Справа № 149/1508/25
Провадження № 22-ц/801/1989/2025
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Робак М. В.
Доповідач:Копаничук С. Г.
28 жовтня 2025 рокуСправа № 149/1508/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),
суддів: Голоти Л. О., Рибчинського В, П.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному позовному провадженні ,без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 липня 2025 року, постановлене під головуванням судді Робак М.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ "Споживчий центр" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 33550,00 грн. Зазначило, що 27.08.2024 між сторонами укладено кредитний договір №22.08.2024-100000697 на споживчі цілі , за яким ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 11000 грн. строком на 140 днів, з датою повернення 13.01.2025 року , зі сплатою фіксованих відсотків у розмірі 1% за день користування кредитом протягом строку кредиту, денної процентної ставки у розмірі 0.82% від розміру кредиту ,комісії за перерахування коштів з використанням стороннього сервісу- Інтернет-еквайрингу у розмірі 15% від суми ,що складає 1650 грн, неустойкою -110 грн за кожен день невиконання умов договору.
Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті по договору зобов'язання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості, що станом на 13.01.2025 року склала 33550 грн. ,з яких 11 000 заборгованість за кредитом,15400- заборгованість за відсотками,1650= за комісією і нейстойки 5500 грн. Невиконання відповідачем умов договору дають право позивачу стягнути з нього заборгованість за кредитом у судовому порядку
12.06.2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що відповідачем документи, що складають Кредитний договір підписувались електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий - 0963984276. Неустойка за прострочення відповідачем виконання зобов'язання є правомірною та підлягає стягненню. Просить позовні вимоги задовольнити.
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 02.07.2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 22.08.2024-100000697 від 27.08.2024 у розмірі 28050 грн. 00 коп., з яких: 11000 грн - тіло кредиту; 15400 грн - відсотки, 1650 грн - комісія ,а також судовий збір 2025,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначене рішення суду скасувати через неправильну оцінку судом доказів і невірно встановлені обставини, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, а у справі ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вказав, що суд не звернув увагу на те, що позивачем не доведено належним чином факт укладення ним кредитного договору, так як надана копія договору, графіку та паспорта споживчого кредиту не містять підпису відповідача, а також того, що останній був ознайомлений з їх умовами і Правилами надання грошових коштів .Відсутні докази перерахування відповідачу кредитних коштів, а розмір стягуваних відсотків значно перевищує суму кредиту.
У відзиві ТОВ «Споживчий центр» вважає рішення суду законним і обгрунтованим, а доводи скарги безпідставними..
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що остання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 липня 2025 року вказаним вимогам відповідає.
Суд першої інстанції встановив, що 27.08.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №22.08.2024-100000697 на наступних умовах: сума кредиту 11000,00 грн., строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання, процентна ставка 1 % за 1 день користування кредитом. Денна процентна ставка 0,82% за кожен день користування кредитом. Комісія 1650 грн. (а.с. 16-25)
Згідно довідки іPay від 27.08.2024 року о 08:22:27 год. ОСОБА_1 було перераховано 11000 грн. на картку НОМЕР_1 , номер транзакції - НОМЕР_2 за кредитом №22.08.2024-100000697 від 27.08.2024 ( а.с. 11).
Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №22.08.2024-100000697 від 27.08.2024 заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору станом на 13.01.2025 року складає 33550 грн.,з яких 11000 грн. -основний борг; 15400 проценти, 5500 грн.-неустойка, 1650- комісія.( а.с. 12).
На підтвердження укладення договору позивачем надано форму послідовності дій учасників електронної комерції від 27.08.2024 по договору №22.08.2024-100000697 від 27.08.2024 ( а.с.56).
На підтвердження укладення електронного кредитного договору від 27.08.2024 року № 22.08.2024-100000697 з ТОВ "Споживчий центр " позивач надав "Довідку «СМ Універсал»", яка підтверджує факт надсилання одноразових ідентифікаторів на номер телефону ОСОБА_1 , а також картку субконто про нарахування відсотків, комісії та неустойки по кредиту(а.с.,57 58-66).
Постановляючи рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог , суд виходив із того, що між сторонами було укладено договір про споживче кредитування на зазначених умовах ,позивач свої зобов'язання виконав, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в межах обумовлених сум, що підтверджується наявними матеріалами, а ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконував, внаслідок чого станом на 13.01.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 28050 грн, з яких: 11000 грн - за тілом кредиту; 15400 грн - за відсотками, 1650 грн -за комісією ,що підлягають стягненню з відповідача. Щодо нарахованих позивачем як заборгованості неустойки у розмірі , 5500 грн. ,то суд відмовив у її стягненні, посилаючись на те ,що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу).
