Справа №757/34120//25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6024/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
01 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами, з доповненнями захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Туркменістан, громадянина України, працюючого керівником 4 підрозділу детективів 4 ГПД НАБУ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_9 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року задоволено клопотання слідчого слідчої групи старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області майора юстиції ОСОБА_12 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №22025101110000487 від 11.04.2025, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 16.09.2025 включно.
Взято підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подали апеляційні скарги, з доповненнями.
Захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , в поданій апеляційній скарзі, з доповненнями просить, скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою обрати до ОСОБА_8 , більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, у вигляді нічного домашнього арешту у певний період часу, з 00 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.
Захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , в поданих апеляційних скаргах, з доповненнями просить, скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого погодженого з прокурором про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 . Обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_8 , не пов'язаний із триманням під вартою.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, з доповненнями захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, тобто такою, що підлягає скасуванню.
Слідчим суддею не було досліджено та не надано оцінку доказам, наданим під час судового розгляду, не з'ясовано обставини справи, які мали суттєве значення при прийнятті законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Слідчим суддею не було враховано відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_13 кримінального правопорушення. Відсутність обґрунтування слідчим наявності ризиків за ст. 177 КПК України, які б свідчили про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а лише формальне їх перерахування без належних на те підстав. Відсутність обґрунтування у клопотанні слідчого неможливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу. Стан здоров'я ОСОБА_14 , який унеможливлює його перебування під вартою (докази на підтвердження проблем зі здоров'ям знаходяться у матеріалах справи). Позитивну характеристику ОСОБА_14 , наявність чисельних відзнак та грамот за його професійну діяльність, відсутність у нього судимостей тощо (докази на підтвердження позитивної характеристики знаходяться в матеріалах справи). Стійкі соціальні зв'язки ОСОБА_14 із родиною.
Зважаючи на неврахування вказаної інформації слідчим суддею було винесено необґрунтоване рішення, що призвело до істотного порушення прав ОСОБА_14 .
На обґрунтування вимог апеляційних скарг, з доповненнями захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, такою, що не відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, Конституційного Суду України, вимогам КПК України, в тому числі: в частині застосування відносно ОСОБА_8 безальтернативного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Апелянт вказує на те, що підозра, вручена ОСОБА_8 є незаконною та необґрунтованою, та такою що будується на припущеннях слідства. У змісті підозри немає посилання на жоден доказ, на підставі якого зроблено висновок про скоєння ОСОБА_13 інкримінованого йому кримінального правопорушення. Відсутні відомості про фактичне вчинення дій, які об'єктивно підтверджують передачу матеріальних ресурсів або їх відправку представникам держави-агресора.
Описані події в підозрі не містять конкретних даних про передачу ресурсів - де, коли, кому і яким чином вони мали бути передані. Посилання на «не пізніше липня 2025 року» не відповідає вимогам ст. 91 КПК України щодо конкретизації обставин.
Відсутні докази, що продукція призначалася для цілей, пов'язаних із забезпеченням воєнних дій РФ чи іншим чином сприяла державі-агресору. Між вирощуванням технічної коноплі та нібито підтримкою держави-агресора відсутній доведений причинно-наслідковий зв'язок.
У підозрі ОСОБА_15 відсутні належні, допустимі та достовірні докази такого зв'язку.
У поданому до суду клопотанні взагалі не наведено жодної потреби досудового розслідування, яка б виправдовувала необхідність втручання у права і свободи ОСОБА_14 .
Також апелянт зазначає про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки жоден із наведених стороною обвинувачення ризиків не існує та не має об'єктивного підтвердження їх існування. Припущення сторони обвинувачення про їх наявність, якщо вони не ґрунтуються на доказах, визначених у ст. 84 КПК України, не може вважатися належною метою обрання запобіжного заходу у розумінні ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки по суті є припущенням.
Оскаржуваною ухвалою не обґрунтовано належним чином неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апелянт також звертає увагу на те, що ОСОБА_16 переніс важку операцію на голові та потребує постійного медичного нагляду,не має судимостей та раніше до кримінальної відповідальності не притягався, відсутні будь-які інші повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Заслухавши суддю доповідача щодо змісту оскаржуваної ухвали та доводів апеляційних скарг, з доповненнями, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги, з доповненнями та просили їх задовольнити, з наведених в них підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, з доповненнями сторони захисту, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги, з доповненнями захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань розслідується кримінальне провадження №22025101110000487 від 11.04.2025, за підозрою ОСОБА_14 та ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст.28, ч. 1 ст. 111-2 та за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст.111 КК України.
Постановою керівника ГСУ ДБР від 19 липня 2025 року у вказаному кримінальному провадженні створено міжвідомчу слідчу групу, до складу якої включено слідчих ГСУ ДБР, СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київської області, а також СВ УСБУ у Дніпропетровській області.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на свій території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку та який діє до теперішнього часу.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», Національне антикорупційне бюро України (далі - Національне бюро) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», правову основу діяльності Національного бюро становлять Конституція України, міжнародні договори України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.
Частина 1 ст. З Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» встановлює основні принципи діяльності Національного бюро, до яких відноситься: верховенство права; повага та дотримання прав і свобод людини і громадянина; законність; безсторонність та справедливість; незалежність Національного бюро та його працівників; підконтрольність і підзвітність суспільству та визначеним законом державним органам; відкритість для демократичного цивільного контролю; політична нейтральність і позапартійність;взаємодія з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями.
Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» регламентовано, що до працівників Національного бюро належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб начальницького складу, державних службовців та інших працівників, які працюють за трудовими договорами в Національному бюро.
Особами начальницького складу є працівники підрозділів швидкого реагування, захисту учасників кримінального судочинства та забезпечення безпеки працівників відповідно до цього Закону, оперативно-технічних підрозділів та підрозділів детективів Національного бюро.
ОСОБА_18 , будучи громадянином України, працюючи керівником 4 підрозділу детективів 4 Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, незважаючи на зобов'язання по неухильному додержанню Конституції та законів України, грубо порушуючи вимоги зазначених вище нормативних актів та присяги, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, будучи обізнаним про факт ведення РФ агресивної війни проти України, з метою підтримки держави-агресора, її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях України та завдання шкоди Україні, став на шлях вчинення злочину проти основ національної безпеки, а саме вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.
Зокрема, ОСОБА_18 , маючи усталені зв'язки з представниками російських підприємств, які у свою чергу, надають послуги та виконують підрядні роботи для суб'єктів господарювання, власниками яких є РФ, реалізовуючи свій злочинний умисел, переслідуючи мету щодо передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, сформував злочинний план.
Злочинний план ОСОБА_14 полягав у організації передачі ним представникам РФ матеріальних ресурсів різних сортів рослин технічної коноплі за грошову винагороду.
З метою його втілення, будучи обізнаним, що ТОВ «Агро& Нова» (ЄДРПОУ 45641540) та СФГ «Полісся» (ЄДРПОУ 30908204) займаються вирощенням технічної коноплі різних сортів, використовуючи свої знайомства та зв'язки зі службовими особами цих підприємств, перебуваючи на території України, ОСОБА_18 залучив до протиправної діяльності службових осіб ТОВ «Агро&Нова» та СФГ «Полісся», а також інших невстановлених на даний час осіб, які не були обізнаними з його злочинними намірами.
Крім того, ОСОБА_18 залучив до протиправної діяльності свого батька - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був повністю обізнаний та приймав активну участь у готуванні до вчинення вказаного злочину.
Надалі 10.02.2025, ОСОБА_18 , перебуваючи у себе вдома за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою мобільного пристрою з номерами телефонів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , з метою підшукування співучасників для вчинення вказаного кримінального правопорушення зателефонував невстановленій досудовим розслідуванням особі. Під час розмови ОСОБА_18 активно висловлював бажання передати за грошову винагороду наявні в його батька насіння конопель та готовність надати співрозмовнику комерційну пропозицію для ознайомлення, запропонував співрозмовнику взяти участь у пошуку покупців та налагодженні ділових зв'язків з представниками РФ (у тому числі з особами, які представляють російську державну програму з розвитку Республіки Дагестан) для організації добровільної передачі їм насіння конопель.
В подальшому, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше липня 2025 року, згідно наміченого раніше злочинного плану, ОСОБА_18 дав вказівку своєму батькові ОСОБА_17 надати комерційну пропозицію на продаж технічної коноплі, а також сертифікати якості продукції одній із компаній - представників держави-агресора.
Виконуючи вказівку свого сина, ОСОБА_17 10.07.2025, усвідомлюючи злочинний характер вказаного задуму на реалізацію продукції представникам держави-агресора, використовуючи додаток «Telegram», що закріплений за його номером мобільного телефону, НОМЕР_3 , надіслав представнику « ІНФОРМАЦІЯ_3 », зареєстрованому на території держави-агресора, комерційну пропозицію, а також сертифікати якості вирощеної продукції.
З урахуванням викладеного, своїми умисними діями ОСОБА_18 здійснив підшукування співучасників злочину та налагодження ділових контактів з представниками РФ, пошук ринку збуту та організації добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора.
Таким чином, ОСОБА_18 підозрюється у готуванні до пособництва державі-агресору, у вчиненні громадянином України за попередньою змовою групою осіб умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
21.07.2025 ОСОБА_15 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
21.07.2025 слідчий слідчої групи старший слідчий в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області майор юстиції ОСОБА_12 , за погодженням із прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №22025101110000487 від 11.04.2025, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
На обґрунтування вимог даного клопотання слідчий зазначив, що обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_14 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), є зібрані в ході досудового розслідування докази.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважав наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, слідчим у клопотанні обґрунтовано ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_15 у разі визнання його винним, у сукупності з даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин кримінального правопорушення, його тяжкості, тому орган досудового розслідування прийшов до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
22.07.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 16.09.2025 включно.
Взято підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду.
Станом на дату розгляду вказаної апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року, строк дії її закінчився.
Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегією суддів встановлено наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК Українипідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, всупереч твердженням апелянтів, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, а також дані про особу ОСОБА_8 , в їх сукупності.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Так, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі зазначив, що як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення, що підтверджується наданими слідчим матеріалами, здобутими в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме: у протоколі допиту свідка ОСОБА_20 від 18.04.2025, висновку експертного дослідження №ЕД-19/124-24/12107-НЗПРАП Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 15.10.2024, висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України №403/1 від 09.07.2025, протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу - візуального спостереження від 02.07.2025, протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 14.07.2025, протоколах за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 02.07.2025.
Згідно висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України №403/1 від 09.07.2025 експертом здійснено зіставлення промов компакт-диску з їх текстовим відтворенням, що зафіксоване у протоколі огляду від 04.07.2025 та у об'єктивному змісті висловлювань громадянина « ОСОБА_21 » (текстове відтворення міститься у протоколі огляду від 04.07.2025) міститься інформація про те, що особа « ОСОБА_21 » шляхом пошуків покупців висловлює намір продати, тобто передати у власність за гроші наявні в його батька насіння конопель, тобто матеріальні ресурси особам, які представляють російську державну програму з розвитку Республіки Дагестан, а отже представникам держави-агресора, які зацікавлені у отриманні зазначеного вище матеріального ресурсу за кошти. Намір « ОСОБА_21 » передати за кошти (продати) матеріальні ресурси підтверджуються запевненням співрозмовника в хорошій якості, в законному цільовому призначенні матеріального ресурсу, в наявності підтверджуючих документів, а також готовність « ОСОБА_21 » надати співрозмовнику комерційну пропозицію для ознайомлення.
При цьому, твердження ОСОБА_22 , що вказана розмова є нарізкою та не відтворює справжньої розмови, слідчим суддею не прийнято до уваги, вважаючи їх безпідставними, оскільки стороною захисту не наведено жодної причини, яка б давала слідчому судді підстави ставити такий доказ під сумнів.
Колегія суддів бере до уваги, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеності його вини, потребують перевірки та оцінки, у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні, під час подальшого досудового розслідування.
На об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду, сукупність всіх фактичних обставин та даних, зазначених в ухвалі слідчого судді та в матеріалах клопотання, дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру повідомлену ОСОБА_23 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_23 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Таким чином, як вважає колегія суддів, доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.
Всупереч твердженням апелянта, колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_22 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Слідчий суддя вбачав наявними ризики, які визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ризик переховування від слідства та суду слідчий суддя вважав доведеним, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_16 та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, а саме санкцією встановлене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років. Така суворість можливого покарання, у разі визнання підозрюваного винуватим в обсязі пред'явленого обвинувачення, сама по собі може спонукати особу до переховування від органу досудового розслідування і суду. Достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні) наявний з огляду на те, що більшість осіб, що можуть бути свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні, є особами, що можуть бути особисто знайомі з підозрюваним. Встановлення об'єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення, окрім дослідження й аналізу документів, можливе лише шляхом проведення допитів осіб, в тому числі й тих, що мали відношення до вчинення вказаного злочину. При цьому, враховуючи посаду на якій перебуває підозрюваний, очевидною є та обставина, що він обізнаний про процедуру допиту свідків, специфіку такої слідчої дії, психологічну сторону допиту, значення такої слідчої дії для подальшого досудового розслідування, що в сукупності може бути ним використане для впливу на таких свідків з метою дачі ними показань, які б свідчили на його користь.
Про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином) свідчить те, що на даний час не встановлені усі спільники підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, яким ОСОБА_16 може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі у ході проведення досудового розслідування, що унеможливить встановлення причетних осіб. Також вказаний ризик наявний з огляду на те, що слідчому судді в судовому засіданні повідомлено про те, що під час проведення обшуку у ОСОБА_14 було вилучено три телефони, один з яких він пошкодив, при цьому, зазначений телефон вочевидь міг містити відомості, важливі для цього кримінального провадження, оскільки учасники процесу повідомили, що задокументоване спілкування проводилось саме з пошкодженого мобільного телефону. Зазначене є фактом перешкоджання провадженню тому наведений ризик є цілком доведеним.
При цьому, знову ж таки, враховуючи посаду, на якій перебуває підозрюваний, очевидною є та обставина, що він обізнаний про процедуру проведення досудового розслідування, збору доказів та проведення інших слідчих дій, що в сукупності може бути ним використане для перешкоджання кримінальному провадженню.
Враховуючи те, що злочинна діяльність ОСОБА_14 в умовах триваючої збройної агресії рф була спрямована на вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, перебуваючи на волі, він може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому він підозрюється, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також слідчим суддею взята до уваги та обставина, що в межах кримінального провадження №22025101110000487 від 11.04.2025 розглядається ймовірне вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, тому існує обґрунтована необхідність в проведенні повного об'єктивного досудового розслідування, на проведення якого (зокрема, через переховування, незаконний вплив на свідків чи перешкоджання його проведенню іншим чином), не виключається будь-який вплив.
Таким чином, з огляду на викладене, твердження сторони захисту про відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження існування визначених ст. 177 КПК України ризиків та їх необґрунтованість, слідчим суддею визнано безпідставним.
При цьому, враховуючи конкретний характер інкримінованих підозрюваному дій, слідчий суддя вважав, що позитивні дані про особу підозрюваного не нівелюють означених ризиків, крім того, такі характеризуючі дані існували і в період правопорушення, що інкримінуються підозрюваному.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного та конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_16 , слідчий суддя вважав доведеним, що будь-який більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти встановленим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_22 , а тому наявні підстави для задоволення клопотання слідчого та застосування до ОСОБА_22 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_22 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та суворість можливого покарання за інкримінований злочин не дають підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
З урахуванням вказаних обставин слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_22 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, з урахуванням положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, які передбачають, що під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтею 111-2 КК України. В даному випадку, враховуючи характер злочину, у якому підозрюється особа, передбачається відкладений ефект, який стає особливо відчутним в умовах війни. Адже інкриміноване кримінальне правопорушення не є злочином із миттєвими наслідками, а негативний вплив може бути довготривалим, проявляючись тоді, коли країна стикається з критичними загрозами. За таких умов не визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_23 є виправданим для встановлення всіх обставин, які можуть як доводити вину особи, так і доводити її невинуватість. Крім того, в даному випадку суспільний інтерес переважає приватні інтереси особи, адже йдеться про загрозу національній безпеці у воєнний час, а правопорушення не можна оцінювати лише через призму часу, оскільки воно може мати наслідки, які виходять далеко за межі моменту його вчинення.
Таким чином, слідчий суддя, враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, виходячи із конкретних обставини інкримінованих підозрюваному діянь, не знайшов підстав для визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, колегія суддів бере до уваги та враховує посилання апелянтів на характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_22 ,в тому числі наявність чисельних відзнак та грамот за його професійну діяльність, а також те, що він не має судимостей та раніше до кримінальної відповідальності не притягався, відсутні будь-які інші повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, проте дані обставини не спростовують висновків слідчого судді про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Щодо посилання апелянтів на стан здоров'я ОСОБА_22 , то колегія суддів наголошує на тому, що особам, які утримуються під вартою надається медична допомога у встановленому законом порядку, доказів того, що ОСОБА_16 , за станом здоров'я не може утримуватися під вартою не надано.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року є законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки постановлена згідно норм матеріального права, з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалена на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження. Натомість доводи та твердження захисників, про які йдеться в поданих апеляційних скаргах, з доповненнями колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення апеляційних скарг, з доповненнями захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційні скарги, з доповненнями захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4