Вирок від 28.10.2025 по справі 752/14903/20

Справа № 752/14903/20

Провадження по справі № 1-кп/752/404/25

ВИРОК

іменем України

"28" жовтня 2025 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження, данні про яке внесені 05.02.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100000000069, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ржищів Київської області, громадянина України, що має вищу освіту, працюючого у ТОВ «Сі-Ен-Ейч індастриал Україна» на посаді менеджера з маркетингу, одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю сторін та учасників кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисників - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15

потерпілих - ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

представників потерпілої ОСОБА_16 - ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,

представника цивільного відповідача - ОСОБА_21 ,

експертів - ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ,

представників власника майна - ОСОБА_24 ,

встановив:

5 лютого 2020 о 7 годині 50 хвилин ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «Jeep-Renegada» н.з. НОМЕР_1 (далі за текстом Jeep та/або Джип) рухався у другій смузі по проїзній частині Столичного шосе в місті Києві зі сторони м. Обухів у напрямку вул. Ген. Матикіна. В цей час йому назустріч (у напрямку м. Обухів) у другій смузі рухався автомобіль «Renault-Laguna», н.з. НОМЕР_2 (далі за текстом Renault та/або Рено) під керуванням водія ОСОБА_25 , в якому перебувала пасажир ОСОБА_17 .

Наближаючись до зупинки громадського транспорту «Санаторій «Конча-Заспа», діючи з необережності ОСОБА_6 допустив порушення вимог 2.3 підпункт «б», 11.2, 11.4, 12.1, 12.4 та розділу 34 «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху України (далі ПДР). Так, ОСОБА_6 , рухаючись у другій смузі при наявності двох смуг попутного та двох смуг зустрічного напрямків руху, з перевищенням максимально допустимої швидкості в населених пунктах понад 50 км/год, проявив неуважність до дорожньої обстановки, а саме до стану дорожнього покриття, яке було вологим, вкрито опадами у виді снігу, не вибрав безпечну швидкість керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, перетнувши при цьому подвійну суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки розділу 34 «Дорожня розмітка», внаслідок чого на 21-му кілометрі Столичного шосе, поблизу зупинки громадського транспорту «Санаторій «Конча-Заспа», здійснив зіткнення з автомобілем Renault під керуванням водія ОСОБА_25 , який рухався в зустрічному напрямку.

У наслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних пошкоджень, а пасажири та водій автомобіля Renault - тілесних ушкоджень. Так, потерпіла ОСОБА_17 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів 5 ребер, що відноситься до тілесного ушкодження середнього ступнею тяжкості.

Водій автомобіля Renault ОСОБА_25 множинні переломи кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, які у сукупності є такими, що мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя, та знаходяться в прямому наслідковому зв'язку з настанням його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Порушення ОСОБА_6 вимог пунктів 11.4. та горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 ПДР України знаходяться у прямому причинному зв'язку із виникненням даної ДТП та її наслідками.

Таким чином суд визнає винуватим ОСОБА_6 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред'явленому обвинувачені не визнав. Надав суду показання, за змістом яких зазначив, що у 2007 отримав посвідчення водія категорії В та С. У квітні 2018 за ним закріпили автомобіль НОМЕР_3 Jeep, який був новим та перебував у власності компанії. 05.02.2020 о проміжок часу з 7 по 8 годину він виїхав з м.Українка та прямував на роботу у м.Київ, а саме на вул. Васильківська, 100. Був тверезим, почував себе добре, від дороги не відволікався, був у салоні один. Рухався по Столичному шосе та наближався до зупинки санаторій «Конча-Заспа». Дорожнє покриття було вологим та засніженим, йшов мокрий сніг, видимість - добра. Дорогу знав. Було по дві смуги у кожному напрямку та подвійна суцільна лінія. Розмітка була на дорожньому покритті, але тоді її не було видно через погодні умови. У тому місці розмітка була переривчаста. Знає, що рух по Столичному шосе дозволений у межах 50 км/год. Але він рухався у трафіку, який був щільним. Швидкість керованого ним автомобіля була близькою до 80 км/год, оскільки так рухалися інші автомобілі, у потоці яких він їхав і не міг зменшити швидкість. Не пригадує, як були розташовані на дорозі машини. Він дотримувався дистанції. Попереду нього рухалась невелика машина та дистанція між ними дорівнювала корпусу автомобіля. По ходу його руху було заокруглення дороги праворуч. Рухався у крайній лівій смузі та не звертав увагу на машини, що рухалися йому назустріч. Їхав не по розмітці, а по колії, яку залишали машини, що рухалися попереду. Він не міг перестроїтися праворуч, оскільки по тій смузі також рухалися машини. Заперечує, що пересікав подвійну смугу.

Під час руху раптово відбувся сильний удар. Він зрозумів, що сталося, лише коли вийшов з машини. Припускає, що втратив свідомість, та коли прийшов до тями, його машина не рухалась. Він не зміг вийти через водійську двір, оскільки вона була заблокована та виліз через пасажирську. Його автомобіль був розташований у смузі, по якій він рухався, а інший автомобіль - лежав на лівому боці повернутий у напрямку м. Києва. Він відчував біль у тазу та попереку, але попрямував до іншого автомобіля. Побачив, що з нього витікає рідина, та подумав, що це паливо. Побачив водія та пасажирку, яка висіла на паску безпеки. Машина перебувала на боку. Вікно було розбито, він прибрав скло та витягнув пасажирку, яка назвалася ОСОБА_26 . Він просив, щоб викликали швидку допомогу. Не зміг повідомити як рухався автомобіль Рено до зіткнення, оскільки не бачив його до ДТП. Також не міг його бачити, оскільки дорога у напрямку його руху мала заокруглення праворуч. Водія дістати не змогли, але він тяжко дихав. Потім повідомили, що у останнього пропав тиск. Приїхали рятувальники, швидка, поліція. Потерпілу забрали з місця ДТП лікарі. Його також оглянути лікарі та повезли до 17 лікарні до Києва, де за наслідками обстеження переломів не виявили. Довідку №277 видали на руки. Робили тест на алкоголь. Він повернувся на місце ДТП. Він скаржився на біль у спині, але слідчий не дозволяв йому викликали швидку, чинив на нього психологічний тиск. Коли за допомогою адвоката йому викликами швидку, лікарі встановили у нього перелом та забрали до Київської міської лікарні швидкої допомоги де його 60 годин протримали у психдиспансері і лише потім помістили до палати. Його не лікували. Йому було обрано запобіжних захід у вигляді особистого зобов'язання. Він його не оскаржував. Через знайомих знайшов телефон потерпілої та зателефонував їй. Вважав, що так потрібно, оскільки розумів її горе від втрати близької людини.

Винуватість у пред'явленому обвинувачені не визнає та просить його виправдати. Вважає, що ДТП сталося внаслідок сукупності таких факторів як погодні умови та вузькі смуги для руху. Потерпіла ОСОБА_27 повідомляла на місці ДТП, що загиблий її колега. Він вибачався перед потерпілими, але не вважає, що це доводить його винуватість. Заперечує показання потерпілої, про те, що казав на місці ДТП, що «можливо його занесло». Не відмовлявся надавати показання у день затримання, але хотів щоб його до цього оглянули лікарі (а.с. 120-123, 159-161,т.4).

Потерпіла ОСОБА_16 , допитана в судовому засіданні, надала показання за змістом яких зазначила, що свідком подій ДТП не була. Дізналася про смерть чоловіка від знайомих. Пред'явила цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування моральної шкоди та матеріальних збитків завданих їй внаслідок неправомірних дій обвинуваченого, які призвели до смерті її чоловіка. З потерпілою ОСОБА_17 до ДТП знайома не була. Її чоловік працював водієм та у той день їхав на роботу, кудись за меж Києва, до цього працював у правоохоронних органах, був оперуповноваженим. Де саме, вона не знала. ОСОБА_6 в добровільному порядку шкоду, завдану загибеллю її чоловіка, не відшкодував.

Також потерпіла ОСОБА_16 підтримала цивільний позов, заявлений в її інтересах представником. Просила задовольнити вимоги, що викладені у позові. Щодо наявності моральної шкоди вказала, що загибель чоловіка завдала їй багато болю та страждань. Така втрата є непоправною. Вона та їх сумісна із ОСОБА_25 донька отримали психологічну травму. Вона постійно витрачає гроші на ліки та психологів для дитини. Певний час дитина відвідувала невролога. Донька дуже сумує за батьком. Обвинувачений обіцяв матеріально допомогти їй та дитині, але своєї обіцянки не виконав. Він телефонував їй два рази, але під час розмови скаржився лише на своє життя. Вона не приїздила на місце ДТП. Зверталася до страхової компанії з приводу відшкодування шкоди та чекає на рішення суду.

Потерпіла ОСОБА_17 , допитана в судовому засіданні, надала показання за змістом яких зазначила, що 05 лютого 2020 о 7 год. 30 хв. на метро «Видубичі» зустріла ОСОБА_28 (загиблого водія ОСОБА_25 ) та сіла до нього у автомобіль у якості пасажира. Вона не була з ним знайома до цього, не працювали разом. Напередодні дізналася від знайомих, що він їде до м.Обухіва, куди їй також треба було у особистих справах. Сіла на переднє пасажирське сидіння та пристебнулася. Не звернула увагу, чи був пристебнутий паском безпеки водій. Водій ОСОБА_28 поводив себе спокійно, був тверезим. Машина їхала нормально. Вони рухались по проїзній частині Столичного шосе в напрямку міста Обухів та наближалися до санаторію «Конча-Заспа». По її відчуттям, автомобіль рухався зі швидкістю 50-60 км/год. Водій не поспішав. На спідометр не дивилася. Не пригадує чи змінювалася швидкість автомобіля, у якому вона рухалася, перед ДТП

Була світла пора доби, йшов мокрий сніг. Видимість була нормальною. Дорожню розмітку було видно, зокрема пригадує, що у кожному напрямку було по дві смуги та між ними «двійна сплошна». Вони певний час рухалися у правій смузі. Під час руху вона, як пасажир, пильно за дорожньо-транспортною обстановкою не слідкувала, дивилася попереду на дорогу. По дорозі рухались інші автомобілі. У бік м. Києва потік транспорту був набагато більше, ніж у бік м. Обухіва. Попереду них рухалась велика машина.

Під час руху, проїхавши ворота санаторію «Конча-Заспа» в районі зупинки громадського транспорту «Санаторій «Конча-Заспа» побачила, як їм назустріч рухається автомобіль «Джип». Той автомобіль виїхав з лівого краю зустрічної смуги і на великій швидкості рухався прямо у їх бік. Вважає, що швидкість автомобіля «Джип» складала 80 км/год, а може і більше. Автомобіль «Джип» побачила на відстані, по її відчуттям 20-50 м, точніше під час допиту у суді не змогла назвати відстань. Стверджує, що перешкод для руху автомобіля «Джип» не було. ОСОБА_28 ( ОСОБА_28 ) почав змінювати рух автомобіля праворуч. Чи здійснював він гальмування перед зіткненням, не пригадує. Вона подумала, що їх машина з'їде у зелену зону, і так вони уникнуть зіткнення. Але відбувся удар, який прийшовся у передню ліву бокову частину їх автомобіля. Удар відбувся у смузі у напрямку їх руху, коли ОСОБА_28 ( ОСОБА_28) перемістився праворуч . Це все відбувалося миттєво. Після зіткнення їх автомобіль «полетів» з дороги. Зробив декілька обертів, але вона не може сказати скільки саме було обертів, та опинився на даху за кілька метрів від проїзної частини дороги передньою частиною у бік м.Києва. Пригадує, як прийшла до тями, та знаходилася у положенні головою донизу. ОСОБА_28 був поруч та хрипів. Її витягнув чоловік, яким у подальшому виявився ОСОБА_6 , який розбив лобове скло та відстебнув пасок безпеки. Також були інші чоловіки, які перевернули машину з даху на бік, а потім на колеса, але ОСОБА_28 дістати самотужки не могли, його зажало всередині.

Обвинувачений ОСОБА_6 на місті їй казав, що його занесло. Просив у неї вибачення. Шкодував, що так сталося. Шкоду ОСОБА_6 їй не відшкодував. Між тим у неї було зламано 5 ребер. Лежала у лікарні, було складно ходити та рухатися. Вона надавала слідчому медичні документи, а потім їй їх повернули. Її допитували 3-4 рази, зокрема на місці ДТП, у лікарні також. Її показання записували та потім давали їй читати. Вона також приймала участь у слідчому експерименті, де був її представник, поняті та працівники поліції, слідчий, дві машини. Були як жінки, так і чоловіки. Під час слідчого експерименту здійснювали вимірювання. Вона підтримує все те, що було встановлено під час слідчого експерименту, оскільки наразі може щось і не пригадати та не зможе назвати певні відстані. Пояснює це тим, що під час слідчого експерименту, коли зупинявся рух по трасі, проводилися вимірювання на місці ДТП, з'ясовувалася відстань, на якій з'явився автомобіль Джип, місце їх розташування у цей момент та місце зіткнення.

Свідок ОСОБА_31 , допитаний в судовому засіданні, надав показання про те, що 05.02.2020 був за кермом автомобіля КІА SЕЕD НОМЕР_4 та рухався з м.Києва у напрямку с. Козін по Столичному шосе Розмітка на дорозі була, але її не було видно через мокрий сніг, який перетворився на кашу. У Напрямку з м. Києва - було видно колію, а з боку с. Козин - ні. Рух у напрямку м. Києва не був щільним. Рухався у правій смузі з швидкістю 80 км/год, ліва смуга була вільною. У бік с.Козин машини майже не рухалися. Поруч із зупинкою «Конча-Заспа» його по лівій смузі випередив автомобіль Рено, або Дача світлого сірого кольору. Коли через невеликий час опинився на підйомі, побачив, що машина, яка його випередила, лежить на лівому боці у кюветі. Як він зрозумів, відбулося зіткнення з автомобілем Джип чорного кольору, який їхав назустріч. Автомобіль Джип був розташований у крайній лівій смузі. Які були пошкодження на автомобілі Джип та чи були сліди ковзання на дорожньому полотні - не пригадує, оскільки побіг до іншого автомобіля, куди також прибіг водій Джип. Вони витягували жінку, яка була у шоковому стані. Пригадує, як були і інші чоловіки та хтось сказав, що водій Рено мертвий. Той водій був пристебнутий. Намагалися перевернути автомобіль. Він поїхав, оскільки поспішав, а на місці ДТП було достатньо людей.

Свідок ОСОБА_32 , допитаний в судовому засіданні, надав суду показання проте, що у березні 2020 перебував на майданчику, під час огляду автомобіля Renault, який відбувався на штрафмайданчику «Пролісок» Не мав процесуального статусу, оскільки був як знайомий загиблого ОСОБА_16 . Коли проходив поруч із автомобілем Jeep, заглянув у вікно, яке було розбите, та побачив, що його показних швидкість відповідав позначці 120 км/год. Він зробив фотознімок але йому зробили зауваження.

У доведення пред'явленого обвинувачення, сторона обвинувачення надала ряд письмових документів, які були досліджені судом.

Так, прокурор надав протокол огляду місця подій з додатками у виді схеми місця ДТП, фототаблиці з 54 фотознімками з місця ДТП (а.с. 1-33, т.2). Крім того, під час судового розгляду 05.07.2023 прокурор надав електронний носій, на якому містилися файли із даними фотознімками (а.с. 164-165, т.4).

Згідно із протоколом, складеним слідчим слідчого ОВС СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_33 , 05.02.2020 у період часу з 10 год. до 13 год. 10 хв. на автодорозі Столичне шосе міста Києва на 21 км поруч із зупинкою громадського транспорту «Санаторій Конча-Заспа» сталося зіткнення двох транспортних автомобілей: «Jeep-Renegada» н.з. НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_34 , який рухався по проїзній частині Столичного шосе в місті Києві зі сторони м. Обухів у напрямку вул. Ген. Матикіна та автомобіля «Renault-Laguna», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_25 , який рухався назустріч у напрямку м. Обухів. З наслідками проведеного огляду місця ДТП, слідчим встановлено, що проїзна частина дороги є прямою в плані та заокругленою вправо у напрямку вул. Матикіна. Дорожнє покриття асфальтобетонне. На момент огляду: вологе й чисте від опадів по середині дороги (на роздільній подвійній суцільній ліній), по краям дороги наявний сніг. Дорожнє покриття загальною шириною 11,2 м та призначено для руху у двох напрямках, по дві смуги у кожному напрямку. Дорожня розмітка: 1.3. (подвійна суцільна), 1.5. Переривчаста лінія, 1.1. Суцільна лінія. До краю дороги примикають металевий паркан у напрямку вул. Матикіна, з іншого - кювет, зелена зона. Наявні дорожні знаки 5.45.1. пункт зупинки автобуса. Загальна видимість 200 м. Об'єктів, що обмежують оглядовість не виявлено. Відповідно до розділу 17-1 на транспортних засобах виявлені пошкодження: на автомобілі Jeep деформовано передні ліві двері, переднє ліве крило, кришка капоту, передній бампер, кришка радіатору, радіатор, лобове скло зліва знизу, диск переднього лівого колеса, деформовані на видалені передні блок фари, деформована ліве дзеркало заднього виду, у салоні деформовані подушки безпеки зі сторона водія та переднього пасажира, відсутні передні та задні номерні знаки, праве дзеркало заднього виду, деформація моторного відсіку. На автомобілі Renault - деформований та відсутній передній бампер, деформовані передні блок-фари, ліве дзеркало заднього виду, відсутні державні номерні знаки, деформовані переднє та заднє ліве крило, решітка радіатора, радіатор, кришка капоту, деформовані на відсутнє переднє ліве колеса, деформоване та спущене заднє ліве колесо, розбиті лобове скло, заднє скло та передніх лівих та задніх лівих дверей, деформований та обрізаний дах, деформована кришка багажника, деформовані ліва стійка та моторний відсік, на спідометрі стрілка на 90 км/год.

При перевірці гальмівної системи Jeep, встановлено, що педаль гальм при натисканні пружна, не провалюється. Рульове керування в робочому стані. Гальмівна система та рульове керування Renault не перевірялося. Шини на колесах автомобіля Jeep та Renault без ознак граничного зносу малюнку протектора. Шина та диск переднього лівого колеса Jeep деформовані. Шина та диск переднього лівого колеса Renault деформовані, відокремлені від авто. Шина спущена. У Jeep деформовані лобове скло зліва знизу та ліве дзеркало заднього виду, у Renault лобове скло та скло лівих передніх та пасажирських дверей, ліве дзеркало заднього виду. Згідно із протоколом оглядом дорожнього покриття встановлено: подряпина на асфальті, залишені перднім лівим колесом Jeep в лівій смузі, призначеній для руху до вул. Матикіна, закінчується у місті розташування Jeep; подряпина на асфальті (позначка 8) залишена автомобілем Renault на смузі, призначеному для руху в напрямку м. Обухів. Подряпина веде до правого краю дороги; подряпини в лівій смузі (позначка 5), призначеній для руху в напрямку м. Обухів.

Уламки склад та пластику (п. 1, 4, 6, 7) розташовані на проїзній частині на всіх смугах та за межами правого краю дороги. Шина ти диск переднього лівого колеса автомобіля Renault (т.9, 10) - за межами правого краю дороги, передній бампер автомобіля Renault - за межами правого краю дороги. На місці ДТП труп ОСОБА_25 . З місця ДТП вилучені автомобілі Renault, Jeep та поміщені до спецмайданчика. Посвідчення водія ОСОБА_25 та свідоцтво про Renault. Протокол підписаний слідчим ОСОБА_33 , понятими ОСОБА_35 та ОСОБА_36 , які у ступні частині протоколу також вказані як учасники слідчої дії.

Схема до протоколу огляду місця ДТП складена слідчим ОСОБА_37 та підписана понятими ОСОБА_38 та ОСОБА_39 . На схемі зображена ділянка дороги, на якій відбулася ДТП, позначені транспортні засоби у місцях їх розташування на момент огляду (п.2, 3). Ширина другої смуги, у якій розташований автомобіль Jeep, - 3,1 м., ширина першої смуги у тому ж напрямку - 2,5м. Ширина першої смуги у напрямку с. Обухів - 3, 2 м, другої - 2, 4 м. Автомобіль Jeep знаходиться в лівій смузі у напрямку руху до міста Києва. Від автомобіля Jeep у зворотньому напрямку позначено подряпину №3. Скупчення скла та пластику, яке позначено позначкою №4, розташовано позаду автомобіля Jeep на відстані 1,1 м у другій смузі частині. Довжина плями визначена 3,9 м. Скупчення скла та пластику, яке позначено позначкою №6, розташовано у першій та другій смугах та поза межами проїзної частини у напрямку руху до міста Обухів. Початок осипу скла та пластику - 1, кінець осипу - п. 7. Подряпина на асфальті - позначка 8. Позначки 9, 10, 11 - шина, диск та передній бампер від Renault. 13. - труп. Від опори №2 та місця, де закінчується осип (п. 7) - відстань 30, 2 м.

Згідно із копії протоколу, який складений 05.02.2020 старшим слідчим ОСОБА_40 , у період часу з 13 години 20 хвилин до 13 год 30 хвилин відбувся огляд та затримання транспортного засобу Jeep за участі понятих ОСОБА_41 , ОСОБА_42 (а.с. 34, т.2). При огляді на автомобілі Jeep виявлені такі пошкодження: деформовано передній бампер, решітку радіатора, радіатор, кришку капота, передні блок-фари, переднє ліве крило передні ліві двері, ліве дзеркало заднього виду, відсутній передній та задній номерні. Крім того визначений вид та марки транспортного засобу який здійснює евакуацію, та також місце розташування майданчика - смт. Просілки, вул. Броварська, 4

Згідно із копії протоколу, який складений 05.02.2020 старшим слідчим ОСОБА_37 у період часу з 13 години 20 хвилин до 13 год 30 хвилин відбувся огляд та затримання транспортного засобу Renault (а.с. 34, т.2). При огляді на автомобілі Renault виявлені такі пошкодження: передній бампер, решітка радіатора, передні ліві та передні праві блок-фари, капот, лобове скло, дах, передні та задні ліві двері, передні задні ліві крила, переднє та заднє ліве колеса, скло передніх та задніх лівих дверей, заднє скло та ліве дзеркало заднього виду.

Згідно даних протоколу, складеного 05.02.2020 відбулося затримання ОСОБА_43 (а.с. 15, т.7). Час фактичного затримання - 15 година 15 хвилин 05.02.2020. так у протоколі ОСОБА_6 вказав, що підстави його затримання та права йому роз'яснені. Він не згодний із часом затримання та вважає, що воно відбулося фактично після 9 години 30 хвилин, коли обмежили можливість вільно пересуватися.

Постановою слідчого від 05.02.2025 транспортні засоби Renault та Jeep визнані речовими доказами та поміщені на зберігання на штрафмайданчик, а ухвалами слідчий суддів Шевченківського районного суду м. Києва на них накладений арешт (а.с. 61, 64, 67, 68, 71, 74 т.2);

Лист про організації дорожнього руху з км 22+900 до км 24-985 на дорозі Р-01 Київ-Обухів (а.с. 91-94, т.2), наданий на запит слідчого Службою автомобільних доріг у Київській області.

Згідно із протоколом, 21.05.2020 був проведений слідчий експеримент з ОСОБА_17 за наслідками якого встановлена відстань, на якій свідок побачила, як Jeep почав рух у їх напрямку, яка визначена у 65,9 м. Також визначено місце розташування автомобіля Renault у момент виникнення небезпеки - ліва смуга руху у бік м. Обухів. Місце зіткнення Jeep та Renault - між першою та другою смугами руху у напрямку м. Обухів, зі зміщенням праворуч після опори №2 (а.с. 75-78, т. 2).

Відповідно до листа заступника начальника ДПП УПП у м. Києві за запит від 19.03.2020, на місце ДТП, яке відбуло 05.02.2020 на 21 км Столичного шосе у м. Києві, прибували два екіпажи інспекторів УПП у м. Києві ДПП у складі: ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 та ОСОБА_47 . До листа також додані відеозаписи із портативних реєстраторів, які були відзняті на місце ДТП записані на СDR диск (а.с. 79, т.2).

За наслідками огляду носія інформації - СDR диска, на якому містилися три файли із записом з нагрудних камер інспекторів УПП у м. Києві ДПП, слідчим складений протокол до якого додані скріншоти з відеозаписів, на яких зокрема зафіксована ОСОБА_17 , автомобілі Джип та Рено і місцях їх розташування, працівники поліції та ДСНД, які проводили роботи з деблокування тіла водія ОСОБА_25 з салону Рено. Також відеозаписи містять дані про загальну обстановку на місці ДТП, наявність осипу на проїзній частині дороги, рух транспортних засобів, загородження на проїзній частині дороги у виді конусів по кругу осипу. Дані відеофайли були відтворені в судовому засіданні (а.с. 90, т.2).

Крім того, судом досліджений чек приладу «Драгер» від 05.02.2020 та висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_6 , копія посвідчення водія на ім'я ОСОБА_6 , видане 19.04 2007 році категорії В та С. (а.с.36-38, т.2);

Крім того, прокурором надані висновки експертів, які були проведені під час досудового розслідування. Так, висновок судово-медичного експерта ОСОБА_48 Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи №012-25-503-2020, який складений за наслідками проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_25 , яка проведена у період з 05.02.2020 по 16.03.2020 на підставі постанови слідчого від 05.02.2020. Так при судово-медичному дослідження трупа виявлено: А) садна на обличчі лобній ділянці по центру та зліва, на спинці носа та лівому його крилі, на лівій щоці, на верхній губі по центру та зліва, на підборідді; синці на повіках лівого ока, на червоній каймі нижньої губи по центру та зліва; перелом (на дотик) в ділянці вилично-верхньощелепного шва зліва; Б) крововилив в підшкірно-жировій клітковині грудей по серединній лінії на рівні п?ятого ребра справа; перелом грудини, що йде від 4-го міжребер?я зліва до 6-го міжребер?я справа; перелом основи мечоподібного відростка; переломи 2-8 ребер зліва по середньоключичній лінії; переломи 2-4 ребер зліва по біля грудинній лінії, по хрящовій частині; переломи 8-10 ребер зліва по біля хребтовій лінії; переломи 6,8-10 ребер справа по середній та задній пахвовим лініям; перелом міжхребцевого диску між 8-м та 9-м грудними хребцями, з розривом спинного мозку і його оболонок; забої лівої легені; множинні крововиливи на міжчасткових борознах та міжчасткових поверхнях усіх часток обох легень (ознака струсу тіла); В) крововилив в заочеревинній клітковині зліва; множинні черезкапсулярні розриви селезінки та печінки, крововиливи в селезінково-діафрагмальній, печінково-шлунковій зв?язках, а також в зв?язці Трейця (ознака струсу тіла); Г) рвана рана на передній на передній стінці калитки справа; перелом тіла лівої лобкової кістки; сідничної кістки. Багатоуламковий перелом тіла та верхньої гілки правої лобкової кістки; перелом дуги правої сідничної кістки; Д) садна: на лівій руці від нижньої третини плеча до верхньої третини передпліччя по задній поверхні; на тильній поверхні лівої кисті в проекції 2-5 п?ясних кісток, а також на основних фалангах 3-5 пальців, На тильній поверхні правої кисті в проекції голівки другої п?ясної кістки; рвана рана на задній поверхні лівого променево-зап?ясного суглобу; перелом діафіза лівої ліктьової кістки в середній третині; перелом діафіза лівої променевої кістки в середній третині; перелом діафіза лівої плечової кістки в середній третині; перелом правої променевої кістки: перелом діафіза правої плечової кістки в середній третині; перелом зовнішнього мищелка правої плечової кістки; Е) забійна рана на зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині; синці: на передній поверхні лівого коліна, на лівій гомілці від верхньої до середньої третини, охоплюючи передню та зовнішню поверхні, із саднами на його фоні, на внутрішній поверхні правого стегна на межі середньої і нижньої третин; на передній поверхні правого коліна; на передній поверхні правої гомілки в верхній третині; садно на внутрішній поверхні правої гомілки в середній третині, уламковий перелом діафіза лівої стегнової кістки в верхній третині; Є) різані рани: на лівому передпліччі в верхній третині по задній поверхні; на спині по задній пахвовій лінії зліва від 8-го ребра до поперекової ділянки.

