Номер провадження: 33/813/1978/25
Номер справи місцевого суду: 495/2902/25
Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю. В.
Доповідач Кострицький В. В.
24.10.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Булацевської Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Васильєва Павла Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 по адміністративному правопорушенню передбаченому ст. 124 КУпАП на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , -
Короткий виклад обставин справи
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 307744 від 21.04.2025 року вбачається, що 01.04.2025 о 16:50 годині в м. Білгород-Дністровський по вул. Тимчишина 8 на парковці ТЦ «Таврія-В» водій ОСОБА_1 керував автомобілем БМВ д.н.з. НОМЕР_1 , не обрав безпечного бокового інтервалу при зустрічному проїзді і здійснив зіткнення з автомобілем Форд Фієста д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Оскаржуваною постановою провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - закрито, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаною постановою адвокат Васильєв П.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 вересня 2025 року змінити , виключивши з її мотивувальної частини висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, обставини дорожньо-транспортної пригоди, обставин вчинення адміністративного правопорушення, оцінку доказів у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова у вказаній редакції її мотивувальної частини є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Вважали, що суд першої інстанції був позбавлений процесуальної можливості встановлювати обставини дорожньо-транспортної пригоди, вину особи, яка притягається до відповідальності, визнання його винуватості, зазначати про його неправомірні дії як причинно-наслідковий зв'язок ДТП та його дії/бездіяльності, так як суд першої інстанції надав оцінку доказам, які надані суду поза межами строків давності переслідування та притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Посилаючись на судову практику апеляційних судів України, висновків Науково-консультативної ради при Вищому Адміністративному суді України вважали, що доводи суду першої інстанції про встановлення вини за межами строку давності притягнення до адміністративної відповідальності являється порушенням права на справедливий суд за ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначаючи про відсутність належних та допустимих доказів у справі наявності вини ОСОБА_1 та його позиції, щодо невизнання своєї вини, вважав висновки суду помилковими.
Вважали, що суд першої інстанції у зв'язку із спірністю наявних доказів в матеріалах справи помилково залишив без задоволення клопотання про проведення судової авто технічної експертизи.
Також вважали, у зв'язку з тим, що поліцейськими в протоколі про адміністративне правопорушення не було зазначено особу потерпілого, то і в подальшому до даної справи залучати ОСОБА_2 в якості потерпілого є помилковим та така особа не може вважатись потерпілою. Внаслідок чого ОСОБА_2 були надані докази, які не можуть бути допустимими у справі і свідчить про наявність вини ОСОБА_1 ..
Також вважали, що пояснення ОСОБА_2 не можуть допустимими у справі, так як останній не має процесуального статусу.
Враховуючи вищевикладене вважали, що висновки суду не обґрунтовані належними та допустимими доказами у справі, а зібрані поліцейськими доказами суперечать чинному законодавству та є неповними.
Явка в судове засідання
Сторони були сповіщені належним чином про час, дату та місце судового засідання, до судового засідання надіслали заяву в якій зазначали, про не можливість адвоката з'явитися в судове засідання, просили розглядати справу без участі.
Позиція апеляційного суду
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Отже, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1№ 307744 від 21.04.2025 року;
- схемою місця ДТП від 21.04.2025 з даними про місце ДТП, локалізації та характером пошкоджень транспортних засобів, які узгоджуються між собою;
- фотознімками з місця ДТП, що були долучені потерпілим;
- поясненнями ОСОБА_2 , у яких зазначив, що 21.04.2025 приблизно о 16:50 годині він виїжджав з ТЦ «Таврія-В» в м. Білгород-Дністровський, вул. Тимчишина 8 на своєму авто Форд Фієстра д.н.з. НОМЕР_2 при виїзді з парковки побачив, що на нього їде авто БМВ д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 зупинився, але цей автомобіль в'їхав йому у ліву сторону. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження. Після чого він подзвонив 102. Водій БМВ від'їхав назад від його машини;
- поясненнями самого ОСОБА_1 , що були долучені разом з адміністративними протоколом, у яких він зазначив, що виконуючи маневр на заїд задів авто Форд д.н.з. НОМЕР_2 , який виконуючи виїзд, заїхав на розмітку і зупинився до зіткнення.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо висновків суду першої інстанції про наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , передбаченого ст. 124 КУпАП, такий висновок підтверджується дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи і не спростовується доводами апеляційної скарги.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 307744 від 21.04.2025 року вбачається, що 01.04.2025 о 16:50 годині в м. Білгород-Дністровський по вул. Тимчишина 8 на парковці ТЦ «Таврія-В» водій ОСОБА_1 керував автомобілем БМВ д.н.з. НОМЕР_1 , не обрав безпечного бокового інтервалу при зустрічному проїзді і здійснив зіткнення з автомобілем Форд Фієста д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Зі схеми ДТП, яка додана до матеріалів справи, убачається, що вона містить інформацію про графічно зображені та зафіксовані об'єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, відображення транспортних засобів, причетних до ДТП, їх напрямки руху), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, зазначено ідентифікаційні дані транспортних засобів та містить інформацію про місце зіткнення транспортний засобів. Вказана схема підписана обома учасниками ДТП без зауважень (а.с. 4).
