Справа № 761/32952/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7470/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
20 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08 вересня 2025 року про скасування повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. ст. 358 КК України у кримінальному провадженні № 12023100000000578 від 19.05.2023,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08 вересня 2025 року частково задоволено скаргу адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру від 17.05.2023 в рамках кримінального провадження № 12023100000000578 від 19.05.2023.
Скасовано повідомлення про підозру від 17.05.2023 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. ст. 358 КК України, в рамках кримінального провадження № 12023100000000578 від 19.05.2023.
В іншій частині - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що слідчий суддя дійшов посилкового висновку про те, що начебто у вказаному кримінальному провадженні повідомлення про підозру ОСОБА_7 не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть вказувати на її причетність до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.
Крім того, прокурор вказує, що слідчий суддя залишив поза увагою ухвалу Київського апеляційного суду від 17.04.2024 у справі №761/5385/23-к, якою обрано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також ухвалу Київського апеляційного суду від 02.07.2024 у справі №761/45016/23, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника на повідомлення про підозру щодо ОСОБА_7 .
Вказує на те, що слідчий суддя розглянув справу без належного повідомлення сторони обвинувачення та потерпілих, що призвело до порушення принципу змагальності, оскільки останні не змогли надати свої докази чи іншим чином реалізувати передбачені законом права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, думку захисника ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, Головним управлінням Національної поліції у м. Києві, за процесуального керівництва Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100000000578 від 19.05.2023, яке було об'єднано з кримінальним провадженням № 12021100010002228, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.
Згідно повідомлення старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головним управлінням Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 від 17.05.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.
Адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просив скасувати повідомлення ОСОБА_7 про підозру від 17.05.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. ст. 358 КК України, в рамках кримінального провадження № 12023100000000578 від 19.05.2023; зобовязати прокурора Київської міської прокуратури вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні № 12023100000000578 від 19.05.2023 про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. ст. 358 КК України.
08.09.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва скасовано повідомлення про підозру від 17.05.2023 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. ст. 358 КК України, в рамках кримінального провадження № 12023100000000578 від 19.05.2023.
Слідчий суддя виходив з того, що твердження, висловлені стороною обвинувачення в повідомленні про підозру, не підкріплені конкретними доказами у даному кримінальному провадженні, на що вказує сам текст повідомлення про підозру, що, у свою чергу, дозволяє зробити висновок про відсутності підстав вважати, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. ст. 358 КК України, є обґрунтованим та таким, що доводить її причетність до вчинення інкримінованих злочинів.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.
Відповідно до ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
У відповідності до статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини.
З точки зору практики Європейського суду з прав людини, обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182).
При цьому, факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
На підставі доданих до клопотання матеріалів слідчий суддя досліджує обґрунтованість підозри щодо кожного діяння, що інкримінується підозрюваному, в загальному механізмі кримінального правопорушення, про яке стверджує сторона обвинувачення.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.
Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 17.05.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_7 повідомлена про те, що вона підозрюється в закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, а також у використанні завідомо підроблених документів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Так, слідчий суддя встановив, що текст повідомлення про підозру не містить зазначення конкретних дій ОСОБА_7 , які на думку слідчого та прокурора являються протиправними й підпадають під ознаки відповідних статей Кримінального кодексу України, а текст повідомлення про підозру не містить жодного дієслова, яке характеризує дії саме ОСОБА_7 як суб'єкта інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Всупереч доводам апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що виходячи із аналізу змісту повідомлення про підозру, який не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати в можливій причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, натомість у стороннього спостерігача може виникнути обґрунтований сумнів у тому, що ОСОБА_7 безпосередньо вчиняла дії, які полягають у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, а також у використанні завідомо підроблених документів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необґрунтованість повідомленої підозри.
Посилання прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 17.04.2024 у справі №761/5385/23-к та ухвалу Київського апеляційного суду від 02.07.2024 у справі №761/45016/23, не спростовують правильність висновків слідчого судді про відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, за обставин, викладених в повідомленні про підозру.
Твердження прокурора про порушення слідчим суддею принципу змагальності сторін спростовуються наявними матеріалами судового провадження, з яких вбачається, що 08.09.2025 в судовому засіданні відбувся розгляд матеріалів справи за скаргою на повідомлення про підозру за участі скаржника ОСОБА_8 та слідчого ОСОБА_9 .
До того ж, право прокурора реалізувати можливість виступити в суді та викласти доводи на підтримку своєї позиції щодо скарги на повідомлення про підозру було реалізоване ним шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді до суду апеляційної інстанції.
Всі інші обставини, на які посилалась прокурор під час апеляційного розгляду, не є безумовними підставами для скасування оскаржуваного рішення та висновків слідчого судді не спростовують.
В апеляційній скарзі не наведено та під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено даних про порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити йому постановити законну та обґрунтовану ухвалу та які б слугували підставою для її скасування.
Інші наведені у апеляційній скарзі доводи висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону перевіркою матеріалів судового провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08 вересня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_10
Судді:
ОСОБА_11