Згідно висновків експерта смерть ОСОБА_25 , 1982 р.н., настала від настала від множинних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, на що вказує зазначене в пункті 1; кров в черевній порожнині (біля 850 мл); малокров?я внутрішніх органів; смугасті крововиливи на внутрішній оболонці серця. Виявлені ушкодження об?єднані одним механізмом травми (автомобільною травмою), в короткий проміжок часу, тому оцінювати їх окремо за ступенем тяжкості не має сенсу. Усі вони мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя (множинні переломи кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів) і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв?язку з настанням смерті ОСОБА_25 .

Також експерт дійшов висновку, що виявлені ушкодження виникли в строк зазначений в направленні (тобто 05.02 2020 року), від дії тупих предметів (окрім різаних ран, що утворились від дії уламків скла) і виникли при автомобільній травмі (зіткнення двох автомобілів), в момент перебування потерпілого в салоні автомобіля.

Водій ОСОБА_25 , не перебував у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння. (а.с. 95-111, т.2). ;

Відповідно до висновку судово-медичного експерта Київського МКБ СМЕ ОСОБА_49 № 042-493-2020, складеного за наслідками судово-медичної експертизи ушкоджень, проведеної за медичними документами у період часу з 03.03.2020 по 30.04.2020, у потерпілої ОСОБА_17 під час звернення до медичної допомоги, що мало місце 05.02.2020, була наявною закрита травма грудної клітки: переломи 3, 4, 5, 6, 7 ребер зліва по передньо-паховій лінії, гематома лівої молочної залози. Таке тілесне ушкодження експертом визнано таким, що відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий понад 21 день розлад здоров'я (а.с. 130-135, т.2, );

Відповідно до висновку судово-медичного експерта Київського МКБ СМЕ ОСОБА_50 № 042-830-2020, проведеного за медичними документами у період часу з 03.03.2020 по 30.04.2020, на момент звернення 05.02.2020 про допомогу у ОСОБА_34 мали місце тілесні ушкодження у вигляді саден рук, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та закритої травми хребта у вигляді компресійного уламкового перелому передньо-канальної поверхні тіла 4-ого поперекового хребця, яке є тілесним ушкодженням середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я понад 21 добу (а.с. 137-144, т.2).

Також прокурором наданий висновок комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи №031-46-2020/12-1/900 від 01.07.2020, проведений судово-медичними експертом криміналістом ОСОБА_51 , експертом автотехніком ОСОБА_23 та судово-медичним експертом ОСОБА_52 , відповідно до якого в момент первинного контакту автомобілів відбувалось заглиблення слідоутворюючого об'єкта (автомобіля Jeep) починаючи від переднього лівого кута до найбільшого загину в районі водійського місця (автомобіля Renault) з подальшим виходом слідоутворюючого об'єкта в районі заднього лівого колеса автомобіля Renault (з відповідним різнонаправленим переміщення тіла водія ОСОБА_25 в салоні). Чітка послідовність утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_25 експертним шляхом не встановлена. Також не було надано відповіді на запитання чи впливало/не впливало на утворення тілесних ушкоджень ОСОБА_25 використання/не використання ним паска безпеки (а.с. 112-128, т.2).

Відповідно до висновку експерта Київського НДЕКЦ ОСОБА_53 №12-1/440 від 03.03.2020 за наслідками судової авто-технічної експертизи на момент огляду автомобіля Jeep (20.02.2020) виявлено несправності гальмівної системи, рульового керування та ходової частини, які виникли в процесі ДТП (а.с.146-152, т.2).

Відповідно до висновку експерта Київського НДЕКЦ ОСОБА_54 №12-1/438 від 13.03.2020 за наслідками судової авто-технічної експертизи на момент огляду автомобіля Renault (20.02.2020) виявлено несправності гальмівної системи, рульового керування та ходової частини, які виникли в процесі ДТП (а.с.153-162, т.2).

Відповідно до висновку експерта №12-1/439 від 09.04.2020 за наслідками судової транспортно-трасологічної експертизи (а.с.163-171, т.2) експерт Київського НДЕКЦ ОСОБА_23 дійшла висновку, що в момент первинного контакту поздовжні висі автомобілів Jeер та Renault розташовувалися під кутом приблизно 155°, що відобразила на малюнку та автомобіль Jeep контактував своїм переднім лівим кутом, з лівою бічною частиною автомобіля Renault в районі переднього лівого колеса та передньої лівої стійки. Місце зіткнення автомобілів Renault та Jeep знаходиться між кінцевим розташуванням вказаних транспортних засобів в районі концентрації осипу скла і пластику та в районі подряпин. Більш точне розташування місця зіткнення транспортних засобів відносно елементів проїзної частини не встановлено, через відсутності комплексу слідової інформації, зафіксованої на схемі ДТП. Також експертом визначені розташування поздовжних вісей автомобілей в момент первинного контакту. Експерти не встановили як розташовувалися автомобілі Jeep та Renault відносно дорожньої розмітки в момент їх первинного контакту. Зафіксовані в схемі ДТП сліди подряпин на асфальті утворилися в результаті тертя пошкоджених частин автомобілей Jeep та Renault о дорожнє покриття.

Також експерт, детально описавши вся позначки, що вказані у схемі місця ДТП (а.с. 168 зворот, т.2) дійшла висновку, що зафіксована в схемі слідова інформація, а саме кінцеве розташування транспортних засобів, осип скла та пластику, а також подряпини на асфальті, позначені в схемі номерами 3,5,8, є об?єктивними ознаками місця зіткнення транспортних засобів. Аналізуючи вказану слідову інформацію, експерт дійшла висновку, що місце зіткнення автомобілів знаходиться між кінцевим розташуванням вказаних транспортних засобів в районі концентрації осипу скла і пластику та в районі подряпин.

Також експерт вказала, що позначками 3, 5, 8 зафіксовані подряпини на асфальті, в на нижніх частинах автомобілів Jecp та Renault нею виявлені сліди контактування з абразивним матеріалом, яким може бути асфальтобетонне покриття, тому зафіксовані в схемі ДТП сліди подряпин на асфальті могли утворитися в результаті тертя пошкоджених частин автомобілів Jeep та Renault о дорожнє покриття.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_23 наданий нею висновок підтримала. Надала пояснення, що автомобілі надають для дослідження у тому стані, який вони мають після ДТП. Вона оглядала Renault та Jeep 20.02.2020 на спецмайданчику. Здійснювала вимірювання та фотографування. Було виявлено, що деякі частини автомобіля Renault були відокремлені в результаті застосування спецтехніки. Так, вона зверталася із клопотанням до слідчого та він надавав їй додаткові матеріали, які саме не пригадує, але точно серед них була схема місця ДТП. Співставлення пошкоджень, які вона виявила на автомобілі Renault із пошкодженням, що були на іншому автомобілі вона не робила. Їй таке питання не ставилося. Вона надала відповідь та дійшла висновку, що в момент первинного контакту вісі автомобілей розташовувалися під кутом 155 градусів. Їй не ставилося питання про моделювання зіткнення. Вона встановила, що переміщення Renault та Jeep після їх зіткнення відбувалися на дисках. Вона оглядала тільки слідоутворюючі наслідки, слідонаслідуючі не встановлювала, оскільки не виїжджала на місце ДТП.

Відповідно до висновку експерта №12-1/1529 від 09.04.2020 за наслідками судової автотехнічної експертизи (а.с.172-181, т.2) судовий експерт Київського НДЕКЦ ОСОБА_22 дійшов висновку, що в ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля Jeep ОСОБА_6 повинен був керуватися вимогами пунктів 11.4; 12.4 ПДР України, а водій автомобіля Renault ОСОБА_25 - 12.3; 12.4 ПДР України. Водій автомобіля Jeep мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Renault шляхом виконання вимог пункту 11.4 ПДР, а водій автомобіля Renault не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем Jeep шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для його руху. В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед ДТП в діях водія автомобіля Jeep ОСОБА_6 експертом з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пунктів 11.4, 12.4 ПДР України. Експерт також дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_25 з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам пункту 12.4 ПДР України, оскільки він рухався зі швидкістю 60 км/год, але така невідповідність не перебуває в причинному зв?язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Причиною ДТП з технічної точки зору є невідповідність дій водія автомобіля Jeep ОСОБА_6 вимогам пункту 11.4 ПДР України. У мотивувальній частині висновку експерт вказав, що йому були надані матеріали кримінального провадження, в яких містилися зокрема і протоколи допиту ОСОБА_34 , свідків ОСОБА_55 та ОСОБА_56 аналізу наданих матеріалів, він виходив з того, що ДТП сталася у світлу пору доби, при русі транспортних засобів в межах населеного пункту (м. Київ) та сталося зіткнення автомобіля Jeep, який рухався по вул. Столичне шосе від м. Обухова в напрямку вул. Генерала Матикіна та виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, з автомобілем Renault, який рухався у зустрічному напрямку. Також експертом при проведенні розрахунків, вихідними даними були ті, що отримані за наслідками проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_57 , зокрема момент виникнення небезпеки для водія ОСОБА_25 - 65,9 м. Також виходив з того, що водій ОСОБА_58 вказував, що швидкість не змінював та зіткнення сталося для нього несподівано.

Експерт ОСОБА_22 , допитаний в судовому зсіданні, наданий ним висновок підтримав. Вказав, що він вивчав дорожню розмітку. Також брав до уваги висновки експерта ОСОБА_23 . Не враховував показання свідка ОСОБА_55 , показання вимірювальних приладів. Він не має права самостійно визначати вихідні дані. Він прийняв до уваги показання свідка ОСОБА_59 щодо швидкості. Відстань з моменту виникнення небезпеки складала 65,9 м. Він визначив, що показання свідка ОСОБА_60 є технічно спроможними. Також зазначив, що у досліджуваній ДТП, швидкість транспортних засобів не були визначальною причиною ДТП, а також показання свідка щодо швидкості, оскільки вони не входили до наданої експертизи.

Під час судового розгляду на підставі ухвали суду від 07.07.2023 за клопотанням сторони захисту (захисника ОСОБА_14 , яку підтримав захисник ОСОБА_13 ) та представника потерпілої судом була призначена комплексна транспортно-трасологічна, автотехнічна та дорожньо-технічна експертиза, проведення якої доручено експертам Львівського НДІСЕ.

22 лютого 2024 експертами даної установи наданий висновок №3243-Е (а.с. 215-238, т.4).

Так, з питань транспортно-трасологічої експертизи (п. 1-4, 6-9) експертом ОСОБА_61 надані висновки, що у момент первинного контакту автомобілів Jeep та Renault їхні повздовжні осі розміщувались під кутом біля 170 градусів, що відобразив у додатку. Контактування відбувалося лівими передніми кутовими частинами автомобілів. Розташування автомобілів в момент їх зіткнення відносно елементів дороги не встановлено. Автомобіль Jeep після зіткнення рухався по дугоподібній траєкторії спочатку дещо вправо, а потім вліво в сторону лінії горизонтальної розмітки. Автомобіль Renault після зіткнення рухався вправо під деяким кутом до повздовжньої осьової лінії дороги, здійснюючи при цьому обертовий рух проти ходу годинникової стрілки. Місце зіткнення автомобілів Jeep та Renault знаходиться в повздовжньому напрямку в районі між початками подряпин асфальтного покриття, відмічених на схемі місця ДТП номерами «З» і «5», а в поперечному напрямку в районі між розміщенням осипів осколків скла й уламків пластику на ділянці дороги між цими подряпинами асфальтного покриття. Місце зіткнення транспортних засобів, як і того хто саме з них допустив виїзд на смугу зустрічного руху, не встановлено з причин відсутності необхідного комплексу ознак, які свідчать про це (слідів коліс цих засобів). Показання свідка ОСОБА_17 в частині розміщення місця зіткнення автомобілів Jeep та Renault визнані експертом з технічної точки зору неспроможними. Показання щодо спроможності показань водія автомобіля Jeep ОСОБА_6 про не перетинання ним ліні горизонтальної розмітки 1.3 експертом невирішено. Автомобіль Jeep після зіткнення переміщався, що може відповідати довжині подряпини «3», або на іншу відстань, яка знаходиться між подряпинами «3» та «5». Слід (подряпина) «5» міг був бути залишений пошкодженими частинами днища кузова автомобіля Renault, як і слід «8» - виступаючими частинами кузова автомобіля Renault при його перекиданні.

Експерт автотехнік ОСОБА_62 швидкість руху транспортних засобів Jeep та Renault безпосередньо перед зіткненням експертним не встановив. Експерт також дійшов висновку, що водії ОСОБА_6 та ОСОБА_25 , рухаючись в межах населеного пункту по ділянці дороги з двостороннім рухом, що мала по дві смуги для руху в кожному напрямку, які відокремлені подвійною суцільною лінією дорожньої розмітки 1.3, відповідно до вимог п.п. 12.4, 12.1, 13.1, 13.3, 11.4 ПДР та розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР при виборі швидкості повинні були врахувати дорожню обстановку, зокрема наявність заокруглення дороги праворуч та нашарування мокрого снігу на проїзній частині, і вести транспортні засоби з такою швидкістю в межах до 50 км/год, яка б давала їм змогу постійно контролювати їх рух і не виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги, під час зустрічного роз'їзду, дотримуватися безпечного інтервалу, а у разі виникнення небезпеки для руху - згідно вимог п.12.3 ПДР негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

Експертом не встановлена наявність (чи відсутність) у водіїв автомобіля ОСОБА_6 та ОСОБА_25 технічної можливості уникнути зіткнення, а також ким з них були допущені порушення ПДР, які призвели до ДТП та їх наслідків, оскільки не встановлено, хто з них виїхав на зустрічну смугу.

Експерт ОСОБА_63 надала висновок з питань дорожньо-технічного дослідження та у п.20 висновку, вказала, що ділянка дороги в м. Києві на км 21 Столичного шосе, поблизу зупинки дорожньо-транспортна «Санаторій Конча-Заспа», де 05.02.2020 відбулась пригода, за своїми техніко-експлуатаційними показниками та організацією дорожнього руху не відповідала вимогам регламентуючих документів і не забезпечувала безпеку руху транспортних засобів з дозволеною швидкістю, оскільки ширина смуги для руху автомобіля Renault не відповідала вимогам п. 1.10 ПДР України та п.5.1.1 ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів». Експерт припустила, що визначені невідповідності могли перебували в причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП.

Також ухвалою суду від 25.06.2024 за клопотанням прокурора була призначена повторна комплексна судова трасологічна, автотехнічна та інженерно-транспортна експертиза (а.с. 36-50, т.5).

Згідно із висновком експертів ДНДЕКЦ від 08.04.2025 за № СУ-19-24/55057-ІТ (а.с. 91-167, т.5), можливість дослідження модулів керування системою безпеки автомобіля Jeep відсутня. Також експерти дійшли висновку, що у даній дорожньо-транспортній ситуації, в момент первинного контактування, відбулося зіткнення між лівою передньою кутовою частиною кузова автомобіля Jeep та лівою передньою боковою частиною кузова автомобіля Renault. При цьому кут між повздовжніми осями транспортних засобів становив 165 ±5°.

Експертами не визначене розташування транспортних засобів відносно меж проїзної частини через відсутність відповідних інформативних ознак в комплексі слідів. Первинний контакт (зіткнення) автомобіля Jeep з автомобілем Renault відбувся між подряпинами №№ 5 та 8 в межах проїзної частини по напрямку м. Обухів.

У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджується, водій автомобіля Jeep ОСОБА_6 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 11.4 та 12.4 ПДР. В його діях вбачаються невідповідності технічним вимогам п. 11.4 ПДР, які з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджується, водій автомобіля Renault ОСОБА_25 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 12.3 та 12.4 ПДР. В діях водія ОСОБА_25 не вбачається невідповідностей ПДР, які б знаходились у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

У цій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Jeep ОСОБА_6 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем Renault шляхом виконання технічних вимог п. 11.4 ПДР. Водій автомобіля Renault ОСОБА_25 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем Jeep шляхом застосування екстреного гальмування.

Під час судового розгляду були також досліджені письмові документи, які надані стороною захисту, висновки експертів, довідки №277 від 05.02.2020 з відділення політравм щодо звернення за медичною допомогою ОСОБА_6 (а.с. 232, т.3, а.с.24, т.4) тощо

Так, у висновку судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №4-09/21 від 24.09.2021, наданому експертом Столичного бюро судових експертиз ОСОБА_64 за клопотання захисника ОСОБА_13 (а.с. 88-124, т.3). визначено, що у випадку виїзду автомобіля Jeep на правому повороті на бік зустрічного руху, після зіткнення із автомобілем Renault при розгерметизації лівого переднього колеса у автомобіля Jeep не існувало сил, які змогли змістити його на свій бік руху. За відсутності слідової інформації про виїзд автомобіля Jeep як на бік зустрічного руху, так і на осьову лінію 1.3, місце зіткнення зустрічних автомобілів Renault та Jeep розташовувалося на стороні руху автомобіля Jeep в поперечному напрямку між лінією горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 та початком подряпини лівого переднього колеса автомобіля Jeep (позначка №3) і в поздовжньому напрямку відносно напрямку руху автомобіля Jeep перед ДТП дещо до початку подряпини лівого переднього колеса автомобіля Jeep.

За висновками експерта в матеріалах справи відсутній правильно проведений слідчий експеримент. Версія свідка ОСОБА_17 є технічно необґрунтованою. Версія водія автомобіля Jeep ОСОБА_6 щодо швидкісного режиму керованого ним автомобіля - 80км/год, є технічно обґрунтованою.

Дії водія ОСОБА_25 регламентувалися п. 1.2, 1.5, 2,3 б), 11.4, 12.4 та 13.3 ПДР та лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 ПДР. Дії водія ОСОБА_6 - п. 2.3б), 12.3, 12.4 та 13.3 ПДР.

На думку експерта, небезпечна і аварійна дорожні ситуації були створені одноособовими діями водія автомобіля Renault ОСОБА_25 , які суперечили вимогам п. 1.2, 1.5, 2,3 6), 11.4, та 13.3 ПДР та лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 ПДР.

Також стороною захисту наданий висновок експерта ОСОБА_65 № 1-24/07 від 24.07.2020 (а.с. 125-158, т.3), відповідно до якого він на виконання адвоката ОСОБА_13 провів комплексну автотехнічну та транспортно-трасологічну дослідження за матеріалами кримінального провадження.

Так експерт у висновку вказав, що подряпини на проїзній частині дороги, що розташовані за автомобілем Jeep і закінчуються біля автомобіля Renault, утворилися після зіткнення автомобілів в результаті контактування елементів підвіски переднього лівого колеса автомобіля Renault з проїзною частиною дороги. Після первинного контактування автомобіль Renault контактував своїм лівим боком із лівою кутовою частиною автомобіля Jeep. Розрив подряпини пояснює тим, що в цей момент зруйнована підвіска переднього лівого колеса автомобіля Renault відірвалась від проїзної частини і автомобіль Renault рухався на трьох колесах, що могло призвело до його перекидання.

Відсутні підстави технічного характеру стверджувати, що автомобіль Jeep після зіткнення з автомобілем Renault переміщувався.

Автомобіль Jeep перед зіткненням не виїжджав на зустрічну смугу. Місце зіткнення автомобілів Renault i Jeep відбулось на лівій (за напрямком руху автомобіля Jeep) смузі біля передньої лівої частини автомобіля Jeep.

Експертом визначено розташування автомобіля Renault в момент контактування зі Jeep на роздільній смузі руху під кутом праворуч. Пояснення свідка ОСОБА_17 є технічно неспроможними. Пояснення водія Jeep ОСОБА_6 про те, що зіткнення автомобілів відбулось на смузі руху автомобіля Jeep - технічно спроможними. Виникнення і розвиток небезпечної ситуації не залежали від дій ОСОБА_66 , тому він не міг вплинути на уникнення зіткнення з автомобілем Renault. Водій Renault ОСОБА_25 мав таку можливість. Якщо швидкість автомобіля Jeep була більшою за 50 км/год, то водій ОСОБА_6 допустив невідповідності вимогам п. 12.4 ПДР, але така невідповідності не перебувають у причинному зв'язку з даною пригодою. У діях водія автомобіля Renault ОСОБА_25 вбачаються невідповідності вимогам п. 11.4, 12.3 і 34 Дорожня розмітка. Горизонтальна розмітка ПДР, які з технічної точки зору в комплексі перебувають у причинно-наслідковому зв?язку з ДТП.

У діях водія автомобіля Jeep ОСОБА_6 невідповідностей вимогам ПДР, які б з технічної точки зору перебували у причинно-наслідковому зв'язку з даною пригодою, не вбачається.

Також стороною захисту надана комплексна транспортно-трасологічна та автотехнічна експертиза №006/07/25 від 18.07.2025, яка проведена судовим експертом ОСОБА_67 , який не встановив яким із автомобілів міг бути утворений зафіксований на схемі до протоколу огляду місця ДТП під номером 5 слід (подряпина).Також експерт вказав, що після зіткнення автомобіль Renault переміщався від осьової лінії дорожньої розмітки на ділянці між зафіксованими подряпинами (№№3,5) до правого по напрямку свого початкового руху узбіччя, здійснюючи складний рух з обертальною складовою, а автомобіль Jeep - від осьової лінії дорожньої розмітки 1.3 на ділянці між зафіксованими подряпинами №№3,5 спочатку дещо вправо, а в подальшому вздовж дороги в напрямку м. Київ.Зіткнення автомобілів Jeep Renegade та Renault Laguna відбулось в районі осьової лінії дорожньої розмітки 1.3 на ділянці між зафіксованими на схемі до протоколу огляду місця ДТП подряпинами №?3, 5. Хто з автомобілів виїхав на смугу зустрічного руху експертом не встановлено. Результати слідчого експерименту за участю ОСОБА_17 неспроможні з технічної точки зору.Дії водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_25 регламентувалися п. 12.4, 12.1, 13.1, 13.3, 11.4 ПІДР та розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР.Наявність (чи відсутність) у водіїв технічної можливості уникнути зіткнення та причина виникнення ДТП не встановлені.

Також сторона захисту надала консультативний висновок спеціаліста ОСОБА_68 експертної організації ТОВ «Україно-німецьке підприємство «ДЕКРА Експерт» (а..с 186-231, т.3), відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні були допущені вимоги нормативно-правових актів та методичних документів, що регулюють питання діяльності слідчих підрозділів НП України, зокрема під час огляду місця ДТП, складанні протоколу і схеми ДТП та призначенні експертиз, що вплинули на якість, повноту та об'єктивність розслідування.

Крім того, сторона захисту надала висновок судових експертів ОСОБА_69 та ОСОБА_70 за результатами проведеної ними судової комісійної комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, які викладені у висновках № 010-06(Е)/25від 02.07.2025.Згідно із висновками показання свідка ОСОБА_17 , надані нею як під час проведення слідчого експерименту так і під час допиту у суді є технічно неспроможним. Швидкість руху Renault перед моментом зіткнення могла становити близько 80 км/год.Показання водія автомобіля Jeep ОСОБА_6 щодо зіткнення на смузі руху керованого ним автомобіля є технічно спроможними.В дорожній обстановці ОСОБА_6 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3., 12.4. та 12.9. «б» ПДР та вимог дорожньої розмітки 1.3., а водій ОСОБА_25 - п.12,4.,12.9. «б», 11.4 ПДР та також вимог дорожньої розмітки 1.3. Водій ОСОБА_25 мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом дотримання вимог п. 11.4. ПДР та дорожньої розмітки 1.3. Чи мав таку можливість водій ОСОБА_6 - не встановлено. Дії водія ОСОБА_6 не відповідали вимогам в частині вибору швидкості руху в населеному пункті п. 12.4. та 12.9. (ч. «б») ПДР України. Чи перетинав водій ОСОБА_6 лінію дорожньої розмітки 1.3. - не встановлено., оскільки на час пригоди вона перебувала під снігом, а при огляді місця ДТП не зафіксовано слідових ознак, які б вказували на перетин цієї лінії. Дії водія ОСОБА_25 не відповідали вимогам п. 11.4., 12.4, 12.9 б) ПДР. За умови дотримання вимог п. 11.4. ПДР та дорожньої розмітки 1.3 водій ОСОБА_25 мав технічну можливість уникнути ДТП.

Крім того, стороною захисту наданий висновок судового експерта ОСОБА_71 № 17 від 30.06.2025, відповідно до якого ним за наслідками проведення комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи на замовлення захисника ОСОБА_13 , наданий висновок, відповідно до якого автомобіль JEEP своєю передньою лівою частиною контактував з передньою лівою частиною переднього бампера автомобіля RENAULT, а величина кута між повздовжніми осями автомобілів знаходилася в межах 170° ±5?. В подальшому сталося відкидання RENAULT ліворуч від JEEP та переміщення його у напрямку попереднього напрямку руху (тобто в сторону м. Обухів) з зміщенням праворуч по напрямку його руху та розворотом по напрямку ходу часової стрілки в межах проїзної частини, з подальшим виїздом RENAULT за межі проїзної частини, де сталося перекидання RENAULT через лівий бік на дах та його зупинка. Відкидання JEEP відбувалося праворуч з подальшим переміщенням в сторону вул. Матикіна до місця кінцевої зупинки, з поступовим відхиленням його траєкторій руху ліворуч. Момент зіткнення автомобілів у лівій смузі для руху у напрямку вул. Матикіна в повздовжньому напрямку. В цей же момент RENAULT знаходився в такому положенні, що контактував своєю передньою лівою частиною з передньою лівою частиною JEEP з взаємо перекриттям близько 40-45 см, а кут між їх повздовжніми осями знаходився в межах 170° ±5?.Покази свідка ОСОБА_17 , надані нею як під час проведення слідчого експерименту, так і в судовому засіданні, позбавлені технічної спроможності. Покази обвинуваченого ОСОБА_6 , в частині того, що він не перетинав подвійну суцільну лінію 1.3 дорожньої розмітки не позбавлені технічної спроможності. В даній дорожній ситуації водій автомобіля JEEP ОСОБА_6 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 12.3, 12.4 ПДР, та можливості уникнути зіткнення з автомобілем RENAULT його односторонніми діями не визначалася. Невідповідності дій водія автомобіля JEEP ОСОБА_6 вимогам ПДР, які б знаходилися у причинно-наслідковому зв'язку з ДТП, не встановлено. В даній дорожній ситуації водій автомобіля RENAULT ОСОБА_25 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 10.1, 11.4, 12.4 та п. 1.3 розділу 34 ПДР та він мав технічну можливість запобігти зіткнення із JEEP, шляхом виконання виконанням ним вимог п.п. 10.1, 11.4 та п. 1.3 розділу 34 Правил дорожнього руху України, такі порушення знаходилися, в причинному зв'язку з ДТП.

Оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Вирішуючи питання чи було діяння, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 був учасником дорожнього руху - водієм транспортного засобу «Jeep», тому його дії регламентувалися законом України «Про дорожній рух» та ПДР України.

Згідно п. 1.5. ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно п. 2.3. ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Встановлюючи обставини, за яких сталося ДТП, суд враховує дані, які містяться протоколі огляду місця ДТП, додатках до нього, а також показаннях потерпілої ОСОБА_17 .

Суд вважає, що протокол огляду місця ДТП від 05.02.2020 відповідає такій слідчій дії як огляд місцевості, який відповідно до ч.1 ст. 237 КПК України був проведений з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та здійснений з дотриманням вимог, передбачених ст.223 КПК України, які пред'являються до проведення слідчих (розшукових) дій.

Складання за наслідками проведення вимірювань, фотофіксації план-схеми та фототаблиці, вилучення речей (зокрема транспортних засобів), також відповідало ч.7 ст. 237 КПК України.

Клопотання захисника про визнання протоколу огляду місця з додаткам недопустимим доказом суд відхиляє. Так, відповідно до ч.3 статті 237 КПК для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. Таким чином дана норма не покладає на слідчого обов'язок, проводити огляд місця ДТП за участі інспектора-криміналіста. Інструкція про порядок залучення працівників органів досудового розслідування поліції та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України як спеціалістів для участі в проведенні огляду місця події, затверджена Наказом МВС України 03.11.2015 № 1339, так і Інструкція з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затверджена Наказом МВС № 575, не містять даних про те, що участь інспектора-криміналіста є обов'язковою. Так, дійсно, відповідно розділу «Особливості організації взаємодії при розслідуванні дорожньо-транспортних пригод» Інструкції № 575 на місце ДТП, унаслідок якої спричинено середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей, для проведення огляду направляється слідчий підрозділу з розслідування ДТП слідчого управління (відділу) ГУНП, слідчий територіального органу, підрозділу поліції, який спеціалізується на розслідуванні таких кримінальних правопорушень, спеціаліст-криміналіст, працівники уповноваженого підрозділу Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Проведення огляду місця ДТП, унаслідок якої її учасникам спричинено тілесні ушкодження або загибель людей, доручається слідчому за цією спеціалізацією, який безпосередньо складає протокол та схему до нього. Як було вказано вище, під час огляду даної ДТП, приймали участь два слідчих, зокрема слідчий ОСОБА_72 , який є слідчим підрозділу з розслідування ДТП СУ ГУНП у м. Києва. Саме він проводив огляд місця ДТП, складав відповідний протокол. Схема складена іншим слідим - ОСОБА_73 . Між тим, вона також містить відповідний підпис слідчого ОСОБА_74 , який міг доручити її складання слідчому ОСОБА_75 .

Так, згідно п. 1 ч. 3 слідчий доручає спеціалісту-криміналісту проведення орієнтувального і оглядового фотографування та відеозапису на місці пригоди, а в разі необхідності - вилучення слідів кримінального правопорушення. Під час оформлення місця ДТП, яке є предметом судового розгляду у даному провадженні, суду не надано відомостей про те, що інспектор-криміналіст був присутній під час огляду місця ДТП.

Між тим, суду не надано доказів того, що його відсутність спеціаліста-криміналіста призвела до істотних порушень, за яких протокол огляду місця ДТП та додатки до нього, можуть бути визнані судом недопустимими доказами.

Так, суд вважає, до за наслідками огляду місця подій, була досягнути мета огляду - виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення. Так, додатки до протоколу (фотознімки у кількості 54 одиниці) доводять, що було проведено як орієнтувальне, так і оглядове фотографування на місці пригоди. Позначки 5 на фото не має, але вона є у схемі місця ДТП. Крім того, вона могла бути прибрана у зв'язку з тим, що у місці, де вона розташовувалася, відбувався рух транспортних засобів у бік м. Обухів. Крім того, про подряпину, яка відповідає позначці 5, було зазначено у протоколі огляду місця подій.

У протоколі було визначено стан дорожнього покриття, погодні умови, видимість, дорожні умови. Було проведено огляд транспортних засобів на місці пригоди для визначення їх технічного стану; прийнято рішення про тимчасове затримання і доставляння транспортних засобів для зберігання на спеціальні майданчики чи стоянки.

Крім того, у п. 25 протоколу зазначені відомості про труп ОСОБА_25 . Між тим, такі відомості не є слідчими діями з огляду трупа, які дійсно повинні бути проведеними за участі судово-медичного експерта та лікаря.

Між тим, суд вважає, що вказані порушення, зокрема і щодо неналежного забезпечення збереження охорони місця ДТП збереження слідів учиненого кримінального правопорушення, які дійсно мали місце, не можуть бути безумовною підставою для визнання протоколу огляду та додатків до нього недопустимим доказом.

Крім того, суд звертає увагу, що доказами, які додані стороною обвинувачення, окрім письмових документів також є і речові докази - безпосередньо транспортні засоби, а також показання свідків, потерпілої, обвинуваченого, висновки експертів.

Порушення правил фіксації ходу і результатів проведення огляду не встановлено. Між тим, враховуючи, що сторона захисту не ставила під сумнів під час досудового розслідування достовірність інформації, яка відображена у протоколі огляду місця ДТП, схемі та таблиці зображень, зокрема щодо наслідків оглядів, результатів вимірювань та фіксації за допомогою технічних приладів, то такі докази можуть бути визнані недопустимими лише з причин неповноти проведення слідчих дій, яка у даному провадженні не встановлена.

Так, слідчий відповідно до вимог ч.3 ст. 223 КПК України вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Як було встановлено з показань обвинуваченого, він з місця ДТП поїхав до лікарні, але через деякий час повернувся на місце ДТП. Обов'язок щодо запрошення понятих, передбачений ч.7 ст. 223 КПК України був слідчим виконаний, про що свідчать підписи понятих у протоколі та план-схемі. Крім того, повторне про ведення огляду місця подій, про що клопотала сторона захисту, не має належного підґрунтя, оскільки слідова інформація була порушена, змінена, тому допустима слідова інформація не була би виявлена.

Суд також відхиляє доводи сторони захисту щодо визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця ДТП зокрема з підстав проведення огляду трупа без судово-медичного експерта. Так, у протоколі ж відомості про труп ОСОБА_25 , що був виявлений на місці ДТП. Між тим, вказаний труп експертом не оглядався, тому суд приходить до висновку, що така окрема процесуальна дія, як огляд трупа, яка регламентується ч.1 ст.238 КПК України, та яка проводиться за обов'язкової участі експерта або лікаря, під час досудового розслідування не проводилася. Огляд трупа в даному випадку, був складовою частиною огляду місця подій.

За наведених обставин протокол огляду та додані до нього додатки у виді план-схеми та фототаблиці, в цілому відповідають вимогам щодо фіксації процесуальних дій, визначених у ст.104, 105 КПК України, виконані з дотриманням вимог ст. 237 КПК України, тому, суд визнає їх належними та допустими доказами, які доводять подію кримінального правопорушення, а саме місце і час де сталася ДТП, її обставини та наслідки, дорожню обстановку та дорожні умови тощо. Схема місця ДТП доводить наявні дорожні знаки, розмітку, слідову інформацію тощо.

Враховуючи, дані протоколу огляду місця подій з додатками до нього, показання потерпілої ОСОБА_17 та обвинуваченого ОСОБА_6 , суд вважає доведеними, що 5 лютого 2020 о 7 годині 50 хвилин ОСОБА_6 , керував автомобілем Jeep та рухався у другій смузі по проїзній частині Столичного шосе в місті Києві зі сторони м. Обухів у напрямку вул. Ген. Матикіна м.Києва. В цей час йому назустріч (у напрямку м. Обухів) у другій смузі рухався автомобіль Renaultпід керуванням водія ОСОБА_25 , в якому перебувала пасажир ОСОБА_17 .

Між вказаними автомобілями відбулося зіткнення, у наслідок чого вони зазнали механічних пошкоджень, а пасажир та водії автомобілів - тілесних ушкоджень. Так, потерпіла ОСОБА_17 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів 5 ребер, що відноситься до тілесного ушкодження середнього ступнею тяжкості. Водій автомобіля Renault ОСОБА_25 множинні переломи кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, які у сукупності є такими, що мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя, та знаходяться в прямому наслідковому зв'язку з настанням його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Водій автомобіля Jeep ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден рук, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та закритої травми хребта у вигляді компресійного уламкового перелому передньо-канальної поверхні тіла 4-ого поперекового хребця, яке є тілесним ушкодженням середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я понад 21 добу.

Суд відхиляє доводи захисника про визнання висновку експерта №012-25-503-200 недопустимим доказом з підстав, вказаних у клопотанні, оскільки відповідно матеріалів провадження, труп ОСОБА_25 було вилучено з місця ДТП 05.02.2020 та у той саме день слідчий ОСОБА_72 виписав направлення на судове-медичне дослідження, яке було отримано експертною установою 05.02.2020 о 14 год. 45 хвилин. 06.02.2020 проведений розтин трупа, про що наданий висновок № 010-503-2020.

Клопотання захисника про визнання експертизи №042-493-2020 недопустимим доказом суд відхиляє оскільки під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_17 на клопотання захисника ОСОБА_13 надала медичну карту та інші медичні документи, зокрема й результати досліджень, які описані у експертизі та на підставі даних яких, був наданий висновок. Участь рентгенолога під час проведення дослідження, не впливає на результати експертизи, оскільки це право експерта залучати відповідних спеціалістів, враховуючи, що об'єктом дослідження також були відповідні знімки за наслідками проведених досліджень. Порушення строків виконання експертизи не є підставами для визнання висновку недопустимим доказом.

Таким чином, під час досудового розслідування відповідно до вимог п.1-2 ч.2 ст.242 КПК України були встановлені тяжкість та характер тілесних ушкоджень потерпілої ОСОБА_17 , обвинуваченого ОСОБА_6 , водія ОСОБА_76 , причини, за яких вони виникла та за яких настала смерть останнього.

Вирішуючи питання про те, у якому місці відбулося зіткнення транспортних засобів, суд виходить з наступного.

Так, у судовому засіданні, були допитані безпосередні учасники ДТП - обвинувачений ОСОБА_6 та потерпіла ОСОБА_17 , а також свідок ОСОБА_77 .

Обвинувачений ОСОБА_6 надав показання про те, що 05.02.2020 керував автомобілем Джип, рухаючись у потоці машин у другій смузі руху у напрямку м. Києва зі швидкістю близько 80 км/год. Попереду нього рухалась невелика машина та дистанція між ними дорівнювала корпусу автомобіля. Заперечує, що пересікав подвійну смугу. Автомобіль Рено до зіткнення не бачив. Під час руху раптово відчув сильний удар. Він зрозумів, що сталося, лише коли вийшов з машини. Припускає, що втратив свідомість.

Потерпіла ОСОБА_17 , надала показання за змістом яких зазначила, що 05 лютого 2020 перебувала у машині Рено у якості пасажира на передньому пасажирському видінні. Швидкість автомобіля Рено за її відчуттям складала 50-60 км/год. В районі зупинки громадського транспорту «Санаторій «Конча-Заспа» на відстані 20-50 метрів вона побачила, як їм назустріч з лівого краю зустрічної смуги виїхав автомобіль, яким потім виявився Джип під керуванням ОСОБА_6 , і на великій швидкості рухався прямо у їх бік. Вважає, що швидкість автомобіля «Джип» складала 80 км/год, а може і більше. Водій Рено почав змінювати рух автомобіля праворуч, але відбувся удар, який прийшовся у передню ліву бокову частину їх автомобіля. Після зіткнення їх автомобіль «полетів» з дороги, зробив декілька обертів, але вона не може сказати скільки саме було обертів, та опинився на даху за кілька метрів від проїзної частини дороги передньою частиною у бік м.Києва.

