Номер провадження: 22-ц/813/6169/25
Справа № 521/19656/24
Головуючий у першій інстанції Огренич І. В.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
16.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Лозко Ю.П., Карташова О.Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,
на рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 травня 2025 року,ухвалене у складі судді Огренич І.В.,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог
В грудні 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якої зазначило, що22.07.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який єсукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використаннямтехнічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1243-2521.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язаннянадати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 8400,00 грн;строк кредитування - 300 днів; базовий період - 21 днів;знижена % ставка - 2,50 % в день;стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору, однак ОСОБА_2 надані йому грошові кошти, а також проценти за їх використання не повернув у зв'язку з чим станом на 25 липня 2024 року у нього виникла заборгованість у розмірі 83118 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом 8400 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 74718 грн.
Позивач посилається, що до позичальника застосовано Програму лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а самечасткове списання заборгованості позичальнику за нарахованимикомісією та процентами у загальній сумі 41118,00 гривень за умовипогашення позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 42000,00 гривень.
З урахуванням зазначеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1243-2521 від 22.07.2023 року,в розмірі 42000,00 гривень, з яких:прострочена заборгованість за кредитом - 8400,00 гривень;прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 33600,00гривень та вирішити питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Київський районний суд м. Одеси рішенням від 15.05.2025 року позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишив без задоволення.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що надані ТОВ «Укр Кредит Фінанс» докази на доведення викладених у позовній заяві обставин та аргументів, як окремо так і у їх сукупності, не відповідають критеріям належності, допустимості, достатності та достовірності, та достеменно не підтверджують здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів саме відповідачу, що саме відповідач отримав кредитні кошти, в подальшому порушив обов'язок із їх повернення, тобто не виконував, або неналежним чином виконував умови кредитного договору № 1243-2521 від 22.07.2023.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.05.2025 року посправі № 521/19656/24 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовнихвимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити повністю, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що на підтвердження укладання кредитного договору 1243-2521від 22.07.2023 року відповідачем з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було наданодосудуелектроннийдоказвпаперовійформі, підписаний одноразовим ідентифікатором «A4915»,що відповідає ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Скаржник зазначає, що позичальник, з метою укладення договору, самостійно формує відповідну заявку на сайті позивача.Під час заповнення позичальником заявки на отримання кредиту він особисто(самостійно) вказує свої персональні дані, у тому числі і контактний номертелефону та адресу електронної пошти. І саме на зазначений позичальником в заявці номер телефону, а саме: НОМЕР_1 кредитодавець надсилаєСМС повідомлення про схвалення ним заявки на отримання кредиту тавідповіднийодноразовийідентифікатор,необхіднийдляпідписання кредитного договору. Крім того, при оформленні кредитного договору за допомогою Веб-сайту клієнт (відповідач) проходить перевірку та надає сканкопії документів (паспорту таідентифікаційного коду) або верифікується за допомогою технології BankID.
Зазначає, що позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, оскільки скаржник є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому він не має можливості надати будь-який первинний бухгалтерський документ у тому числі виписки з особового рахунку (рух коштів по рахунку)стосовно рахунку ОСОБА_2 .
Скаржник посилається, що клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системикредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит.Інформаційно-телекомунікаційнасистемакредитора,вавтоматичномурежимі перераховує кредитні кошти за реквізитами вказаними клієнтом, разом із тим,інформація щодо належності карткового рахунку відповідачу є банківською таємницею установи банку в якому було відкритоцей картковий рахунок.Як вбачається із змісту кредитного договору, в ньому зазначено номер особистогоелектронного платіжного засобу відповідача з маскою, а саме: НОМЕР_2 .
Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з якимукладено договір № 4010 від 02.12.2019 року про надання послуг в системі LiqPay від 02грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти у розмірі 8400,00 грн, накартковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 року на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі.
На підтвердження перерахування відповідачу коштів, до суду надано довідку проперерахування суми кредиту №1243-2521 від 22.07.2023 року, а також лист (довідку)АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які містить номер особистого електронного платіжного засобу відповідача із маскою, а саме: НОМЕР_2 .
Відповідачем при оформленні заявки було зазначено повнийномер картки (електронного платіжного засобу відповідача), але відповіднодо постанов Правління Національного банку України позивачне може зазначати та зберігати у договорах, інших документах повний номерособистого електронного платіжного засобу відповідача. Отже, до судупершої інстанції було надано електронний доказ в паперовій формі(роздруківка тексту кредитного №1243-2521 від 22.07.2023 року), підписанийодноразовим ідентифікатором «A4915», який містить номер особистогоелектронногоплатіжногозасобу відповідачаізмаскою,асаме, НОМЕР_2 .
Звертає увагу, що у кредитному договорі №1243-2521від22.07.2023 року сторонами було погоджено умови щодо розміру та сплати процентів і ОСОБА_2 погодився з такими умовами, шляхомвикористання електронного підпису одноразовим ідентифікатором A4915.
Отже, позивач має законне право на нарахування процентів (згідно п. 4.10.та п. 10.1 кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п.4.12. кредитного договору.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.06.2025 року відкрито провадження у справі, та ОСОБА_3 роз'яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
Копію ухвали про відкриття провадження ТОВ «Укр Кредит Фінанс» отримало 18.06.2025 року о 1:38:11 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
ОСОБА_2 копія ухвали про відкриття провадження та копія апеляційної скарги надсилались засобами поштового зв'язку.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримав 27.06.2025 13:51:54 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
Від представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в обґрунтування якого зазначено, що матеріали справи не містять належних доказів,підтверджуючих виконання ТОВ «Укр Кредит Фінанс» умов п. 4.2 договорупро відкриття кредитної лінії № 1243-2521 від 22.07.2023 щодо здійсненнябезготівковогопереказугрошовоїсуминабанківськийрахунокпозичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитівелектронного платіжного засобу. Зазначає, що позивач у справі, звертаючись до суду ізвказаним позовом не просив суд сприяти йому в отриманні доказів щодоналежності карткового рахунку відповідачу у справі, суд самостійнопозбавлений права здійснювати вказані дії, оскільки це може призвести допорушення принципу змагальності, тому висновок суду першої інстанціїщодо недоведеності заявлених позивачем вимог є обґрунтованим.
Відповідач вважає, що не має підстав для прийняттядоказів, які додані до апеляційної скарги, оскільки скаржником не наданодоказів неможливості їх подання до суду першої інстанції, у строки та спосібвизначені ст. 83 ЦПК України, з причин, що об'єктивно не залежали віднього (ч. 3 ст. 367 ЦПК України).
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості у розмірі 42000 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 х 30 = 90840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.
Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що надані ТОВ «Укр Кредит Фінанс» докази на доведення викладених у позовній заяві обставин та аргументів, як окремо так і у їх сукупності, не відповідають критеріям належності, допустимості, достатності та достовірності, та достеменно не підтверджують здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів саме відповідачу, що саме відповідач отримав кредитні кошти, в подальшому порушив обов'язок із їх повернення, тобто не виконував, або неналежним чином виконував умови кредитного договору № 1243-2521 від 22.07.2023.Надана позивачем довідка не є належним доказом, який підтверджує здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів відповідачці, оскільки довідка є документом, що складений самим позивачем та по суті нічим не відрізняється від ствердження позивача про отримання кредиту відповідачкою, що викладене в позовній заяві. Тому, як самі твердження позивача про отримання кредиту, так і інформація зазначена ним в його довідці має бути доведена на загальних підставах шляхом надання суду належних та допустимих доказів. При цьому матеріали справи не містять договору №4010 від 02 грудня 2019 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Укр Кредит Фінанс», укладення якого є обов'язковим, що унеможливлює надати суду об'єктивну оцінку довідці, наданої АТ КБ «Приватбанк», як доказу перерахування грошових коштів за кредитним договором, а також будь-які документи, які б уповноважувалиАТ КБ «Приватбанк'на здійснення переказу коштів в межахдоговору про відкриття кредитної лінії № 1243-2521 від 22.07.2023.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що 22.07.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1243-2521, зазначений кредитний договір, як вбачається з його змісту, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затверджених 15.06.2023 року (далі - Правила), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений; у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 2.2. кредитного договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом.
Для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування згідно наступного розрахунку: останній календарний день 11.08.2023 року, сума кредиту 8400 грн, нараховані проценти за користування кредитом 4410 грн, разом до сплати 12810 (п.2.3 договору).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою (п.4.10 договору).
Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 16.05.2024 року. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов'язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Продовження строку кредитування в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Подовження строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов'язань позичальника (п.4.12).
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) складає 84000 грн та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом.
Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 1243-2521 від 22.07.2023 на карту отримувача НОМЕР_2 .
Отже кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.
Колегія суддів долучає до матеріалів справи договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року, доданийу до апеляційної скарги, зважаючи на таке.
Повноваження суду апеляційної інстанції визначені частиною 1 статтею 367 ЦПК України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об'єктивності з'ясування фактичних обставин справи та оцінки доказів, що мають важливе значення для правильного вирішення справи.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично-значущих обставин та надання доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого рішення.