Письмовими поясненнями ОСОБА_2 , встановлено, що 21.04.2025 приблизно о 16:50 годині він виїжджав з ТЦ «Таврія-В» в м. Білгород-Дністровський, вул. Тимчишина 8 на своєму авто Форд Фієстра д.н.з. НОМЕР_2 при виїзді з парковки побачив, що на нього їде авто БМВ д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 зупинився, але цей автомобіль в'їхав йому у ліву сторону. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження. Після чого він подзвонив 102. Водій БМВ від'їхав назад від його машини.
Письмовими поясненнями ОСОБА_1 встановлено, що були долучені разом з адміністративними протоколом, у яких він зазначив, що виконуючи маневр на заїд задів авто Форд д.н.з. НОМЕР_2 , який виконуючи виїзд, заїхав на розмітку і зупинився до зіткнення..
Вказані вище докази, узгоджуються між собою у зв'язку з чим апеляційний суд вважає об'єктивно встановленим той факт, що водій ОСОБА_1 в порушення вимог ПДР України, а саме керуючи автомобілем БМВ д.н.з. НОМЕР_1 , не обрав безпечного бокового інтервалу при зустрічному проїзді і здійснив зіткнення з автомобілем Форд Фієста д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП..
Доводи апеляційної скарги, що оскаржувана постанова у вказаній редакції її мотивувальної частини є незаконною, необґрунтованою, апеляційний суд вважає такі доводи є необґрунтованими з огляду на те, що сторона захисту не спростовує належним чином наявні докази у справі, клопотань щодо проведення судових експертиз, витребування інформації, тощо, під час апеляційного перегляду справи не заявляє, а також не встановлено перешкод у надбанні таких доказів в обґрунтування позиції сторони захисту під час апеляційного розгляду справи.
Щодо доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції був позбавлений процесуальної можливості встановлювати обставини дорожньо-транспортної пригоди, вину особи, яка притягається до відповідальності, визнання його винуватості, зазначати про його неправомірні дії як причинно-наслідковий зв'язок ДТП та його дії/бездіяльності, так як суд першої інстанції надав оцінку доказам, які надані суду поза межами строків давності переслідування та притягнення особи до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає такі доводи не слушними, з огляду на те, що у даній справі від противоправних дій ОСОБА_1 постраждало майно іншої особи, а саме автомобіль який належить ОСОБА_2 , що призвело до завдання останньому матеріальної шкоди, тому з огляду на судову практику України, за для всебічного повного та об'єктивного судочинства та недопущення порушення ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, в частині доступу на правосуддя та з метою уникнення перешкод в подальшому зверненні до уповноважених страхових організації, чи суду в порядку цивільного судочинства, задля відшкодування втраченого збитку на відновлення стану автомобілю Форд Фієста д.н.з. НОМЕР_2 .
Посилання на судову практику апеляційних судів України, висновків Науково-консультативної ради при Вищому Адміністративному суді України вважали, що доводи суду першої інстанції про встановлення вини за межами строку давності притягнення до адміністративної відповідальності являється порушенням права на справедливий суд за ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, апеляційний суд вважає їх не слушними, у зв'язку з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 КУпАП встановлено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Суд зобов'язанийі співставляти завдану шкоду внаслідок суспільно небезпечного діяння, а саме: встановлювати, чи існує причинно-наслідковий зв'язок між діянням та шкодою, враховувати вину особи, яка заподіяла шкоду, і визначати обставини, які можуть виключати або обмежувати відповідальність.
Враховуючи викладені обставини, зваживши доводи апеляційної скарги з обставинами справи, апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 відшкодував заподіяну внаслідок ДТП шкоду ОСОБА_2 , при цьому взагалі вважав себе не винуватим, при цьому контрдоказів в спростування наявних в матеріалах доказів не надав, апеляційний суд приходить до висновку, що такі дії ОСОБА_1 порушують права ОСОБА_2 , так як останньому внаслідок ДТП завдано матеріальної шкоди, а тому залишає такі доводи без задоволення.
Стосовно доводів апеляційної скарги про відсутність належних та допустимих доказів у справі наявності вини ОСОБА_1 та його позиції, щодо невизнання своєї вини, вважав висновки суду помилковими, але ж апеляційний суд вважає такі доводи не слушними, з огляду на те, що апеляційний суд позбавлений можливості в перевірці доводів апеляційної скарги, щодо недопустимості доказів, так як стороною захисту належними контр доказами наявних доказів у справі не спростовано, при тому, що перешкод в заявлені клопотання про проведення судових експертиз, витребування доказів не заявлялось.
Щодо доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції у зв'язку із спірністю наявних доказів в матеріалах справи помилково залишив без задоволення клопотання про проведення судової авто технічної експертизи, апеляційний суд вважає не слушним, адже під час апеляційного перегляду не було перешкод у сторони захисту заявити відповідне клопотання, але ж сторона захисту цією можливістю не скористалась, а тому такі доводи є необгрнутованими та задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги, що у зв'язку з тим, що поліцейськими в протоколі про адміністративне правопорушення не було зазначено особу потерпілого, то і в подальшому до даної справи залучати ОСОБА_2 в якості потерпілого є помилковим та така особа не може вважатись потерпілою, внаслідок чого ОСОБА_2 були надані докази, які не можуть бути допустимими у справі і свідчить про наявність вини ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що дії/бездіяльність поліцейських, які складали адміністративні матеріали у даній справі у встановленому законом порядку не оскаржувалось, а тому суд позбавлений можливості задовольнити їх.
Твердження сторони захисту, що пояснення ОСОБА_2 не можуть допустимими у справі, так як останній не має процесуального статусу, апеляційний суд вважає помилковими, адже з протоколу про адміністративне правопорушення чітко вбачається, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем БМВ д.н.з. НОМЕР_1 , не обрав безпечного бокового інтервалу при зустрічному проїзді і здійснив зіткнення з автомобілем Форд Фієста д.н.з. НОМЕР_2 , який згідно інформації зі схеми ДТП (а.с.4 зворот), які підписані ОСОБА_1 без жодних заперечень, належить ОСОБА_2 .
Узагальнюючі доводи апеляційної скарги, що висновки суду не обґрунтовані належними та допустимими доказами у справі, а зібрані поліцейськими доказами суперечать чинному законодавству та є неповними, за результатами апеляційного перегляду справи не знайшли свого обґрунтування належними доказами та не спростовують допустимість наявних доказів у справі, а тому такі доводи слід залишити без задоволення.
Апеляційний суд під час апеляційного перегляду справи встановив факт відсутності обставин для зміни оскаржуваної постанови.
Інших переконливих доводів, які містяться в матеріалах справи або спростовували висновки судді першої інстанції в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи власноручно підписані пояснення ОСОБА_1 та інші матеріали справи, апеляційний суд вважає, що орган уповноважений на складання матеріалів про адміністративні правопорушення, оформлюючи матеріали ДТП, суд першої інстанції, розглядаючи справу, дійшов правильного висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного ДТП є доведеною, а дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно за ст. 124 КУпАП, як вчинення порушення учасником дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, але ж у зв'язку із спливом строків передбачених ст.38 КУпАП підлягало закриттю з підстав п.7.ч.1 ст.247 КУпАП
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Отже, постанова судді суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та справедливою, тому підстави для її скасування - відсутні.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд,
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвоката Васильєва Павла Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький