Іменем України
Справа №133/2541/25
28.10.2025 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
у складі: головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Козятин кримінальне провадження №12025020230000205 від 15.05.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження с. Михайлин Козятинського району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 5 ст. 407 КК України,,
встановив:
Формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 181 від 29.06.2024 (по стройовій частині), солдата ОСОБА_4 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено на посаду сапера першого інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу, на усі види забезпечення і вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до вимог ст. ст. 3, 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_4 окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Крім цього, згідно з указаними вище положеннями захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України конституційним обов'язком громадян України.
Пунктами 1, 3 частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Указом Президента України 022 «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.22 у зв'язку з військовою агресією проти України, в Україні введено воєнний стан із 05:30 24.02.2022, строк дії якого продовжено по теперішній час.
Так, 19.09.2024, у солдата ОСОБА_4 , під час проходження служби на локації тимчасового розташування третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , що дислокувалась за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел на тимчасове ухилення від проходження військової служби.
З метою реалізації свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, солдат ОСОБА_4 , без відповідних дозволів командирів і начальників, документального оформлення відпустки чи відрядження, за відсутності законних підстав та поважних причин, самовільно залишив місце служби тимчасового розташування третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Вільний час від проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 перебував за місцем проживання: АДРЕСА_1 , до моменту його затримання 15.05.2025.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини та проводив час на власний розсуд.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Судом дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 5 ст. 407 КК України, а саме як самовільне залишення місця служби без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_4 14.05.2025 близько 15 години 20 хвилин перебував у гаражному приміщенні, що на території домоволодіння за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , спільно зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якою вони продовжували спільно проживати.
Під час вживання спиртних напоїв, між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виникла суперечка на побутовому ґрунті. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень своїй колишній дружині ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел на заподіяння шкоди здоров'ю дружині, шляхом нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_4 взяв до рук металеву трубу та наніс удар у ліву частину тулубу ОСОБА_6 .
Після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_6 покинула гаражне приміщення та викликала працівників швидкої медичної допомоги. Під час доставлення ОСОБА_6 до лікувального закладу остання померла у кареті швидкої медичної допомоги.
Смерть ОСОБА_6 настала від гострої масивної крововтрати внаслідок тупої травми живота з розривами селезінки та внутрішньо-черевною кровотечею.
Вказана травма виникла за певний проміжок часу до настання смерті декілька годин. Вказана тупа травма живота відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Між вказаною травмою та смертю ОСОБА_6 прямий причинний зв'язок.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Судом дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 2 ст. 121 КК України, а саме як нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Психічне ставлення обвинуваченого до діяння, винним у вчиненні якого він визнається судом. Позиції сторін захисту та обвинувачення.
В суді обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у скоєнні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у самовільному залишенні місця служби без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану та ч. 2 ст. 121 КК України, а саме у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження що спричинило смерть потерпілого визнав в повному обсязі.
Прокурор просив визнати обвинуваченого винуватим та призначити йому покарання в межах санкції частини 2 статті 121 КК України, а саме у виді позбавлення волі на строк 8 років, в межах санкції частини 5 статті 407 КК України, а саме у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Із врахуванням положень статті 70 КК України, остаточне покарання ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень, просив призначити шляхом часткового складання покарань, та визначити у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.
Захисник, адвокат ОСОБА_5 просив суд врахувати пом'якшуючі обставини. У тому числі визнання вини, та призначити покарання в межах мінімальної санкції частини 2 статті 121 КК України та частини 5 статті 407 КК України.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомив, що підтримує покарання визначене прокурором. Покарання обвинуваченому просив обрати згідно з чинним законодавством.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також обсяг доказів, які досліджувались судом на підтвердження пред'явленого обвинувачення.
Судом постановлено здійснити дослідження доказів у повному обсязі.
Від допиту частини свідків прокурор в судовому засіданні відмовився.
Незважаючи на визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , винуватість останнього повністю підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
Показаннями обвинуваченого.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 щодо злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, показав що, 19.09.2024 самовільно залишив військову частину з метою розлучення з дружиною, оскільки його рідні повідомляли, що в дружини є інший чоловік, з яким вона проживає. Після вирішення даних питань мав намір повернутися назад до частини.
Щодо злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, надав показання про те, що він, 14.05.2025 близько 12:00 години, з покійною дружиною розпивав спиртні напої, також з ними був сусід ОСОБА_8 (сестри чоловік). В ході відпочинку розпочалась сварка з дружиною. Після сварки він пішов в гараж відпочивати, заснув, після чого дружина зайшла до нього і розбудила. Знову розпочали сваритися, він взяв металеву трубу та один раз вдарив ОСОБА_6 . Мав намір вдарити по задній частині тіла, але попав по тулубу. Вбивати не хотів. Після чого дружина пішла з дітьми на вулицю, вона повідомила, що викликає поліцію.
Суд відхиляє твердження обвинуваченого, що він мав намір вдарити потерпілу по задній частині, з урахуванням того, що смерть останньої наступила від розриву селезінки.
Селезінка розташована в лівому підребер'ї, у верхній лівій частині живота, між 9-м та 11-м ребрами. Вона є органом лімфатичної системи та знаходиться глибоко в задній частині черевної порожнини, в нормі за реберною дугою.
Якби обвинувачений мав намір вдарити по задній частині, а потерпіла випадково повернулась, то удар мав би бути нанесений в межах нижньої частини живота, а не району селезінки.
Відомостями із документів.
Щодо ч. 2 ст. 121 КК України:
Відомостями із протоколу огляду місця події від 14.05.2025, де зафіксовано виявлення трупа ОСОБА_6 та додатками до нього: ілюстративними таблицями з місця огляду (а.с. 98-110).
Відомостями із протоколу огляду місця події від 14.05.2025 та додатками до нього, диском з відеозаписом зафіксовано виявлення металевої трубу, непостотілої в гаражному приміщені за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 117-133).
Відомостями з довідки виданої старостою Михайлинського старостинського округу від 15.05.2025 вбачається, що ОСОБА_6 проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та склад її сім'ї становив: співмешканець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; сини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 113).
Відомостями з лікарського свідоцтва про смерть № 67 від 15.05.2025, де зазначено, що причиною смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є тупа травма живота - розрив селезінки (а.с.115).
Відомостями з протоколу слідчого експерименту від 23.05.2025, з долученим диском з відеозаписом, де зафіксовані дії, які відбувалися 15.05.2025 в АДРЕСА_1 за участю ОСОБА_4 (а.с.158-
160).
Щодо ч. 5 ст. 407 КК України:
Відомостями з війського квитка серії НОМЕР_2 від 12.06.2024 вбачається, що ОСОБА_4 27.06.2024 медичною комісією визнано придатним до військової служби та з 29.06.2024 був зарахований до в/ч НОМЕР_1 (а.с.140-142).
Відомостями з витягу із наказу №181 від 29.06.2024 ОСОБА_4 з 29.06.2024 зараховано до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 (а.с.167).
Відомостями з службової характеристики солдата ОСОБА_4 вбачається, що останній за час проходження служби в частині на займаній посаді сапера першого інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 зарекомендував себе негативно (а.с.168).
Відомостями з акту службового розслідування від 26.10.2024 вбачається, що в діях солдата ОСОБА_4 вбачаються ознаки порушення військової дисципліни, а саме: абзаців другого, третього, п'ятого статті 11, статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального Кодексу України, а саме самовільне залишення місця служби без поважної причини з 19.09.2024 тривалістю понад три доби, вчинене в умовах дії правового режиму воєнного стану (а.с.176-180).
Висновками експертів.
Висновком експерта №1607 від 23.05.2025 встановлено, що при судово- медичній експертизі крові громадянина ОСОБА_4 , 1981 р.н., методом газово-рідинної хроматографії, виявлено етиловий спирт у концентрації 2.7 %. Наявність метилового спирту, а також пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено (а.с.171-172).
Висновком експерта № 67 від 14.06.2025 встановлено, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 виявлено ушкодження: тупа травма живота синець в ділянці лівої реберної дуги, синець на передній черевній стінці, розриви селезінки, гемоперитонеум 1600 мл, три синці на обличчі, синець в ділянці правого стегна, три синці в ділянці лівого стегна, садно в ділянці правого плечового суглобу, садно в ділянці лівого ліктьового суглобу, два садна в ділянці правого ліктьового суглобу, суглобів. Тупа травма живота, синці виникли від травматичної дії (ударів) тупих твердих предметів (в т.ч. кулаки, обуті ноги тощо), індивідуальних особливостей яких у ушкодженнях не відображено, садна - від травматичної дії тупих твердих предметів, враховуючи локалізацію - задня поверхня ліктьових суглобів, передня поверхня колінних суглобів, можливо, при падінні та ударі об такі (тверда поверхня тощо).
Смерть ОСОБА_6 настала від масивної крововтрати внаслідок тупої травми живота з розривами селезінки та внутрішньо-черевною кровотечею. Даний висновок підтверджується секційною картиною: синці в ділянці передньої черевної стінки та лівої реберної дуги, розриви селезінки, внутрішньо-черевна кровотеча (1600 мл) тощо. Вказана травма виникла за певний проміжок часу до настання смерті - декілька годин. Вказана тупа травма живота відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння визначення ступеня (п. 2.1.3. л,о «Правил судово-медичного тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ Між вказаною України від 17.01.95). Між вказаною травмою та смертю ОСОБА_6 прямий причинний зв'язок (а.с.173-175).
Речовими доказами.
Відповідно до постанови слідчого ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області від 15.05.2025, у кримінальному провадженню № 12025020230000205 від 15.05.2025 в якості речового доказу: визнано металеву непустотілу трубу (а.с.134).
Показаннями свідків.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що в 14.05.2025 ніс службу в патрульній поліції та разом із напарником виїхали на виклик про домашнє насильство ( ОСОБА_6 на лінію 102 повідомила, що її чоловік завдав їй удари по животу), за адресою в АДРЕСА_1 . Прибувши на місце побачив ОСОБА_6 , яка сиділа на землі та не могла підвестися, та її двох малолітніх дітей, з'ясувавши коротко обставини, пішов да гаражу, де у стані алкогольного сп'яніння перебував ОСОБА_4 . Останній, зі слів свідка, поводив себе неадекватно та агресивно. Він розпочав складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП.
Зазначив, що в залі судового засідання присутній ОСОБА_4 , щодо якого потерпіла повідомила йому під час виїзду, що саме її чоловік наніс палицею удари в живіт.
Свідок ОСОБА_13 показав, що в 14.05.2025 ніс службу, в парі з ОСОБА_12 , в патрульній поліції та разом із напарником виїхали на виклик про домашнє насильство за адресою в АДРЕСА_1 .
По приїзду побачив ОСОБА_6 яка сиділа на землі разом із малолітніми дітьми. Було прийнято рішення викликати швидку допомогу. Після чого, останні пішов шукати її чоловіка, ОСОБА_4 , який зі слів потерпілої наніс їй удари залізною палицею в живіт. В особі обвинуваченого, впізнав та підтвердив, що саме він є чоловіком потерпілої. Зазначив, що знайшли кривдника у гаражі і відносно останнього складений протокол про адміністративне правопорушення.
Свідок, ОСОБА_14 , яка є сестрою обвинуваченого, показала, що 14.05.2025 біля будинку по АДРЕСА_1 вона побачила лежачу ОСОБА_6 , поруч із якою був працівник ТЦК. На її питання, що сталося останній повідомив, що чоловік побив дружину. Так, як вона перебувала із потерпіло у неприязних стосунках, вона пішла, не з'ясовувавши інших обставин.
На підтвердження законності та обґрунтованості прийнятих слідчим у даному кримінальному провадженні процесуальних рішень, а також здійснених процесуальних дій, судом також досліджено в судовому засіданні надані прокурором: витяг з реєстру досудових розслідувань за № 12025020230000205 від 15.05.2025, протокол затримання особи від 15.05.2025, постанову про визначення підслідності кримінального провадження та направлення матеріалів досудового розслідування, постанову про об'єднання матеріалів досудових розслідувань в одне провадження від 30.06.2025, ухвалу слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27.05.2025 про накладення арешту.
