.10.2019 у справі №639/5698/19 виконано у повному обсязі, сплачено заборгованість, судовий збір, виконавчі збори та витрати виконавчих проваджень. Скасувати арешт в іншому порядку неможливо, оскільки виконавче провадження № 62462987, в рамках якого накладений арешт боржника, закінчено 22.03.2023, а тому державний виконавець не має можливості вирішити питання про звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку.
Представник позивача зазначив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі її законного представника ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_4 , проте отримати свідоцтво про право на спадщину не має можливості у зв'язку з наявністю арешту на нерухоме майно, що належить останньому, у зв'язку з чим змушена звернутись до суду для захисту порушеного права шляхом скасування арешту та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
25.07.2025 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання. За клопотанням представника позивача витребувано: від Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копії матеріалів виконавчого провадження № 62462987; від Другої Харківської міської державної нотаріальної контори матеріали спадкової справи № 427 П/2024 (том 1 а.с.52-53,96-97).
15.09.2025 суд на місці постановив ухвали про долучення до матеріалів справи витребувані від Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копії матеріалів виконавчого провадження № 62462987, що надійшли до суду 07.08.2025; поданий представником відповідача ПАТ АБ «Укргазбанк» Торховою А.А. відзив на позовну заяву, що надійшов до суду 11.08.2025 (том 1 а.с.106-148, 177-180).
07.10.2025 суд на місці постановив ухвалу про долучення до матеріалів справи витребувані від Другої Харківської міської державної нотаріальної контори копії матеріалів спадкової справи № 427 П/2024, що надійшли до суду 22.09.2025 (том 1 а.с.206-255, том 2 а.с.1-3).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача ПАТ АБ «Укргазбанк» зазначила, що заборгованість, визначена рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.10.2019 у справі № 639/5698/19 у розмірі 23067,07 грн та судовий збір у розмірі 1921,00 грн сплачені у повному обсязі. Норми ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» не надають стягувачу право самостійно (без виконавця) накладати чи знімати арешт щодо майна боржника. На думку представника відповідача, позивач не використала право на звернення із заявою про зняття арешту до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із наданням доказів заміни сторони та повного фактичного виконання рішення суду, а долучена до позовної заяви заява про закінчення виконавчого провадження у цьому випадку не є належним способом врегулювання та захисту порушеного права. Оскільки заборгованість за рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.10.2019 у справі № 639/5698/19 перед АБ «Укргазбанк» відсутня, а спірні правовідносини пов'язані із визнанням права власності у порядку спадкування на нерухоме майно, належне ОСОБА_4 та зняття арешту, Банк не може впливати на згадані правовідносини.
07.10.2025 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті (том 2 а.с.5-6).
Сторона позивача про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, у судове засідання позивач та її представник не з'явились, про поважність причин неявки суду не повідомили, своїм правом на подання відповіді на відзив сторона позивача не скористалась.
Одночасно з позовною заявою представник позивача адвокат Шумейко Я.В. подав клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без участі позивача та її представника на підставі наявних у справі доказів, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с.54).
У судовому засіданні представник відповідача ПАТ АБ «Укргазбанк» Торхова А.А. підтримала свої аргументи, що зазначені у відзиві та просила ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Зазначила, що наразі відповідач не має будь-яких претензій до правонаступника боржника, оскільки рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 10.10.2019 виконано в повному обсязі.
Відповідач Харківська міська рада про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином (згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України), своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив.
Треті особи про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, письмові пояснення на позовну заяву та на відзив не подавали, представники третіх осіб в судове засідання не з'явились.
22.09.2025 від Другої Харківської міської державної нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи без участі її представника та про прийняття рішення на розсуд суду (том 1 а.с.205).
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Приписами статей 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частин 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд установив, що ОСОБА_4 на праві власності належить житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу серії та номер р. № 1-229, посвідченого 23.06.2016 П'ятою Харківської державною нотаріальною конторою (1/2 частина) та на підставі свідоцтв про право на спадщину серія та номер р. №1-155, р. № 1-157, посвідчених 18.05.2016 П'ятою Харківською державною нотаріальною конторою. На зазначене майно постановою про арешт майна боржника серія та номер 62462987 від 07.07.2020 головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Барсегян А.О. накладено обтяження - арешт нерухомого майна, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 21.04.2025, копією договору купівлі-продажу від 23.06.2016, копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 18.05.2016 (том 1 а.с.14, 20-22).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (том 1 а.с.78).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.11.2024 у справі № 639/2403/24 встановлено юридичний факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним батьком малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внесені зміни до актового запису про народження малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 № 313 від 08.06.2016, а саме, змінено прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », у графі «Батько» записано « ОСОБА_7 », ім'я « ОСОБА_8 », по батькові « ОСОБА_9 », громадянство - «громадянин Україна».
