Справа № 175/2663/25
Провадження № 2/175/668/25
28 жовтня 2025 року с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Войтуха О.М.
з участю секретаря Радонського М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу,-
В березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу, який червні 2025 року уточнив та просив суд постановити рішення, яким зобов'язати КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради: поновити його, ОСОБА_1 на роботі фахівцем 1 категорії КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради або іншим фахівцем за домовленістю; стягнути з КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради на його, ОСОБА_1 , користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 лютого 2025 року до дня поновлення; провести перерахунок оплати у подвійному розмірі за години, фактично відпрацьовані у святкові і неробочі (вихідні) дні відповідно до затвердженого розкладу занять і помісячному звіті з 07 вересня 2023 року та відшкодувати понесені судові витрати.
ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю (стаття 43 Конституції України).
Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (стаття 51 КЗпП України).
Судом встановлено, що у відповідності до довідки №20 від 20 грудня 2024 року виданої КЗ «Дитячо-юнацька спортивна школа з бадмінтону» Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_1 працював на посаді тренера-викладача з бадмінтону з 02 січня 2020 року в КЗ «Дитячо-юнацька спортивна школа з бадмінтону» Дніпропетровської обласної ради» та згідно наказу №06-к від 25 березня 2025 року був звільнений за власним бажанням.
Наказом т.в.о. директора КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради Нечипорука А. №85-к/тр від 06 вересня 2023 року ОСОБА_1 прийнято на посаду фахівця І категорії на 0,5 ставки з посадовим окладом згідно штатного розпису з 07 вересня 2023 року.
Згідно розкладу занять затвердженим директором Олександрівського ліцею та директором КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради з 25 вересня 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 здійснював навчання школярів, молоді та дорослих з настільного тенісу, бадмінтону, баскетболу, футболу та волейболу в наступні дні неділі та години: понеділок з 16:00 до 18:00 та з 18:00 до 20:00; середа з 16:00 до 18:00 та з 18:00 до 20:00; субота з 16:00 до 18:00 та з 18:00 до 20:00; неділя з 10:00 до 13:00, з 16:00 до 18:00 та з 18:00 до 20:00.
Рішенням Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області №4029-41/VIII від 28 листопада 2024 року затверджено структуру КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради та встановлено структуру з 09 грудня 2024 року у кількості 47,25 штатних одиниць, а з 03 лютого 2025 року у кількості 46,75 штатних одиниць.
Наказом КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради №153-к/тр від 09 грудня 2024 року виведено з 09 грудня 2024 року зі штатного розпису КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради наступні посади: 1,5 шт.од. - провідний фахівець; 1,75 шт.од. - фахівець І категорії; 0,5 шт.од. - фахівець без категорії; 0,5 шт.од. - старший адміністратор; 2 шт.од. - прибиральник службових приміщень; 0,5 шт.од. - оператор котельні. Також з 10 лютого 2025 року виведено 0,5 шт.од. - фахівець І категорії та створено комісію для визначення працівників, що мають переважне право залишитися на роботі при скороченні, або тих, яких заборонено звільняти з ініціативи роботодавця.
Актом комісії КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради №171/1 від 09 грудня 2024 року визначено, що при проведені аналізу роботи працівників КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради вирішено, що ОСОБА_1 займає посаду фахівець І категорії за сумісництвом на 0,5 ставки та підлягає скороченню, оскільки займає посаду на підставі сумісництва та є пенсіонером за віком.
10 грудня 2024 року ОСОБА_1 письмово повідомлено про заплановане скорочення та його, ОСОБА_1 звільнення.
21 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до директора КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради з заявою в якій просив відмінити заплановане скорочення штату відносно нього та його звільнення з 10 лютого 2025 року.
Наказом директора КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради №19-к/тр від 07 лютого 2025 року ОСОБА_1 звільнено з посади фахівець І категорії з 10 лютого 2025 року у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників.
Згідно повідомлення КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради №39 від 10 лютого 2025 року ОСОБА_1 здійснено нарахування вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку у розмірі 8 198 грн. 10 коп.
В подальшому рішенням КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради №4179-43/V-II від 13 лютого 2025 року затверджено структуру КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради у 58,75 штатних одиниць та збільшено зокрема чисельність штату провідних фахівців та фахівців без категорії до 4,5 штатних одиниць.
Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно ст. 42 КЗпП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби; 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; 11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи.
Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.1992 "Про практику розгляду судами трудових спорів" визначено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Таким чином, виходячи з нормативного тлумачення частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи зазначені норми діючого законодавства України суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради про поновлення на роботі підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не надано доказів щодо запропонування ОСОБА_1 іншої роботи та те, що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Судом також прийнято до уваги, що після звільнення ОСОБА_1 (10 лютого 2025 року) відповідачем було збільшено чисельність штату провідних фахівців та фахівців без категорії (13 лютого 2025 року), однак письмових доказів щодо запропонування позивачу зайняття даних посад до суду не надано. Крім того при постановленні рішення судом прийнято до уваги, що стороною відповідача не надано доказів щодо проведення оцінки кваліфікації та продуктивності всіх працівників КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради, які займали посади фахівця І категорії, що унеможливлює встановлення судом наявності у інших працівників переважного права в залишенні на роботі, зокрема суду надано інформацію щодо проведення оцінки кваліфікації та продуктивності щодо трьох осіб з наявних в структурі КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради дев'яти одиниць.
До того ж судом не приймаються до уваги надані відповідачем службові записки надані заступником директора КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради щодо порушення ОСОБА_1 робочого графіку, зокрема службова записка від 15 жовтня 2024 року містить посилання на майбутні дати.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України, ст. ст. 1, 12 Закону України «Про оплату праці» (справа № 1-13/2013), аналізуючи положення трудового законодавства в контексті конституційного звернення, Конституційний Суд України виходив з того, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків. Визнання наказу про звільнення незаконним автоматично тягне за собою поновлення працівника на роботі та обов'язок роботодавця виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу (справа № 223/30/16-ц від 25.09.2017 року).
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100. ВСУ в постанові від 14.09.2016 року за справою №6-419цс16 сформував правову позицію щодо розрахунку середньої зарплати за час вимушеного прогулу.
Відповідно ст. 235 КЗпП України передбачено, що виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюється у випадках: звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу (ч. 1); у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству (ч. 3); у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу (ч. 5). Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Отже, положення ст. 235 КЗпП України передбачають виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу у визначених цією статтею випадках, перелік яких є вичерпним. Такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 02 листопада 2016 року у справі № 6-2261цс16.
Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 02 листопада 2016 року (№ 6-1395цс16) вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відносяться до вимог щодо порушення законодавства про оплату праці та відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України не обмежуються будь-яким строком звернення працівника до суду.
Нормою ст. 1 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
У відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №100 від 08.02.1995 року, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
У статті 110 КЗпП України встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.
Згідно повідомлення КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради від 10 лютого 2025 року №39 у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 здійснена виплата вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку у сумі 8 198,10 грн.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в період з 11 лютого 2025 року по 28 жовтня 2025 року у розмірі 70 087 грн. 16 коп.
Щодо перерахунку оплати праці у подвійному розмірі за години фактично відпрацьовані у святкові і неробочі (вихідні) дні в період з 07 вересня 2023 року, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Статтею 73 КЗпП визначено перелік святкових і неробочих днів в Україні, однак Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої - п'ятої статті 67, статей 71, 73, 78-1 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України "Про відпустки".
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги діючі норми законодавства України в частині трудових відносин в період дії в Україні воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", а також враховуючи, що стороною позивача не надано доказів його залучення до виконання трудових обов'язків у неробочі(вихідні) дні, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині перерахунку оплати праці у подвійному розмірі за години фактично відпрацьовані у святкові і неробочі (вихідні) дні в період з 07 вересня 2023 року задоволенню не підлягають.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням задоволення позову та звільнення позивача від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп..
Керуючись Конституцією України, ст.ст. 38, 40, 42, 49-2, 94, 116, 117, 233, 235 Кодексу законів про працю України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 року, ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 на посаді фахівця 1 категорії КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради.
Стягнути з КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 лютого 2025 року по 28 жовтня 2025 року у розмірі 70 087 грн. 16 коп.
Зобов'язати КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради надати ОСОБА_1 розрахункові листки за період роботи з 07 вересня 2023 року по 11 лютого 2025 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради на користь держави судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації - АДРЕСА_1 .
Відповідач - КЗ Слобожанський селищний центр фізичного здоров'я населення(ССЦФЗН) «Спорт для всіх» Слобожанської селищної ради, ЄДРПОУ:38375607, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с-ще Слобожанське, вул. Спортивна, 4.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Войтух