Указані документи не є джерелом доказів, однак у даному провадженні, із врахуванням його обставин, є доказом на підтвердження забезпечення гарантій прав обвинуваченого ОСОБА_4 процесуального характеру та дотримання у даному провадженні його загальних засад, у тому числі принципу пропорційності, з метою досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Мотивована оцінка доказів судом.
Наведені вище докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак, в силу положень ст. 84, 85, 86 КПК України, є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності достатніми доказами для ухвалення обвинувального вироку та доводять винуватість ОСОБА_4 поза розумним сумнівом.
Дослідивши під час судового розгляду всі обставини кримінального провадження, оцінивши відповідно до ст. 94 КПК України кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ухвалення обвинувального вироку), суд дійшов висновку про доведення під час судового розгляду винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 КК України, а саме як нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого та ч. 5 ст. 407 КК України, а саме як самовільне залишення місця служби без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
Суд в основу обвинувального вироку, зокрема, покладає показання обвинуваченого ОСОБА_4 ..
Останнім надані об'єктивні, незалежні та правдиві показання, які узгоджуються з письмовими доказами у справі, окрім відхилених судом обставин нанесення удару потерпілій ОСОБА_6 .
З наведених вище підстав беруться до уваги неспростовані відомості, які містяться у зазначених судом письмових доказах, висновках експертів, показаннях свідків.
Мотиви призначення покарання.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відомості про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.
Зокрема, суд приймає до уваги те, що обвинувачений скоїв тяжкий злочин проти життя та здоров'я відносно своєї дружина та матері дитини, а також тяжкий злочин проти встановленого порядку несення військової служби,
ОСОБА_4 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має стійкі соціальні зв'язки, за місцем проживання характеризується негативно, зловживає алкогольними напоями, схильний до вчинення правопорушень.
Суд враховує, що ОСОБА_4 у судовому засіданні засудив свою протиправну поведінку, вибачився за скоєне та заявив, що із цим тягарем йому жити все життя.
Обставинами, що обтяжують покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах та вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.
З урахуванням характеру і ступеню суспільної небезпеки вчиненого, всіх даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 та конкретних обставин справи, зокрема, наявності обставин, що обтяжують покарання, обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого, позиції прокурора та обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_4 за вчинені кримінальні правопорушення, покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статтей, передбачених ч. 2 ст. 121 та ч. 5 ст. 407 Особливої частини Кримінального Кодексу.
На думку суду таке покарання є справедливим, необхідним та достатнім для запобігання вчинення як винним, так і іншими особами правопорушень у майбутньому.
На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_4 покарання у виді 8 (восьми) років 6 місяців позбавлення волі.
Рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03.09.2025 ОСОБА_4 продовжено застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
З урахуванням обставин кримінального провадження та призначеної остаточної міри покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді реального позбавлення волі, запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили слід залишити попередній у виді тримання під вартою, оскільки враховані при застосуванні і продовженні строку тримання під вартою обставини (переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень), не змінились.
Рішення щодо речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження
Долю речових доказів слід вирішити згідно із положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України. Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, арешт накладений на майно згідно ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27.05.2025. підлягає скасуванню, оскільки потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала.
Рішення щодо відшкодування процесуальних витрат у справі.
Процесуальні витрати у справі, пов'язані із залученням експертів, згідно із обвинувальним актом відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 5 ст.407 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років;
- ч. 2 ст. 121 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Залишити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.
Строк відбування покарання рахувати з дати набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання час перебування під вартою з 15.05.2025 по день набрання вироку законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27.05.2025 - скасувати.
Речовий доказ, а саме металевий прут довжиною 95 см - знищити.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана учасниками судового провадження до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з часу отримання копії вироку.
Суддя ОСОБА_15