Справа № 761/7012/25
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/13248/2025
15 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтарське» про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтарське» про зобов'язання відновити частину об'єкта культурної спадщини місцевого значення,
за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтарське» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року, постановлену під головуванням судді Фролової І.В.,-
встановив:
У травні 2025 року представник ТОВ «Рейтарське» звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 про зобов'язання відновити частину об'єкта культурної спадщини місцевого значення.
Заява обґрунтована тим, що постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року заборонено ТОВ «Рейтарське» виконувати (здійснювати, проводити) будь-які роботи, які передбачають пошкодження, руйнування (як повністю, так і частково) чи знищення майнового комплексу, загальною площею 3 690, 5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2361551780000.
Представник ТОВ «Рейтарське» зазначив, що частина об'єкту по АДРЕСА_2 , (який просить відновити ОСОБА_1 у позовній заяві) не є культурною спадщиною місцевого значення, відтак, вжиті заходи забезпечення позову є протизаконними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року у задоволенні названої заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Рейтарське» просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне встановлення обставин, які мають значення для справи.
В судовому засіданні представник ТОВ «Рейтарське» підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник ОСОБА_1 заперечила щодо задоволення вимог апеляційної скарги.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із відсутності підстав для скасування заходів забезпечення позову. Судом зазначено, що правомірність та обґрунтованість доводів заяви про скасування вжитих заходів забезпечення позову може бути досліджено лише на етапі вирішення справи по суті спору.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ч. 4 ст. 152 ЦПК України).
Згідно ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Так, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 червня 2024 року у справі № 761/20939/24 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року заборонено ТОВ «Рейтарське» виконувати (здійснювати, проводити) будь-які роботи, які передбачають пошкодження, руйнування (як повністю, так і частково) чи знищення майнового комплексу, загальною площею 3 690, 5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2361551780000.
Обгрунтовуючи заяву ТОВ «Рейтарське» зазначило, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про зобов'язання відновити частину об'єкта культурної спадщини місцевого значення за адресою: АДРЕСА_1 .
До пред'явлення позовної заяви представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Рейтарське» виконувати (здійснювати, проводити) будь-які роботи, які передбачають пошкодження, руйнування (як повністю, так і частково) чи знищення майнового комплексу, загальною площею 3 690, 5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2361551780000.
Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що звертаючись до суду із позовною заявою ОСОБА_1 просив зобов'язати відповідача відновити частину об'єкта культурної спадщини місцевого значення за адресою: АДРЕСА_1 .
Відтак, предметом доказування у данному випадку є наявність чи відсутність у будівлі по АДРЕСА_1 статусу пам'ятки історії.
ТОВ «Рейтарське» зазначило, що вказане нерухоме майно не є об?єктом культурної спадщини місцевого значення, відтак, заходи забезпечення позову є протизаконними та підлягають скасуванню.
Представник заявника повідомив, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного судувід 19 березня 2025 року у справі № 320/37554/23 зроблено висновок про те, що будівля по АДРЕСА_1 не має статусу пам?ятки.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року у справі № 761/4132/24встановлено, що будівля по АДРЕСА_1 втратила статус пам'ятки у 2011 року з прийняттям наказу №416/0/16-11 Міністерства культури України від 06 червня 2011 року.
Колегія суддів вважає, що питання доведеності чи недоведеності позовних вимог щодо наявності у будівлі по АДРЕСА_1 статусу об'єкта культурної спадщини місцевого значення має вирішуватися судом при вирішенні спору по суті заявлених вимог.
У постанові Верховного Суду від 15 січня 2025 року у справі № 913/333/24 зазначено, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, а також доводи заяви ТОВ «Рейтарське», які зводяться безпосередньо до необгрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 по суті спору, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування вжитих заходів забезпечення позову.
Крім того, колегія суддів звертає увагу що розгляд спору між ОСОБА_1 та ТОВ «Рейтарське» по суті вимог Шевченківським районним суду міста Києва не закінчено.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з обґрунтуванням позовних вимог ОСОБА_1 та не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 26 травня 2025 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтарське» залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 28 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко