Головуючий у суді першої інстанції: Константінова К.Е.
справа № 757/48988/24-п
провадження № 33/824/3304/2025
23 вересня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,
за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Бондика Валерія Анатолійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої в АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Бондиком Валерієм Анатолієвичем, на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 6 травня 2025 року,-
Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 6 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави в розмірі 605, 20 грн.
Згідно із постановою судді, ОСОБА_1 28 вересня 2024 року о 22 год. 30 хв. в м. Києві по Миколи Міхновського, 42, в порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху, керувала автомобілем БМВ, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер», результат тесту - 1,25 ‰, що зафіксовано на нагрудні боді-камери № 470184 та № 470650 працівників поліції.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, 12 травня 2025 року ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просила її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
В апеляційній скарзі посилається на порушення працівниками процедури проведення огляду на стан сп'яніння, а саме недотримання поліцейськими вимог Інструкції МВС що стосується використання приладу «Драгер» (перед використанням працівник поліції зобов'язаний окремо звернути увагу та запропонувати водієві пересвідчитись, що мундштук запакований в целофановий пакет, сам прилад опломбований за стандартом ДСТУ); відсутності проведення огляду ОСОБА_1 в медичному закладі, що є обов'язковим та передбачене Інструкцією від 9 листопада 2015 року № 1452-735; також посилається на ст. 266 КУпАП, яка передбачає закриття провадження, у разі порушення порядку огляду особи на стан сп'яніння.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що з результатами огляду вона не погоджувалася, до медичного закладу для проведення огляду її доставлено не було, направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння їй не видавалося. Також пояснила, що після складання протоколу вона не була відсторонена від керування транспортним засобом.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу і після оголошеної перерви в судове засідання не з'явилася, її захисників адвоката Кабанова В.І. та адвоката Бондика В. А., які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Даних вимог закону судом першої інстанції в повній мірі дотримано не було.
Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП суд першої інстанції послався на дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 138976 від 28.09.2024; результати тестування на алкоголь за допомогою газоаналізатора «Драгер» № 7510, відеозапис, що долучений до матеріалів справи.
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, постановою Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2024 року матеріали справи відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП були повернуті до Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП, для належного оформлення.
Приймаючи таке судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що всупереч вимогам п.9 Розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, статті 256 КУпАП, уповноваженою особою Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП у фабулі протоколу не зазначено результат огляду в проміле.
На виконання постанови суду старшим інспектором відділу адміністративної практики управління патрульної поліції у м. Києві ДПП на доопрацювання матеріалів відносно ОСОБА_1 13.02.2025 була складена довідка, з якою ОСОБА_1 ознайомлена не була.
Відповідно до Розділу II п.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Складання вказаного адміністративного протоколу з порушенням вимог зазначеної Інструкції суперечить ст.7 КУпАП, яка встановлює, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Підпис особи в протоколі, який не містить результатів огляду на стан сп'яніння, не дає підстав вважати, що особа погодилася з результатами огляду.
Таким чином, наявний в матеріалах справи протокол не може вважатися належним та допустимим доказом.
Крім того, установлено, що ОСОБА_1 відсторонена від керування транспортним засобом не була, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження такого факту.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Однак, матеріали адміністративного провадження не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі керування іншій уповноваженій особі, що викликають сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів адміністративного провадження.
Повідомлення працівника поліції про необхідність ОСОБА_1 шукати тверезого водія, що зафіксовано на відеозаписі, після останньої спроби ОСОБА_1 пройти тест за допомогою «Драгера», не дає підстав вважати, що ОСОБА_1 була відсторонена від подальшого керуванням транспортним засобом.
При оцінці доказів у провадженні у справах про адміністративні правопорушення, уповноважені особи повинні з?ясувати, чи припустиме використання отриманих відомостей як доказів у цій справі, чи стосуються отримані фактичні дані до конкретної справи, чи вірогідний цей доказ і як він взаємопов'язаний з іншими доказами у справі, чи є достатньою вся сукупність отриманих фактичних даних для того, щоб прийняти законне, об?єктивне й обґрунтоване рішення з адміністративної справи.
Окрім наведеного, також необхідно врахувати положення ч. 3 ст. 62 Конституції України, яка встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміновані діяння були вчинені і особа є виною у вчиненні цього діяння.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов?язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.
Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Враховуючи наведене, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винною за ч.1 ст. 130 КУпАП є таким, що не ґрунтується на належних та допустимих доказах, тому постанова підлягає скасуванню, а провадження - закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Бондиком Валерієм Анатолієвичем, задовольнити.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 6 травня 2025 рокускасувати.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна