Провадження № 22-ц/803/8639/25 Справа № 205/16481/24 Суддя у 1-й інстанції - Остапенко Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.
про залишення апеляційної скарги без руху
27 жовтня 2025 року м.Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Агєєва О.В., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2025 року по цивільній справі № 205/16481/24 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2025 року позовні вимоги АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав до Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.
На виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2025 року із Новокодацького районного суду міста Дніпра витребувано справу №205/16481/24.
При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.
Положеннями статті 356 ЦПК України визначено вимоги які пред'являються до форми і змісту апеляційної скарги.
При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у необхідному розмірі.
Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення справляється судовий збір.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання, у тому числі, апеляційної скарги на рішення суду, становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Проте, скаржником судовий збір не сплачено, відповідного документу не додано та у додатках апеляційної скарги про його надання не зазначено.
До апеляційної скарги додано клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на відсутність офіційного працевлаштування та тяжке фінансове становище. В обґрунтування заяви зазначив, що він офіційно не працює і відповідно не має доходів, у нього відсутнє майно на яке можна звернути стягнення та інші доходи, окрім цього відносно нього відкрито ВП № 74379781 від 07 березня 2024 року, у зв'язку з чим на усі його рахунки накладено арешт.
На підтвердження чого надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 09 липня 2025 року.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" урегульовано питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Відповідно до вказаної норми права, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: батьки, які мають дитину віком
до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 19 червня 2011 року в справі Креуз проти Польщі ("Kreuz v. Poland") зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.
При цьому положення пункту 1 статті 6 Конвенції не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Разом із тим, наведеними правовими нормами Закону України "Про судовий збір" установлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.
Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан за певних умов.
Відповідно до положень ст. 136 ЦПК України, єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є майновий стан заявника, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження обставин неможливості сплатити останнім судового збору, саме на момент подачі апеляційної скарги.
Крім того, аргументи скаржника, що він не має інших доходів самі по собі не є підставою для звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру.
Правова позиція щодо необхідності підтвердження позивачем/скаржником незадовільного майнового стану була викладена в постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 у справі № 904/9117/17, в якій Верховний Суд вказав на те, що єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Отже, обґрунтування та доказування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Водночас, надані відомості станом на 09 липня 2025 року не є доказом того, що розмір судового збору у цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Так, із них слідує, що позивач за перший квартал 2025 року не мав доходу.
Крім того, вищевказані відомості самі по собі, не охоплюють повний дохід фізичної особи, оскільки, окрім зазначених доказів, доказами, які у своїй сукупності підтверджують дохід фізичної особи, зокрема, є: банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, документи про заборгованість за комунальні послуги, документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження, відомості про відсутність рухомого чи нерухомого майна, від яких позивач може отримувати доходи, тощо.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Тому, враховуючи відсутність будь-яких інших доказів наявності обставин, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» для звільнення скаржника від сплати судового збору, суд приходить висновку про відмову у задоволенні клопотання, а тому останньому належить сплатити судовий збір на загальних підставах.
Відповідно до п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на день подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, апелянту необхідно сплатити судовий збір в розмірі 4 542,00 грн. (3028*150%) за звернення до Дніпровського апеляційного суду з цією апеляційною скаргою за наступними належними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. Подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA658999980313191206080004628; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *101 ______(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; Сплата судового збору, за позовом _____назва установи, організації позивача), на рішення від____(Дата оскаржуваного рішення) по справі_____(Номер справи); Дніпровський апеляційний суд.
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати апеляційному суду документ, що підтверджує його сплату для долучення до матеріалів.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, недоліки необхідно усунути у строк який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня отримання даної ухвали.
Оскільки, вказані вище обставини перешкоджають призначенню до розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту десятиденного строку усунути визначені вище недоліки апеляційної скарги шляхом надання документу, який підтверджує сплату зазначеного судового збору.
Керуючись ст. ст. 14, 43, 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2025 року по цивільній справі № 205/16481/24 - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2025 року по цивільній справі № 205/16481/24 - залишити без руху, надати десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
У разі невиконання ухвали і не усунення встановлених недоліків у визначений строк, апеляційна скарга вважатиметься не поданою і буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.В. Агєєв