Справа № 212/7628/25
2/212/4248/25
28 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Савінської А.О., за відсутності сторін, без фіксування судового провадження за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» (далі - позивач, ТОВ «Житлокомцентр») звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі-відповідачі) в якому просив стягнути солідарно з останніх заборгованість за послуги з утримання будинків і прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.08.2019 по 31.08.2024 у розмірі 16 011,43 гривень, 3% річних у розмірі 911,15 гривень, суму індексу інфляції у розмірі 3745,56 гривень, які нараховані за період з 21.09.2019 по 31.05.2025, з урахуванням Постанови КМУ №206 від 05.03.2022, а також стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 3028 гривень, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивача відповідно до договору від 21.12.2012 року визначено управителем та виконавцем послуг з управління будинком та виконавцем послуг з утримання будинком, спорудою або групою будинків та прибудинкових територій з 01.04.2013 зокрема багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 . Відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_3 , а тому є споживачами комунальних послуг, що надаються позивачем. Зазначив, що в період з 01.08.2019 по 31.08.2024 позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання, але відповідачі не проводять оплату в повному обсязі за отримані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість,у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 23 липня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
31 липня 2025 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду відзив на позов в якому просила відмовити в задоволенні позову в частині заявлених до неї позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначила, що із відповідачем ОСОБА_1 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі до 2011 року та дійсно проживала у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням суду від 01.04.2011 року шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_1 було розірвано, і з червня 2011 року вона разом із дітьми, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Зазначила, що вона не є власником (співвласником) нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 та з 2011 року фактично не користується спірним майном і не отримує житлово-комунальні послуги позивача.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у їх відсутність від них не надходило.
З огляду на вищевикладене, суд розглядає справу в порядку статті 211 ЦПК України за наявними в ній доказами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Частинами 1, 2 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» на підставі договору, укладеного 21 грудня 2012 року між ним та Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому міськради міста Кривого Рогу, визначено управителем та виконавцем послуг з утримання будинком, спорудою або групою будинків та прибудинкової території у Жовтневому районі м. Кривого Рогу (об'єкт № 4), до складу якого входить будинок АДРЕСА_2 .
Квартира АДРЕСА_3 перебуває на обслуговуванні у ТОВ «Житлокомцентр», і на зазначену квартиру відкрито фінансово-особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.7).
ТОВ «Житлокомцентр» нараховував щомісяця з 01.08.2019 по 31.08.2024 року плату за надані послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, за адресою: АДРЕСА_1 на площу 56,39 м2.
14 липня 2001 року між відповідачами зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 01 квітня 2011 року.
Згідно договору купівлі-продажу квартири від 06.09.2002, зареєстрованого в реєстрі за №4929, встановлено що відповідач ОСОБА_1 купив квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.01.2022 солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 стягнуто на користь ТОВ «Житлокомцентр» заборгованість з управління та утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.12.2015 по 31.07.2019. Також вказаним рішенням встановлено, що квартира АДРЕСА_3 , придбана під час перебування у шлюбі відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладене доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що вона не є власником спірної квартири та відповідно не отримувала послуги позивача судом відхиляються.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» ( далі- Закон) до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: - утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; - купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; - поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
В порядку п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону до повноважень органів місцевого самоврядування належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону
Статтею 10 Закону визначено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Згідно вимог ст. ст. 66, 67 ЖК України плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється, виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги/водопостачання, газ, та інші послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України постанова від 09.11.2016р. у справі №1238/8935/12, під час розгляду справ про стягнення заборгованості за комунальні послуги, визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією комунальних послуг особам, які є їх споживачами.
В пунктах 76-79 постанови Верховного Суду від 22.05.2019 року (справа N 642/8210/16-ц, провадження N 61-7787св18) зазначено про обов'язковість (з'ясування) доведення відповідного обсягу фактично наданих (а не тільки нарахованих за твердженням позивача) житлово-комунальних послуг.
Зобов'язання оплатити житлово-комунальні послуги виникає у будь-якого споживача, якщо ці послуги були фактично надані (а не тільки нараховані), а також - у разі, якщо споживач фактично користувався фактично наданими комунальними послугами. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.04.2016 року (справа №6-2951цс15); від 26.09.2018 року (справа №750/12850/16-ц); від 06.11.2019 року (справа № 642/2858/16).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01.08.2019 по 31.08.2024, за послуги з управління багатоквартирним будинком по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.06.2025 року заборгованість складає 16 011,43 гривень.
Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачами не надано.
Також, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Оскільки неправомірними діями відповідачів позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення суми індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.
Таким чином, згідно з розрахунку доданого по позову, з яким погоджується суд, з відповідачів підлягають стягненню сума індексу інфляції у розмірі 3745,56 гривень та три проценти річних у розмірі 911,15 гривень.
Суд звертає увагу, що 3% річних та інфляційні витрати були нараховані позивачем за період, на який не розповсюджується дія Постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Як вбачається з наданих позивачем доказів, 10 червня 2025 року між позивачем ТОВ «Житлокомцентр» та адвокатом Зарівною С.В. укладено Договір про надання професійної правової/правничої допомоги, згідно з умовами якого вартість послуг, що надаються адвокатом, за домовленістю сторін, складає фіксовану винагороду (гонорар) за складання та оформлення позовної заяви передбаченої предметом договору з формування матеріалів справи та направлення до суду - 4 000 гривень, складання заперечення, пояснення, заяви 2 000 гривень, підтвердженням належного виконання умов цього договору є складання сторонами акту прийому-здачі наданих послуг за ним (п.п. 4.1, 4.3 Договору). Відповідно до копії Акту прийому-здачі наданих послуг до Договору, останній укладений на підтвердження надання адвокатом клієнту послуг на суму 6 000 грн.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 гривень також належить стягнути з відповідачів на користь позивача.
Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: судовий збір у розмірі 3028 гривень, витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 гривень, у загальній сумі 9 028 гривень, по 4 514 гривень з кожного.
Керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 77-81, 141, 211, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» заборгованість за послуги з утримання будинків і прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.08.2019 по 31.08.2024 у розмірі 16 011,43 гривень, 3% річних у розмірі 911,15 гривень, суму індексу інфляції в розмірі 3 745,56 гривень, а всього 20 668 (двадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 14 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» судові витрати в розмірі 4 514 (чотири тисячі п'ятсот чотирнадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» судові витрати в розмірі 4 514 (чотири тисячі п'ятсот чотирнадцять) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр», ЄДРПОУ 37665038, місцезнаходження юридичної особи: м. Кривий Ріг, вул. Руденка,2.
Відповідачі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Повне рішення складено та підписано 28 жовтня 2025 року.
Суддя: О. В. Колочко