Також свідок ОСОБА_31 надав показання, що 05.02.2020 керував автомобілем зі швидкістю 80 км/год та рухався з м.Києва у напрямку с. Козін по Столичному шосе як його поруч із зупинкою «Конча-Заспа» його по лівій смузі випередив автомобіль Рено, або Дача світлого сірого кольору. Через незначний проміжок часу побачив, як вказаний автомобіль лежить на лівому боці у кюветі та поруч на проїзній частині розташований Джип, який мав механічні пошкодження.

Оцінюючи показання потерпілої ОСОБА_17 в частині повідомленого нею місця зіткнення транспортних засобів, яким є місце між першою та другою смугами у напрямку руху автомобіля, в якому вона перебувала, недалеко від опори поруч із якою зупинилося Рено на узбіччі, суд вважає їх такими, що доводяться іншими доказами.

Так, за наслідками проведеного 21.05.2020 слідчого експерименту з ОСОБА_17 була встановлена відстань, на якій свідок побачила, як Jeep почав на них рух, яка визначена у відстань 65,9 м. Також визначено місце розташування автомобіля Renault у момент виникнення небезпеки - ліва смуга руху у бік м. Обухів. Місце зіткнення Jeep та Renault - між першою та другою смугами руху у напрямку м. Обухів, зі зміщенням праворуч після опори №2.

Вказана слідча дія проведена з дотриманням вимог ст. 240 КПК України та за наслідками її проведення були перевірені відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Така дія відбувалася шляхом відтворення обстановки безпосередньо на місті ДТП з подальшим проведенням вимірювання, фотографування, складання схеми, яка додана до протоколу.

Частина 3 вказаної статті регламентує, що до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.

Даний протокол суд визнає належним та допустимим доказом та відхиляє клопотання захисника ОСОБА_13 про визнання протоколу очевидно недопустимим, оскільки наведені у клопотанні обґрунтування щодо проведення слідчого експерименту без участі сторони захисту, не можуть вважатися такими, що свідчать про його очевидну недопустимість відповідно до положень ст. 87, 89 КПК України

Вирішуючи відповідно до ст. 96 КПК України питання достовірності показань ОСОБА_17 в частині швидкості, з якою на її думку рухалися транспортні засоби Рено та Джип, суд виходить з того, що вони є суб'єктивною думкою потерпілою, тому не можуть вважатися достовірними. Саме тому коли експертами під час проведення розрахунків застосовувалися вказані нею величини швидкості, експерти доходили до висновків, що її показання є технічно неспроможними. Тому суд такі її показання до уваги не бере.

Між тим, показання ОСОБА_17 щодо місяця розташування автомобілів, місця їх зіткнення відповідають даними фотознімків, доданих до протоколу огляду місця ДТП, а також відеозаписами з портативних камер поліцейських, на яких зафіксована відповідна слідова інформація, зокрема щодо найбільшої концентрації осипу скла і пластику, у місті подряпин, яким у більшій частині є смуги проїзної частини за напрямком руху до м. Козин, по якому рухався ОСОБА_25 .

Крім того, такі показання потерпілої ОСОБА_17 доводяться висновками проведених експертних досліджень, зокрема висновком №12-1/439 від 09.04.2020 відповідно якого зафіксована в схемі слідова інформація, а саме кінцеве розташування транспортних засобів, осип скла та пластику, а також подряпини на асфальті, позначені в схемі №№ 3,5,8, є об'єктивними ознаками місця зіткнення транспортних засобів.

Крім того, суд враховує визначений у даному висновку кут поздовжних вісей автомобілів Jeер та Renault в момент їх зіткнення та місця контактування транспортних засобів в момент первинного зіткнення, а саме передній лівий кут Джип з лівою бічною частиною автомобіля Renault в районі переднього лівого колеса та передньої лівої стійки.

Клопотання захисника ОСОБА_78 про визнання висновка експерта №12-1/439 від 09.04.2020 за наслідками судової транспортно-трасологічної експертизи недопустимим доказом суд відхиляє. За викладених у клопотанні обставин, відсутні підстави вважати, що експерт ОСОБА_23 була неупередженою, а установа, в якій вона працює - Київське НДЕКЦ, підпорядкована службі МВС України. Всі інші доводи, що викладені у клопотанні, свідчать про те, що захисник не згодний із висновками, між тим це не може бути підставою для визнання висновку недопустимим доказом.

Крім того, суд бере до уваги висновок комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи №031-46-2020/12-1/900 від 01.07.2020, в якому зазначено, що в момент первинного контакту автомобілів відбувалось заглиблення слідоутворюючого об?єкта (автомобіля Jeep) починаючи від переднього лівого кута до найбільшого загину в районі водійського місця (автомобіля Renault) з подальшим виходом слідоутворюючого об?єкта в районі заднього лівого колеса автомобіля Renault (з відповідним різнонаправленим переміщення тіла водія ОСОБА_25 в салоні).

Клопотання захисника ОСОБА_13 про визнання вказаної експертизи недопустимим доказом суд відхиляє. Наведені захисником доводи з приводу відсутності у висновку методів, які використовувала експерт, не є такими, що можуть призвести до визнання експертизи недопустимим доказом. Крім того, під час допиту в судовому засіданні експерт ОСОБА_23 доповнила свій висновок, надавши відповідь на відповідне запитання захисника, щодо використаних нею методів та методик проведення дослідження. Також суд відхиляє доводи захисника з приводу невідповідності висновків експерта, оскільки на його думку дана ДТП відбулася в наслідок «лобового зіткнення», оскільки не надано доказів, які б доводили, що зіткнення було «лобовим». Окрім того, наведене захисником обґрунтування свідчить про те, що захисник незгодний із висновком, що не може вказувати на її недопустимість.

Висновок №031-46-2020/12-1/900 в частині взаємодії автомобілів в момент зіткнення і після нього, був наданий експертом ОСОБА_23 на підставі результатів безпосереднього огляду автомобілей на штрафмайданчику, проведеними дослідженнями (вимірюваннями). Висновок щодо обертання Renault навколо своєї осі проти годинникової стрілки та виїзд за межі проїзної частини, також відповідає обставинам ДТП, зокрема і кінцевому місцю розташування Renault. При цьому суд вважає, що показання потерпілої ОСОБА_60 про перевертання автомобіля спростовуються неодноразовими даними огляду Renault, при яких на даху вказаного автомобіля не було виявлено механічних ушкоджень, які б відповідали його контактуванню дахом із дорожнім покриттям. Також суд вважає доведеним, що Renault у кінцевій точці після зіткнення перебував на боковій лівій частині, що доводиться показаннями свідка ОСОБА_55 , обвинуваченого ОСОБА_6 . Показання ОСОБА_17 , про те, що вона перебувала до низу головою, можуть відповідати положенню її тіла, яке було пристібнуто паском безпеки у автомобілі Renault, коли він був на лівій боковій частині.

Також суд дере до уваги висновки експертів ДНДЕКЦ від 08.04.2025 за № СУ-19-24/55057-ІТ у яких було надано висновок, що первинний контакт (зіткнення) автомобіля Jeep з автомобілем Renault відбувся між подряпинами №№ 5 та 8 в межах проїзної частини по напрямку м. Обухів.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що надані стороною обвинувачення докази дають підстави дійти висновку, що саме водій автомобіля Jeep ОСОБА_6 допустив виїзд на зустрічний бік дороги.

Також відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_25 міг виїхати на зустрічній бік дороги. При цьому суд бере до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_6 , який вказував на те, що рухався у потоці за автомобілем, який був на відстані одного-двох корпусу вії його авто та він просто відчув удав та втратив свідомість. Таке зіткнення, коли ОСОБА_6 не бачив автомобіль, який здійснив зіткнення з керованим ним автомобілем, у ситуації яка склалася безпосередньо перед ДТП, могло зокрема відбутися при боковому ударі. Між тим, дані протоколу огляду транспортних засобів, висновки експертів доводять, що зіткнення відбулося лівими передніми кутами автомобілей при яких, при яких водії безпосередньо повинні були бачити момент зіткнення. Ознак ковзання на автомобілях не виявлено. Крім того, враховуючи визначений експертами, які безпосередньо досліджували пошкоджені транспортні засоби, у висновках № СУ-19-24/55057-ІТ, №12-1/439 кути між поздовженими вісями транспортних засобів в момент первинних контактів, та відповідні цьому зображення автомобілей, при їх накладанні на маштабовану схему дорожнього руху, можна дійти висновку, що зіткнення могло відбутися за обставин, про які вказувала потерпіла ОСОБА_17 , а саме під час виїзду Джип на зустрічний бік дороги. Таке розташування транспортних засобів могло також відбутися при виїзді Рено безпосередньо попереду Джип. Але тоді водій ОСОБА_6 не міг не сприйняти таку інформацію. Між тим, ОСОБА_6 під час допиту вказав, що не бачив автомобль Рено до удару.

Враховуючи вище викладене, дорожню обстановку та дорожні умови, про які вказано у протоколі огляду, схемі до протоколу, відеозаписах та фотознімках, зокрема наявність двох смуг у кожному напрямку руху, дорожньої розмітки та дорожніх знаків того дії обох водіїв до момент зіткнення регламентувалися наступними пунктами ПДР:

-11.2. На дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.

-11.4. На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.

-12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

-12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

-12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Під час судового розгляду обвинувачений надав показання, що швидкість керованого ним автомобіля складала 80 км/год та він рухався у другій смузі руху при наявних двух смугах, тобто порушуючи вимоги п. 14.2, 12.2. Також суд вважає доведеним, що водій ОСОБА_6 повинен був врахувати при виборі дозволеної швидкості руху дорожні умови та дорожню обстановку.

Окрім того, під час дослідження судом висновку експерта №12-1/440 від 03.03.2020 та №12-1/438 від 13.03.2020 було виявлено фотознімок №14, на якому зображено панель приборів автомобіля Джип й на даному зображені стрілка швидкості на спідометрі зафіксована на позначці 120 км/год, що також може доводити показання свідка ОСОБА_79 .

Показання обвинуваченого щодо не відповідності смуг та ширини дороги, як можливої умови ДТП, суд також сприймає критично. Згідно ПДР, водій повинен враховувати дорожню обстановку та дорожні умови, погодні умови, стан дорожнього покриття, наявність поворотів. ОСОБА_6 вказував на те, що цією дорогою рухався неодноразово, майже щоденно, та знав, що у тому місці водії допускають виїзд на зустрічний бік дороги. Така обізнаність також повинна була бути визначальною при виборі ним як швидкості руху, так і конкретної смуги для руху. Суд критично сприймає показання обвинуваченого, що він не міг зменшити швидкість руху, оскільки така швидкість руху була у інших автомобілей, які рухалися у потоці.

Так, також суд бере до уваги висновок експерта ОСОБА_22 №12-1/1529 від 09.04.2020 та експертів ДНДЕКЦ від 08.04.2025 за № СУ-19-24/55057-ІТ за наслідками проведеної ними судової автотехнічної експертизи, відповідно до яких водій автомобіля Jeep ОСОБА_6 повинен був керуватися вимогами пунктів 11.4; 12.4 ПДР України, мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Renault шляхом виконання вимог пункту 11.4 ПДР, й такі порушення вимог ПДР перебувають в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Так експерт ОСОБА_22 у висновку №12-1/1529 від 09.04.2020 хоча і проводив відповідні розрахунки на підстави швидкості Рено зі слів ОСОБА_60 та швидкості Джип зі слід Чорноноса, між тим, вказав, що у досліджуваній ДТП, швидкість транспортних засобів не були визначальною причиною ДТП. Це доводиться його висновками, відповідно до яких у причинно-наслідковому зв'язку із ДТП та її наслідками перебуває саме виїзд водія ОСОБА_6 на зустрічний бік дороги.

Суд відхиляє доводи захисника ОСОБА_13 з приводу визнання експертизи № 12-1/1529 від 8.07.2020 недопустимим доказом з тих саме підстав, щодо і були визначені для клопотання про визнання недопустимим висновку експерта ОСОБА_23 .

Також суд буде до уваги висновок ДНДЕКЦ від 08.04.2025 за № СУ-19-24/55057-ІТ, який містить аналогічні висновки щодо порушення водієм Jeep ОСОБА_6 вимоги п.11.4 та 12.4 ПДР, та причинно-наслідковий зв'язок між такими порушеннями та наслідками. В діях водія ОСОБА_25 експертом не встановлена невідповідність вимогам ПДР, яка б знаходились у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Також висновками експертів Київського НДЕКЦ №12-1/440 від 03.03.2020 та №12-1/438 від 13.03.2020 доводиться, що несправності гальмівних систем, рульового керування та ходової частини як автомобіля Джип, так і Рено виникли в процесі ДТП (а.с.146-152, т.2), тобто водій ОСОБА_6 керував технічно справним автомобілем.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» ,при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Наведене узгоджується положеннями ч.2 ст. 94, ч. 10 ст. 101 КПК України. За змістом яких, жоден доказ не має наперед установленої сили, а висновок експерта не є обов'язковим для органу, що здійснює провадження. З огляду на вказані положення процесуального закону висновок експерта не має вирішального значення у кримінальному провадженні, а повинен оцінюватися на рівні із сукупністю інших доказів.

Висновки № 031-46-2020/12-1/900, № 12-1/439, №12-1/1529 та СУ-19-24/55057-ІТ не суперечать один одному, а навпаки доповнюють один одного. Тому суд вважає необхідним, взяти за основу в якості належних доказів вказані висновки експертів вважаючи їх більш обґрунтованими, повними, ясними та такими що не суперечать, як один одному так і матеріалам кримінального провадження.

