справа № 492/1034/25
провадження № 2/492/896/25
Іменем України
28 жовтня 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Варгаракі С.М.,
при секретарі судового засідання - Богдан А.І.,
за участю: представниці позивачки адвоката Міхової М.В.,
представника відповідача адвоката Когут О.В. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання до досягнення 23 років, -
встановив:
Описова частина
Стислий виклад позиції позивача
Представниця позивачки звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на її користь на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання до досягнення 23 років. В обґрунтування позову посилається на те, що сторони перебували у шлюбі, але шлюб розірваний. Під час шлюбу у них народилася донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка навчається на 1 курсі факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Позивачка стверджувала, що вартість навчання за весь період навчання становить 184000 грн, що за один навчальний рік складає 46000 грн. Заробітна плата позивачки в середньому складає 14500 грн, однак цих коштів не вистачає для забезпечення нормальної життєдіяльності та навчання дитини.
З урахуванням зазначеного ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_2 , що продовжує навчання, у розмірі частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту звернення до суду з цим позовом і до досягнення ОСОБА_2 23 річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за умови що вона буде продовжувати навчання.
Процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим у справі визначено суддю Варгаракі С.М.
Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області від 25 липня 2025 року цивільна справа прийнята до провадження, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Короткий зміст відзиву на позов
За допомогою системи «Електронний суд» надійшов відзив представника відповідача, згідно з яким позовні вимоги визнав частково. Відповідно до довідки навчального закладу початком навчання є 2.09.2024 року, закінчення навчання - 30.06.2028 року. Не дивлячись на те, що договір укладено 30.08.2024 року, дитина ОСОБА_2 відповідно до вказаної довідки зараз навчається чомусь на 1 курсі. При цьому позивачка, як на доказ оплати за навчання, надала суду дві квитанції на суму по 26 000 грн. кожна. З даних квитанцій вбачається, що оплату проведено за перший семестр 2024-2025 навчального року, а саме -13.08.2024 року, та за другий семестр цього ж навчального року, оплачено 27.12.2024 року. Проте, відповідно до вказаної вище довідки навчального закладу від 2.06.2025 року донька на даний час навчається на першому курсі, з цього виходить, що у 2024 році вона не навчалась. Оплата за навчання за перший семестр 2025 року не проведена, доказів таких не надано. Окрім оплати коштів за навчання позивачкою не надано інших доказів, які вона несе. Позивачка просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частки від його заробітку, однак відповідач є військовослужбовцем, його призвано на військову службу під час мобілізації, він є учасником бойових дій. За вказаний період відповідач отримав кілька поранень та захворювання, перебував з приводу цього на стаціонарному лікуванні. Двічі з приводу отриманих поранень та захворювань проходив ВЛК, якою визнано факт поранень, що пов'язані із захистом батьківщини та визнано захворювання, які пов'язані з проходженням військової служби. На даний час відповідач отримує заробітну плату у розмірі близько 20000 грн щомісяця, тому в разі задоволення позовних вимог у вказаному розмірі, який просить позивачка, це становитиме надмірний матеріальний тягар для нього та його сім'ї. Відповідач одружений, його дружина ОСОБА_3 є інвалідом третьої групи з дитинства, вона страждає на астму і постійно потребує стаціонарного та амбулаторного лікування, а відповідно коштів на придбання ліків та лікування. У 2025 році з цього приводу двічі перебувала на стаціонарному лікуванні. У відповідача на утриманні також перебуває двоє малолітніх дітей - донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка навчається у 7-му класі та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який навчається у 3-му класі. Відповідач, його дружина та діти є внутрішньо переміщеними особами, вимушені тимчасово проживати у Тернопільській області. Тому, виходячи з наведеного за таких обставин відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме у розмірі 1/10 частини від його доходу.
Короткий зміст відповіді на відзив
До суду від представниці позивачки надійшов відзив на позов, в якому представниця позивачки просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вказувала, що дитина ОСОБА_2 немає власних коштів, а у зв'язку з навчанням вона не має можливості працевлаштуватися чи отримувати стабільний дохід, тому потребує матеріальної допомоги батька для забезпечення основних життєвих потреб - харчування, проживання, проїзду, придбання навчальних матеріалів. Позивачкою у 2024 році було придбано у кредит ноутбук для навчання дитини. Коштів, які отримує позивачка не вистачає для оплати навчання дитини за договором про надання платної освітньої послуги, а також забезпечити дитині нормальне існування та забезпечити найнеобхідніші потреби.
Позиції учасників справи
Представниця позивачки у судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача, який брав участь у справі в режимі відеоконференції, позовні вимоги визнав частково, просив стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у розмірі 1/10 частини доходів відповідача.
Мотивувальна частина
Позиція суду
Розглянувши позовну заяву, вислухавши обґрунтування представниці позивачки, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов'язані з обов'язком батька утримувати дитину, тому при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися СК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 08 лютого 2011 року було розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 13). За період шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
На підставі рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 05 грудня 2011 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 стягувалися аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 у розмірі 300 грн щомісячно, починаючи з 09 листопада 2011 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 12).
25 листопада 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулася із заявою про повернення без виконання виконавчого листа (а.с. 22). Виконавче провадження завершено (а.с. 23).