Колегія суддів вважає, що суд вірно встановив обставини справи, які перевірив наданими доказами, оціненими в порядку ст.89 ЦПК України, правильно визначив спірні правовідносини та застосував до них норми права, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не звернув уваги на відсутність доказів укладення ним договору, так як надана копія договору, графіку та паспорта споживчого кредиту не містять підпису відповідача, а також того, що останній був ознайомлений з їх умовами і Правилами надання грошових коштів, є безпідставними ,з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Закон України «Про електронну комерцію» (тут і далі на час виникнення спірних правовідносин) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч.1ст.12 Закону України «Про електроннукомерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України).
За приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підтвердження укладення договору у електронній формі з відповідачем позивач додав до позову Пропозицію про укладення кредитного договору(кредитної лінії)(оферта) та Заявку кредитного договору №22.08.2024-100000697 ,у яких зазначено, що для підписання та укладення договору необхідно ввести код з СМС-повідомлення, яке було відправлено на Ваш фінансовий номер 0963984276, а також застереження про те, що «Я розумію, що підписую та укладаю кредитний договір на вказаних умовах, підписуючи даний договір одноразовим ідентифікатором.» Крім цього, у заявці вказано, що даний електронний кредитний договір ,частиною якого є ця заявка, укладається в порядку .передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію» заявка є невід'ємною частиною пропозиції по укладенню кредитного договору ( Оферти) ,з якою позивачальник ознайомився 22.08.2024 року .Далі у заявці наведене прізвище, ім'я, по- батькові відповідача, вищенаведені умови договору і містить застереження про те, що ця сторінка частини кредитного договору підписується електронним підписом Позичальника - одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е579.
З матеріалів справи вбачається ,що даний договір був укладений ОСОБА_1 у електронній формі ,на його номер телефону НОМЕР_3 був відправлено СМС з кодом Е579,який є одноразовим ідентифікатором ,введенням якого він підписав кредитний договір ,прийнявши пропозицію та всі запропоновані умови договору.(а.с.16-22) Також шляхом введення одноразового ідентифікатора А 579 він підтвердив, що ознайомився з паспортом споживчого кредиту та графіком платежів за ним, тобто, з умовами кредитування (а.с.23-24) Відповідач не заперечував ,що мобільний номер НОМЕР_3 належить йому.
За електронного порядку укладення договору, проставлення ОСОБА_1 власноручного письмового підпису під договором і його додатками для підтвердження укладення останнього, закон не вимагає.
Перерахування коштів ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором №22.08.2024-100000697 підтверджується довідкою фінансової установи, що надає позивачу послуги з переказу коштів без відкриття рахунків - ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №59-2904 від 29.04.2025 року , згідно якої 27.08.2024 року о 08:22:27 год. ОСОБА_1 було перераховано 11000 грн. на картку НОМЕР_1 , номер транзакції - НОМЕР_2 за кредитом №22.08.2024-100000697 від 27.08.2024 ( а.с. 11).Відтак, і ці доводи скарги є необгрунтованими.
Доводи скарги про те, що розмір стягуваних процентів значно перевищує суму кредиту, також спростовуються підписаними ОСОБА_1 умовами договору ,паспортом кредиту та графіком платежів, згідно яких фіксована незмінна процентна ставка складає 1% за день користування кредитом день ;денна процентна ставка .тобто витрати за споживчим кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку,на який він видається - 0.82%,а проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту на кількість днів користування кредитом(залишку всієї суми кредиту на процентну ставку у відповідному періоді)Орієнтовна річна процентна ставка за кредитом становить 6469,12 % , орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 23 693.82 грн, загальні витрати за кредитом-12693, 82 грн.
Як вбачається, відповідач кредитні кошти не повертав, відтак ,загальна сума заборгованості складається з тіла кредиту 11000 грн і нарахованих процентів -15400 грн. (12893,82/11000 /140 днів ?100 ) ,а також комісії -1650 грн.
Доводи скарги про те, що розмір стягуваної неустойки значно перевищує розмір збитків безпідставний, оскільки суд першої інстанції у стягненні неустойки обгрунтовано відмовлено з посиланням на незаконність нарахування і стягнгення неустойки( пені, штрафу) в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскарженого судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Наведені в апеляційній скарзі доводи переконливими не являються ,висновки суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає дійсним обставинам справи, постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення .
Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя- С. Г. Копаничук
судді : Л. О. Голота
В. П. Рибчинський