"24" жовтня 2025 р.
ЄУН №336/10216/25
Провадження №2/336/4885/2025
про залишення позовної заяви без руху
24 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Міністерство оборони України, Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення батьківства, -
Представник позивачки - адвокат Бойко О.В., яка діє на підставі ордеру серії АА № 1623866, через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулася з вказаним позовом до суду, в якому просить визнати відповідача ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; виключити з актового запису про народження ОСОБА_3 , 25.02.2025 відомості про батька ОСОБА_4 , зазначивши у графі батько - ОСОБА_2 , змінити прізвище «дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».
Ознайомившись з позовною заявою, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, виходячи з наступних підстав.
Норми статті 175 ЦПК України чітко та імперативно визначають вимоги щодо форми і змісту позовної заяви.
Частина 3 статті 175 ЦПК України чітко визначає вимоги до форми і змісту позовної заяви, а саме: позовна заява повинна містити:
Повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
У відповідності до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, які можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Сторони наділені рівними правами та обов'язками (ст.ст. 43, 44 ЦПК України).
Відповідно до ст. 49 ЦПК України визначення учасників процесу є безаперечним правом лише позивача.
Згідно до п. 5 п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
В п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду від 21.12.2007 року вказано, що оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Тобто, змістом позовних вимог являється предмет позову безпосередня матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем та відповідачем. Вказане визначення підтримано Верховним Судом у Постанові від 14.09.2021 у справі № 909/243/18.
Поняття «спір про право» пов'язане виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Цивільний кодекс України (далі - Кодекс) визначає наявність у сторін необхідного обсягу цивільної дієздатності.
Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.
Відповідно до статті 30 Кодексу цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і у порядку, встановлених законом.
Представником позивача зазначено відповідачем ОСОБА_2 , який є особою, яка зникла безвісті під час виконання службових обов'язків, що підтверджується наданими до позовної заяви документами, зокрема, сповіщенням сім'ї № 11318 від 15.11.2024, витягом з акту службового розслідування.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та учасники справи маютьс рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Враховуючи, що відповідачем вказана особа, яка є безвісно відсутньою, а тому не має змоги реалізувати свої процесуальні права та обов'язки, що є грубим порушенням його права на захист.
Крім того, суд звертає увагу, що у даному випадку, суд позбавлений можливості виконати вимоги ст.ст. 128, 130 ЦПК України, повідомити відповідача про наявність спору, вислухати його думку щодо заявлених вимог, тобто фактично обмежити у його правах з позивачем, які є рівними.
Подання позову до неналежного відповідача є самостійною вимогою для відмовлення у задоволенні позовних вимог, а тому заявлені вимоги потребують уточнення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене, позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК України слід залишити без руху, як таку, що подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України , та надати позивачці строк для усунення недоліків та подачі уточненої позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Міністерство оборони України, Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення батьківства - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків заяви.
У разі невиконання ухвали в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.С. Звєздова