Згідно з довідкою Київського столичного університету імені Бориса Грінченка № 2-368/25 від 12 червня 2025 року ОСОБА_2 дійсно є студенткою факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, навчається на 1 курсі (а.с. 14). Відповідно до договору № 2-264/24дк-ФПСРСО про навчання у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка від 30 серпня 2024 року ОСОБА_2 зарахована на 1 курс, строк навчання до 01 липня 2029 року (а.с. 17-18). Загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 184000 грн, за 1 рік навчання складає 46000 грн, що підтверджується договором № 2-204/24д-ФПСРСО про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців від 30 серпня 2024 року (а.с. 19).
Позивачка ОСОБА_1 , повнолітня ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеними особами, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5). Згідно з платіжними інструкціями від 13 серпня 2024 року, від 27 грудня 2024 року ОСОБА_1 сплатила вартість навчання ОСОБА_2 за 1 курс у загальному розмірі 46000 грн (а.с. 20, 21).
ОСОБА_1 працює в КНП «Арцизька центральна опорна лікарня» на посаді сестри медичної палати новонароджених акушерського відділення (а.с. 15). Відповідно до довідки про суму сплаченого прибутку та утримання податку № 13-03/25 від 24 липня 2025 року заробітна плата ОСОБА_1 за період січень-червень 2025 року становила 105908,48 грн (а.с. 16).
Відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 35, 36-37, 51). Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 02 серпня 2022 року відповідач ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 (а.с. 61). У цьому шлюбі у відповідача та ОСОБА_3 народилися ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 61 зворот, 62). ОСОБА_3 , яка є дружиною відповідача є інвалідом ІІІ групи з дитинства (а.с. 62 зворот -63).
Згідно з довідками про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_2 , відповідач у справі, 07 квітня 2024 року одержав вогнепальне осколкове сліпе поранення нижньої третини правого стегна, лівої стопи, вибухова травма, ЗЧМТ, струс головного мозку легкого ступеня, акубаротравма, 29 грудня 2024 року одержав наскрізне вогнепальне осколкове поранення правої щоки з травматичною одентією зубів верхньої щелепи, рвані рани верхньої та нижньої губи (а.с. 63 зворот, 64). Відповідно до довідок військово-лікарської комісії захворювання визнані такими, що пов'язані з проходженням військової служби (а.с.64 зворот, 65). З наданої відповідачем виписки з медичної картки стаціонарного хворого вбачається, що ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікування з 13 травня 2025 року по 27 травня 2025 року (а.с. 66). Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 4006, ОСОБА_3 , яка є дружиною відповідача, перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом бронхіальна астма ІІІ ст., рекомендовано регулярний прийом ліків (а.с. 67 зворот-68, 68 зворот-69).
Відповідач ОСОБА_2 , його дружина ОСОБА_3 , діти ОСОБА_4 , ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеними особами та проживають за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 67, 69, 69 зворот, 70, 71 зворот).
Діти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , навчаються у Скала-Подільському навчально-виховному комплексі «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» Скала-Подільської селищної ради, що підтверджується довідками № 06-11/218, № 06-11/217 від 06 жовтня 2025 року (а.с. 70-71 зворот).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У частині статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Положеннями частини 3 статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону України «Про освіту»).
Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 СК України).
Згідно зі статтею 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріально допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У пункті 20 постанови Пленумом Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі та можливість надавати таку допомогу.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Тож стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до положень статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Згідно з частиною 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.
Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) зробив висновок про те, що СК України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Встановлено, що рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 05 грудня 2011 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 стягувалися аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 у розмірі 300 грн щомісячно, починаючи з 09 листопада 2011 року і до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_2 досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_7 та навчається в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка на 1 курсі факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти. Оплату вартості навчання доньки здійснює позивачка ОСОБА_1 , яка 13 серпня 2024 року сплатила 23000 грн, 27 грудня 2024 року 23000 грн.
Загальна вартість навчання за весь строк становить 184000 грн, за 1 рік навчання 46000 грн.
Вирішуючи позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_2 , суд бере до уваги, що відповідач ОСОБА_2 є особою працездатного віку, є військовослужбовцем та має стабільний заробіток, отже, він має об'єктивну можливість виплачувати аліменти.
Донька сторін - ОСОБА_2 навчається у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка, потребує у зв'язку із цим матеріальної допомоги.
Разом з тим, ураховуючи обставини того, що на утриманні відповідача перебуває ще двоє малолітніх дітей, а саме: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дружина ОСОБА_3 , яка є особою з інвалідністю ІІІ групи, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання у розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову з 25 липня 2025 року на період навчання до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
При цьому, суд враховує, що у відзиві на позов відповідач фактично визнав позов в частині стягнення аліментів на утримання доньки, яка продовжує навчання в розмірі 1/10 частки.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що визначений розмір аліментів на утримання повнолітньої доньки буде розумним, достатнім і відповідатиме її інтересам, при цьому не порушуючи прав та інтересів відповідача та інших осіб, зокрема, інших неповнолітніх дітей та непрацездатної дружини.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць, оскільки наявна справа про стягнення аліментів.
Беручи до уваги, що позивачка звільнена від сплати судового збору, звернулася до суду із зазначеним позовом 25 липня 2025 року, на підставі статті 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави у зв'язку з задоволенням позовних вимог позивачки про стягнення аліментів на утримання дитини.
На підставі статей 141, 180-183, 184, 191, 199-201 СК України, керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 95, 128, 141, 176, 211, 223, 247, 258, 259, 274-279, 353, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання в розмірі 1/8 частки з усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 25 липня 2025 року до закінчення навчання або до досягнення 23-річного віку за умови, що вона буде продовжувати навчання.
У задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення аліментів у заявленому розмірі відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано протягом строку оскарження.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Варгаракі С.М.