Справа № 698/477/24
Провадження № 3/698/442/24
24 жовтня 2025 р. Суддя Калинопільського районного суду Черкаської області Баранов О.І., розглянувши клопотання начальника Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області підполковника поліції Олега Міщенка про вирішення долі речових доказів у справі про адміністративне правопорушення № 698/477/24 щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП, -
Начальник Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області зверенувся до суду з клопотанням, посилаючись на те, що 25.10.2024 року Катеринопільським районним судом Черкаської області винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП щодо ОСОБА_1 , у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Однак питання про долю речових доказів, що були вилучені та перебувають на зберігання в кімнаті зберігання речових доказів Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області не вирішено.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанов у справах про адміністративні правопорушення вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до п.11Постанови КМУ №17 від 16.01.2012 «Про затвердження Порядку зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документі»: за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення речі і документи в установленому порядку конфіскуються, повертаються володільцеві або знищуються, а у разі вилучення речей за плату - реалізуються.
При цьому, положеннями КУпАП не передбачено конкретного порядку вирішення питання про долю речових доказів у справі після винесення постанови, а тому вважаю за необхідне застосувати аналогію процесуального закону, а саме застосувати ст. 100 КПК України.
Відповідно до положень ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу, зокрема: майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Враховуючи викладене, вважаю що вилучене згідно акту вилучення від 03.06.2024 року та квитанції про отримання речових доказів майно, а саме алкогольні вироби слід знищити.
Керуючись ст.ст.283, 304 КУпАП, ст. 100 КПК України, суддя, -
Клопотання начальника Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області підполковника поліції Олега Міщенка про вирішення долі речових доказів - задовольнити.
Вилучене згідно акту вилучення від 03.06.2024 року та квитанції про отримання речових доказів майно, а саме алкогольні вироби - знищити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Баранов О.І.