Справа № 127/37520/24
Провадження № 22-ц/801/2202/2025
Категорія: 68
Головуючий у суді 1-ї інстанції Дернова В. В.
Доповідач:Копаничук С. Г.
16 жовтня 2025 рокуСправа № 127/37520/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),
суддів: Голоти Л. О., Оніщука В. В.,
з участю секретаря судового засідання: Ходакової М. Г.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа без самостійних вимог - Служба у справах дітей Вінницької міської ради,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 серпня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Дернової В. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі служби у справах дітей Вінницької міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні батька з дітьми та їх вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дітей та спілкування з ними,-
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , за участі служби у справах дітей Вінницької міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні батька з дітьми та їх вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дітей та спілкування з ними. Зазначав, що матір'ю дитини ОСОБА_2 чиняться йому перешкоди у спілкуванні з сином і дочкою та участі у їх вихованні, що порушує його права як батька дітей. Просив суд усунути перешкоди у вихованні та спілкуванні його з дітьми шляхом визначення способу участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними наступним чином: 1) визначити зустрічі батька з дітьми за їх фактичним місцезнаходженням (місцем проживання) кожну суботу кожного місяця з 09 год 00 хв до 21 год 00 хв; 2) встановити 30 днів спільного відпочинку батька із дітьми в літній період без присутності матері; 3) встановити 30 днів спільного відпочинку батька із дітьми в зимній період без присутності матері; 4) визначити щорічні зустрічі батька з дітьми з 09 год 00 хв. до 21 год 00 хв. у наступні святкові дні: день народження сина - ІНФОРМАЦІЯ_1 , день народження доньки - ІНФОРМАЦІЯ_2 , день народження батька - ІНФОРМАЦІЯ_3 , Новий рік ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), Різдво Христове (7 січня), Пасха (Великдень), Трійця, Перше травня, День Конституції 28 червня, День Незалежності 24 серпня, День Захисника Вітчизни 01 жовтня, Всесвітній день взаєморозуміння і миру 23 лютого, День Батька (третя неділя червня); 5) у період хвороби дітей - встановити для батька безперешкодне відвідування дитини за місцем її фактичного перебування з 09 год 00 хв до 21 год 00 хв.; 6) встановити цілодобове необмежене спілкування батька із дітьми засобами телефонного та електронного зв'язку та/або іншого способу зв'язку (Viber, Telegram, Whatsapp, Signal, Botim, Skype тощо); 7) зобов'язати ОСОБА_3 безперешкодно передавати батькові - ОСОБА_1 дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у встановлений (визначений) судом час; 8) у разі хвороби дитини (дітей), якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу погоджену з батьком дату, враховуючи інтереси дітей, їх стан здоров'я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини; 9) способи проведення і місце проведення зустрічей у встановлений час визначаються батьком дітей без погодження з матір'ю.
Рішенням Вінницького міського суду від 12 серпня 2025 року позов задоволено частково. Визначено такий порядок та способи участі ОСОБА_1 (батька) у вихованні дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та спілкуванні з ними:
-у період проходження батьком військової служби за межами населеного пункту, де проживають діти - спілкування дітей з батьком за допомогою телекомунікаційного зв'язку та/або інтернет-зв'язку тричі на тиждень (за бажанням дітей, у відсутності матері);
-у період, коли батько дітей перебуває у населеному пункті, де проживають діти - щосуботи кожного тижня з 10.00 год. до 19.00 год. діти проводять з батьком (за бажанням дітей, у присутності чи відсутності матері залежно від бажання дітей);
-щороку третю неділю червня (День батька) з 14.00 год. до 19.00 год. діти проводять з батьком (за бажанням дітей, у присутності чи відсутності матері залежно від бажання дітей);
-у будь-який інший день або період за бажанням дітей, у будь-якому місці, у присутності чи відсутності матері залежно від бажання дітей - діти проводять з батьком.
Зобов'язано батьків завчасно попереджати один одного про свої дії щодо дітей та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня та харчування, режиму навчання, стану здоров'я і інтересів дітей.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначене рішення суду скасувати через неправильну оцінку судом доказів і невірно встановлені обставини, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, а у справі ухвалити нове рішення ,яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вказав, що суд не надав належної оцінки тій обставині , що нездатність і небажання матері встановити контакт із батьком дітей , не є підставою для обмеження дітей у спілкування з ним і позбавлення дітей батьківського піклування і виховання. Вважає, що рішенням суду не забезпечено належної рівноваги у участі батька у вихованні дітей, суттєво зменшено час побачення дітей з батьком , порівняно із висновком органу опіки та піклування.
Заслухавши доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, ухвалу суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вищевказаним вимогам закону.
Встановлено, що ОСОБА_1 є батьком, а відповідач ОСОБА_2 є матір'ю малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Шлюб між батьками дітей розірвано рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.05.2019 року у справі № 127/30431/18.
Після розірвання шлюбу діти проживають разом з матір'ю - відповідачем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Батько дітей - позивач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .У зв'язку з воєнним станом в Україні з 2022 року та бойовими діями його місце дислокації змінюється.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11.09.2018 року у справі № 127/14169/18 було стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/3 частки доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 11.06.2018 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09.12.2024 року у справі № 127/20898/24 було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 12.02.2025 року у справі № 127/20898/24 рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2024 року було залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 31.03.2025 року у справі № 127/20898/24 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Марченка В.О. на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Станом на 01.05.2025 року заборгованість зі сплати аліментів була відсутня, що підтверджується довідкою-розрахунком зі сплати аліментів від 03.06.2025 року № 57759438.
Згідно висновку виконавчого комітету Вінницької міської ради від 11.04.2025 року №01-00-011-23784, орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважав доцільним визначити ОСОБА_1 такий спосіб участі у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 : під час проходження батьком військової служби спілкування шляхом застосування засобів телефонного та інтернет-зв'язку тричі на тиждень; під час перебування батька за місцем проживання щосуботи щомісяця з 10-00 до 19-00 год. (а.с. 140-142).
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходив із того, що спілкування батька з дітьми має бути виключно в присутності матері та за її згодою.
Однак , колегія суддів з таким висновком суду погодитись не може , виходячи з наступного.
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно зі статтею 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно зі статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема, він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Батько та мати мають рівні права та обов'язки і при вирішенні питання про періодичність побачень, можливість спільного відпочинку, відвідування місця проживання того з батьків, з ким дитина не проживає, слід виходити виключно з інтересів дитини.
Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).
Отже, положення про рівність прав та обов'язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.
Батько, який проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.
Судом встановлено, що між сторонами існує невирішений конфлікт щодо визначення способу участі батька у спілкуванні з дітьми та їх вихованні.
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просив визначити спосіб його участі у вихованні дітей, зокрема ,шляхом встановлення графіка побачень з дітьми, визначеного позивачем без присутності матері, яка під різними причинами , перешкоджає такому спілкуванню
За змістом ч.2 ст. 159 СК України обумовлення побачень з дитиною присутністю іншої особи можливе лише в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини.
У даній справі не встановлено негативної поведінки позивача, що могла б зашкодити дитині, чи виключних обставин, які свідчили б про необхідність обов'язкової присутності відповідача під час побачень батька з дітьми, а навпаки, з наявної в матеріалах справи переписки сторін у менеджерах вбачається, що діти бажають спілкуватись з батьком та із задоволенням очікують кожну зустріч.
При цьому наявність між сторонами неприязних стосунків і конфліктів може негативно впливати на ставлення дітей до батька при проведенні їх зустрічей у присутності матері, що може перешкоджати налагодженню їх спілкування.
Визначаючи порядок побачень дитини з батьком у присутності матері, суд не врахував наявність конфлікту між батьками та неможливість самостійно дійти згоди щодо виховання дітей, тому за відсутності встановлених обставин, які свідчили б про небезпеку для дітей з боку батька, колегія суддів дійшла висновку про доцільність проведення побачень дітей з батьком без погодження та присутності матері згідно визначеного судом часу. Такий порядок відповідатиме найкращим інтересам дітей, сприятиме формуванню емоційного зв'язку з батьком та зменшенню впливу на дітей конфлікту між батьками. Крім того, встановлений судом графік спілкування батька з дітьми є обмеженим, а спілкування недостатньо, щоб налагодити контакт з дитиною.
Разом із тим, інші заявлені позовні вимоги щодо проведення святкових днів, спільного відпочинку на період канікул дітей і перебування позивача у відпустці, а також перенесення зустрічей у разі хвороби дітей стосуються договірного врегулювання виконання батьківських обов'язків та потребують досягнення згоди між сторонами, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, або змінює рішення.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За приписами частини другої статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 376 ЦПК України).
З урахуванням зазначеного, рішення Вінницького міського суду Вінницької області 12 серпня 2025 року в частині визначення способу участі у вихованні, спілкуванні з дитиною підлягають зміні, шляхом виключення з рішення посилання не те, що спілкування дітей з батьком відбувається «за бажанням дітей» та «у присутності чи відсутності матері».
В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 серпня 2025 року змінити.
Виключити з рішення посилання не те, що спілкування дітей з батьком відбувається «за бажанням дітей» та «у присутності чи відсутності матері».
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий С. Г. Копаничук
судді: Л. О. Голота
В. В. Оніщук