Позивачем при зверненні до суду надано довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему LiqPay на підставі договору 4010 від 02.12.2019 року по договору № 1243-2521 від 22.07.2023 на карту отримувача НОМЕР_2 .
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, з метою повного та всебічного встановлення обставин по справі, апеляційний суд вважає за доцільне долучити до матеріалів справи і дослідити договір 4010 від 02.12.2019 року, у сукупності доказів які надавалися позивачем при зверненні до суду.
Разом з тим, колегія суддів відмовляє у долученні до матеріалів справи інших доказів доданих до апеляційної скарги, оскільки вони не стосуються предмету спору у цій справі, та не надано доказів неможливості їх доручення під час розгляду справи в суді першої інстанції.
За розрахунком позивача, станом на 25.11.2024, загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 1243-2521 від 22.07.2023 року становить 83118 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом 8400 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 74718 грн.
Позивач з урахуванням, що до позичальника застосовано Програму лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткове списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 41118,00 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 42000,00 гривень просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1243-2521 від 22.07.2023 року, в розмірі 42000,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 8400,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 33600,00 гривень.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України (в редакції на час виникнення правовідносин) визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин).
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як убачається з матеріалів справи, кредитний договір № 1243-2521 від 22 липня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 укладено в електронній формі, підписано електронним підписом відповідача, шляхом використання одноразового ідентифікатора (А4915), що відповідає наведеним вище вимогам закону, в результаті чого у сторін виникли права та обов'язки. Цей договір, серед іншого, містить інформацію про номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_2 .
Отже, за встановленими у справі обставинами 22 липня 2023 року у встановленому кредитним договором порядку, а також у відповідності доЗакону "Про електронну комерцію"ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 уклали договір про відкриття кредитної лінії №1243-2521, за умовами якої позивач надав, шляхом перерахування відповідачу грошові кошти у розмірі 8400 грн на умовах строковості, зворотності та платності для задоволення власних потреб.
Цього ж дня, тобто 22 липня 2023 року, вказана сума позики була перерахована відповідачу на вказану ним платіжну картку НОМЕР_2 , що підтверджується відомостями, наданими позивачем, зокрема копією довідки про перерахування суми кредиту та копією листа АТ КБ «Приватбанк».
АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти в сумі 8400 грн перераховані від імені ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на підставі укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» договору 4010 від 02.12.2019 року про надання послуг в системі LiqPay.
Доказів на підтвердження того, що вказана картка не належить відповідачу або, що на неї не було зараховано 8400 грн на виконання договору про відкриття кредитної лінії матеріали справи не містять.
Наведені вище обставини відповідачем усупереч ст. 12,81 ЦПК України не спростовані, що є його процесуальним обов'язком, у той час як докази, надані позивачем, слугують підтвердженням існування між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 кредитних правовідносин.
Отже за встановлених судом обставин справи, 22 липня 2023 року між позивачем та відповідачем укладено електронний кредитний договір, шляхом підписання його електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового пароля), умови якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» були виконані, однак відповідач у строк, передбачений умовами договору, заборгованість не повернув.
Статтею 526 ЦК Українипрезюмується, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті610,611 ЦК України).
З огляду на наведене вище, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за вказаним вище кредитним договором.
Згідно з частиною першоюстатті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Як було зазначено вище, умовами кредитного договору, підписаного сторонами, визначено, зокрема розмір процентної ставки за користування кредитними коштами (3% - стандартна процентна ставка), а також строк кредитування 300 календарних днів (до 16.05.2024 року).
Отже, сторонами було досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов кредитного договору, у тому числі щодо процентної ставки за користування кредитними коштами та строку кредитування.
Наведене вище суд першої інстанції не урахував, та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заперечення відповідача, щодо відсутності доказів зарахування кредитних коштів на його карту є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме - довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів на підставі договору №1243-2521 від 22 липня 2023 року та довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Відповідачем не спростовано укладення кредитного договору, перерахування коштів на рахунок відповідача та правомірності нарахування товариством процентів за користування кредитом, а отже позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 травня 2025 року слід скасувати та ухвалити нове судове рішення.Позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити, стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1243-2521 від 22 липня 2023 року в розмірі 42000 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 8400 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 33600 грн.
Щодо судових витрат
В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 2422,40грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 43163від 05.12.2024 року (а.с. 13).
При поданні апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір в сумі 3633,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 69924 від 20.05.2025 року.
Отже, з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненнюсудовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі6056 грн (2422,40 грн +3633,60 грн).
Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 травня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором №1243-2521 від 22 липня 2023 року в розмірі 42000 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 8400 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 33600 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598) судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 6056 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 16 жовтня 2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
Ю.П. Лозко