На підставі вказаного рішення до актового запису від 08.06.2016 № 313 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місці Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внесені 15.01.2025 зміни, а саме, прізвище « ОСОБА_6 » змінено на « ОСОБА_7 », прізвище батька « ОСОБА_6 » змінено на « ОСОБА_7 », та видане 15.01.2025 свідоцтво про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якої є: батько ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_3 (том 1 а.с.60-61,77).
Згідно з постановою державного нотаріуса Другої Харківської міської державної нотаріальної контори Одрінської О.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відмовлено ОСОБА_3 , яка діє від імені своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька малолітньої дитини, ОСОБА_4 , у зв'язку з тим, що на все нерухоме майно спадкодавця було накладено арешт (том 1 а.с.62).
11.11.2019 Жовтневий районний суд м. Харкова видав виконавчий лист у справі № 639/5698/19 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованості за договором № 2018/ОВР/278-000493 від 18.07.2018 у розмірі 23067,07 грн (том 1 а.с.107).
За вказаним виконавчим листом головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Барсегяном А.О. 07.07.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62462987 (том 1 а.с.108).
В ході виконавчого провадження ВП № 62462987 головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Барсегяном А.О. 07.07.2020 винесені постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження - 169,00 грн; про стягнення виконавчого збору у розмірі 2306,70 грн; про арешт коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках; про арешт майна боржника, а саме про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_4 (том 1 а.с.109-112).
Постановою старшого державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шеіної О.С. від 22.03.2023 ВП № 62462987 виконавчий документ - виконавчий лист № 639/5698/19, виданий 11.11.2019 Жовтневим районним судом м. Харкова повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в результаті вжитих заходів щодо примусового виконання рішення, дохід, кошти та майно боржника, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено (а.с.67,115).
Наведене підтверджується також інформацією від 06.08.2025 про виконавче провадження № 62462987 (том 1 а.с.125-127).
З листа Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.04.2025 на заяву адвоката Шумейка Я.В. суд вбачає, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження ВП №62463049 з виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_4 судового збору у розмірі 1921,00 грн на користь держави. 26.01.2022 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, відповідно до якої судовий збір, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження стягнуто фактично в повному обсязі. Зазначене також підтверджується копією постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №62463049 від 26.01.2022, відповідно до якої припинено чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення, а також інформацією від 06.08.2025 про виконавче провадження № 62463049 (том 1 а.с.27,29,128-129).
Відповідно до інформації від 06.08.2025 про виконавче провадження № 74581325, 04.04.2025 державним виконавцем Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 11.11.2019 № 639/5698/19, виданого Жовтневим районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за договором №2018/ОВР/278/000493 від 18.07.2018 в сумі 23067,07 грн (том 1 а.с.130-131).
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 05.06.2025 у справі № 639/5698/19, яка набрала законної сили, заяву ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено вибулого боржника ОСОБА_4 його правонаступником - ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №74581325 про стягнення за виконавчим листом на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Харкова у справі № 639/5698/19 від 10.10.2019 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» з ОСОБА_4 заборгованості за договором №2018/ОВР/278/000493 від 18.07.2018 в сумі 23067,07 грн (том 1 а.с.84-85).
Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.07.2025 ВП № 74581325 замінено вибулого боржника ОСОБА_4 на ОСОБА_3 (том 1 а.с.66).
Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14.07.2025 ВП № 74581325 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 639/5698/19, виданого 11.11.2019 Жовтневим районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за договором №2018/ОВР/278/000493 від 18.07.2018 в сумі 23067,07 грн закінчено у зв'язку зі сплатою боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (фактичне повне виконання рішення) (том 1 а.с.64, 130-131).
За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності є непорушним.
Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.
У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).
За змістом частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом частин 1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
За змістом статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено зокрема у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.
Пунктами 1.2, 4.18, 4.20 глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом МЮУ 22.02.2012 року за №296/5, визначено, що при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, статусу території, яка є місцем відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна. Якщо на спадкове майно накладено арешт, видача свідоцтва про право на спадщину зупиняється до зняття арешту.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначені статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», за положеннями якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Арешт може бути знятий за рішенням суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Отже, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц, від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20, від 12 липня 2023 року у справі № 214/2305/20.
Суд зауважує, що предметом цього позову є, зокрема, зняття арешту з нерухомого майна, що накладений у виконавчому провадженні № 62462987, яке наразі завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (повернення виконавчого документу стягувачеві), та стягувачем у якому є ПАТ АБ «Укргазбанк», а боржником - ОСОБА_4 , який помер.
Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18, згідно з яким, боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред'являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду, під час судового розгляду він має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Водночас, під час судового розгляду суд встановив, що арешт на все майно померлого боржника ОСОБА_4 був накладений в рамках виконавчого провадження № 62462987, де боржником є саме ОСОБА_4 , та боржник у цьому виконавчому провадженні на іншу особу не замінювався.
Заміна вибулого боржника ОСОБА_4 його правонаступником - ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 відбулась в іншому виконавчому провадженні (№74581325).
Отже, позов про зняття арешту з майна поданий не учасником виконавчого провадження (ВП 62462987), а спадкоємцем, яка позбавлена можливості оформити право власності в порядку спадкування за законом, що вказує про порушення її прав та необхідність їх захисту.
Обставина наявності обтяження на спадкове майно ОСОБА_4 відповідачем не спростована.
Крім того, суд установив, що виконавчі провадження за виконавчими документами, виданими 11.11.2019 Жовтневим районним судом м. Харкова у справі № 639/5698/19 наразі завершені у зв'язку з їх фактичним виконанням, заборгованість за основним боргом, судовим збором, виконавчим збором та витратами виконавчого провадження відсутня, що визнається відповідачем.
Отже, суд дійшов до висновку, що іншим шляхом відновити порушені права позивача неможливо, позовні вимоги про зняття арешту з нерухомого майна доведені та підлягають задоволенню.
Такий спосіб захисту прав позивача не суперечить нормам цивільного законодавства та забезпечує відновлення порушеного права позивача.
Разом з тим суд вважає передчасними вимоги позивача про визнання за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з огляду на таке.
Відповідно до статті 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з вимогами статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Пунктами 4.12, 4.20 глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом МЮУ 22.02.2012 року за №296/5, встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена. Якщо на спадкове майно накладено арешт, видача свідоцтва про право на спадщину зупиняється до зняття арешту.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Зі змісту постанови державного нотаріуса Другої Харківської міської державної нотаріальної контори Одрінської О.В. від 01.04.2025 суд вбачає, що єдиною підставою для відмови ОСОБА_3 , яка діє від імені своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька малолітньої дитини ОСОБА_4 є той факт, що на все нерухоме майно спадкодавця було накладено арешт.
З урахуванням того, що наразі судовим рішенням знято арешт з нерухомого майна спадкодавця ОСОБА_4 , позивач не позбавлена можливості звернутися до нотаріуса з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.
З огляду на викладене суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, оскільки за наявності умов для отримання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом, вимоги про визнання права власності на спадкове майно судовому розглядові не підлягають.
При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у розмірі 6104,00 грн (за вимогу про визнання права власності в порядку спадкування за законом) та у розмірі 968,96 грн (за вимогу про зняття арешту), що підтверджується матеріалами справи (а.с.1).
Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, та у зв'язку із задоволенням позовних вимог в частині зняття арешту, стягує на користь позивача з відповідача ПАТ АБ «Укргазбанк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 6104,00 грн на відповідача - Харківську міську раду не покладаються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 7, 12, 19, 76-82, 128, 133, 141, 142, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293, 294, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов законного представника малолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом і про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити частково.
Зняти арешт з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належав на праві власності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) постановою про арешт майна боржника від 07.07.2020, серія та номер 62462987.
У задоволенні позовних вимог про визнання за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», ЄДРПОУ 23697280, юридична адреса: м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1.
Відповідач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, адреса місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, буд. 7.
Третя особа: Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 41430678, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 46, 4-й поверх.
Третя особа: Друга Харківська міська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02900630, адреса місцезнаходження: м. Харків, м-н Павлівський, буд. 2.
Повне рішення складено 29.10.2025.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя Олександр БОРИСЕНКО