Суд вважає доведеними, що водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем Джип, наближаючись до зупинки громадського транспорту «Санаторій «Конча-Заспа», допустив порушення вимог пунктів 2.3 підпункт «б», 11.2, 11.4, 12.1, 12.4 та горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 Правил дорожнього руху України. Так, ОСОБА_6 рухаючись на автомобілі у другій смузі при наявності двох смуг попутного та двох смуг зустрічного напрямків руху, з перевищенням максимально допустимої швидкості в населених пунктах понад 50 км/год, проявив неуважність до дорожньої обстановки, а саме до стану дорожнього покриття, яке було вологим, вкрито опадами у виді мокрого снігу, не вибрав безпечну швидкість керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, перетнувши при цьому подвійну суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 ПДР України, внаслідок чого на 21-му кілометрі Столичного шосе, поблизу зупинки громадського транспорту «Санаторій «Конча-Заспа», здійснив зіткнення з автомобілем Renault під керуванням водія ОСОБА_25 , який рухався в зустрічному напрямку.

Дані порушення ПДР були вчинені ОСОБА_6 з необережності.

При цьому суд відхиляє доводи сторони захисту, що сторона обвинувачення не навела причини, за яких ОСОБА_6 допустив виїзд на зустрічний бік дороги та перетинання дорожньої розмітки, яка була вкрита опадами у виді снігу. Перебування дорожньої розмітки під снігом спростовується фотознімками та відеозаписами з нагрудних камер

Окрім того, за обставин даної ДТП має значення факт виїзду обвинуваченого на зустрічний бік дороги, що було доведено.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК.

Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Відповідно до ч.2 ст.92 КПК України обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Згідно із ч.3 ст. 93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 КПК, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.

Відповідно до ст. 101 КПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Частина 2 регламентує, що висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження.

Зміст висновку експерта регламентується ст. 102 КПК України. Аналогічні вимоги містяться у Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах №3005/5 від 12.12.2011.

Так згідно даної Інструкції судовому експерту забороняється самостійно збирати матеріали, що підлягають дослідженню, а також самостійно вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.

Суд не бере до уваги та відхиляє висновки, що були надані стороною захисту: №4-09/21 від 24.09.2021, № 1-24/07 від 24.07.2020, №006/07/25 від 18.07.2025, № 010-06(Е)/25від 02.07.2025 та № 17 від 30.06.2025, оскільки при проведенні експертиз були допущені певні порушення, які суд визнає суттєвими, та які й призвели до того, що висновки є необ'єктивними, упередженими.

З вищезазначених висновків вбачається, що захисник ОСОБА_13 або обвинувачений ОСОБА_6 замовляли проведення експертних досліджень та надавали експертам копії матеріалів досудового розслідування, або їх частину, матеріали судового провадження, записи судових засідань. Тобто, захисник та обвинувачений на свій власний розсуд визначали, що слід вважати вихідними даними для експертів, а що не враховувати. У вступних частинах висновків не вказано, які саме вихідні дані були надані експертам (окрім показань допитаних в судовому засіданні обвинуваченого, потерпілої та свідка). Висновки містить дані про те, що експерти використовували дані, що мстилися у письмових документах: протоколах слідчих дій, висновках інших експертів, результатів огляду автомобілей, фотознімки, відеозаписи тощо. Але яку саме інформацію, відомості, дані, що містилися у вказаних доказах, використовували експерти, як вихідні дані, не визначено. Тобто у подальшому експерти самостійно обирали вихідні дані та саме від цього залежали їх висновки.

Також висновок судового експерта ОСОБА_80 неналежним чином не оформлений. Він не прошитий та не пронумерований. Обставини його отримання стороною захисту, не доведені. У самій експертизі експерт вказав, що вона надається у кримінальному провадженні.

Крім того, питання про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень регламентовано Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом № 53/5.

Відповідно п. 1.2.13. вказаної інструкції, комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Як було вказано вище, ухвалою суду від 07.07.2023 за клопотанням сторони захисту та представника потерпілої судом була призначена комплексна транспортно-трасологічна, автотехнічна та дорожньо-технічна експертиза, проведення якої доручено експертам Львівського НДІСЕ. Між тим, фактично отриманий судом висновок № 3243-Е від 22.02.2024 не містить відповіді експертів на поставлені судом питання, які б відповідали ознакам того, що вони були проведені із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). Зокрема у вступні частині висновку, яка повинна були бути виконана на виконання ухвали суду, визначено, що фактично призначена експертиза не є комплексною, а поставлені питання відносяться до трьох різних експертиз. Враховуючи вищезазначені висновки, можна дійти висновку, що вони була надані окремими експертами та оформлені в один висновок.

Між тим, експерти самостійно визначили, що проведуть дослідження за фотознімками. Але в ухвали суд вказував на те, що для безпосереднього огляду для проведення досліджень їм надаються транспортні засоби, що розміщуються на штрафмайданчику.

Так, під час проведення експертизи не було узгоджено питання щодо огляду транспортних засобів на місці їх зберігання. Між тим, така невизначеність, не могла слугувати тому, що експерт самостійно визначив, що він вважає вихідними даними, а саме дані фотознімків, а не дані, які б він отримав за наслідками безпосереднього огляду автомобілей.

Згідно із п. 2.1 ч. 2 розділу ІІ Інструкції, затвердженої наказом №53/5 основним завданням транспортно-трасологічної експертизи є: визначення взаємного розташування ТЗ у момент їх контактування; визначення місця зіткнення ТЗ, установлення механізму утворення слідів; розташування ТЗ відносно проїзної частини на момент контактування.

Вирішення цих завдань здійснюється шляхом дослідження слідів, виявлених на місці ДТ, пошкоджень транспортних засобів. Суд вказував експерту на те, що експертиза повинна бути проведена за наслідками безпосереднього обстеження об'єктів, які перебували в контакті, які містять відповідні сліди. Таким чином експертиза, зроблена на підставі дослідження фотознімків без безпосереднього дослідження транспортних засобів, викликає сумніви її висновках.

Крім того, дана експертиза № 3243-Е від 22.02.2024 містить багато протирічь та припущень, що може негативно вплинути на дослідження даної ДТП та судовий розгляд справи по суті. Так, в дослідницький частині експертизи, проводиться аналіз слідової інформації, виявленої під час огляду місця ДТП, а також фотознімків, наявних в матеріалах кримінального провадження, на підставі яких експерт робить категоричний підсумок, що місце зіткнення транспортних засобів знаходиться між початками подряпин асфальтного покриття, відмічених на схемі місця ДТП номерами «З» і «5».

При цьому, на 15 аркуші експертизи, під час дослідження подряпин експерт робить припущення, що слід (подряпина) позначений на схемі номером «5» міг бути залишений днищем кузова автомобіля Renault (посилаючись на фото 13, 14 ілюстративної таблиці) і одночасно тим самим виключає можливість залишення цього сліду автомобілем Jeep. Слід (подряпину) позначену на схемі номером «8» експерт ототожнює з виступаючими частинами кузова автомобіля Renault при його перекиданні, не конкретизуючи, якою саме частиною кузова залишений слід. Між тим, жодний з наявний в матеріалах кримінального провадження фотознимків не відображує днище кузова автомобіля Renault, тому не є зрозумілим питання при дослідженні якого індивідуально визначеного об?єкту з матеріально фіксованими слідами, експерт дійшов висновку, що слід № 5 залишений днищем кузова автомобіля Renault.

Крім того, у разі якщо той факт, що подряпини, позначені на схемі номерами «5» та «8» залишені частинами автомобіля Renault є припущеннями (як про це вказано у висновку), чому висновок про місце зіткнення між подряпинами 3 та 5 носить категоричний характер.

Посилання експерта на осип пластику біля дорожньої розмітки 1.3, як кваліфікуючу ознаку місця зіткнення транспортних засобів, також є дуже сумнівним, тому що з фотознімків, зроблених під час огляду місця ДТП вбачається, що крайня ліва смуга (по ходу руху автомобіля Renault) була «відкрита» для руху інших транспортних засобів після зіткнення, наслідком чого є стала майже повна відсутність на зазначеній смузі слідової інформації у вигляді осипу пластика та скла. А смуга руху автомобіля Jeep та крайня права смуга (по ходу руху Renault), рух по яким згідно фототаблиці був обмежений спеціальними конусами, містять на собі концентрацію зазначених слідів (осипу). Також під час проведення експертизи не встановлена швидкість руху транспортних засобів на момент зіткнення, який саме автомобіль виїхав на зустрічну смугу руху, і дії кого з водіїв перебувають в причинно-наслідковому зв?язку з виникнення ДТП. Таким чином, висновок експертів від 22.02.2024 №3243-Е містить переважно ймовірні відповіді, деякі питання залишені без відповідей через неможливість їх вирішення, що насамперед пов'язано з відсутністю можливості дослідити пошкодження на транспортних засобах, зробити макетне співставлення автомобілів, а також ділянку дороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода.

Аналогічні висновки без безпосереднього дослідження транспортних засобів були надані експертами у висновках №4-09/21 від 24.09.2021, № 1-24/07 від 24.07.2020, №006/07/25 від 18.07.2025, № 010-06(Е)/25від 02.07.2025 та № 17 від 30.06.2025

Щодо відмови у задоволенні клопотань сторони захисту у виклику експертів для їх допиту.

Допит експерта в суді регламентований ст.356 КПК України. Так, відповідно до ч.1 за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз'яснення висновку.

Суд відхиляв клопотання сторони захисту про допит експертів, оскільки не вбачав підставі для необхідності роз'яснення висновку.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 356 КПК України суд має право призначити одночасний допит двох чи більше експертів для з'ясування причин розбіжності в їхніх висновках, що стосуються одного і того самого предмета чи питання дослідження.

Між тим, кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновку експерта має право надати відомості, які стосуються знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки експерта.

Так, позиція сторони захисту протягом судового розгляду полягала у тому, що сторона обвинувачення не надала належних та допустимих доказів, які доводять винуватість ОСОБА_6 . Також на кожні висновки експертів, які надавалися стороною обвинувачення, сторона захисту надавала свої, при цьому експерти вибиралися стороною захисту на власний розсуд. Так, це не суперечить вимогам КПК, між тим як було вказано вище, при проведенні досліджень експертами порушувалися загальні принципи, зокрема і безсторонності, який зокрема полягає у тому, що вони не повинні самостійно обирати вихідні дані.

Доводи сторони захисту про те, що експерти сторони обвинувачення були упередженими, спростовуються висновками, які викладені в ухвалі суду про відмову у задоволенні клопотання про відвід експертів, про що заявлялося стороною захисту.

Така кількість висновків та їх невідповідність одне одному призводила до того, що сторона заявляла клопотання про допитати експертів на предмет роз'яснення висновків та усунення невідповідностей.

Між тим, висновки експертів містять протилежні один одному висновки, що не можна визнати розбіжностями, тому суд і відмовляв стороні захисту у їх виклику для допиту в судовому засіданні.

Зокрема висновок судової комісійної комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, які викладені у висновках № 010-06(Е)/25від 02.07.2025 суд також відхиляє з тих підстав, що вказана експертиза заявлена як комісійна комплексна транспортно-трасологічна. Між тим, як і попередні експертизи сторони захисту, які вони доручать судовим експертам, вона проведена на підставі дослідження фотознімків, при можливості дослідження безпосередньо транспортних засобів. У п. 10 вхідних даних вказано що такої можливості немає. Також питання, які заявлені про проведення експертизи, полягають фактично перевірці показань учасників ДТП та її свідків на предмет спроможності. Крім того, які саме показання перевіряють експерти, не зрозуміло. Крім того, експерти дають висновок що показання водія автомобіля ОСОБА_6 про те, що зіткнення відбулося на смузі руху керованого ним автомобіля, є технічно спроможними. Між тим, такі показання ОСОБА_6 не надавав в суді. Вказуючи на те, що він відчув удар і після цього втратив свідомість. Також суд звертає увагу, що висновки експертів не є об'єктивними, враховуючи, що в одних тих саме умовах ДТП, зокрема наявності опадів на проїзній частині, щодо водія ОСОБА_6 , вони роблять висновок, що він не міг перетнути горизонтальну розмітку оскільки вона була під снігом, а водій ОСОБА_25 міг це зробити.

Консультативний висновок спеціаліста ОСОБА_68 суд відхиляє, оскільки вирішення питань такого характеру, не покладається на спеціалістів, а вирішується судом за наслідками розгляду кримінального провадження, з урахуванням доказів, які надаються сторонами та встановленими під час досудового розслідування та судового розгляду обставинами.

Також суд не погоджується з доводами сторони захисту щодо порушення порядку проведення огляду транспортних засобів.

Згідно ч.1 ст. 237 КПК України огляд речей проводиться слідчим або прокурором, а відповідно до ч.7 зазначеної статті може бути доручений спеціалісту та або за п.3) ч.2 ст. 40 КПК України - відповідному оперативному підрозділу.

Клопотання захисника про визнання даних протоколів недопустимими доказами, суд відхиляє. Доводи захисника про те, що протоколи складені в один той саме час різними слідчими, не можуть бути підставою для визнання протоколу недопустимим доказом, зокрема за умови того, що сторона захисту не ставить під сумнів даних, про які вказано у протоколах, а саме те, що транспортні засоби були оглянути і вилучені (затримані) Крім того, аналогічні дані щодо переліку пошкодження транспортних засобів, були визначеними слідчими у протоколі огляду місця подій. Також вони відповідають пошкодженням, яку у подальшому були виявлені експертами під час безпосереднього дослідження автомобілей. Час складання протоколів, не впливає на достовірність даних, які були визначені за наслідком огляду та затримання.

Щодо скарги про незаконне затримання, суд зазначає, що невідповідність часу фактичного затримання, на яке посилається ОСОБА_6 та його захисники у період з 9-30 до 17 05.02.2020, не доведено. Зокрема щодо перебування ОСОБА_6 у службовому кабінеті слідчого, ненадання можливості спілкуватися із адвокатом.

За умови, що слідчий ОСОБА_72 безпосередньо сприймав обстановку на місті ДТП, оскільки проводив огляд місця ДТП, допитував потерпілу ОСОБА_17 тощо, у нього могли виникнути підстави для затримання ОСОБА_6 , що відповідало вимогам п.2) ч.1 ст. 208 КПК України.

Дані протоколу затримання доводять, що положення ч.4 ст. 208 КПК України також були дотримані слідчим.

Даних про те слідчий незаконно утримував, відмовляв у виклику медичної допомоги ОСОБА_6 також суду не надані. Дані про те, що ОСОБА_6 у 2025 подав заяву про злочин, а саме щодо його незаконного затримання, не доводить обставини, на які він посилається як на обґрунтування свої вимог. Крім того, перебування водія ОСОБА_6 у закладі «Соціотерапія» було викликано необхідністю проведення певних медичних обстежень на стан сп'яніння.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ, відповідно до вимог ч.1 ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, повністю доведена, зокрема і причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ним правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель ОСОБА_25 , заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_17 .

Сумніви у доведеності винуватості ОСОБА_6 у суду відсутні.

При обранні покарання ОСОБА_6 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є тяжким злочином. Данні про особу обвинуваченого, згідно яких він офіційно працевлаштований, позитивно характеризується як за місцем проживання, так і роботи, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не судимий. Даних, що доводять його соціальні зв'язки, їх міцність суду не надано. Ознак того, що ОСОБА_6 перебував у стані наркотичного або іншого сп'яніння під час ДТП - не виявлено.

Обставин, що пом'якшують та/або обтяжують покарання ОСОБА_6 згідно ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Ураховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого, який не вчиняв, дій, які б свідчили про його дійове каяття, зокрема спрямованих на добровільне відшкодування завданої потерпілим шкоди, у сукупності із вищезазначеними даними про особу ОСОБА_6 та обставинами, при яких ним було вчинено злочин, суд приходить до висновку про призначення покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі.

При таких обставинах суд вважає, що обвинуваченому підлягає призначення покарання у види позбавлення воді, у межах санкції, визначеної ч.2 ст. 286 КК України.

Окрім того, до ОСОБА_6 також підлягає застосуванню додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами .

На думку суду, призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових злочинів. Суд не вбачає обставин для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Призначено Чорноносу покарання слід відбувати реально, між тим, прокурор не заявив клопотання про обрання запобіжного заходу відповідно до вимог ст. 177, 178, 183 КПК України, за таких обставин у суду відсутні підстави для самостійного ініціювання застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримані під вартою.

Щодо заявлених позовних вимог потерпілими суд приходить до наступного висновку.

Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

ОСОБА_18 , який є представником ОСОБА_16 , подав цивільний позов від імені останньої. В обґрунтування вимог зазначив, що в результаті неправомірних дій ОСОБА_6 загинув чоловік її довірительки. ОСОБА_16 завдана матеріальна шкода, пов'язана із пошкодженням майна - автомобіля Renault, який належав її чоловіку, витратами на поминальні обіди в розмірі 17 150 грн.

Представника вказує та не, що ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», у якій була застрахована цивільно-правової відповідальності власника (користувача) транспортного засобу Джип, яким керував ОСОБА_6 , а також з яким було укладено договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №28-0199-2700/19-2062, погодила суми на відшкодування, але у межах лімітів та відмовила у відшкодуванні витрат, пов'язаних проведенням поминальних заходів - а саме обідів, а також залишкової вартості автомобіля Renault, який визнаний таким, що не підлягає відновленню за наслідками ДТП в розмірі 10 841,52 грн., а також витрати на послуги машини-маніпулятора, які здійснила потерпіла при проведенні 20.02.2020 експертами-автотехніками огляду вказаного автомобіля. Представник вказує на те, що це збитки, які понесла його довіритель, та вони підлягають стягненню з ОСОБА_6 , як безпосереднього заподіювача шкоди, а також його работодавця, оскільки він керував службовим автомобілем.

Також вказує на те, що смертю чоловіка ОСОБА_16 завдано й моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях не тільки за себе, але й за майбутнє їх із чоловіком сумісної дитини - доньки ОСОБА_81 , 2011р.н., яка залишилася без батьківського піклування. ОСОБА_16 й досі перебуває у стані сильного емоційного виснаження, не може повернутися до звичайного ритму життя, відчути себе життєрадісною, та щасливою людиною. Винуватець ДТП - ОСОБА_82 не вибачився перед нею та висловив жалю та слів співчуття. Завдану їй моральну шкоду оцінює у 700 000 грн. Просить стягнути з ОСОБА_6 як безпосереднього заподіювача шкода, а також його роботодавця - ТОВ «Івеко Україна», оскільки він керував службовим автомобілем.

Також пред'явив вимоги до вказаних осіб про стягнення судових витрат на оплату адвоката - 15 тис. грн.

Вищезазначений позов був прийнятий до спільного розгляду у даному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_16 позов підтримала. Надала пояснення, про які викладено вище.

Матеріалами, доданими до позову, встановлено, що ОСОБА_16 є дружиною загиблого у ДТП ОСОБА_25 . Від шлюбу має доньку - ОСОБА_83 , 2011 р.н. Відповідно до свідоцтва на спадщину, ОСОБА_16 та ОСОБА_84 отримали по 1/2 частці автомобіля Рено, н.з. НОМЕР_5 . Квитанціями, доданими до позову, доводиться, що ОСОБА_16 витратила на поминальні обіди 17150 грн.

Згідно із звіту №2690 від 23.03.2020р. транспортний засіб Renault вважається фізично знищеним, так як витрати на ремонт даного транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, яка складає 123172,92 грн. Вартість Renault після дорожньо-транспортної пригоди складає 10 841,52 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію авомобіля Jeep, його власником є Підприємство з іноземними інвестиціями ВІП-Рент (ЄРДПОУ 25264533). Згідно із полісом № АМ/9021095 цивільно-правова відповідальність власника Jeep була затрахована у ПАС «СК «Українська страхова група» (а.с. 42). Обвинувачений ОСОБА_6 керував автомобілем на підставі довіреності ПІІ «ВІП-Рент» від 18.07.2018, термін дії якої до 2021 року.

ОСОБА_82 був прийнятий на посаду спеціаліста з систем точного землеробства до ТОВ «Івеко Україна» з 1 жовтня 2013, яке на підставі угоди фінансового лізингу із ПІІ «Віп Рент», було користувачем вищезазначеного автомобіля (а.с. 46).

Згідно із п.1 ч. ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно із ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Згідно із ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як було встановлено вище цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу Jeep ОСОБА_6 застрахована в ПАТ «СК «Українська страхова група» згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AM/9021095 від 14.03.2019р. (страхова сума за шкоду заподіяну майну - 100 000,00 грн., страхова сума за шкоду заподіяну життю та здоров'ю - 200 000,00 грн.) та Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті N? 28-0199-2700/19-2062 (ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб -1000000грн.).

За вказаних обставин, до спірних правовіносин в межах заявленого цивільного позову також підлягає застосуванню норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, відповідно до статті 22 вказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Зокрема згідно із статті 27.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку.

Крім того згідно і статті 27.4 страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

19.02.2020 ОСОБА_16 звернулася до ПАТ «СК «Українська страхова група» із повідомленням про ДТП, яка сталася 05.02.2020р., а 14.08.2020 подала заяви про відшкодування шкоди пов'язаної зі смертю ОСОБА_25 внаслідок ДТП. 07.09.2020 з заявою про виплату страхового відшкодування, за шкоду заподіяну транспортному засобу Renault внаслідок ДТП.

Також було встановлено, що ОСОБА_16 на момент розгляду даного провадження не отримала суму відшкодування від ПАТ «СК «Українська страхова група», оскільки останнє відтермінувало виплати до набрання рішенням суду законної сили.

Крім того, у даному позові позовні вимоги до ПАТ «СК «Українська страхова група» ОСОБА_16 не пред'являла, оскільки пред'явила вимоги саме щодо тих сум, у відшкодуванні яких їй фактично було відмовлено ПАТ «СК «Українська страхова група». Зокрема, такою сумою є залишкова вартість знищеного автомобіля Рено, витрати на проведення поминальних заходів, а також на застосування маніпулятора.

Враховуючи вищезазначені висновки суду про доведення винуватості ОСОБА_6 у порушенні правил безпеки дорожнього ружу, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель однієї людини, суд вважає доведеним факт заподіяння потерпілій внаслідок необережних дій обвинуваченого як моральної шкоди, яка полягає в негативних наслідках від смерті близької людини, так і майнової, яка полягала у витратах, які ОСОБА_16 вимушена була здійснити у зв'язку зі смертю чоловіка.

Суд вважає доведеним, що в результаті загибелі ОСОБА_25 його дружина зазнала моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях, психічних переживаннях, перенасиченням негативних емоцій, як призвели до порушення нормального способу життя, вимушених змін в стосунках тощо, прикладання часу та зусиль для відновлення свого морального стану тощо.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За наведених обставин, коли сторона захисту не наводила доводів у спростування розміру заявленої шкоду у заявленому розмірі, суд погоджується з доводами позивача про визначає компенсацію завданої моральної шкоди у розмірі 700 000грн., як і було нею вказано у позові, вважаючи суму такою, що є розумною та справедливою для компенсації моральної шкоди у даному випадку.

Також суд приходить до висновку відповідно до положень ст. 1166 ЦК України, про стягнення моральної шкоди саме із заподіювача - водія ОСОБА_6 , враховуючи, що його винуватість у вчинені кримінального правопорушення, яка призвела до загибелі ОСОБА_25 була доведена. Суд не вбачає підстав для стягнення моральної шкоді із ТОВ «Івеко Україна» оскільки до позову не додані докази того, що керування транспортним засобом під час якого вчинено ДТП, відбувалося під час виконання ОСОБА_6 трудових обов'язків. Сам факт перебування ОСОБА_6 у трудових відносинах із ТОВ «Івеко Україна», не може доводити такі обставини. З цих саме підстав суд відмовляє у задоволені вимог позову про стягнення з ТОВ «Івеко Україна» як майнової шкоди (збитків) та і моральної.

Щодо позову в частині відшкодування майнової шкоди (збитків).

Суд вважає, що відшкодування збитків, які понесла позивачка, а саме пов'язаних із проведенням поминальних обідів в розмірі 17150грн. підлягають стягненню з обвинуваченого, як безпосереднього заподіювача шкоди. Підстав для стягнення вартості автомобіля суд не вбачає, оскільки ОСОБА_16 та її донька у рівних частках є власниками автомобіля Рено й можуть розпорядитися ним (продати) на власний розсуд. Вимоги в частині відшкодування витрати на послуги з використання автомобіля-маніпулятора та судових витрат на послуги представника в розмірі 15000грн., не доведені, тому не підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_16 є таким, що підлягає частковому задоволенню.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, відповідно до вимог ст.124 КПК України також підлягають стягненню з обвинуваченого. Доля речових доказів вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Запобіжні заходи - скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.371, 370, ч.2 ст.373, ст. ст.374, 376 КПК України, ст. 22, 23, 1167, 1168, 1187 ЦК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (Чотири) роки з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 2 (два) роки.

Строк покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту затримання після набрання вироком суду законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_16 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ржищів Київської області, РНОКПП НОМЕР_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_16 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_7 , яка проживаж за адресою: АДРЕСА_2 ) в рахунок відшкодування шкоди, завданої злочином, матеріальну шкоду в розмірі 17 150 грн. та моральну шкоду в розмірі 700 000 грн. У задоволенні інших вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ржищів Київської області, РНОКПП НОМЕР_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів: №031-46-2020/12-1/900 від 01.07.2020 (5173,60 грн.),№12-1/440 від 03.03.2020 (1884,12 грн.), №12-1/438 (2512,16 грн.), №12-1/439 від 09.04.2020 (2942,10 грн.), №12-1/1529 від 09.04.2020 (1634,50 грн.), №3243-Е від 22.02.2024 (40514,48 грн.), № СУ-19-24/55057-ІТ від 08.04.2025 (47754 грн.) в сумі 113544,46 грн.

Після набрання вирком суду законної сили речові докази: носії інформації: СD-R диски - залишити зберігати в матеріалах провадження; транспортні засоби «Jeep-Renegada» н.з. НОМЕР_1 , «Renault-Laguna», н.з. НОМЕР_2 , яке перебувають на майданчику тимчасового утримання - смт. Просілки, вул. Броварська, 4 - повернути власникам за їх першою вимогою.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.02.2020 на транспортний засіб «Jeep-Renegada» н.з. НОМЕР_1 , скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.02.2020 на транспортний засіб «Renault-Laguna», н.з. НОМЕР_2 ,

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту проголошення.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України роз'яснити учасникам кримінального провадження їх право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, на отримання в суді копії вироку, вручити учасникам провадження - негайно після оголошення.

Суддя ОСОБА_1