Справа № 577/3945/25
Провадження № 2/577/1381/25
27 жовтня 2025 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого-судді Гетьмана В.В.,
при секретарі Лиховоз Л.І.,
представника позивача Опольської Н.М.,
представника відділу
“Служба у справах дітей»
Конотопської міської ради
Сумської області Левченко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду міста Конотопа цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи відділ “Служба у справах дітей» Конотопської міської ради Сумської області, військова частина НОМЕР_1 про позбавлення батьківських прав,-
Представник ОСОБА_1 в інтересах військовослужбовця ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаною позовною заявою та просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , 1977 р.н., стосовно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вимоги обгрунтовує тим, що батьками останньої є ОСОБА_5 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідачка. ОСОБА_6 більш як 10 р. проживає у сім'ї ОСОБА_2 , який є її рідним братом по батькові, займається її вихованням, утриманням, забезпечує належні умови проживання, необхідний медичний догляд, отримання повної загальної середньої освіти. А також створює умови для її гармонійного розвитку, тоді як рідна мати взагалі не приймає участі у вихованні і утриманні дитини, не турбується про її фізичний і духовний розвиток, не цікавиться навчанням, не спілкується з донькою, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу. Останній раз спілкування з донькою у відповідачки відбулося 10 р. тому. ОСОБА_4 відвідує відділення “Лижні гонки» Конотопської дитячо-юнацької спортивної школи, її навчанням займається брат ОСОБА_2 , який регулярно відвідує навчально-тренувальний процес, цікавиться успіхами сестри в спорті. Мати учениці ОСОБА_3 не бере участь у вихованні спортсменки. Згідно довідки за адресою АДРЕСА_1 проживають онуки ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з дня свого народження. За час навчання в Конотопському ліцеї №11 ОСОБА_4 мати у закладі освіти жодного разу не зверталася та не цікавилась навчальними досягненнями доньки. Згідно психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_4 виховується в неповній сім'ї, у зв'язку зі смертю батька. Бабуся ОСОБА_7 та рідний брат ОСОБА_2 постійно підтримують зв'язок з класним керівником, займаються вихованням, цікавляться успіхами, виконують усі зобов'язання та вказівки. Мати не має наміру повертатись до дитини, не проявляє жодного бажання приймати участь у її вихованні, як фізично, так і духовно. Вихованням дитини повністю займається позивач, який прагне для неї всього найкращого. Дівчинка виховується в гарній домашній атмосфері, що сприяє гармонійному розвитку та належному психологічному стану. Обставина, що ОСОБА_3 не позбавлена батьківських прав шкодить інтересам доньки. Зокрема, брат, як єдиний працездатний член сім'ї, який здатний та має бажання виховувати сестру без дозволу матері, має труднощі у наданні дозволів на виїзд дитини за кордон на відпочинок чи міжнародні змагання, зміні місця проживання (реєстрації), отриманні соціальних послуг тощо. При цьому, зважаючи на дотримання принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, а також військовий стан і небезпеку спричинену війною, діти повинні мати безперешкодну можливість покинути небезпечне місце, тоді як без дозволу батьків це зробити не можливо, що і змусило звернутися до суду.
ОСОБА_2 , його представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про місце, дату та час розгляду справи належним чином повідомлена.
Представник відділу “Служби у справах дітей» Левченко І.В. не заперечує задоволенню позовних вимог.
Представник в/ч НОМЕР_1 Шевченко В.В. надав заяву про розгляд справи за його відсутності, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.
Встановлено судом, що ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає без реєстрації в АДРЕСА_1 разом з братом ОСОБА_2 , бабусею та дідусем (а.с.14), навчається в 8-Б кл. Конотопського ліцею №11 (а.с.16) та у відділенні “Лижні гонки» Конотопської дитячо-юнацької спортивної шкоди Конотопської міської ради Сумської обл. (а.с.17).
Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , вбачається, що умови проживання задовільні, в будинку прибрано, кімнати оснащені необхідними меблями технікою. Продукти харчування в наявності. Для дитини є окрема кімната, яка обладнана місцем для відпочинку та навчання, збереженню особистих речей, одяг/взуття в наявності наявні місця для сну, навчання. Одяг, взуття, канцтовари, книги в наявності (а.с.82).
Згідно висновку органу опіки та піклування Конотопської міської ради вважають за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідає інтересам дитини (а.с.79-81).
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Виходячи з вимог ч.7 ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч.ч.1-4 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Відповідно до ч.1 ст.і 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 ст. 164 СК України.
Зокрема, п.2 ч.1 ст. 164 СК України, на які послався позивач, визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення п. п.2 ч.1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Суд може з урахуванням характеру винної поведінки когось із батьків або їх обох, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
П.п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Як роз'яснено у пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що позбавлення батьківських прав можливе за наявності передбачених законом підстав, однак такий захід суд може застосувати у виняткових випадках, з урахуванням ряду обставин, в тому числі і винної поведінки батьків.
Позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за відсутності батька, є крайнім заходом впливу на відповідача, навіть при доведеності тих обставин, що вона не в повній мірі виконувала обов'язки по вихованню дитини, тому як обставини справи не свідчать про винне, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов'язками.
Суд зауважує, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справ, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанова КЦС ВС від 2 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19).
Натомість жодних доказів того, що відносно ОСОБА_3 застосовувалися будь - які засоби попередження або впливу щодо виконання нею своїх батьківських обов'язків з боку органів внутрішніх справ (притягнення до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків), чи з боку органів опіки та піклування (надання доказів коли саме були проведені бесіди з відповідачкою з приводу необхідності належного виконання останньою батьківських обов'язків) позивачем не надано.
Враховуючи викладене у сукупності, суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав щодо неповнолітньогї доньки та вважає його таким, що прийнятий без урахування якнайкращих інтересів дитини.
Відтак, з урахуванням як найкращих інтересів дитини та з огляду на відсутність виключних підстав для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав, як і гострої соціальної необхідності у цьому. Водночас, враховуючи конкретні обставини цієї справи, суд відмовляючи в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, вважає за доцільне попередити відповідачку про необхідність зміни ставлення до виховання дитини, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням нею батьківських обов'язків.
Відповідно до ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Звертаючись до суду із даним позовом представник зазначила, що дитина проживає у сім'ї бабусі ОСОБА_7 разом з братом ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 (а.с.14). В той же час позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 19-20), тоді як проживає у буд. АДРЕСА_3 (а.с. 20 зв. бік).
На переконання суду у ОСОБА_2 відсутнє право на звернення до суду з даним позовом, оскільки він є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 і виконує конституційний обов'язок по захисту держави України, що прямо виключає можливість проживання однією сім'єю з сестрою. З вказаних підстав суд не бере до уваги довідки про начебто місце проживання позивача разом з ОСОБА_8 (а.с.14, 82-83) та його участь у вихованні останньої (а.с. 13, 17, 89).
Керуючись ст.ст. 181, 183, 184, 193 СК України, ст.ст. 1, 3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України,-
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник позивача ОСОБА_1 , юридична адреса м.Вінниця, вул.Симона Петлюри, 19.
Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації АДРЕСА_4 .
Третя особа Відділ “Служба у справах дітей» Конотопської міської ради Сумської області, юридична адреса м.Конотоп Сумської області, пр.Миру, 8.
Представник третьої особи Левченко Ірина Володимирівна, юридична адреса м.Конотоп Сумської області, пр.Миру, 8.
Третя особа Військова частина НОМЕР_1 , юридична адреса АДРЕСА_5 .
Представник третьої особи Шевченко Володимир Володимирович, юридична адреса м.Суми, пров.Громадянський, 1.
Повний текст рішення виготовлено 28 жовтня 2025 року.
Суддя Гетьман В. В.